Метою дослідження стало вивчення клінічних ознак, показників вентиляційної функції легень та структурно-функціональних параметрів внутрішньо-серцевої і легеневої гемодинаміки у пацієнтів із загостренням ХОЗЛ ІІ—ІІІ стадії для виявлення критеріїв поєднаного перебігу з ІХС.
Матеріали та методи. Проаналізовано особливості клінічних ознак, вентиляційних порушень і змін центральної гемодинаміки серця і легень з використанням ехокардіографії (ЕхоКГ) і допплерехокардіографії (ДпЕхоКГ) у 72 хворих із хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) ІІ—ІІІ ст. Всі хворі були розділені на дві групи. Першу групу склали 28 пацієнтів із ізольованим перебігом ХОЗЛ, другу — 44 пацієнти із ХОЗЛ ІІ—ІІІ ст. в поєднанні з ішемічною хворобою серця (ІХС) І—ІІ функціонального класу (ФК), які були рандомізовані на дві підгрупи (основну і зіставлення).
Результати та обговорення. Порівняльний аналіз структурно-функціонального стану серця показав, що у пацієнтів із ізольованим перебігом ХОЗЛ параметри розмірів і скоротливої функції були близькі до норми, в той час як у хворих з мікст-патологією ці параметри були збільшені, що вказувало на розвиток гіпертрофії та дилатації.
Висновок. Таким чином, поєднанням ХОЗЛ помірного і тяжкого ступеня тяжкості із супутньою або коморбідною ІХС негативно впливає на функціональний стан серця і веде до помірної дилатації камер серця, збільшенням тиску в системі ЛА, що проявляється зниженням систолічної функції серця. Наявність супутньої або коморбідної ІХС у хворих із ХОЗЛ ІІ—ІІІ ст. є чинником ризику розвитку право- або лівошлуночкової недостатності, що значно погіршує прогноз перебігу захворювання.

Ключові слова: ХОЗЛ, супутня і коморбідна ІХС, ехокардіо- і допплерехокардіографія.

Ретроспективний аналіз хіміорезистентного туберкульозу, проведений на Буковині, показав зменшення кількості чутливих мікобактерій у пацієнтів із уперше діагностованим туберкульозом легень та зростання кількості резистентних форм мікобактерій у лікованих пацієнтів повторно, крім рецидиву.

Ключові слова: уперше діагностований туберкульоз, мультирезистентність мікобактерій туберкульозу, хіміорезистентність.

Вступ. У літературі недостатньо освітлені питання поширеності стоматологічних захворювань у хворих на туберкульоз легень: не вивчена залежність характеру стоматологічних уражень від клінічної форми й фази туберкульозного процесу; не виявлений вплив лікування й профілактики стоматологічних захворювань на ефективність лікування основного захворювання.
Матеріали та методи. Групу дослідження складали у 119 осіб (71 чоловіків, 48 жінок), хворих на туберкульоз легень віком від 20 до 74 років. Контрольну групу становили 59 практично здорових осіб аналогічного віку (37 чоловіків, 22 жінки). Для оцінки клінічного перебігу каріозної хвороби використовували аналіз даних клінічного дослідження (анамнезу, візуальній та індексній оцінці стану твердих тканин зубів, індексної оцінки поширеності та інтенсивності карієсу (КПВ), карієсрезистентності емалі. Для оцінки поширеності патологічних уражень тканин пародонта використовували — аналіз амнестичних даних, візуальну та індексну оцінку стану тканин пародонта (індекси Федорова — Володкіної, Green — Wermillion, РМА, ІГ, CPITN). Верифікацію діагнозу захворювань тканин пародонта здійснювали з використанням рентгенологічних методів. Стан слизової оболонки порожнини рота і червоної облямівки губ діагностували й оцінювали візуально, з урахуванням кольору, вологості, цілісності, набряклості, консистенції, рельєфу. У всіх обстежених пацієнтів проводили мікроскопію мазків з порожнини рота на визначення грибів Candida. Діагностику лейкоплакії проводили з використанням допоміжного методу — люмінесценції.
Результати та обговорення. Проведені дослідження підтверджують, що стоматологічні захворювання у хворих на туберкульоз легень характеризуються поширеністю й тенденцією до прогресування, що призводить до втрати зубів і ускладнює перебіг туберкульозного процесу.
Висновки. На основі отриманих даних слід виділити наступні рекомендації лікарю-стоматологу: знати симптоми ураження порожнини рота і патогенез захворювання; брати участь в постановці діагнозу «туберкульоз» від початку і до термінальної стадії; надати хворому на туберкульоз легень адекватну стоматологічну допомогу при строгому дотриманні правил асептики й антисептики.

Ключові слова: туберкульоз легень, стоматологічні захворювання.

Мета дослідження — вивчити розповсюдженість бронхіальної астми серед дорослих хворих на вперше діагностований туберкульоз органів дихання та виявити деякі особливості її перебігу.
Матеріали та методи. Проаналізували медичну документацію всіх хворих на вперше діагностований туберкульоз органів дихання, які були взяті з цього приводу на облік у Волинському обласному територіальному медичному протитуберкульозному об’єднанні з 2000 до 2009 року. Їх було 6237.
Результати та обговорення. З 6237 хворих на вперше діагностований туберкульоз органів дихання, які були виявлені протягом останніх 10 років (2000—2009 роки), бронхіальна астма, як супутня патологія, мала місце у 260 (4,17 %) пацієнтів. З них у 25 (9,62 %) осіб обидва захворювання діагностовані одночасно, а у інших 235 (90,48 %) пацієнтів стаж бронхіальної астми становив від 1 до 39 років (у середньому — (11,43 ± 0,94) року); 1-у ступінь бронхіальної астми мали 33 (12,69 %) хворих, 2-у ступінь бронхіальної астми мав 151 (58,08 %) хворий, 3-ю ступінь бронхіальної астми мали 69 (26,54 %) хворих, 4-у ступінь бронхіальної астми мали 7 (2,69 %) хворих.
Частота виявлення деструктивних форм у хворих на туберкульоз легень у поєднанні з бронхіальною астмою зустрічалася на 5,87 % частіше, ніж у пацієнтів без поєднання цих патологій (38,98 % проти 33,11 %, р < 0,05), проте відсоток бактеріовиділювачів статистично достовірно не відрізнявся (50,31 % проти 48,64 %, р > 0,05).
Висновки. Розповсюдженість бронхіальної астми серед хворих на вперше діагностований туберкульоз органів дихання останніх 10 років (2000—2009 роки) у Волинській області становить 4,17 ± 0,09 %; збільшилася на 34,32 %; майже у 8 разів вища, ніж у загальному по Україні.

Ключові слова: бронхіальна астма, туберкульоз органів дихання, хворі.

Грип — вірусне захворювання, яке належить до сімейства Orthomyxoviridae, що включає три серотипи віруса — А, В і С. Ним щорічно хворіють 20 % дітей та 5 % дорослих. Діагностика грипу в першу чергу здійснюється клінічно. Лабораторне підтвердження захворювання у дорослих слід робити не пізніше 4—5-го дня, а у дітей, можливо, і пізніше. Профілактичні щеплення проти грипу проводяться з урахуванням протипоказань. Лікувати в умовах епідемії та пандемії грипу потрібно, використовуючи інгібітори нейрамінідази.

Однією із найбільш актуальних проблем фтизіатрії є ВІЛ-асоційований туберкульоз. ВІЛ-інфекція полегшує поширеність туберкульозу кількома способами. Вона сприяє розвитку туберкульозу і при первинному інфікуванні, і за рахунок ендогенної реактивації інфекції. Сприятливі умови для розвитку туберкульозу створюються в результаті того, що вірус імунодефіциту людини руйнує лімфоцити та моноцити — головні клітини захисту, що протистоять туберкульозній інфекції. По мірі зниження Т-лімфоцитів (СD4) імунна система не може стримувати персистуючі МБТ від розмноження, що призводить до розвитку активного захворювання. Клінічна картина туберкульозу залежить від стану імунної системи. При тяжкому імунодефіциті туберкульоз перебігає атипово і з рисами, характерними для первинного туберкульозу, часто зустрічаються позалегеневі форми, генералізовані ураження. Діагноз базується на тих же принципах, що і у ВІЛ-негативних: етіологічне підтвердження, морфологічне і клінічне. Діагностика туберкульозу у ВІЛ-позитивного вимагає обов’язкового призначення антиретровірусної терапії. Своєчасне виявлення і діагностика туберкульозу, ефективне його лікування і раннє призначення антиретровірусної терапії, безсумнівно, дозволить вирішувати завдання збільшення тривалості і якості життя ВІЛ-інфікованих пацієнтів.

У статті викладено основні аспекти фізичної реабілітації (ФР) хворих з ураженням органів дихання. Доведено, що засоби ФР у них на стаціонарному етапі лікування сприяють прискоренню розсмоктування запальних інфільтратів, відновленню сурфактанту легень, нормалізації дренажної функції бронхів, запобіганню розвитку спайок та ателектазів, на амбулаторному етапі сприяють повному одужанню хворого, а в разі хронічних процесів — подовженню стадії ремісії.

Ключові слова: захворювання органів дихання, фізична реабілітація, дихальні вправи.

Збільшення питомої ваги деструктивних форм туберкульозу, первинна і вторинна стійкість мікобактерій туберкульозу до антибактеріальних препаратів та високий рівень супутньої патології значно знижують ефективність стандартних схем хіміотерапії. У таких умовах зростає значення комплексного лікування хворих з використанням колапсотерапевтичних методик. У наведеному клінічному випадку після накладення штучного пневмотораксу у хворої протягом місяця розсмокталися інфільтративні зміни, загоїлася порожнина розпаду.

За даними Львівської та Тернопільської областей визначали кількість ВІЛ-інфікованих вагітних і особливості перебігу туберкульозу після народження дітей.
Встановлено, що в 2009 р. загальна кількість ВІЛ-інфікованих вагітних збільшилася в 2 рази порівняно з 2005 роком. Така закономірність характерна і для дітей, народжених ВІЛ-інфікованими жінками.
Найчастішою клінічною формою туберкульозу у вагітних на тлі ВІЛ-інфекції/СНІДу був дисемінований туберкульоз легень з ознаками генералізації, часто з бактеріально-грибковими ураженнями і сепсисом. Нерідко у них виявляли мульти- і розширену резистентність МБТ до АМБП. Усе це сприяло прогресуванню туберкульозного процесу та летальному завершенню хвороби.

Ключові слова: ВІЛ-інфекція, туберкульоз, вагітні жінки.

Порівняно з іншим цивілізованим світом в Україні залишається високою захворюваність на ВІЛ-інфекцію. Недостатній рівень знань населення стосовно сучасних можливостей АРТ призводить до пізнього виявлення хвороби. З метою ілюстрації сказаного наведено клінічний випадок діагностики ВІЛ-інфекції у термінальній стадії хвороби у зв’язку з пізнім звертанням — на етапі розвитку множинних абсцесів мозку, ймовірно, токсоплазмозної етіології. Наголошено на крайній потребі в удосконаленні системи нагляду за ВІЛ-інфекцією. За умов високої захворюваності та пізнього звернення по медичну допомогу важливо удосконалити систему захисту здорових від можливого ВІЛ-інфікування — зробити діагностику ВІЛ-інфекції скринінговою, як гепатитів В, С і сифілісу.

Ключові слова: ВІЛ-інфекція, актуальність ВІЛ.

Вірусні інфекції дихальних шляхів є найпоширенішою хворобою як у дітей, так і дорослих, що можуть спричинювати різні хвороби — від застуди до тяжкої пневмонії, та призводити до значної захворюваності й смертності.
За даними ВООЗ (2009), епідеміологія пандемічної вірусної інфекції (H1N1) на сьогодні свідчить, що найвищі показники захворюваності спостерігаються у дітей та молоді і виявляються широким спектром клінічних симптомів, починаючи від безтемпературних легких хвороб верхніх дихальних шляхів, у тому числі субфебрильних грипоподібних станів, і закінчуючи тяжкими або навіть фатальними ускладненнями, у більшості випадків — швидкопрогресуючою вірусно-бактеріальною пневмонією.
Під час епідемії грипу в жовтні–листопаді 2009 р. в Україні було чітко ідентифіковано, що медики мали справу зі спалахом сезонного грипу в поєднанні з грипом А Н1N1. Ситуація виявилася складною, особливо в Західній Україні, де у ці місяці спостерігали найвищу захворюваність та летальність від пневмоній.
У статті наведено огляд літературних джерел, які стосуються міжнародного досвіду подолання пандемії вірусу грипу штаму Н1N1, його наслідків та ускладнень, а також досвід медицини Прикарпаття в боротьбі з розвитком ускладнень за згаданої інфекції.

Ключові слова: вірусно-бактеріальна пневмонія, грип А Н1N1, респіраторний дистрес-синдром.

Вивчали рівень виявлення, динаміку, структуру захворюваності, наслідки лікування хворих з поєднаною патологією ВІЛ/ТБ.
Для дослідження використано методи ретроспективного аналізу медичних карток стаціонарних та амбулаторних хворих за період від 2007 до 2010 р. (1892 картки).
Аналіз клінічних випадків захворювання на туберкульоз та ВІЛ/СНІД свідчить про те, що раннє призначення АРТ-терапії сприяє поліпшенню наслідків лікування хворих на туберкульоз.
У разі своєчасного призначення антиретровірусної терапії та за умови раннього виявлення туберкульозу у хворих з поєднаною патологією ВІЛ/ТБ спостерігається позитивна клінічна та рентгенологічна динаміка.

Ключові слова: туберкульоз, СНІД, захворюваність, смертність.

Проведено оцінку ефективності лікування 700 хворих на туберкульоз легень на Закарпатті за результатами когортного аналізу.
Показники когортного аналізу результатів лікування хворих на туберкульоз підтверджують ефективність та результативність впроваджуваних протитуберкульозних заходів в області та є важливими для подальшого удосконалення їх, прийняття управлінських рішень щодо поліпшення реалізації заходів програми протидії захворюванню на туберкульоз та усуненню виявлених недоліків.

Ключові слова: туберкульоз, когортний аналіз, результати лікування.

Отчет о работе совещания Всемирной организации здравоохранения (с участием представителей штаб-квартиры и Европейского регионального бюро), организованного в сотрудничестве с Рабочей группой по ТБ/ВИЧ Партнерства «Остановить ТБ»

Про затвердження Стандарту інфекційного контролю за туберкульозом у лікувально-профілактичних закладах, місцях довгострокового перебування людей та проживання хворих на туберкульоз

Стандарт інфекційного контролю за туберкульозом у лікувально-профілактичних закладах, місцях довгострокового перебування людей та проживання хворих на туберкульоз

Про затвердження Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я, установ виконання покарань і слідчих ізоляторів, територіальних органів внутрішніх справ, органів праці та соціального захисту населення, центрів зайнятості, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо ведення випадку туберкульозу при звільненні хворих на туберкульоз із установ виконання покарань, слідчих ізоляторів та продовження лікування в спеціалізованих закладах охорони здоров’я

Порядок взаємодії закладів охорони здоров’я, установ виконання покарань і слідчих ізоляторів, територіальних органів внутрішніх справ, органів праці та соціального захисту населення, центрів зайнятості, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо ведення випадку туберкульозу при звільненні хворих на туберкульоз із установ виконання покарань, слідчих ізоляторів та продовження лікування в спеціалізованих закладах охорони здоров’я