Українською | English
usaid banner

Свіжий номер. Статті

№4(31) // 2017

 

Обкладинка

 

1. Ювілеї

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

До 70-річчя Юрія Васильовича Просвєтова

Виповнилось 70 років від дня народження відомого в Україні вченого, доктора медичних наук, професора, завідувача кафедри фтизіатрії і пульмонології ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України» Юрія Васильовича Просвєтова.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

2. Передова стаття

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Дослідження активності аденозиндезамінази — новий допоміжний метод діагностики туберкульозу

В.І. Петренко, М.Г. Долинська, А.В. Мамотенко

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ

В огляді представлено біохімічне обґрунтування, проаналізовано клінічне значення і перспективи застосування дослідження активності аденозиндезамінази (АДА) в діагностиці туберкульозу. Метод показав високу чутливість, специфічність, позитивну і негативну прогностичну цінність у діагностиці туберкульозу позалегеневої локалізації, зокрема туберкульозного плевриту, перитоніту, перикардиту, менінгіту. Тривають дискусії щодо порогового значення, що забезпечує оптимальне співвідношення зазначених критеріїв. Активність АДА в сироватці крові і мокротиння у хворих на туберкульоз також відрізняється від такої у хворих іншими захворюваннями. Однак діагностичне значення дослідження зазначених зразків вимагає подальшого вивчення. Додаткова стимуляція антигенами мікобактерій може підвищити діагностичну значимість методу в цьому випадку.

Ключові слова: Туберкульоз, діагностика, аденозиндезаміназа.

Список літератури:  
1.    Алинежад С.М., Будник О.А., Таганович А.Д. Динамика изменения концентрации С-реактивного белка и активности аденозиндезаминазы при туберкулезном плеврите и их дифференциально-диагностическая ценность // Мед. журн. — 2008.— № 2 (24). —С. 21—25.
2.    Алинежад С.М., Гуревич Г.Л., Захаревский Ф.И., Тагано­вич А.Д. Дифференциально-диагностическое значение оп­­ре­деления аденозиндезаминазы и ее изоферментов в крови при туберкулезном плеврите // Мед. журн. — 2007. — № 3 (21). — ​C. 111—113.
3.    Алинежад С.М., Таганович А.Д. Сравнительное определение в плевральной жидкости биохимических маркеров туберкулезного плеврита у жителей Беларуси // Мед. журн. — 2008.— № 2 (24). — ​C. 68—71.
4.    Гурьева О.И., Аксенова B.A. Диагностическое значение оп­­ределения активности аденозиндезаминазы для раннего выявления туберкулезного лимфаденита у детей и подростков // Дальневосточный мед. журн. — 2011. — № 3. — ​С. 60—62.
5.    Aljohaney A., Amjadi K., Alvarez G.G. A systematic review of the epidemiology, immunopathogenesis, diagnosis, and treat­ment of pleural TB in HIV-infected patients // Clin. Develop. Immunol. — 2012. ​ doi:10.1155/2012/ 842045.
6.    Aljohaney A., Amjadi K., Alvarez G.G. A systematic review of the epidemiology, immunopathogenesis, diagnosis, and treat­ment of pleural TB in HIV-infected patients// Clin. Develop. Immunol. — 2012. doi:10.1155/ 2012/ 842045.
7.    Baba K., Hoosen A.A., Langeland N. et al. Adenosine deaminase activity is a sensitive marker for the diagnosis of tuber­culous pleuritis in patients with very low CD4 counts // PLoS One. — 2008. — ​Vol. 3. — ​Р. е2788.
8.    Baba K., Sørnes S., Hoosen A.A. et al. Evaluation of immune responses in HIV infected patients with pleural tuberculosis by the QuantiFERON® TB-Gold interferon-gamma assay // BMC Infect. Dis. — 2008. — ​Vol. 8. — ​P. 35. doi: 10.1186/1471-2334-8-35.
9.    Bae M.J., Ryu S., Kim H.-J. et al. Mycobacterium tuberculosis ESAT6 and CPF10 induce adenosine deaminase 2 mRNA expression in monocyte-derived macrophages // Tuberc. Respir. Dis. — 2017. — ​Vol. 80. — ​P. 77—82.
10.    Binesh F., Jalali H., Zare M.R. et al. Diagnostic value of spu­tumaden osinedeaminase (ADA) levelinpulmonary tuber­cu­losis // GERMS. — 2016. — ​Vol. 6 (2). — ​P. 60—65. doi: 10.11599/germs.2016.1090.
11.    Bothamley G.H. Tuberculous pleurisy and adenosine deaminase // Thorax. — 1995. — ​Vol. 50. — ​P. 593—594.
12.    Chander A., Shrestha C.D. Cerebrospinal fluida denosinedeam in a selevels as a diagnostic markerin tuberculous me­­nin­gitisinadult Nepalesepatients // Asian Pac. J. Trop. Dis. — 2013. — Vol. 3 (1). —Р. 16—19.
13.    Choi H.O., Song J.M., Shim T.S. et al. Prognostic Value of Initial Echocardiographic Featuresin Patients With Tuberculous Peri­carditis. Korean // Circ J. — 2010. — ​Vol. 40 (8). — ​P. 377—386.
14.    Conlon B.A., Law W.R. Macrophages are a source of extracel­lular adenosine deaminase‑2 during inflammatory responses // Clin. Exp. Immunol. — 2004. — ​Vol. 138. — ​P. 14—20.
15.    Denkinger C.M., Kalantri Y., Schumacher S.G. et. al. Challen gesin the developmento fanimmuno chromatographic inter­feron-gamma test for diagnosis of pleuraltuberculosis // PLoS One. — 2013. — ​Vol. 8 (12). — Р. 85447. doi:10.1371/journal.pone.0085447.
16.    Dimakou K., Hillas G., Bakakos P. Adenosine deaminase activity and its isoenzymes in the sputum of patients with pulmonary tuberculosis // Int. J. Tuberc. Lung Dis. — 2009. — ​Vol. 13, N 6. — ​P. 744—748.
17.    Eltzschig H.K., Faigle M., Knapp S. et al. Endothelial catabolism of extracellular adenosine during hypoxia: the role of surface adenosine deaminase and CD26 // Blood. — 2006. — ​Vol. 108, N 5. — ​P. 1602—1610.
18.    Gakis C. Adenosine deaminase (ADA) isoenzymes ADA1 and ADA2: diagnostic and biological role // Eur. Respir. J. — 1996. — ​Vol. 9. — ​P. 632—633.
19.    Gakis C., Cappio-Borlino A., Pulina G. Enzymes (isoenzyme system) as homeostatic mechanisms the isoenzyme (ADA2) of adenosine deaminase of human monocytes-macrophages as a regulator of the 2’deoxyadenosine // Biochem. Mol. Biol. Int. — 1998. — ​Vol. 46, N 3. — ​P. 487—494.
20.    Hirsh A.J., Stonebraker J.R., Van Heusden C.A. et al. Adenosine deaminase 1 and concentrative nucleoside trans­porters 2 and 3 regulate adenosine on the apical surface of human airway epithelia: implications for inflammatory lung diseases // Bio­chemistry. — 2007. — ​Vol. 46. — ​P. 10373—10383.
21.    Idzko M., Ferrari D., Riegel A.-K., Eltzschig H.K. Extracellular nucleotide and nucleoside signaling in vascular and blood disease // Blood. — 2014. — ​Vol. 124, N 7. — ​P. 1029—1037.
22.    Khemka V.K., Bagchi D., Ghosh A. et al. Raised serum ade­nosine deaminase level in nonobese type 2 diabetes mellitus // The Scientific World Journal. — 2013.— http://dx.doi.org/ 10.1155/ 2013/404320.
23.    Khodadadi I., Abdi M., Ahmadi A. et al. Analysis of serum adenosine deaminase (ADA) and ADA1 and ADA2 isoenzyme activities in HIV positive and HIV–HBV co-infected patients // Clin. Biochem. — 2011. — ​Vol. 44. — ​P. 980—983.
24.    Khodadadi I., Vahedi M.S., Abdi M. et al. Evaluation of adenosine deaminase (ADA) isoenzymes activity and tumor necrosis factor-α (TNF α) concentration in chronic heart failure // EXCLI Journal. — 2014. — ​Vol. 13. — ​P. 58—66.
25.    Lee S.J., Kim H.S., Lee S.H. et al. Factors influencing pleural adenosine deaminase level in patients with tuberculous pleurisy // Am. J. Med. Sci. — 2014. — ​Vol. 348. — ​P. 362—365.
26.    Liao Y.J., Wu C.Y., Lee S.W., Lee C.L., Yang S.S., Chang C.S., Lee T.Y. Adenosine deaminase activity in tuberculous peritonitis among patients with underlying liver cirrhosis // World. J. Gastroenterol. — 2012. — ​Vol. 18 (37). — ​Р. 5260—5265.
27.    Maor I., Rainis T., Lanir A., Lavy A. Adenosine deaminase activity in patients with Crohn’s disease: distinction between active and nonactive disease // Eur. J. Gastroenterol. Hepatol. — 2011. — ​Vol. 23. — ​P. 598—602.
28.    Morote-Garcia J.C., Rosenberger P., Kuhlicke J., Eltzschig H.K. HIF‑1-dependent repression of adenosine kinase attenuates hypoxia-induced vascular leak // Blood. — 2008. — ​Vol. 111, N 12. — ​P. 5571—5580.
29.    Nemkov T., Sun K., Reisz J.A. et al. Hypoxia modulates the purine salvage pathway and decreases red blood cell and su­­pernatant levels of hypoxanthine during refrigerated storage // Haematologica. — 2017. — ​Vol. 102. doi: 10.3324/haema­tol.2017.178608.
30.    Nishihara H., Akedo H., Okada H., Hattori S. Multienzyme patterns of serum adenosine deaminase by agar gel elect­ro­phoresis: an evaluation of the diagnostic value in lung cancer // Clin. Chim. Acta. — 1970. — ​Vol. 30. — ​P. 251—258.
31.    O’Brien W.G., III, Ling H.S., Zhao Z., Lee C.C. New insights on the regulation of the adenine nucleotide pool of erythrocytes in mouse models // PLoS One. — 2017. — ​Vol. 12, N 7. —Р 180—948. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0180948.
32.    Pérez-Rodríguez E., Pérez Walton I.J., Sanchez Hernández J.J. et al. ADA1/ADAp ratio in pleural tuberculosis: an excellent diagnostic parameter in pleural fluid // Respir. Med. — 1999. — ​Vol. 93. — ​P. 816—821.
33.    Piras M.A., Gakis C., Budroni M., Andreoni G. Adenosine deaminase activity in pleural effusions: an aid to differential diagnosis // BMJ. — 1978. — ​Vol. 2 (6154). — ​P. 1751—1752.
34.    Power Coombs M.R., Belderbos M.E., Gallington L.C., Bont L., Levy O. The adenosine system modulates toll-like receptor function: basic mechanisms, clinical correlates and translational opportunities // Expert Rev. Anti Infect. Ther. — 2011. — ​Vol. 9, N 2. — ​P. 261—269.
35.    Raviraj R., Henry R.A., Rao G.G. Determination and validation of a lowercutoffvalueof cerebrospinal fluidadenosine deaminase (CSF-ADA) activity in diagnosis of tuberculous meningitis // J. Clin. Diagn. Res. — 2017. — Vol. 11 (4). — ​P. 22—24.
36.    Riquelme A., Calvo M., Salech F. et al. Letelier LMValue of adenosine deaminase (ADA) in ascitic fluid for the diagnosis of tuberculous peritonitis: a meta-analysis // J. Clin.  Gastro­enterol. — 2006. — Vol. 40 (8) — ​P. 705—710.
37.    Saghiri R., Ghashghai N.,·Movaseghi S. et al. Serum adenosine deaminase activity in patients with systemic lupus erythema­tosus: a study based on ADA1 and ADA2 isoenzymes pattern // Rheumatol. Int. — 2012. — ​Vol. 32. — ​P. 1633—1638.
38.    Salmanzadeh S., Heshmatollah T., Bavieh K., Seyed M.A. Diagnostic Value of Serum Adenosine Deaminase (ADA) Level for Pulmonary Tuberculosis // Jundishapur J. Microbiol. — 2015. —Vol. 8 (3).— P. e21760. doi: 10.5812/jjm.21760.
39.    Shen Y., Wang T., Chen L. et al. Diagnostic accuracy of adenosine deaminase for tuberculous peritonitis: a meta-ana­lysis // Arch. Med. Sci.— 2013. — Vol. 9 (4). — ​P. 601—607.
40.    Solari L., Soto A., VanderStuyft P. Performance of clinical predictionrules for diagnosis of pleuraltuberculosisin a high-incidencesetting // Trop. Med. Int. Health. — 2017. — Vol. 22 (10). — P. 1283—1292.
41.    Tuon F.F., Litvoc M.N., Lopes M.I. Adenosine deaminase and tuberculous pericarditis-a systematic review with meta-analysis // Acta Trop. — 2006. — ​Vol. 99 (1). — ​P. 67—74.
42.    Valdés L., Pose A., San José E. et al. Tuberculous pleural effusions // Eur. J. Intern. Med. — 2003. — ​Vol. 14. — ​P. 77—88.
43.    Valdés L., San José E., Alvarez D. et al. Adenosine deaminase (ADA) isoenzyme analysis in pleural effusions: diagnostic role, and relevance to the origin of increased ADA in tuberculous pleurisy // Eur. Respir. J. — 1996. — ​Vol. 9. — ​Р. 747—751.
44.    Yurt S., Küçükergin C., Yigitbas B.A. et al. Diagnostic utility of serum and pleural levels of adenosine deaminase 1—2, and interferon-γ in the diagnosis of pleural tuberculosis // Multidisc. Respir. Medicine. — 2014. — ​Vol. 9. — ​P. 12. doi:10.1186/2049-6958-9-12.
45.    Zhou X.-X., Liu Y.-L., Zhai K., Shi H.-Z., Tong Z.-H. Body fluidinter feron-γ release assay for diagnosis of extrapulmo­nary tuberculosis in adults: systematic review and meta-analysis // Sci. Rep. — 2015. — ​Vol. 5. — ​P. 15284. doi: 10.1038/srep15284.

Інше:  
Петренко Василь Іванович, д. мед. н., проф., зав. кафедри фтизіатрії та пульмонології
01601, м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 13
E-mail: ft@nmn.kiev.ua

Стаття надійшла до редакції 29 листопада 2017 р.

 

Исследование активности аденозиндезаминазы — ​новый вспомогательный метод диагностики туберкулеза

В.И. Петренко, М.Г. Долинская, А.В. Мамотенко

Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев

В обзоре представлено биохимическое обоснование, проанализировано клиническое значение и перспективы применения исследования активности аденозиндезаминазы (АДА) в диагностике туберкулеза. Метод показал высокую чувствительность, специфичность, позитивную и негативную прогностическую ценность в диагностике туберкулеза внелегочной локализации, в частности туберкулезного плеврита, перитонита, перикардита, менингита. Продолжаются дискуссии о пороговом значении, обеспечивающем оптимальное соотношение указанных критериев. Активность АДА в сыворотке крови и мокроты у больных туберкулезом также отличается от таковой у больных другими заболеваниями. Однако диагностическое значение исследования указанных образцов требует дальнейшего изучения. Дополнительная стимуляция антигенами микобактерий может повысить диагностическую значимость метода в этом случае.

Ключевые слова: туберкулез, диагностика, аденозиндезаминаза.

Список литературы:  
1.    Алинежад С.М., Будник О.А., Таганович А.Д. Динамика изменения концентрации С-реактивного белка и активности аденозиндезаминазы при туберкулезном плеврите и их дифференциально-диагностическая ценность // Мед. журн. — 2008.— № 2 (24). —С. 21—25.
2.    Алинежад С.М., Гуревич Г.Л., Захаревский Ф.И., Тагано­вич А.Д. Дифференциально-диагностическое значение оп­­ре­деления аденозиндезаминазы и ее изоферментов в крови при туберкулезном плеврите // Мед. журн. — 2007. — № 3 (21). — ​C. 111—113.
3.    Алинежад С.М., Таганович А.Д. Сравнительное определение в плевральной жидкости биохимических маркеров туберкулезного плеврита у жителей Беларуси // Мед. журн. — 2008.— № 2 (24). — ​C. 68—71.
4.    Гурьева О.И., Аксенова B.A. Диагностическое значение оп­­ределения активности аденозиндезаминазы для раннего выявления туберкулезного лимфаденита у детей и подростков // Дальневосточный мед. журн. — 2011. — № 3. — ​С. 60—62.
5.    Aljohaney A., Amjadi K., Alvarez G.G. A systematic review of the epidemiology, immunopathogenesis, diagnosis, and treat­ment of pleural TB in HIV-infected patients // Clin. Develop. Immunol. — 2012. ​ doi:10.1155/2012/ 842045.
6.    Aljohaney A., Amjadi K., Alvarez G.G. A systematic review of the epidemiology, immunopathogenesis, diagnosis, and treat­ment of pleural TB in HIV-infected patients// Clin. Develop. Immunol. — 2012. doi:10.1155/ 2012/ 842045.
7.    Baba K., Hoosen A.A., Langeland N. et al. Adenosine deaminase activity is a sensitive marker for the diagnosis of tuber­culous pleuritis in patients with very low CD4 counts // PLoS One. — 2008. — ​Vol. 3. — ​Р. е2788.
8.    Baba K., Sørnes S., Hoosen A.A. et al. Evaluation of immune responses in HIV infected patients with pleural tuberculosis by the QuantiFERON® TB-Gold interferon-gamma assay // BMC Infect. Dis. — 2008. — ​Vol. 8. — ​P. 35. doi: 10.1186/1471-2334-8-35.
9.    Bae M.J., Ryu S., Kim H.-J. et al. Mycobacterium tuberculosis ESAT6 and CPF10 induce adenosine deaminase 2 mRNA expression in monocyte-derived macrophages // Tuberc. Respir. Dis. — 2017. — ​Vol. 80. — ​P. 77—82.
10.    Binesh F., Jalali H., Zare M.R. et al. Diagnostic value of spu­tumaden osinedeaminase (ADA) levelinpulmonary tuber­cu­losis // GERMS. — 2016. — ​Vol. 6 (2). — ​P. 60—65. doi: 10.11599/germs.2016.1090.
11.    Bothamley G.H. Tuberculous pleurisy and adenosine deaminase // Thorax. — 1995. — ​Vol. 50. — ​P. 593—594.
12.    Chander A., Shrestha C.D. Cerebrospinal fluida denosinedeam in a selevels as a diagnostic markerin tuberculous me­­nin­gitisinadult Nepalesepatients // Asian Pac. J. Trop. Dis. — 2013. — Vol. 3 (1). —Р. 16—19.
13.    Choi H.O., Song J.M., Shim T.S. et al. Prognostic Value of Initial Echocardiographic Featuresin Patients With Tuberculous Peri­carditis. Korean // Circ J. — 2010. — ​Vol. 40 (8). — ​P. 377—386.
14.    Conlon B.A., Law W.R. Macrophages are a source of extracel­lular adenosine deaminase‑2 during inflammatory responses // Clin. Exp. Immunol. — 2004. — ​Vol. 138. — ​P. 14—20.
15.    Denkinger C.M., Kalantri Y., Schumacher S.G. et. al. Challen gesin the developmento fanimmuno chromatographic inter­feron-gamma test for diagnosis of pleuraltuberculosis // PLoS One. — 2013. — ​Vol. 8 (12). — Р. 85447. doi:10.1371/journal.pone.0085447.
16.    Dimakou K., Hillas G., Bakakos P. Adenosine deaminase activity and its isoenzymes in the sputum of patients with pulmonary tuberculosis // Int. J. Tuberc. Lung Dis. — 2009. — ​Vol. 13, N 6. — ​P. 744—748.
17.    Eltzschig H.K., Faigle M., Knapp S. et al. Endothelial catabolism of extracellular adenosine during hypoxia: the role of surface adenosine deaminase and CD26 // Blood. — 2006. — ​Vol. 108, N 5. — ​P. 1602—1610.
18.    Gakis C. Adenosine deaminase (ADA) isoenzymes ADA1 and ADA2: diagnostic and biological role // Eur. Respir. J. — 1996. — ​Vol. 9. — ​P. 632—633.
19.    Gakis C., Cappio-Borlino A., Pulina G. Enzymes (isoenzyme system) as homeostatic mechanisms the isoenzyme (ADA2) of adenosine deaminase of human monocytes-macrophages as a regulator of the 2’deoxyadenosine // Biochem. Mol. Biol. Int. — 1998. — ​Vol. 46, N 3. — ​P. 487—494.
20.    Hirsh A.J., Stonebraker J.R., Van Heusden C.A. et al. Adenosine deaminase 1 and concentrative nucleoside trans­porters 2 and 3 regulate adenosine on the apical surface of human airway epithelia: implications for inflammatory lung diseases // Bio­chemistry. — 2007. — ​Vol. 46. — ​P. 10373—10383.
21.    Idzko M., Ferrari D., Riegel A.-K., Eltzschig H.K. Extracellular nucleotide and nucleoside signaling in vascular and blood disease // Blood. — 2014. — ​Vol. 124, N 7. — ​P. 1029—1037.
22.    Khemka V.K., Bagchi D., Ghosh A. et al. Raised serum ade­nosine deaminase level in nonobese type 2 diabetes mellitus // The Scientific World Journal. — 2013.— http://dx.doi.org/ 10.1155/ 2013/404320.
23.    Khodadadi I., Abdi M., Ahmadi A. et al. Analysis of serum adenosine deaminase (ADA) and ADA1 and ADA2 isoenzyme activities in HIV positive and HIV–HBV co-infected patients // Clin. Biochem. — 2011. — ​Vol. 44. — ​P. 980—983.
24.    Khodadadi I., Vahedi M.S., Abdi M. et al. Evaluation of adenosine deaminase (ADA) isoenzymes activity and tumor necrosis factor-α (TNF α) concentration in chronic heart failure // EXCLI Journal. — 2014. — ​Vol. 13. — ​P. 58—66.
25.    Lee S.J., Kim H.S., Lee S.H. et al. Factors influencing pleural adenosine deaminase level in patients with tuberculous pleurisy // Am. J. Med. Sci. — 2014. — ​Vol. 348. — ​P. 362—365.
26.    Liao Y.J., Wu C.Y., Lee S.W., Lee C.L., Yang S.S., Chang C.S., Lee T.Y. Adenosine deaminase activity in tuberculous peritonitis among patients with underlying liver cirrhosis // World. J. Gastroenterol. — 2012. — ​Vol. 18 (37). — ​Р. 5260—5265.
27.    Maor I., Rainis T., Lanir A., Lavy A. Adenosine deaminase activity in patients with Crohn’s disease: distinction between active and nonactive disease // Eur. J. Gastroenterol. Hepatol. — 2011. — ​Vol. 23. — ​P. 598—602.
28.    Morote-Garcia J.C., Rosenberger P., Kuhlicke J., Eltzschig H.K. HIF‑1-dependent repression of adenosine kinase attenuates hypoxia-induced vascular leak // Blood. — 2008. — ​Vol. 111, N 12. — ​P. 5571—5580.
29.    Nemkov T., Sun K., Reisz J.A. et al. Hypoxia modulates the purine salvage pathway and decreases red blood cell and su­­pernatant levels of hypoxanthine during refrigerated storage // Haematologica. — 2017. — ​Vol. 102. doi: 10.3324/haema­tol.2017.178608.
30.    Nishihara H., Akedo H., Okada H., Hattori S. Multienzyme patterns of serum adenosine deaminase by agar gel elect­ro­phoresis: an evaluation of the diagnostic value in lung cancer // Clin. Chim. Acta. — 1970. — ​Vol. 30. — ​P. 251—258.
31.    O’Brien W.G., III, Ling H.S., Zhao Z., Lee C.C. New insights on the regulation of the adenine nucleotide pool of erythrocytes in mouse models // PLoS One. — 2017. — ​Vol. 12, N 7. —Р 180—948. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0180948.
32.    Pérez-Rodríguez E., Pérez Walton I.J., Sanchez Hernández J.J. et al. ADA1/ADAp ratio in pleural tuberculosis: an excellent diagnostic parameter in pleural fluid // Respir. Med. — 1999. — ​Vol. 93. — ​P. 816—821.
33.    Piras M.A., Gakis C., Budroni M., Andreoni G. Adenosine deaminase activity in pleural effusions: an aid to differential diagnosis // BMJ. — 1978. — ​Vol. 2 (6154). — ​P. 1751—1752.
34.    Power Coombs M.R., Belderbos M.E., Gallington L.C., Bont L., Levy O. The adenosine system modulates toll-like receptor function: basic mechanisms, clinical correlates and translational opportunities // Expert Rev. Anti Infect. Ther. — 2011. — ​Vol. 9, N 2. — ​P. 261—269.
35.    Raviraj R., Henry R.A., Rao G.G. Determination and validation of a lowercutoffvalueof cerebrospinal fluidadenosine deaminase (CSF-ADA) activity in diagnosis of tuberculous meningitis // J. Clin. Diagn. Res. — 2017. — Vol. 11 (4). — ​P. 22—24.
36.    Riquelme A., Calvo M., Salech F. et al. Letelier LMValue of adenosine deaminase (ADA) in ascitic fluid for the diagnosis of tuberculous peritonitis: a meta-analysis // J. Clin.  Gastro­enterol. — 2006. — Vol. 40 (8) — ​P. 705—710.
37.    Saghiri R., Ghashghai N.,·Movaseghi S. et al. Serum adenosine deaminase activity in patients with systemic lupus erythema­tosus: a study based on ADA1 and ADA2 isoenzymes pattern // Rheumatol. Int. — 2012. — ​Vol. 32. — ​P. 1633—1638.
38.    Salmanzadeh S., Heshmatollah T., Bavieh K., Seyed M.A. Diagnostic Value of Serum Adenosine Deaminase (ADA) Level for Pulmonary Tuberculosis // Jundishapur J. Microbiol. — 2015. —Vol. 8 (3).— P. e21760. doi: 10.5812/jjm.21760.
39.    Shen Y., Wang T., Chen L. et al. Diagnostic accuracy of adenosine deaminase for tuberculous peritonitis: a meta-ana­lysis // Arch. Med. Sci.— 2013. — Vol. 9 (4). — ​P. 601—607.
40.    Solari L., Soto A., VanderStuyft P. Performance of clinical predictionrules for diagnosis of pleuraltuberculosisin a high-incidencesetting // Trop. Med. Int. Health. — 2017. — Vol. 22 (10). — P. 1283—1292.
41.    Tuon F.F., Litvoc M.N., Lopes M.I. Adenosine deaminase and tuberculous pericarditis-a systematic review with meta-analysis // Acta Trop. — 2006. — ​Vol. 99 (1). — ​P. 67—74.
42.    Valdés L., Pose A., San José E. et al. Tuberculous pleural effusions // Eur. J. Intern. Med. — 2003. — ​Vol. 14. — ​P. 77—88.
43.    Valdés L., San José E., Alvarez D. et al. Adenosine deaminase (ADA) isoenzyme analysis in pleural effusions: diagnostic role, and relevance to the origin of increased ADA in tuberculous pleurisy // Eur. Respir. J. — 1996. — ​Vol. 9. — ​Р. 747—751.
44.    Yurt S., Küçükergin C., Yigitbas B.A. et al. Diagnostic utility of serum and pleural levels of adenosine deaminase 1—2, and interferon-γ in the diagnosis of pleural tuberculosis // Multidisc. Respir. Medicine. — 2014. — ​Vol. 9. — ​P. 12. doi:10.1186/2049-6958-9-12.
45.    Zhou X.-X., Liu Y.-L., Zhai K., Shi H.-Z., Tong Z.-H. Body fluidinter feron-γ release assay for diagnosis of extrapulmo­nary tuberculosis in adults: systematic review and meta-analysis // Sci. Rep. — 2015. — ​Vol. 5. — ​P. 15284. doi: 10.1038/srep15284.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

3. Передова стаття

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Ведення побічних реакцій під час лікування хворих на туберкульоз та ко-інфекцію (туберкульоз/ВІЛ-інфекція/СНІД)

Ю.І. Фещенко1, Н.А. Литвиненко1, Л.М. Процик1, М.В. Погребна1,
Ю.О. Сенько1, О.П. Чоботар1, Г.О. Варицька1, К.О. Гамазіна2, О.В. Матвєєва3

1 ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ
2 Представництво РАТН в Україні, Київ
3 Державний експертний центр МОЗ України, Київ

Протягом останнього часу побічні реакції (ПР) визнані джерелом невирішених проблем практичної і суспільної охорони здоров’я, додають значний негативний внесок у захворюваність та смертність від туберкульозу, тому що є основною причиною переривів у лікуванні. Така ситуація сприяє зростанню поширеності хіміорезистентного туберкульозу, що своєю чергою призводить до значного збільшення витрат на охорону здоров’я. Попередження ПР при проведенні хіміотерапії туберкульозу, у першу чергу мультирезистентного, є пріоритетною по відношенню до лікування, так як дає змогу підтримувати високу якість життя на тлі призначеної терапії, зменшувати стигму. У статті наведено етапи надання медичної допомоги пацієнтам, хворим на туберкульоз та ко-інфекцію, у яких виникають ПР під час лікування, принципи своєчасного та повноцінного їх лікування, що дасть можливість зменшити  кількість ПР та буде сприяти підвищенню ефективності лікування цієї категорії хворих.

Ключові слова: Туберкульоз, ВІЛ-інфекція/СНІД, побічні реакції, лікування, профілактика.

Список літератури:  
1.    Клінічний протокол «Діагностика та лікування опортуністичних інфекцій і загальних симптомів у ВІЛ-інфікованих дорослих та підлітків» [Електронний ресурс] / МОЗ України, 2007. — ​Режим доступу: http://moz.gov.ua/ua/portal/dn_20070413_182.html.
2.    Уніфікований клінічний протокол екстреної, первинної, вто­ринної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Медикаментозна алергія, включаючи анафілаксію» [Електронний ресурс] / МОЗ України, 2015. — ​Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/docfiles/dn_20151230_0916dod_ukp.pdf.
3.    Уніфікований клінічний протокол первинної медичної допомоги «Гикавка» [Електронний ресурс] / МОЗ України, 2016. — ​Режим доступу: www.dec.gov.ua/mtd/dodatki /2016_565…/2016_565_YKPMD_Gykavka.doc.
4.    Уніфікований клінічний протокол первинної медичної до­­помоги «Диспепсія» [Електронний ресурс] / МОЗ України, 2012. — ​Режим доступу: www.dec.gov.ua/mtd/dodatki/2012_600/19_07_2012_ykpmd.doc.
5.    Уніфікований клінічний протокол первинної та вторинної спеціалізованої медичної допомоги «Залізодефіцитна анемія» [Електронний ресурс] / МОЗ України, 2015. — ​Режим доступу: http://moz.gov.ua/docfiles/dn_20151102_0709dod_ukp.pdf.
6.    Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги «Пептична виразка шлунка та дванадцятипалої кишки у дорослих» [Елект­ронний ресурс] / МОЗ України, 2012. — ​Режим доступу: www.dec.gov.ua/mtd/dodatki/2014_613…12paloi/2014_ 613ykpmd_PeptVyr.doc.
7.    Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги та медичної реабілітації «Хронічний панкреатит» [Електронний ресурс] / МОЗ України, 2014. — ​Режим доступу: http://dec.gov.ua/mtd/dodatki/2014_638_hronPankr/2014_638_YKPMD_HP.doc.
8.    Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) до­­помоги «Вірусний гепатит В у дорослих» [Електронний ресурс] / МОЗ України, 2016. — ​Режим доступу: www.dec.gov.ua/mtd/dodatki/2016_613…B/2016_613_YKPMD_vgB_dor.doc.
9.    Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) до­­по­моги «Вірусний гепатит С у дорослих» [Електронний ресурс] / МОЗ України, 2016. — ​Режим доступу: www.dec.gov.ua/mtd/dodatki/2016_729_VGC/2016_729_YKPMD_VGC.doc.
10.    Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) до­­помоги «Депресія (легкий, помірний, тяжкий, депресивні епізоди без соматичного синдрому або з соматичним синд­ромом, рекурентний депресивний розлад, дистимія)» [Електронний ресурс] / МОЗ України, 2014. — ​Режим доступу: http://moz.gov.ua/docfiles/dn_20141225_1003dod.pdf.
11.    Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) ме­­дичної допомоги «Алкогольний гепатит» [Електронний ресурс] / МОЗ України, 2014. — ​Режим доступу: http://moz.gov.ua/docfiles/dod_ukp_dn_20140616_1.pdf.
12.    Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) ме­­дичної допомоги «Туберкульоз» [Teкст] / МОЗ України. — ​К.: МОЗ України, 2014. — 179 с.
13.    Уніфікований клінічний протокол первинної, екстреної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Епілепсії у дорослих» [Елект­ронний ресурс] / МОЗ України, 2014. — ​Режим доступу: www.dec.gov.ua/mtd/dodatki/2014…/2014_276_YKPMD_epilepsiya_dorosli.doc.
14.    Уніфікований клінічний протокол первинної, екстреної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Стабільна ішемічна хвороба серця» [Електронний ресурс] / МОЗ України, 2015. — ​Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/docfiles/dn_20150716_1dod.pdf.

Інше:  
Литвиненко Наталія Анатоліївна, к. мед. н., ст. наук. співр., в. о. зав. відділу хіміорезистентного туберкульозу
03038, м. Київ, вул. М. Амосова, 10
Тел. (044) 275-41-33
E-mail: dr.n.lytvynenko@gmail.com

Стаття надійшла до редакції 21 листопада 2017 р.

 

Ведение побочных реакций при лечении больных туберкулезом и ко-инфекцией (туберкулез/ВИЧ-инфекция/СПИД)

Ю.И. Фещенко1, Н.А. Литвиненко1, Л.М. Процик1, М.В. Погребная1, Ю. А. Сенько1, О.П. Чоботар1, А.А. Варицкая1, К.О. Гамазина2, Е.В. Матвеева3

1 ГУ «Национальный институт фтизиатрии и пульмонологии имени Ф.Г. Яновского НАМН Украины», Киев
2 Представительство РАТН в Украине, Киев
3 Государственный экспертный центр МЗ Украины, Киев

В последнее время побочные реакции (ПР) признаны источником нерешенных проблем практического и общественного здравоохранения, добавляют значительный негативный вклад в заболеваемость и смертность от туберкулеза, так как являются основной причиной перерывов в лечении. Такая ситуация способствует росту распространенности химиорезистентного туберкулеза, что в свою очередь приводит к значительному увеличению расходов на здравоохранение. Пред­у­преж­дение ПР при проведении химиотерапии туберкулеза, в первую очередь мультирезистентного, является приоритетной по отношению к лечению, так как позволяет поддерживать высокое качество жизни на фоне назначенной терапии, уменьшать стигму. В статье приведены этапы оказания медицинской помощи пациентам с туберкулезом и ко-инфекцией, у которых возникают ПР во время лечения, принципы своевременного и полноценного их лечения, что позволит уменьшить количество ПР и будет способствовать повышению эффективности лечения данной категории больных.

Ключевые слова: туберкулез, ВИЧ-инфекция/СПИД, побочные реакции, лечение, профилактика.

Список литературы:  
1.    Клінічний протокол «Діагностика та лікування опортуністичних інфекцій і загальних симптомів у ВІЛ-інфікованих дорослих та підлітків» [Електронний ресурс] / МОЗ України, 2007. — ​Режим доступу: http://moz.gov.ua/ua/portal/dn_20070413_182.html.
2.    Уніфікований клінічний протокол екстреної, первинної, вто­ринної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Медикаментозна алергія, включаючи анафілаксію» [Електронний ресурс] / МОЗ України, 2015. — ​Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/docfiles/dn_20151230_0916dod_ukp.pdf.
3.    Уніфікований клінічний протокол первинної медичної допомоги «Гикавка» [Електронний ресурс] / МОЗ України, 2016. — ​Режим доступу: www.dec.gov.ua/mtd/dodatki /2016_565…/2016_565_YKPMD_Gykavka.doc.
4.    Уніфікований клінічний протокол первинної медичної до­­помоги «Диспепсія» [Електронний ресурс] / МОЗ України, 2012. — ​Режим доступу: www.dec.gov.ua/mtd/dodatki/2012_600/19_07_2012_ykpmd.doc.
5.    Уніфікований клінічний протокол первинної та вторинної спеціалізованої медичної допомоги «Залізодефіцитна анемія» [Електронний ресурс] / МОЗ України, 2015. — ​Режим доступу: http://moz.gov.ua/docfiles/dn_20151102_0709dod_ukp.pdf.
6.    Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги «Пептична виразка шлунка та дванадцятипалої кишки у дорослих» [Елект­ронний ресурс] / МОЗ України, 2012. — ​Режим доступу: www.dec.gov.ua/mtd/dodatki/2014_613…12paloi/2014_ 613ykpmd_PeptVyr.doc.
7.    Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги та медичної реабілітації «Хронічний панкреатит» [Електронний ресурс] / МОЗ України, 2014. — ​Режим доступу: http://dec.gov.ua/mtd/dodatki/2014_638_hronPankr/2014_638_YKPMD_HP.doc.
8.    Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) до­­помоги «Вірусний гепатит В у дорослих» [Електронний ресурс] / МОЗ України, 2016. — ​Режим доступу: www.dec.gov.ua/mtd/dodatki/2016_613…B/2016_613_YKPMD_vgB_dor.doc.
9.    Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) до­­по­моги «Вірусний гепатит С у дорослих» [Електронний ресурс] / МОЗ України, 2016. — ​Режим доступу: www.dec.gov.ua/mtd/dodatki/2016_729_VGC/2016_729_YKPMD_VGC.doc.
10.    Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) до­­помоги «Депресія (легкий, помірний, тяжкий, депресивні епізоди без соматичного синдрому або з соматичним синд­ромом, рекурентний депресивний розлад, дистимія)» [Електронний ресурс] / МОЗ України, 2014. — ​Режим доступу: http://moz.gov.ua/docfiles/dn_20141225_1003dod.pdf.
11.    Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) ме­­дичної допомоги «Алкогольний гепатит» [Електронний ресурс] / МОЗ України, 2014. — ​Режим доступу: http://moz.gov.ua/docfiles/dod_ukp_dn_20140616_1.pdf.
12.    Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) ме­­дичної допомоги «Туберкульоз» [Teкст] / МОЗ України. — ​К.: МОЗ України, 2014. — 179 с.
13.    Уніфікований клінічний протокол первинної, екстреної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Епілепсії у дорослих» [Елект­ронний ресурс] / МОЗ України, 2014. — ​Режим доступу: www.dec.gov.ua/mtd/dodatki/2014…/2014_276_YKPMD_epilepsiya_dorosli.doc.
14.    Уніфікований клінічний протокол первинної, екстреної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Стабільна ішемічна хвороба серця» [Електронний ресурс] / МОЗ України, 2015. — ​Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/docfiles/dn_20150716_1dod.pdf.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

4. Оригінальні дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Оцінка ТБ/ВІЛ ко-інфекції відповідно до профілю лікарської стійкості

Е.В. Леснік1, Л.Д. Тодоріко2

1 Державний університет медицини і фармації імені Ніколая Тестеміцану, Кишинів, Республіка Молдова
2 ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет», Чернівці

Пацієнти з коморбідністю ВІЛ/ТБ мають більший ризик для формування множинної лікарської стійкості, що в асоціації з нижчим показником ефективності  лікування становить загрозу щодо ефективного подалання туберкульозної інфекції та впливає на зростання показника смертності.
Мета роботи — порівняльна оцінка формування резистентності до протитуберкульозних препаратів першого ряду у пацієнтів з поєднаною інфекцією ТБ/ВІЛ.
Матеріали та методи. Ретроспективне описове дослідження, спрямоване на фактори ризику, біологічні, соціальні, епідеміологічні особливості; управління реестрацією віпадків; методи променевої діагностики, мікробіологічні характеристики 248 пацієнтів з коморбідністю ТБ/ВІЛ, зареєстрованих у місті Кишиневі з 2010 по 2015 рік. Були сформовані 2 групи: 161 пацієнт загальної вибірки з чутливим туберкульозом та група з 87 пацієнтів з мультирезистентним туберкульозом.
Результати та обговорення. Дві третини пацієнтів були чоловіки віком менше 45 років, і більшість з них були з міських районів. Одна третина від загальної вибірки була виявлена на етапі звертання у заклади первинної медико-санітарної допомоги та одна третина — пульмонологом. Пацієнти із симптомами становили більшість від загальної вибірки, і щорічним скринінгом була виявлена лише невелика кiлькiсть випадків. З переважно високим ризиком були пацієнти, які мали туберкульозний анамнез та низький рівень інфекційного контакту, що показує поганий скринінг у групах високого ризику. Контакт із хворими на туберкульоз становив групу високого ризику.  Більшість лікувалися за схемою лікарсько-чутливого туберкульозу, незважаючи на відмінності в профілі лікарської стійкості. Низький результат ефективності лікування в обох групах і висока частота смерті вказує на  погане прецедентне управління пацієнтами з коморбідністю ВІЛ/ТБ.
Висновки. Низький результат лікування в обох групах і високий рівень смертності продемонстрували поганий контроль щодо оцінки прогнозу формування коморбідності ТБ/ВІЛ у групах ризику.

Ключові слова: ВІЛ, туберкульоз, фактори ризику, результати лікування.

Список літератури:  
1.    Centrul National de Management in Sanatate [National Centre for Health Management] Chisinau, 2015.
2.    Тodoriko L.D., Pidverbetska О.V. Clinical features of the drug susceptible, multi drug resistant and HIVassociated pulmonary tuberculosis depending on the degree of colon dysbiosis // Science and education a new dimension natural and technical sciences.— 2016.— Vol. IV (9), іss. 83. — ​Р. 64—67.
3.    World Health Organization. Tuberculosis case with TB-HIV co-management. Geneva 2007.
4.    World Health Organization. Systematic screening for active tuberculosis. Geneva, 2013.
5.    World Health Organization. End TB Strategy. Geneva, 2014.
6.    World Health Organization. Global tuberculosis report, 2016.
7.    World Health Organization. Fact sheet on tuberculosis, 2016.
8.    World Health Organization. Treatment guidelines for drug-resistant tuberculosis, 2016 update, 2016.

Інше:  
Леснік Евеліна Володимирівна, к. мед. н., асист. кафедри фтизіопневмології       
MD 2001, Республіка Молдова, м. Кишинів, бульв. Штефан чел Маре, 165
Е-mail: evelinalesnic@yahoo.com.

Стаття надійшла до редакції 23 березня 2017 р.

 

Оценка ТВ/ВИЧ ко-инфекции соответственно профилю лекарственной устойчивости

Э.В. Лесник1, Л.Д. Тодорико2

1 Государственный университет медицины и фармации имени Николая Тестемицану, Кишинев, Республика Молдова
2 ВГУЗ Украины «Буковинский государственный медицинский университет», Черновцы

Пациенты с коморбидностью ТБ/ВИЧ обладают большим риском формирования множественной лекарственной устойчивости, что в сочетании с более низким показателем эффективности лечения представляет угрозу для эффективного преодоления туберкулезной инфекции и влияет на рост показателя смертности.
Цель работы — сравнительная оценка формирования резистентности к противотуберкулезным препаратам первого ряда у пациентов с сочетанной инфекцией ТБ/ВИЧ.
Материалы и методы. Ретроспективное описательное исследование, направленное на факторы риска, биологические, социальные, эпидемиологические особенности; управление регистрацией случаев; методы лучевой диагностики, микробиологические характеристики 248 пациентов с коморбидностью ТБ/ВИЧ, зарегистрированных в городе Кишиневе с 2010 по 2015 год. Были сформированы 2 группы: 161 пациент общей выборки с чувствительным туберкулезом и группа из 87 пациентов с мультирезистентным туберкулезом.
Результаты и обсуждение. Две трети пациентов были мужчины в возрасте менее 45 лет, и большинство из них были из городских районов. Одна треть от общей выборки были выявлены на этапе обращения в учреждения первичной медико-санитарной помощи и одна треть — пульмонологом. Пациенты с симптомами составляли большинство от общей выборки, и ежегодным скринингом было обнаружено лишь небольшое количество случаев. С преимущественно высоким риском были пациен­ты, которые имели туберкулезный анамнез и низкий уровень инфекционного контакта, что показы­вает плохой скрининг в группах высокого риска. Контакт с больными туберкулезом составил группу высокого риска. Большинство лечились по схеме врачебно-чувствительного туберкулеза, несмотря на различия в профиле лекарственной устойчивости. Низкий результат эффективности лечения в обеих группах и высокая частота смертности указывает на плохое прецедентное управление пациентами с коморбидностью ТБ/ВИЧ.
Выводы. Низкий результат лечения в обеих группах и высокий уровень смертности продемонстрировали плохой контроль относительно оценки прогноза формирования коморбидности ТБ/ВИЧ в группах риска.

Ключевые слова: ВИЧ, туберкулез, факторы риска, результаты лечения.

Список литературы:  
1.    Centrul National de Management in Sanatate [National Centre for Health Management] Chisinau, 2015.
2.    Тodoriko L.D., Pidverbetska О.V. Clinical features of the drug susceptible, multi drug resistant and HIVassociated pulmonary tuberculosis depending on the degree of colon dysbiosis // Science and education a new dimension natural and technical sciences.— 2016.— Vol. IV (9), іss. 83. — ​Р. 64—67.
3.    World Health Organization. Tuberculosis case with TB-HIV co-management. Geneva 2007.
4.    World Health Organization. Systematic screening for active tuberculosis. Geneva, 2013.
5.    World Health Organization. End TB Strategy. Geneva, 2014.
6.    World Health Organization. Global tuberculosis report, 2016.
7.    World Health Organization. Fact sheet on tuberculosis, 2016.
8.    World Health Organization. Treatment guidelines for drug-resistant tuberculosis, 2016 update, 2016.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

5. Оригінальні дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Частота та профіль медикаментозної резистентності Mycobacterium tuberculosis у ВІЛ-позитивних хворих на туберкульоз (рифампіцинорезистентний легень, мультирезистентний міліарний і мультирезистентний нервової системи) залежно від рівня СД4

В.І. Петренко1, О.В. Панасюк1—4, Г.В. Радиш1, О.Б. Голуб4, Я.В. Лопатіна4

1 Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ
2 ПВНЗ «Київський медичний університет»
3  ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського НАМН України», Київ
4 КЗ КОР «Київський обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІД»

Мета роботи — ​визначити частоту і профіль медикаментозної резистентності мікобактерій туберкульозу до протитуберкульозних препаратів (ПТП) у ВІЛ-позитивних хворих на рифампіцинорезистентний туберкульоз (РифТБ) легень, мультирезистентний туберкульоз (МРТБ) міліарний і нервової системи та залежно від рівня СД4.
Матеріали та методи. У клінічному дослідженні взяли участь 60 дорослих ВІЛ-позитивних хворих на РифТБ легень, МРТБ міліарний, МРТБ нервової системи, яких обстежували за національними методами і стандартами. Хворих розподілено на три ідентичні групи по 20 осіб залежно від органопатичної локалізації ТБ: І — ​хворі на РифТБ легень, ІІ — ​хворі на МРТБ міліарний і ІІІ — ​хворі на МРТБ нервової системи.
Результати та обговорення. Хворі усіх груп не відрізнялися за шістьма показниками (стать, вік, рівень СД4, випадок розвитку захворювання на ТБ, коморбідність, резистентність МБТ до ПТП). Винятком став показник локальної органопатії, який досліджували променевими методами і який характеризує клінічний стан хворих кожної групи з високою частотою ТБ легень із одночасним ураженням інших органів. Встановлено однакові частоту і профіль медикаментозної резистентності МБТ до ПТП І і ІІ ряду незалежно від органопатичної локалізації процесу і глибини імунодефіциту.
Висновки. У ВІЛ-позитивних хворих на туберкульоз (рифампіцинорезистентний легень, мультирезистентний міліарний і нервової системи) розширенорезистентний діагностують з однаковою частотою у пацієнтів із глибоким (від 2 до 99 СД4 клітин/мм3), виразним (від 100 до 199 СД4 клітин/мм3) і помірним (від 200 до 334 СД4 клітин/мм3) імунодефіцитом — ​відповідно у 24,0, 31,0 і 33,0 % випадків. Разом із розширеною резистентністю фторхінолонорезистентність у цих пацієнтів виявляють відповідно у 46,0, 43,0 і 66,0 %, аміноглікозидо-поліпептидорезистентність — ​у 54,0, 43,0 та 66,0 % випадків (р > 0,05).
У ВІЛ-позитивних хворих на рифампіцинорезистентний туберкульоз легень, мультирезистентний міліарний і нервової системи однакова частота резистентності мікобактерій туберкульозу до протитуберкульозних препаратів І і ІІ ряду незалежно від органопатичної локалізації туберкульозу та рівня СД4.

Ключові слова: Мультирезистентний туберкульоз, легені, міліарний туберкульоз, нервова система, хіміорезистентність, імунодефіцит, поєднання з ВІЛ.

Список літератури:  
1.    Аналітико-статистичний довідник: Туберкульоз в Україні / За ред. Н.М. Нізової, М.В. Голубчикова. — ​К., 2016. — 141 с.
2.    ВІЛ-інфекція в Україні // Інформ. бюл. — 2011. — № 35. — ​25 с.
3.    ВІЛ-інфекція в Україні // Інформ. бюл. — 2016. — № 45. — 151 с.
4.    Голубовська О.А., Ніколаєва О.Д., Климанська Л.А. та ін. Клінічні форми туберкульозу у хворих на ВІЛ-інфекцію // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. — 2014. — № 4 (19). — ​С. 5—12.
5.    Мельник В.П., Єфименко Л.В. Ефективність лікування хворих на ВІЛ/СНІД-асоційований туберкульоз // Зб. наук. праць співроб. КМАПО ім. П.Л. Шупика. — 2006. — ​Вип.15, кн. 2. — ​С. 381—388.
6.    Міжнародна статистична класифікація хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я (МКХ‑10). Х перегляд. — ​Кіровоград: Трелакс ЛТД, 1996. — 160 с.
7.    План действий по борьбе с туберкулезом для Европейского региона ВОЗ на 2016—2020 гг. Европейское региональное бюро ВОЗ; 2015 [http://www.euro.int/_ _data/assets/pdf_file/0009/283968/65wd17r_Rev.1 _ TBAction Plan_150588_with Cover.pdfua=1, по состоянию на 15 февраля 2017 г.
8.    Роєнко Г.М. Особливості перебігу рецидивів туберкульозу у ВІЛ-інфікованих хворих і профілактика їх виникнення: автореф. дис. …канд. мед. наук. — ​К., 2013. — 18 с.
9.    Тлустова Т.В. Особливості діагностики та лікування туберкульозного менінгоенцефаліту у ВІЛ-інфікованих хворих: автореф. дис. …канд. мед. наук. — ​К., 2015. — 18 с.
10.    Automated real-time nucleic acid amplification technology for rapid and simultaneous detection of tuberculosis and rifampicin resistance: Xpert MTB/RIF assay for the diagnosis of pulmonary and extrapulmonary TB in adults and children. Policy update. Ceneva: World Health Organization; 2013 [WHO/HTM/TB/2013.16; http: // www.stoptb.org/wg/gli/assets/docu­ments/WHO Policy Statement on Xpert MTB-RIF 2013 pre publication 22102013.pdf, по состоянию на 15 февраля 2017 г.
11.    Global Tuberculosis Report 2016. Geneva: World Health Orga­nization; 2016 [WHO/HTM/TB/2016.13; http: //apps.who.int/iris/bits-tream/10665/250441/1/9789241565394/eng.pdf, по состоянию на 15 февраля 2017 г.
12.    Roadmap to implement the tuberculosis action plan for the WHO European Region 2016—2020. [WHO Regional Office for Europe; 2016 [http: // www.euro.who.int/_ _data/assets/pdf_fike/0020/318233/Roadmap_implement-TBC-action-plan‑20162020.pdf, по состоянию на 15 февраля 2017 г.
13.    World Health Organization. Global Tuberculosis Report 2014. — ​Geneva: World Health Organization, 2014; http: www.who.int/tb/publications/global_report/en/ 15 февраля 2017 г.

Інше:  
Петренко Василь Іванович, д. мед. н., проф., зав. кафедри фтизіатрії та пульмонології
01601, м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 13. E-mail: ft@nmn.kiev.ua

Стаття надійшла до редакції 14 листопада 2017 р.

 

Частота и профиль медикаментозной резистентности Mycobacterium tuberculosis у ВИЧ-положительных больных туберкулезом (рифампицинрезистентный легких, мультирезистентный миллиарный и мультирезистентный нервной системы) в зависимости от уровня СД4

В.И. Петренко1, А.В. Панасюк1—4, А.В. Радыш1, О.Б. Голуб4, Я.В. Лопатина4

1 Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев
2 ЧВУЗ «Киевский медицинский университет»
3 ГУ «Институт эпидемиологии и инфекционных заболеваний имени Л.В. Громашевского НАМН Украины», Киев
4 КУ КОС «Киевский областной центр профилактики и борьбы с ВИЧ/СПИД»

Цель работы — ​определить частоту и профиль медикаментозной резистентности микобактерий туберкулеза к противотуберкулезным препаратам (ПТП) у ВИЧ-положительных больных с рифам­пицин­резистентным туберкулезом (РифТБ) легких, мультирезистентным туберкулезом (МРТБ), миллиарным и нервной системы в зависимости от уровня СД4.
Материалы и методы. В клиническом исследовании приняли участие 60 взрослых ВИЧ-положительных больных РифТБ легких, МРТБ, миллиарным, МРТБ нервной системы, которые обследовались в соответствии с национальными методами и стандартами. Больные распределены на три идентичные группы по 20 человек в зависимости от органопатической локализации ТБ: І — больные с РифТБ легких, ІІ — ​больные с МРТБ миллиарным, ІІІ — ​больные с МРТБ нервной системы.
Результаты и обсуждение. Больные каждой группы не отличаются по шести показателям (пол, возраст, уровень СД4, случай развития заболевания ТБ, коморбидность, резистентность МБТ к ПТП). Исключением являлся показатель локальной органопатии, выявленной при лучевом исследовании, которая характеризует тяжелое клиническое состояние больных каждой группы с высокой частотой ТБ легких и одновременным поражением других органов. Выявлены одинаковая частота и профиль медикаментозной резистентности МБТ к ПТП I и II ряда независимо от органопатической локализации процесса и глубины иммунодефицита.
Выводы. У ВИЧ-положительных больных туберкулезом (рифампицинрезистентный легких, мультирезистентный миллиарный и нервной системы) розширенорезистентный диагностируют с одинаковой частотой у пациентов с глубоким (от 2 до 99 СД4 клеток/мм3), выраженным (от 100 до 199 СД4 клеток/мм3) и умеренным (от 200 до 334 СД4 клеток/мм3) иммунодефицитом — соответственно в 24,0, 31,0 и 33,0 % случаев. Вместе с расширенной резистентностью фторхинолонорезистентность у этих пациентов обнаруживают соответственно в 46,0, 43,0 и 66,0 %, аминогликозидо-полипептидорезистентность — в 54,0, 43,0 и 66,0 % случаев (р < 0,05).
У ВИЧ-положительных больных с рифампицинрезистентным туберкулезом легких, мульти­резистентным миллиарным и нервной системы одинаковая частота резистентности микобактерий туберкулеза к противотуберкулезным препаратам I и II ряда независимо от органопатической локализации туберкулеза и уровня СД4.

Ключевые слова: мультирезистентный туберкулез, легкие, миллиарный туберкулез, нервная система, химиорезистентность, иммунодефицит, сочетание с ВИЧ.

Список литературы:  
1.    Аналітико-статистичний довідник: Туберкульоз в Україні / За ред. Н.М. Нізової, М.В. Голубчикова. — ​К., 2016. — 141 с.
2.    ВІЛ-інфекція в Україні // Інформ. бюл. — 2011. — № 35. — ​25 с.
3.    ВІЛ-інфекція в Україні // Інформ. бюл. — 2016. — № 45. — 151 с.
4.    Голубовська О.А., Ніколаєва О.Д., Климанська Л.А. та ін. Клінічні форми туберкульозу у хворих на ВІЛ-інфекцію // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. — 2014. — № 4 (19). — ​С. 5—12.
5.    Мельник В.П., Єфименко Л.В. Ефективність лікування хворих на ВІЛ/СНІД-асоційований туберкульоз // Зб. наук. праць співроб. КМАПО ім. П.Л. Шупика. — 2006. — ​Вип.15, кн. 2. — ​С. 381—388.
6.    Міжнародна статистична класифікація хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я (МКХ‑10). Х перегляд. — ​Кіровоград: Трелакс ЛТД, 1996. — 160 с.
7.    План действий по борьбе с туберкулезом для Европейского региона ВОЗ на 2016—2020 гг. Европейское региональное бюро ВОЗ; 2015 [http://www.euro.int/_ _data/assets/pdf_file/0009/283968/65wd17r_Rev.1 _ TBAction Plan_150588_with Cover.pdfua=1, по состоянию на 15 февраля 2017 г.
8.    Роєнко Г.М. Особливості перебігу рецидивів туберкульозу у ВІЛ-інфікованих хворих і профілактика їх виникнення: автореф. дис. …канд. мед. наук. — ​К., 2013. — 18 с.
9.    Тлустова Т.В. Особливості діагностики та лікування туберкульозного менінгоенцефаліту у ВІЛ-інфікованих хворих: автореф. дис. …канд. мед. наук. — ​К., 2015. — 18 с.
10.    Automated real-time nucleic acid amplification technology for rapid and simultaneous detection of tuberculosis and rifampicin resistance: Xpert MTB/RIF assay for the diagnosis of pulmonary and extrapulmonary TB in adults and children. Policy update. Ceneva: World Health Organization; 2013 [WHO/HTM/TB/2013.16; http: // www.stoptb.org/wg/gli/assets/docu­ments/WHO Policy Statement on Xpert MTB-RIF 2013 pre publication 22102013.pdf, по состоянию на 15 февраля 2017 г.
11.    Global Tuberculosis Report 2016. Geneva: World Health Orga­nization; 2016 [WHO/HTM/TB/2016.13; http: //apps.who.int/iris/bits-tream/10665/250441/1/9789241565394/eng.pdf, по состоянию на 15 февраля 2017 г.
12.    Roadmap to implement the tuberculosis action plan for the WHO European Region 2016—2020. [WHO Regional Office for Europe; 2016 [http: // www.euro.who.int/_ _data/assets/pdf_fike/0020/318233/Roadmap_implement-TBC-action-plan‑20162020.pdf, по состоянию на 15 февраля 2017 г.
13.    World Health Organization. Global Tuberculosis Report 2014. — ​Geneva: World Health Organization, 2014; http: www.who.int/tb/publications/global_report/en/ 15 февраля 2017 г.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

6. Оригінальні дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Заходи з поліпшення сатурації крові киснем у хворих на туберкульоз легень

С.І. Корнага1, В.І. П’ятночка1, І.Т. П’ятночка1, Н.В. Тхорик2

1 ВДНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України»
2 Шумська центральна районна лікарня

Мета роботи — накреслити заходи з поліпшення насичення організму киснем хворих на туберкульоз легень від початку лікування, в його процесі, а також після завершення тривалої хіміотерапії.
Матеріали та методи. Проаналізовано ступінь насичення артеріальної крові киснем у 575 хворих на туберкульоз легень, у 21 пацієнта із залишковими змінами після перенесеного туберкульозу. Контрольну групу склали 37 здорових осіб. Насичення артеріальної крові киснем вивчали в лежачому положенні хворих за допомогою пульсоксиметра «Ютасокси-201». Цифровий матеріал статистично обробляли з вирахуванням показника вірогідності.
Результати та обговорення. Вивчено ступінь насичення крові киснем за різних типів, клінічних форм, фаз туберкульозного процесу, зокрема мультирезистентності. Встановлено, що з процесом «хронізації», тяжкості процесу, наявності деструктивних змін, зокрема мультирезистентності, сатурація крові киснем значно знижується. На підставі літературних даних і результатів власних досліджень запропоновано заходи для поліпшення сатурації крові киснем у хворих на туберкульоз легень.
Висновки. Для підтримки легенево-серцевої системи в оптимальному стані, як і забезпечення крові киснем, мають значення правильна організація і проведення антимікобактеріальної терапії, патогенетичного лікування, дотримання оптимального режиму харчування і відпочинку з поступовим переходом від суворого постільного до поступово тренувального режиму і адекватного фізичного навантаження.

Ключові слова: Туберкульоз, мультирезистентність, сатурація крові киснем.

Список літератури:  
1.    Бялик Й.Б., Петренко В.М., Давиденко В.В. Сучасні можливості підвищення результатів хіміотерапії хворих на хіміорезистентний туберкульоз легень// Укр. пульмонол. журн. — 2008. — № 3 (додаток). — ​С. 16—17.
2.    Гаврисюк В.К. Респираторная недостаточность: механизмы развития, способы оценки, оксигенация // Укр. пульмонол. журн. — 2016. — № 4. — ​С. 56—58.
3.    Зильбер А.П. Интенсивная терапия дыхательной недостаточности. Методы, техника, процедура: учеб. пос. для субординаторов-терапевтов и врачей-интернов. — ​Петрозаводск, 1984. — 200 с.
4.    Ильина Т.Я. Особенности бактериовыделения и чувствительности микобактерий туберкулеза к химиопрепаратам у больных с рецидивами туберкулеза легких // Пробл. туб. и бол. легких. — 2008. — № 5. — ​С. 20—22.
5.    Могирьова Л.А. Вивчення антимікобактеріальної активності — ​основа пошуку нових протитуберкульозних фітопрепаратів // Ліки України. — 2005. — № 1—2. — ​С. 19—21.
6.    Новоселова В.Л. О закономерностях процессов заживления туберкулезной каверны легкого // Пробл. туб. — 1981. — № 2. — ​С. 52—56.
7.    Процюк Р.Г. Сучасні проблеми епідеміології туберкульозу в Україні: причини і шляхи подолання // Здоров’я України. — 2008. — № 16/1. — ​С. 63—66.
8.    Тодоріко Л.Д., Петренко В.І., Гришин М.М. Резистентність мікобактерій туберкульозу: міфи та реальність // Тубер­кульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. — 2014. — № 1. — ​С. 60—67.
9.    Туберкульоз в Україні: аналітично-статистичний довідник за 2000—2010 рр. — ​К., 2011. — 103 с.
10.    Туберкульоз в Україні: аналітично-статистичний довідник. — ​К., 2015. — 31 с.
11.    Фещенко Ю.І. Стан надання фтизіатричної допомоги населенню України // Укр. пульмонол. журн. — 2008. — № 3 (додаток). — ​С. 7—9.
12.    Фрайт В., Фрайт О., Фрайт Ю. Легеневе кровопостачання, гіпертензія і туберкульоз. — ​Дрогобич: Відродження, 2001. — 291 с.
13.    Boger J.A., Lepler L. Hemoptysis in a 28-year-old active duty soldier // J. Mil. Med. — 2004. — ​Vol. 169, N 9. — ​P. 754—756.
14.    Styblo K. Epidemiology of Tuberculosis. — ​Haque: KNCV, 2001. — 136 p.
15.    Van den Brande P., Demedes M. Pulmonary tuberculosis in the geriatric patients: clinical and roentgenographic spectrum // Amer. Rev. Dis. — 1990. — 141, 4. — ​P. 785.

Інше:  
Корнага Світлана Іванівна, д. мед. н., проф. кафедри пропедевтики внутрішньої медицини та фтизіатрії
46001, м. Тернопіль, Майдан Волі, 1
E-mail: svitlanacor@gmail.com

Стаття надійшла до редакції 11 жовтня 2017 р.

 

Мероприятия по улучшению сатурации крови кислородом у больных туберкулезом легких

С.И. Корнага1, В.И. Пятночка1, И.Т. Пятночка1, Н.В. Тхорик2

1 ВГУЗ «Тернопольский государственный медицинский университет имени И.Я. Горбачевского МЗ Украины»
2 Шумская центральная районная больница

Цель работы — наметить меры по улучшению насыщения организма кислородом больных туберкулезом легких в начале лечения, в его процессе, а также после завершения длительной химиотерапии.
Материалы и методы. Проанализирована степень насыщения артериальной крови кислородом у 575 больных туберкулезом легких, у 21 пациента с остаточными изменениями после перенесенного туберкулеза. Контрольную группу составили 37 здоровых лиц. Изучение насыщения артериальной крови кислородом проводили в лежачем положении больных с помощью пульсоксиметра «Юта­сокси-201». Цифровой материал статистически обрабатывали с вычислением показателя достоверности.
Результаты и обсуждение. Изучена степень насыщения крови кислородом при различных типах, клинических формах, фазах туберкулезного процесса, в частности мультирезистентности. Установлено, что с процессом «хронизации», тяжести процесса, наличия деструктивных изменений, в частности мультирезистентности, сатурация крови кислородом значительно снижается. На основании литературных данных и результатов собственных исследований предложены меры по улучшению сатурации крови кислородом у больных туберкулезом легких.
Выводы. Для поддержания легочно-сердечной системы в оптимальном состоянии, как и обеспечения крови кислородом, имеют значение правильная организация и проведение антимикобактериальной терапии, патогенетического лечения, соблюдение оптимального режима питания и отдыха с постепенным переходом от строго постельного к постепенному тренировочному режиму и адекватной физической нагрузке.

Ключевые слова: туберкулез, мультирезистентность, сатурация крови кислородом.

Список литературы:  
1.    Бялик Й.Б., Петренко В.М., Давиденко В.В. Сучасні можливості підвищення результатів хіміотерапії хворих на хіміорезистентний туберкульоз легень// Укр. пульмонол. журн. — 2008. — № 3 (додаток). — ​С. 16—17.
2.    Гаврисюк В.К. Респираторная недостаточность: механизмы развития, способы оценки, оксигенация // Укр. пульмонол. журн. — 2016. — № 4. — ​С. 56—58.
3.    Зильбер А.П. Интенсивная терапия дыхательной недостаточности. Методы, техника, процедура: учеб. пос. для субординаторов-терапевтов и врачей-интернов. — ​Петрозаводск, 1984. — 200 с.
4.    Ильина Т.Я. Особенности бактериовыделения и чувствительности микобактерий туберкулеза к химиопрепаратам у больных с рецидивами туберкулеза легких // Пробл. туб. и бол. легких. — 2008. — № 5. — ​С. 20—22.
5.    Могирьова Л.А. Вивчення антимікобактеріальної активності — ​основа пошуку нових протитуберкульозних фітопрепаратів // Ліки України. — 2005. — № 1—2. — ​С. 19—21.
6.    Новоселова В.Л. О закономерностях процессов заживления туберкулезной каверны легкого // Пробл. туб. — 1981. — № 2. — ​С. 52—56.
7.    Процюк Р.Г. Сучасні проблеми епідеміології туберкульозу в Україні: причини і шляхи подолання // Здоров’я України. — 2008. — № 16/1. — ​С. 63—66.
8.    Тодоріко Л.Д., Петренко В.І., Гришин М.М. Резистентність мікобактерій туберкульозу: міфи та реальність // Тубер­кульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. — 2014. — № 1. — ​С. 60—67.
9.    Туберкульоз в Україні: аналітично-статистичний довідник за 2000—2010 рр. — ​К., 2011. — 103 с.
10.    Туберкульоз в Україні: аналітично-статистичний довідник. — ​К., 2015. — 31 с.
11.    Фещенко Ю.І. Стан надання фтизіатричної допомоги населенню України // Укр. пульмонол. журн. — 2008. — № 3 (додаток). — ​С. 7—9.
12.    Фрайт В., Фрайт О., Фрайт Ю. Легеневе кровопостачання, гіпертензія і туберкульоз. — ​Дрогобич: Відродження, 2001. — 291 с.
13.    Boger J.A., Lepler L. Hemoptysis in a 28-year-old active duty soldier // J. Mil. Med. — 2004. — ​Vol. 169, N 9. — ​P. 754—756.
14.    Styblo K. Epidemiology of Tuberculosis. — ​Haque: KNCV, 2001. — 136 p.
15.    Van den Brande P., Demedes M. Pulmonary tuberculosis in the geriatric patients: clinical and roentgenographic spectrum // Amer. Rev. Dis. — 1990. — 141, 4. — ​P. 785.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

7. Оригінальні дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Ефективність та безпека івабрадину у хворих із поєднаною кардіо-респіраторною патологією

П.Р. Герич

ВДНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»

Мета роботи — оцінка клінічної ефективності і безпеки івабрадину як складника базової терапії стабільної ішемічної хвороби серця (CІХС) у пацієнтів із загостренням хронічного  обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) ІІ—ІІІ ступеня.  
Матеріали та методи. У роботі опрацьовано результати дослідження клінічних і функціональних показників дихальної й серцево-судинної систем у 44 пацієнтів із поєднаною кардіо-респіраторною патологією, яких шляхом рандомізації було розподілено на 2 групи (основну і порівняння). Основну групу склали 26 пацієнтів, які отримували базову терапію, групу порівняння — 18 пацієнтів, яким призначили комплексну терапію з уведенням до базової терапії івабрадину («Кораксан», Servier, Франція) в дозі від 5 до 10 мг (за методом титрування). У 19 (67,85 %) пацієнтів основної групи діагностовано стабільну стенокардію напруження (ССН) І функціонального класу (ФК), у 7 (32,14 %) — ІІ.
Результати та обговорення. У пацієнтів, які отримували комплексну терапію, зменшилися частота серцевих скорочень у середньому від (81,4 ± 3,6) до (68,3 ± 3,8) за 1 хв, кількість нападів стенокардії в середньому від (12,1 ± 1,9) до (8,41 ± 1,5) на 1 тиж (р < 0,05). При цьому було знижено дозу нітратів (нітрогліцерину) в середньому від (12,6 ± 2,1) до (9,80 ± 1,2) таблетки на тиждень (р < 0,05). Зменшила­ся кількість випадків надшлуночкової екстрасистолії від (9,8 ± 2,0) до (3,8 ± 1,2) на добу (р < 0,05) і шлуночкової екстрасистолії — з (13,8 ± 2,9) до (5,8 ± 1,4) на добу (p < 0,05) без впливу препарату на провідникову систему серця (зміни інтервалів P-R, Q-N, зубця Т були невірогідними; р > 0,05).
Висновки. Уведення в склад комплексної терапії препарату «ритмосповільнювальної» дії івабра­дину (в середній дозі 7,5 мг/добу) у хворих із загостренням ХОЗЛ ІІ—ІІІ ступеня у поєднанні із СІХС ССН І—ІІ ФК сприяє сповільненню частоти серцевих скорочень, зменшенню кількості епізодів ішемії міокарда, збільшенню толерантності до фізичного навантаження, зменшенню тривалості больової і безбольової ішемії міокарда, кількості шлуночкових і надшлуночкових екстрасистолій без впливу на провідникову систему серця і бронхіальну прохідність, що поліпшує стан коронарного і міокардіального резервів серця.

Ключові слова: Хронічне обструктивне захворювання легень, супутня і коморбідна стабільна ішемічна хвороба серця, системне запалення, супутні захворювання, івабрадин.

Список літератури:  
1.    Авдеев С.Н., Баймаканова Г.Е. ХОЗЛ и сердечно-сосудис­тые заболевания: механизмы ассоциации // Пульмоно­ло­гия. — 2008. — № 1. — ​С. 5—13.
2.    Амосова К.М., Конопльова Л.Ф., Січінава Д.Ш. Особливості діагностики та лікування ішемічної хвороби серця у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень // Укр. пульмонол. журн. — 2009. — № 2. — ​С. 8—11.
3.    Белоусов Ю.Б., Ерофеева С.Б., Манешина О.А. Ивабра­дин — ​первый If-ингибитор избирательного и специфического действия, новый препарат для лечения стабильной стенокардии // Кардиология. — 2006. — № 8. — ​С. 88—91.
4.    Березин А.Е. Хроническая обструктивная болезнь легких и кардиоваскулярный риск // Укр. мед. часопис. — 2009. — № 2 (70). — ​С. 62—68.
5.    Боровков Н.Н., Григорьева Н.Ю. Клинико-функциональные особенности состояния сердца у больных стабильной стенокардией в сочетании с хронической обструктивной болезнью легких // Тер. арх. — 2006. — № 12. — ​С. 24—27.
6.    Гаврисюк В.К. Системные проявления ХОЗЛ: Особенности клиники, диагностики и лечения // Укр. пульмонол. журн. — 2009. — № 2. — ​С. 7.
7.    Дзяк Г.В. Эффективность ивабрадина у пациентов с кардио-респираторной патологией // Укр. пульмонол. журнал. — 2008. — № 3. — ​С. 55.
8.    Кароли Н.А., Орлова Е.Е., Маркова А.В., Ребров А.П. Комор­бидность при хронической обструктивной болезни легких // Тер. арх. — 2008. — № 3. — ​С. 20—23.
9.    Кароли Н.А. Хроническая обструктивная болезнь легких и кардиоваскулярная патология: клинико-функциональные взаимоотношения и прогнозирование течения: дисс. …д-ра мед. наук. — 2007. — 398 с.
10.    Кілесса В.В. Особливості патогенезу, клініки та лікування сполученого перебігу неспецифічних захворювань легенів і ішемічної хвороби серця: автореф. дис. …д-ра мед. наук. — ​Ялта. — 2005. — 40 с.
11.    Козлова Л.И., Айсанов З.Р., Чучалин А.Г. В чем опасность длительного применения β2-блокаторов у больных ИБС с сопутствующей ХОЗЛ? // Тер. арх. — 2005. — ​Т. 7, № 3. — ​С. 18—23.
12.    Козлова Л.И. Функциональное состояние респираторной и сердечно-сосудистой систем больных ХОЗЛ и ИБС: автореф. дис. …д-ра мед. наук. — ​М., 2001.
13.    Козлова Л.И. Хронические обструктивные заболевания легких и ишемическая болезнь сердца: некоторые аспекты функциональной диагностики // Пульмонология. — 2001. — № 2. — ​С. 9—12.
14.    Корж А.Н. Проблема сердечно-сосудистой патологи при ХОЗЛ // Новости медицины и фармации в Украине. — 2010. — № 9 (325). — ​С. 14—15.
15.    Лутай А.В., Ефимова Е.Г., Бобков В.А., Сакова С.А. Реоло­гические свойства крови и тяжесть дыхательной недостаточности при обострении хронического обструктивного бронхита // Пульмонология. — 2000.— Приложение. — ​С. 104.
16.    Мойсеeв В.С., Сумароков А.В., Стяжкин В.Ю. Кардио­мио­патии. — ​М.: Медицина, 1993. — 176 с.
17.    Мостовой Ю.М. ХОЗЛ: приглашение к дискуссии // Но­­вости медицины и фармации. — 2008. — № 19 (261). — ​С. 6—8.
18.    Наказ МОЗ України за № 152 «Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги “Стабільна ішемічна хвороба серця”» від 02.03.2016 р.
19.    Наказ МОЗ України за № 555 «Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги та реабілітації “Хро­нічне обструктивне захворювання легені”» від 27.06.2013 р.
20.    Палеев Н.Р., Черейская Н.К., Афанасьева И.Ф. и др. Ранняя диагностика ишемической болезни сердца у больных хроническими обструктивными заболеваниями легких // Тер. арх. — 1999. — № 9. — ​С. 52—56.
21.    Паливода С.Н., Кривенко В.И., Евченко Л.Н. Оценка качества жизни больных с метаболической кардиомиопатией // Укр. ревматол. журн. — 2001. — № 2 (4). — ​С. 55—57.
22.    Сычев О.С., Чубучный В.Н., Романова Т.В., Гетьман С.И. и др. Вариабельность ритма сердца в различные периоды прогрессирующей стенокардии // Укр. кардіол. журн. — 2002. — № 1. — ​С. 25—27.
23.    Татарченко И.П., Позднякова Н.В., Капелович В.Ю., Бирю­ченко М.В. Кораксан и атенолол: сходства и различия в коррекции клинических и функциональных показателей при лечении больных ишемической болезнью сердца // Клин. мед. — 2008. — № 3. — ​С. 47—51.
24.    Фещенко Ю.І. Актуальні проблеми діагностики і терапії ХОЗЛ із супутньою патологією // Укр. пульмонол. журн. — 2009. — № 2. — ​С. 6—10.
25.    Чучалин А.Г. Хроническая обструктивная болезнь легких и сопутствующие заболевания // Здоров’я України. — 2008. — № 15—16. — ​С. 1—7.
26.    Шостак Н.А., Якушин С.С., Филиппов Е.В. Кардиомио­патии. Кардиология: Национальное руководство / Под ред. Ю.Н. Беленкова, Р.Г. Оганова. — ​М: ГЭОТАР-Медиа, 2007. — ​С. 887—900.
27.    Borer J.S., Fox K., Jaillon P., Lerebouers G. Ivabradine Inves­tigators Group. Antianginal and antiischemic effects of ivabradine, an І(f)inhibitor, stable angina: a randomized, double-blind, multicentered, placebo-controlled trial // Circulation.—  2003.— Vol. 107 (6). — ​P. 817—823.
28.    Braman N. Singh. Morbidity in Cardiovascular Disorders; Impact of Reduced // Heart Rate J. Cardiovascular. Pharmacol. Ther. — 2001. — ​Vol. 6. — ​P. 313—331.
29.    Fax K., Ford I., Steg P.G. Ivabradine for patients with stable coronary artery disease and left-ventricular systolic dysfunction (BEAUTIFU): randomized double-blind, placebo controlled trial // Lancet. — 2008. — ​Vol. 372. — ​Р. 807—816.
30.    Gan W., Man S., Senthilselvan A., Sin D. The association between chronic obstructive pulmonary disease and systemic inflammation: a systematic review and a metaanalysis // Thorax. — 2004. — ​Vol. 59. — ​P. 574—580.
31.    Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (COLD). Global strategy for diagnosis, management, and pre­vention of chronic obstructive pulmonary disease. NHLBI/WHO workshop report. Last updated 2016.
32.    Lopez-Bescos L., Fillipova S. Long term safety and anti-anginal efficacy of the If current inhibitor ivabradine in patient with chronic stable angina. A one-year randomized, double blind multicenter trial (abstract) // Eur. Heart J. — 2004. — ​Vol. 25 (Suppl.). — ​P. 138.
33.    Reil J.C., Bohm M. BEAUTIFU results — ​the solver, the better? // Lancet. — 2008. — ​Vol. 372. — ​P. 779—780.
34.    Sin D.D. Chronic obstructive pulmonary disease as a risk factor of cardiovascular morbidity and mortality // Proc. Am. Thorax. Soc. — 2005. — ​Vol. 2. — ​P. 8—11.
35.    Task Force of the European Society of Cardiology and the North American Society of Pacing and Electrophysiology. Heart rate variability, Standards of measurements, physiological inter­relation, and clinical use // Circulation. — 1996. — ​Vol. 93. — ​P. 1043—1065.
36.    Tradif J.C. Clinical efficacy of ivabradine // Heart Drug. — 2005. — ​Vol. 5. — ​P. 25—28.
37.    Tradif J.C. Іvabradine in clinical practice: benefits of Іf-inhibi­tion // Eur. Heart J. — 2005 (Suppl. H). — ​P. H29—H32.
38.    Vilaine J.P., Bidouard J.P. Anti-ischemic effects of ivabradine, a selective heart rate-reducing agent, in exercise-induced myo­cardial ischemia in pigs // J. Cardiovasc. Pharmacol.— 2003. — ​Vol. 42. — ​P. 688—696.

Інше:  
Герич Петро Романович, доц. кафедри внутрішньої медицини № 1, клінічної імунології та алергології імені акад. Є.М. Нейка
76008, м. Івано-Франківськ, вул. Федьковича, 91
Тел. (0342) 52-81-71
Е-mail: : petrogerych@gmail.com

Стаття надійшла до редакції 3 жовтня 2017 р.

 

Эффективность и безопасность ивабрадина у больных с сочетанной кардио-респираторной патологией

П.Р. Герич

ВГУЗ «Ивано-Франковский национальный медицинский университет»

Цель работы — ​оценка клинической эффективности и безопасности ивабрадина как составляющей части базовой терапии стабильной ишемической болезни сердца (СИБС) у пациентов с обострением хронической обструктивной болезни легких (ХОБЛ) II—III степени.  
Материалы и методы. В работе приведены результаты исследования клинических и функцио­нальных показателей дыхательной и сердечно-сосудистой систем у 44 пациентов с соединенной кардио-респираторной патологией, которые путем рандомизации были разделены на 2 группы (основную и сравнения). Основную группу составили 26 пациентов, которые получали базовую терапию, группу сравнения — 18 пациентов, которые получали комплексную терапию с включением к базовой терапии ивабрадина («Кораксан», Servier, Франция) в дозе от 5 до 10 мг (назначали методом титрирования). В 19 (67,85 %) пациентов основной группы диагностирована стабильная стенокардия напряжения (ССН) I функционального класса (ФК), в 7 (32,14 %) — II.
Результаты и обсуждение. У пациентов, которые получали комплексную терапию, установлены уменьшение частоты сердечных сокращений в среднем с (81,4 ± 3,6) до (68,3 ± 3,8) за 1 мин, количества нападений стенокардии в среднем с (12,1 ± 1,9) до (8,41 ± 1,5) в 1 нед (р < 0,05). При этом было снижено дозу нитратов (нитроглицерина) в среднем с (12,6 ± 2,1) до (9,80 ± 1,2) таблетки в неделю (р < 0,05). Установлено уменьшение количества случаев наджелудочковой экстрасистолии с (9,8 ± 2,0) до (3,8 ± 1,2) в 1 сут (р < 0,05) и желудочковой экстрасистолии — с (13,8 ± 2,9) до (5,8 ± 1,4) в 1 сут (р < 0,05) при отсутствии влияния препарата на проводниковую систему сердца (изменения интервалов P-R, Q-N, зубца Т были недостоверными; р > 0,05).
Выводы. Ввод в состав комплексной терапии препарата «ритмзамедляющего» действия ивабрадина (в средней дозе 7,5 мг/сут) у больных с обострением ХОБЛ II—III степени в сочетании с СИБС ССН I—II ФК способствует замедлению частоты сердечных сокращений, уменьшению количества эпизодов ишемии миокарда, увеличению толерантности к физической нагрузке, уменьшению про­дол­жительности болевой и безболевой ишемии миокарда, количества желудочковых и наджелудоч­ковых экстрасистолий без влияния на проводниковую систему сердца и бронхиальную проходимость, что улучшает состояние коронарного и миокардиального резервов сердца.

Ключевые слова: хроническая обструктивная болезнь легких, сопутствующая и коморбидная стабильная ишемическая болезнь сердца, системное воспаление, сопутствующие болезни, ­ивабрадин.

Список литературы:  
1.    Авдеев С.Н., Баймаканова Г.Е. ХОЗЛ и сердечно-сосудис­тые заболевания: механизмы ассоциации // Пульмоно­ло­гия. — 2008. — № 1. — ​С. 5—13.
2.    Амосова К.М., Конопльова Л.Ф., Січінава Д.Ш. Особливості діагностики та лікування ішемічної хвороби серця у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень // Укр. пульмонол. журн. — 2009. — № 2. — ​С. 8—11.
3.    Белоусов Ю.Б., Ерофеева С.Б., Манешина О.А. Ивабра­дин — ​первый If-ингибитор избирательного и специфического действия, новый препарат для лечения стабильной стенокардии // Кардиология. — 2006. — № 8. — ​С. 88—91.
4.    Березин А.Е. Хроническая обструктивная болезнь легких и кардиоваскулярный риск // Укр. мед. часопис. — 2009. — № 2 (70). — ​С. 62—68.
5.    Боровков Н.Н., Григорьева Н.Ю. Клинико-функциональные особенности состояния сердца у больных стабильной стенокардией в сочетании с хронической обструктивной болезнью легких // Тер. арх. — 2006. — № 12. — ​С. 24—27.
6.    Гаврисюк В.К. Системные проявления ХОЗЛ: Особенности клиники, диагностики и лечения // Укр. пульмонол. журн. — 2009. — № 2. — ​С. 7.
7.    Дзяк Г.В. Эффективность ивабрадина у пациентов с кардио-респираторной патологией // Укр. пульмонол. журнал. — 2008. — № 3. — ​С. 55.
8.    Кароли Н.А., Орлова Е.Е., Маркова А.В., Ребров А.П. Комор­бидность при хронической обструктивной болезни легких // Тер. арх. — 2008. — № 3. — ​С. 20—23.
9.    Кароли Н.А. Хроническая обструктивная болезнь легких и кардиоваскулярная патология: клинико-функциональные взаимоотношения и прогнозирование течения: дисс. …д-ра мед. наук. — 2007. — 398 с.
10.    Кілесса В.В. Особливості патогенезу, клініки та лікування сполученого перебігу неспецифічних захворювань легенів і ішемічної хвороби серця: автореф. дис. …д-ра мед. наук. — ​Ялта. — 2005. — 40 с.
11.    Козлова Л.И., Айсанов З.Р., Чучалин А.Г. В чем опасность длительного применения β2-блокаторов у больных ИБС с сопутствующей ХОЗЛ? // Тер. арх. — 2005. — ​Т. 7, № 3. — ​С. 18—23.
12.    Козлова Л.И. Функциональное состояние респираторной и сердечно-сосудистой систем больных ХОЗЛ и ИБС: автореф. дис. …д-ра мед. наук. — ​М., 2001.
13.    Козлова Л.И. Хронические обструктивные заболевания легких и ишемическая болезнь сердца: некоторые аспекты функциональной диагностики // Пульмонология. — 2001. — № 2. — ​С. 9—12.
14.    Корж А.Н. Проблема сердечно-сосудистой патологи при ХОЗЛ // Новости медицины и фармации в Украине. — 2010. — № 9 (325). — ​С. 14—15.
15.    Лутай А.В., Ефимова Е.Г., Бобков В.А., Сакова С.А. Реоло­гические свойства крови и тяжесть дыхательной недостаточности при обострении хронического обструктивного бронхита // Пульмонология. — 2000.— Приложение. — ​С. 104.
16.    Мойсеeв В.С., Сумароков А.В., Стяжкин В.Ю. Кардио­мио­патии. — ​М.: Медицина, 1993. — 176 с.
17.    Мостовой Ю.М. ХОЗЛ: приглашение к дискуссии // Но­­вости медицины и фармации. — 2008. — № 19 (261). — ​С. 6—8.
18.    Наказ МОЗ України за № 152 «Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги “Стабільна ішемічна хвороба серця”» від 02.03.2016 р.
19.    Наказ МОЗ України за № 555 «Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги та реабілітації “Хро­нічне обструктивне захворювання легені”» від 27.06.2013 р.
20.    Палеев Н.Р., Черейская Н.К., Афанасьева И.Ф. и др. Ранняя диагностика ишемической болезни сердца у больных хроническими обструктивными заболеваниями легких // Тер. арх. — 1999. — № 9. — ​С. 52—56.
21.    Паливода С.Н., Кривенко В.И., Евченко Л.Н. Оценка качества жизни больных с метаболической кардиомиопатией // Укр. ревматол. журн. — 2001. — № 2 (4). — ​С. 55—57.
22.    Сычев О.С., Чубучный В.Н., Романова Т.В., Гетьман С.И. и др. Вариабельность ритма сердца в различные периоды прогрессирующей стенокардии // Укр. кардіол. журн. — 2002. — № 1. — ​С. 25—27.
23.    Татарченко И.П., Позднякова Н.В., Капелович В.Ю., Бирю­ченко М.В. Кораксан и атенолол: сходства и различия в коррекции клинических и функциональных показателей при лечении больных ишемической болезнью сердца // Клин. мед. — 2008. — № 3. — ​С. 47—51.
24.    Фещенко Ю.І. Актуальні проблеми діагностики і терапії ХОЗЛ із супутньою патологією // Укр. пульмонол. журн. — 2009. — № 2. — ​С. 6—10.
25.    Чучалин А.Г. Хроническая обструктивная болезнь легких и сопутствующие заболевания // Здоров’я України. — 2008. — № 15—16. — ​С. 1—7.
26.    Шостак Н.А., Якушин С.С., Филиппов Е.В. Кардиомио­патии. Кардиология: Национальное руководство / Под ред. Ю.Н. Беленкова, Р.Г. Оганова. — ​М: ГЭОТАР-Медиа, 2007. — ​С. 887—900.
27.    Borer J.S., Fox K., Jaillon P., Lerebouers G. Ivabradine Inves­tigators Group. Antianginal and antiischemic effects of ivabradine, an І(f)inhibitor, stable angina: a randomized, double-blind, multicentered, placebo-controlled trial // Circulation.—  2003.— Vol. 107 (6). — ​P. 817—823.
28.    Braman N. Singh. Morbidity in Cardiovascular Disorders; Impact of Reduced // Heart Rate J. Cardiovascular. Pharmacol. Ther. — 2001. — ​Vol. 6. — ​P. 313—331.
29.    Fax K., Ford I., Steg P.G. Ivabradine for patients with stable coronary artery disease and left-ventricular systolic dysfunction (BEAUTIFU): randomized double-blind, placebo controlled trial // Lancet. — 2008. — ​Vol. 372. — ​Р. 807—816.
30.    Gan W., Man S., Senthilselvan A., Sin D. The association between chronic obstructive pulmonary disease and systemic inflammation: a systematic review and a metaanalysis // Thorax. — 2004. — ​Vol. 59. — ​P. 574—580.
31.    Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (COLD). Global strategy for diagnosis, management, and pre­vention of chronic obstructive pulmonary disease. NHLBI/WHO workshop report. Last updated 2016.
32.    Lopez-Bescos L., Fillipova S. Long term safety and anti-anginal efficacy of the If current inhibitor ivabradine in patient with chronic stable angina. A one-year randomized, double blind multicenter trial (abstract) // Eur. Heart J. — 2004. — ​Vol. 25 (Suppl.). — ​P. 138.
33.    Reil J.C., Bohm M. BEAUTIFU results — ​the solver, the better? // Lancet. — 2008. — ​Vol. 372. — ​P. 779—780.
34.    Sin D.D. Chronic obstructive pulmonary disease as a risk factor of cardiovascular morbidity and mortality // Proc. Am. Thorax. Soc. — 2005. — ​Vol. 2. — ​P. 8—11.
35.    Task Force of the European Society of Cardiology and the North American Society of Pacing and Electrophysiology. Heart rate variability, Standards of measurements, physiological inter­relation, and clinical use // Circulation. — 1996. — ​Vol. 93. — ​P. 1043—1065.
36.    Tradif J.C. Clinical efficacy of ivabradine // Heart Drug. — 2005. — ​Vol. 5. — ​P. 25—28.
37.    Tradif J.C. Іvabradine in clinical practice: benefits of Іf-inhibi­tion // Eur. Heart J. — 2005 (Suppl. H). — ​P. H29—H32.
38.    Vilaine J.P., Bidouard J.P. Anti-ischemic effects of ivabradine, a selective heart rate-reducing agent, in exercise-induced myo­cardial ischemia in pigs // J. Cardiovasc. Pharmacol.— 2003. — ​Vol. 42. — ​P. 688—696.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

8. Оригінальні дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Ефективність лікування легеневого туберкульозу у медичних працівників Вінницької області

О.П. Литвинюк1, С.В. Зайков2, М.А. Тхоровський3

1 Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова
2 Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, Київ
3 Вінницьке обласне спеціалізоване територіальне медичне об’єднання «Фтизіатрія»

Мета роботи — ​аналіз ефективності лікування туберкульозу (ТБ) у медичних працівників (МП) Вінницької області в 2007—2015 рр.
Матеріали та методи. Проаналізовано результати лікування 131 хворого на ТБ МП. У дослідженні взяли участь лише МП лікувально-профілактичних закладів Вінницької області, котрі захворіли на ТБ протягом 9-річного періоду. На підставі даних офіційної документації (історії хвороби, звітні форми) визначено схеми, строки та наслідки лікування МП.
Результати та обговорення. У середньому захворюваність на ТБ МП регіону за 9-річний період дослідження становила 48,7 на 100 тис. МП. Легеневий ТБ діагностовано у 115 (87,8 %), а позалегеневий — ​у 16 (12,2 %) МП. Бактеріовиділення виявлено за методом мікроскопії мазка мокротиння у 43 (37,4 %) пацієнтів із легеневими формами ТБ, а за культуральним — ​у 57 (49,6 %). У 100 пацієнтів вперше діагностовано ТБ легень без ознак резистентності до протитуберкульозних препаратів. Із них у 56 (56,0 %) осіб процес у легенях супроводжувався бактеріовиділенням, а у 42 (42,0 %) — ​деструкцією легеневої паренхіми. Після завершення інтенсивної фази хіміотерапії (ІФХТ) бактеріовиділення припинилося у 46 (82,1 %) із 56 МП з МБТ+, а позитивна рентгенологічна динаміка спостерігалася у 90 (90,0 %). При цьому у 4 (9,5 %) МП у цей період рубцювалися деструкції в легенях. Результати ІФХТ у МП та населення регіону були загалом ідентичними (p > 0,05 для всіх випадків). Припинення бактеріо­виділення у МП із ТБ після закінчення основного курсу хіміотерапії (ОКХТ) спостерігалося у 53 (94,6 %) із 56 осіб у середньому через (1,8 ± 0,3) міс від початку лікування. Загоєння деструктивних змін у легенях по закінченні ОКХТ відбулося у 41 (97,6 %) із 42 МП із деструктивним ТБ легень. При цьому середні терміни рубцювання деструкції в легенях становили (5,7 ± 0,7) міс. У 97,0 % випадків лікування МП виявилося ефективнішим, ніж населення регіону (82,4 %; р < 0,05).
Висновки. Результати ІФХТ у МП Вінницької області та населення регіону були загалом ідентичними, але при цьому рубцювалися деструкції в легенях МП у 2,3 разу частіше, ніж у населення області. Результати ОКХТ у МП та населення регіону були в цілому ідентичними, за винятком рубцювання деструкції в легеневій паренхімі, оскільки у МП результати були кращими (97,6 і 89,4 % відповідно). Ефективність лікування МП на момент завершення ОКХТ також виявилася вищою (97,0 і 82,4 % відповідно).

Ключові слова: Туберкульоз, медичні працівники, Вінницька область, ефективність лікування, результати лікування.

Список літератури:  
1.    Барбова А.И. Современные подходы к диагностике мультирезистентного туберкулеза // Укр. пульмонол. журн. — 2016. — № 2. —С. 28—29.
2.    Бектасова М.В. Оценка и управление профессиональными рисками как основа профилактики профессиональной заболеваемости медицинского персонала (па примере При­морс­кого края): автореф. дис. …д-ра мед. наук: 14.02.01. — ​М., 2015. — ​С. 17—19.
3.    Бородулина Е.А., Бородулин Б.Е. Заболеваемость туберкулезом медицинских работников в Самаре // Туберкулез сегодня: матер. VIII Рос. съезда фтизиатров. — ​М.: БИНОМ, 2003. — 213 с.
4.    Низова А.В. Анализ устойчивости клинических штаммов Mycobacterium tuberculosis к лекарственным препаратам первого и второго ряда // Эпидемиология и инфекционные болезни. — 2007. — № 4. — ​С. 7—11.
5.    Корначев A.C., Семина H.A., Голубев Д.Н. Причины различия в активности эпидемического процесса туберкулеза в регионах Российской Федерации // Внутрибольничные инфекции: матер. IX съезда Всероссийского научно-практического общества эпидемиологов, микробиологов и паразитологов. — 2007. — ​Т. 2. — 189 с.
6.    Пилишенко В.А., Куркин Д.П., Глушкова Н.Ю. Состояние профессиональной заболеваемости работников здравоохранения в Российской Федерации в 2011 г. // Здоровье населения и среда обитания. — 2012. — № 10. — ​С. 28—30.
7.    П’ятночка І.І., Корнага С.І., Тхорик Н.В. Про прихильність до лікування хворих на туберкульоз // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. — 2015. — № 1. — ​С. 108—112.
8.    Naidoo A., Naidoo S., Gathiram P., Lalloo U. Tuberculosis in medical doctors — ​a study of personal experiences and attitudes // South African Medical Journal. — 2013. — № 3. — ​Р. 31—37.

Інше:  
Литвинюк Оксана Петрівна, аспірант кафедри фтизіатрії з курсом клінічної імунології та алергології
21016, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56
E-mail: elisfoxa111@gmail.com

Стаття надійшла до редакції 18 вересня 2017 р.

 

Эффективность лечения легочного туберкулеза у медицинских работников Винницкой области

О.П. Литвинюк1, С.В. Зайков2, М.А. Тхоровский3

1 Винницкий национальный медицинский университет имени Н.И. Пирогова
2 Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика МЗ Украины, Киев
3 Винницкое областное специализированное территориальное медицинское объединение «Фтизиатрия»

Цель работы — ​анализ эффективности лечения туберкулеза (ТБ) у медицинских работников (МР) Винницкой области в 2007—2015 гг.
Материалы и методы. Проведен анализ результатов лечения 131 больного МР, заболевшего ТБ. В исследование были включены только МР лечебно-профилактических учреждений Винницкой области, которые заболели ТБ в течение 9-летнего периода. На основе данных официальной документации (истории болезни, отчетные формы) были определены схемы, сроки и последствия лечения МР.
Результаты и обсуждение. В среднем заболеваемость ТБ МР региона за 9-летний период исследования составила 48,7 на 100 тыс. МР. Легочный ТБ был диагностирован у 115 (87,8 %), а внелегоч­ный — ​у 16 ​​(12,2 %) МР. Бактериовыделение диагностировано с помощью метода микроскопии мазка мокроты у 43 (37,4 %) пациентов с легочными формами ТБ, а культурального — ​у 57 (49,6 %). У 100 па­­циентов был впервые диагностирован ТБ легких без признаков резистентности к противо­тубер­кулезным препаратам. Из них у 56 (56,0 %) человек процесс в легких сопровождался бактерио­выделением, а у 42 (42,0 %) — ​деструкцией легочной паренхимы. После завершения интенсивной фазы химиотерапии (ИФХТ) бактериовыделение прекратилось у 46 (82,1 %) из 56 МР с МБТ+, а положительная рентгенологическая динамика наблюдалась у 90 (90,0 %). При этом у 4 (9,5 %) МР в это время наблюдалось рубцевание деструкции в легких. Результаты ИФХТ у МР и населения регио­на были в целом идентичны (p > 0,05 для всех случаев). Прекращение бактериовыделения у МР с ТБ после окончания основного курса химиотерапии (ОКХТ) наблюдалось у 53 (94,6 %) из 56 человек в среднем через (1,8 ± 0,3) мес от начала лечения. Заживление деструктивных изменений в легких после окончания ОКХТ произошло у 41 (97,6 %) из 42 МР с деструктивным ТБ легких. При этом средние сроки рубцевания деструкции в легких составили (5,7 ± 0,7) мес. В 97,0 % случаев лечение МР оказалось эффективнее, чем у населения региона (82,4 %; р < 0,05).
Выводы. Результаты ИФХТ у МР Виинницкой области и населения региона были в целом идентичны, но при этом рубцевание деструкции в легких у МР наблюдалось в 2,3 раза чаще, чем населения области. Результаты ОКХТ у МР и населения региона были в целом идентичными, за исключением рубцевания деструкции в легочной паренхиме, поскольку у МР результаты были лучшими (97,6 и 89,4 % соответственно). Эффективность лечения МР на момент завершения ОКХТ оказалась выше (97,0 и 82,4 % соответственно).

Ключевые слова: туберкулез, медицинские работники, Винницкая область, эффективность лечения, результаты лечения.

Список литературы:  
1.    Барбова А.И. Современные подходы к диагностике мультирезистентного туберкулеза // Укр. пульмонол. журн. — 2016. — № 2. —С. 28—29.
2.    Бектасова М.В. Оценка и управление профессиональными рисками как основа профилактики профессиональной заболеваемости медицинского персонала (па примере При­морс­кого края): автореф. дис. …д-ра мед. наук: 14.02.01. — ​М., 2015. — ​С. 17—19.
3.    Бородулина Е.А., Бородулин Б.Е. Заболеваемость туберкулезом медицинских работников в Самаре // Туберкулез сегодня: матер. VIII Рос. съезда фтизиатров. — ​М.: БИНОМ, 2003. — 213 с.
4.    Низова А.В. Анализ устойчивости клинических штаммов Mycobacterium tuberculosis к лекарственным препаратам первого и второго ряда // Эпидемиология и инфекционные болезни. — 2007. — № 4. — ​С. 7—11.
5.    Корначев A.C., Семина H.A., Голубев Д.Н. Причины различия в активности эпидемического процесса туберкулеза в регионах Российской Федерации // Внутрибольничные инфекции: матер. IX съезда Всероссийского научно-практического общества эпидемиологов, микробиологов и паразитологов. — 2007. — ​Т. 2. — 189 с.
6.    Пилишенко В.А., Куркин Д.П., Глушкова Н.Ю. Состояние профессиональной заболеваемости работников здравоохранения в Российской Федерации в 2011 г. // Здоровье населения и среда обитания. — 2012. — № 10. — ​С. 28—30.
7.    П’ятночка І.І., Корнага С.І., Тхорик Н.В. Про прихильність до лікування хворих на туберкульоз // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. — 2015. — № 1. — ​С. 108—112.
8.    Naidoo A., Naidoo S., Gathiram P., Lalloo U. Tuberculosis in medical doctors — ​a study of personal experiences and attitudes // South African Medical Journal. — 2013. — № 3. — ​Р. 31—37.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

9. Оригінальні дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Клінічна оцінка ефективності застосування глюкозамінілмурамілпентапептиду і похідного метилксантинату в комплексній терапії хворих на мультирезистентний туберкульоз

Г.Д. Штибель

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Мета роботи — вивчити ефективність застосування глюкозамінілмурамілпентапептиду і похідного метилксантинату в комплексній терапії хворих на мультирезистентний туберкульоз.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 53 пацієнти. В якості патогенетичних препаратів на тлі антимікобактеріальної терапії (АМБТ) застосовували глюкозамінілмурамілпентапептид (ГАМПЕД)  і похідний метилксантинат (МЕКС). Хворих поділено на три групи: перша (контрольна) нараховувала  22 пацієнти, що одержували лише АМБТ; друга складалася з 15 осіб, у комплексне лікування яких було долучено ГАМПЕД (АМБТ + ГАМПЕД), і третя група (16 пацієнтів) на тлі АМБТ отримувала ГАМПЕД і МЕКС (АМБТ + ГАМПЕД + МЕКС). Усім хворим у інтенсивну фазу АМБТ (до лікування, через 2, 4, 6 і 8 міс) проводили комплексне клініко-рентгенологічне, мікробіологічне і загальнолабораторне обстеження.
Результати та обговорення. У разі застосування на тлі АМБТ ГАМПЕД і похідного метилксантинату на (2,7 ± 0,3) міс швидше припиняється бактеріовиділення, на (2,3 ± 0,3) міс розсмоктування вогнищ і інфільтрації та на (2,6 ± 0,3) міс загоєння порожнин розпаду порівняно з контролем.
Висновки. У разі призначення глюкозамінілмурамілпентапептиду і похідного метилксантинату (третя схема лікування) або лише глюкозамінілмурамілпентапептиду (друга схема) підвищується ефективність лікування хворих на мультирезистентний туберкульоз порівняно з хворими, які отримували лише антибактеріальну терапію.

Ключові слова: Мультирезистентний туберкульоз, клінічна оцінка, патогенетичне лікування, ефективність.

Список літератури:  
1.    Барбова А.І., Черенько С.О., Старичек Г.В. та ін. Варіанти моно- і полірезистентності МБТ до протитуберкульозних препаратів І ряду у хворих з новими і повторними випадками туберкульозу // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція.— 2016.— № 1.— С. 23—26.
2.    Єсипенко С.В., Філюк В.В., Герасимова Н.А. Аналіз причин поширеності мультирезистентного туберкульозу в Одесь­кій області // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфек­ція.— 2014.— № 3 (18).— С. 85—89.     
3.    Зайков С.В., Пликанчук О.В. Результати лікування хворих з вперше діагностованим туберкульозом легень при застосуванні імуномодулятора мурамілпептидного ряду // Укр. пульмонол. журн.— 2010.— № 3.—  С. 30—32.
4.    Ильинская И.Ф. Патогенетические основы индивидуализированной иммунокоррекции при туберкулезе // Клін.імунол., алергол., інфектол.— 2011 — № 3.— С. 55—60.
5.    Кужко М.М., Гульчук Н.М., Линник М.І. Хіміорезистентний туберкульоз: перспективи попередження та лікування //   Укр. пульмонол. журн.— 2014.— № 3.— С. 12—16.
6.    Литвиненко Н.А. Ефективність лікування хворих на мультирезистентний туберкульоз та туберкульоз із розширеною резистентністю МБТ до протитуберкульозних препаратів залежно від анамнезу попереднього лікування // Укр. пульмонол. журн.— 2015.— № 1.— С. 10—14.
7.    Мельник В.М., Новожилова І.О., Матусевич В.Г. Хіміо­резистентний туберкульоз: стан проблеми в Україні // Укр. мед. часопис.— 2013.— № 6.— С. 26—28.
8.    Мельник О.П., Мельник О.П., Островський М.М. Перс­пективи використання імуномодулятора мурамілпептидного ряду у хворих на інфільтративний туберкульоз у поєднанні з хронічним бронхітом // Буковинський мед. вісн.— 2015.— Т. 19, № 4 (76).— С. 220—222.
9.    Петренко В.І., Радиш Г.В. Досягнення та перспективи роз­вит­ку фтизіатрії // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-ін­фекція.— 2013.— № 1 (12).— С. 5—13.
10.    Петренко В.І., Долинська М.Г. Об’єднуймося, щоб покласти край туберкульозу! // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція.— 2016.— № 1.— С. 5—6.
11.    Сахелашвілі М.І., Платонова І.Л., Балита Т.М., Штибель Г.Д. Ефективність застосування актовегіну та імунофану у комплексній терапії хворих на хіміорезистентний туберкульоз // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція.— 2015.— № 1.— С. 47—52.
12.    Фещенко Ю.І., Мельник В.М., Зайков С.В. та ін. Особливос­ті сучасної ситуації з туберкульозу в Україні // Укр. пульмонол. журн.— 2016.— № 1.— С. 5—9.
13.    Prammananan Т. et al. In vitro activity of Iinezolid against multidrug-resistant tuberculosis (MDR-TB) and extensively drug-resistant (XDR)-TB isolates // Int. J. Antimicrob. Agents.— 2009.— Vol. 33. — P. 190—191.
14.    Sardar Р. et al. Intensive phase non-compliancetoantitubercular treatment in patient swith HIV-TB co-infection: a hospital-based cross-sectionalstudy // J. Com. Health.— 2010.— Vol. 35, N 5.— P. 471—478.
15.    Shin S.S. Development of extensively drug resistant tuberculosis during multidrug-resistant tuberculosis treatment // Am. Respir. Crit. Care Med.— 2010.— Vol. 2, N 8.— Р. 426—432.
16.    Walls T., Delane Shingadia. The epidemiology of paediatric tuberculosis in Europe // Current Paediatrics.— 2004.— Vol. 14.—  P. 258—262.
17.    World Health Organization. Global Tuberculosis Control report // WHO report.— Geneva: Switzerland, 2012.— 273 p.

Інше:
Штибель Ганна Данилівна, аспірант кафедри фтизіатрії і пульмонології
79067, м. Львів, вул. Тракт Глинянський, 153а, кв. 150  
E-mail: ufyecz80@gmail.com

Стаття надійшла до редакції 23 листопада 2017 р.

 

Клиническая оценка эффективности применения глюкозаминилмурамилпентапептида и производного метилксантината в комплексной терапии больных мультирезистентным туберкулезом

Г.Д. Штыбель

Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого

Цель работы — изучить эффективность использования глюкозаминилмурамилпентапептида и производного метилксантината в комплексной терапии больных мультирезистентным туберкулезом.
Материалы и методы.  В обследовании приняли участие 53 пациента. В качестве патогенетических препаратов на фоне антимикобактериальной терапии (АМБТ) назначали глюкозаминилмурамилпентапептид (ГАМПЕД) и производный метилксантината (МЕКС). Больные были разделены на три группы: первая (контрольная) состояла из 22 пациентов, которые получали только АМБТ терапию; вторая состояла из 15 человек, в комплексное лечение которых включено ГАМПЕД (АМБТ + ГАМПЕД), и третья группа (16 пациентов) на фоне АМБТ получала ГАМПЕД и МЕКС (АМБТ + ГАМПЕД + МЕКС). Всем больным в интенсивную фазу АМБТ (до лечения, через 2, 4, 6 и 8 мес) проводили комплексное клинико-рентгенологическое, микробиологическое и общепри­нятые лабораторные исследования.
Результаты и обсуждение. При назначении на фоне АМБТ ГАМПЕД и производного метилксантината на (2,7 ± 0,3) мес быстрее прекращается бактериовыделение, на (2,3 ± 0,3) мес рассасыва­ние очагов и инфильтрации и на (2,6 ± 0,3) мес заживление полостей распада по сравнению с контролем.
Выводы. Назначение глюкозаминилмурамилпентапептида и производного метилксантината (третья схема лечения) или только глюкозаминилмурамилпентапептида (вторая схема) повышает эффективность лечения больных мультирезистентным туберкулезом по сравнению с больными, которые получали только  антимикобактериальную терапию.

Ключевые слова: мультирезистентный туберкулез, клиническая оценка, патогенетическое лечение, эффективность.

Список литературы:  
1.    Барбова А.І., Черенько С.О., Старичек Г.В. та ін. Варіанти моно- і полірезистентності МБТ до протитуберкульозних препаратів І ряду у хворих з новими і повторними випадками туберкульозу // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція.— 2016.— № 1.— С. 23—26.
2.    Єсипенко С.В., Філюк В.В., Герасимова Н.А. Аналіз причин поширеності мультирезистентного туберкульозу в Одесь­кій області // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфек­ція.— 2014.— № 3 (18).— С. 85—89.     
3.    Зайков С.В., Пликанчук О.В. Результати лікування хворих з вперше діагностованим туберкульозом легень при застосуванні імуномодулятора мурамілпептидного ряду // Укр. пульмонол. журн.— 2010.— № 3.—  С. 30—32.
4.    Ильинская И.Ф. Патогенетические основы индивидуализированной иммунокоррекции при туберкулезе // Клін.імунол., алергол., інфектол.— 2011 — № 3.— С. 55—60.
5.    Кужко М.М., Гульчук Н.М., Линник М.І. Хіміорезистентний туберкульоз: перспективи попередження та лікування //   Укр. пульмонол. журн.— 2014.— № 3.— С. 12—16.
6.    Литвиненко Н.А. Ефективність лікування хворих на мультирезистентний туберкульоз та туберкульоз із розширеною резистентністю МБТ до протитуберкульозних препаратів залежно від анамнезу попереднього лікування // Укр. пульмонол. журн.— 2015.— № 1.— С. 10—14.
7.    Мельник В.М., Новожилова І.О., Матусевич В.Г. Хіміо­резистентний туберкульоз: стан проблеми в Україні // Укр. мед. часопис.— 2013.— № 6.— С. 26—28.
8.    Мельник О.П., Мельник О.П., Островський М.М. Перс­пективи використання імуномодулятора мурамілпептидного ряду у хворих на інфільтративний туберкульоз у поєднанні з хронічним бронхітом // Буковинський мед. вісн.— 2015.— Т. 19, № 4 (76).— С. 220—222.
9.    Петренко В.І., Радиш Г.В. Досягнення та перспективи роз­вит­ку фтизіатрії // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-ін­фекція.— 2013.— № 1 (12).— С. 5—13.
10.    Петренко В.І., Долинська М.Г. Об’єднуймося, щоб покласти край туберкульозу! // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція.— 2016.— № 1.— С. 5—6.
11.    Сахелашвілі М.І., Платонова І.Л., Балита Т.М., Штибель Г.Д. Ефективність застосування актовегіну та імунофану у комплексній терапії хворих на хіміорезистентний туберкульоз // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція.— 2015.— № 1.— С. 47—52.
12.    Фещенко Ю.І., Мельник В.М., Зайков С.В. та ін. Особливос­ті сучасної ситуації з туберкульозу в Україні // Укр. пульмонол. журн.— 2016.— № 1.— С. 5—9.
13.    Prammananan Т. et al. In vitro activity of Iinezolid against multidrug-resistant tuberculosis (MDR-TB) and extensively drug-resistant (XDR)-TB isolates // Int. J. Antimicrob. Agents.— 2009.— Vol. 33. — P. 190—191.
14.    Sardar Р. et al. Intensive phase non-compliancetoantitubercular treatment in patient swith HIV-TB co-infection: a hospital-based cross-sectionalstudy // J. Com. Health.— 2010.— Vol. 35, N 5.— P. 471—478.
15.    Shin S.S. Development of extensively drug resistant tuberculosis during multidrug-resistant tuberculosis treatment // Am. Respir. Crit. Care Med.— 2010.— Vol. 2, N 8.— Р. 426—432.
16.    Walls T., Delane Shingadia. The epidemiology of paediatric tuberculosis in Europe // Current Paediatrics.— 2004.— Vol. 14.—  P. 258—262.
17.    World Health Organization. Global Tuberculosis Control report // WHO report.— Geneva: Switzerland, 2012.— 273 p.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

10. Оригінальні дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Кістковий туберкульоз — причина інших форм туберкульозу

І.Д. Дужий1, Л.А. Бондаренко2, В.О. Олещенко2

1 Сумський державний університет
2 Сумський обласний клінічний протитуберкульозний диспансер

Мета роботи — поділитися спостереженнями щодо розвитку легеневого та хребтового туберкульозу, спровокованих позалегеневими його формами.
Матеріали та методи. На підставі загальноклінічних та променевих методів ретроспективно проаналізовано перебіг кістково-суглобового туберкульозу у 129 хворих.
Результати та обговорення. Протягом 10 років у 77 (59,7 %) хворих був туберкульоз хребта, у 52 (40,3 %) — ​туберкульоз трубчастих кісток, який у 2 (3,8 %) хворих ускладнився туберкульозом легень, у 1 (1,9 %) — ​поліорганним мультирезистентним туберкульозом, у 1 (1,9 %) — ​туберкульозом хребта. Наведені форми туберкульозу виявлено після 12—14 міс лікування кісткового туберкульозу у хворих старшого віку.
Висновки. Автори переконані у крайній потребі заснування інституту ортопеда-фтизіатра і постійному його удосконаленні.

Ключові слова: Кістковий туберкульоз, ускладнення, інші форми туберкульозу.

Список літератури:  
1.    Бурлаков С.В., Олейник В.В., Вишневский А.А. Влияние длительности заболевания туберкулезным спондилитом на развитие осложнений // Травматология и ортопедия России. — 2013. — № 1 (67). — ​С. 61—66.
2.    Голка Г.Г., Фадєєв О.Г., Істомін Д.А., Веснін В.В. Кістково-суглобовий туберкульоз як складова частина проблеми хвороби // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. — 2015. — № 2 (21). — ​С. 111—115.
3.    Голка Г.Г. Роль і значення сучасних променевих методів дослідження в діагностиці туберкульозного спондиліту // Укр. радіол. журн. — 2006. — № 14. — ​С. 12—18.
4.    Дужий І.Д., Олещенко Г.П., Олещенко В.О. та ін. Деякі питання туберкульозу кісток в умовах епідемії // Тубер­кульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. — 2017. — № 1 (28). — ​С. 48—53.
5.    Петренко В.І., Долинська М.Г., Рознатовська О.М. Поза­легеневий і міліарний туберкульоз у хворих на коінфекцію туберкульоз/ВІЛ. — «ДКС центр», 2015. — 112 с.
6.    Туберкульоз в Україні: аналітично-статистичний довідник. — ​К., 2016.
7.    Хоменко А.Г., Авербах М.М., Алесандрова А.В. и др. Туберкулез органов дыхания: Руководство для врачей / Под ред. А.Г. Хоменко. — ​М.: Медицина, 1988. — 576 с.
8.    World Health Organization. Global tuberculosis report 2015 (WHO/HTM/TB/2015.22). — ​Geneva: WHO; 2015. Available from: http://www.who.int/tb/publications/global_report/en/.

Інше:  
Дужий Ігор Дмитрович, акад. АН ВШ України, д. мед. н., проф., зав. кафедри загальної хірургії, радіаційної медицини та фтизіатрії
40021, м. Суми, вул. Гамалея, 1/39
Тел. (0542) 65-65-55
E-mail: gensurgery@med.sumdu.edu.ua

Стаття надійшла до редакції 18 вересня 2017 р.

 

Костный туберкулез — ​причина других форм туберкулеза

И.Д. Дужий1, Л.А. Бондаренко2, В.А. Олещенко2

1 Сумский государственный университет
2 Сумский областной клинический противотуберкулезный диспансер

Цель работы — ​поделиться наблюдениями развития легочного и позвоночного туберкулеза, спровоцированных внелегочными его формами.
Материалы и методы. На основании общеклинических и лучевых методов ретроспективно проанализировано течение костно-суставного туберкулеза у 129 больных.
Результаты и обсуждение. В течение 10 лет у 77 (59,7 %) больных был туберкулез позвоночника, у 52 (40,3 %) — ​туберкулез трубчатых костей, который у 2 (3,8 %) усложнился туберкулезом легких, у 1 (1,9 %) — ​полиорганным мультирезистентным туберкулезом, у 1 (1,9 %) — ​туберкулезом позвоночника. Эти формы туберкулеза были обнаружены после 12—14 мес лечения костного туберкулеза у больных старшего возраста.
Выводы. Авторы убеждены в необходимости существования института ортопеда-фтизиатра и постоянном его совершенствовании.

Ключевые слова: костный туберкулез, осложнения, другие формы туберкулеза.

Список литературы:  
1.    Бурлаков С.В., Олейник В.В., Вишневский А.А. Влияние длительности заболевания туберкулезным спондилитом на развитие осложнений // Травматология и ортопедия России. — 2013. — № 1 (67). — ​С. 61—66.
2.    Голка Г.Г., Фадєєв О.Г., Істомін Д.А., Веснін В.В. Кістково-суглобовий туберкульоз як складова частина проблеми хвороби // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. — 2015. — № 2 (21). — ​С. 111—115.
3.    Голка Г.Г. Роль і значення сучасних променевих методів дослідження в діагностиці туберкульозного спондиліту // Укр. радіол. журн. — 2006. — № 14. — ​С. 12—18.
4.    Дужий І.Д., Олещенко Г.П., Олещенко В.О. та ін. Деякі питання туберкульозу кісток в умовах епідемії // Тубер­кульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. — 2017. — № 1 (28). — ​С. 48—53.
5.    Петренко В.І., Долинська М.Г., Рознатовська О.М. Поза­легеневий і міліарний туберкульоз у хворих на коінфекцію туберкульоз/ВІЛ. — «ДКС центр», 2015. — 112 с.
6.    Туберкульоз в Україні: аналітично-статистичний довідник. — ​К., 2016.
7.    Хоменко А.Г., Авербах М.М., Алесандрова А.В. и др. Туберкулез органов дыхания: Руководство для врачей / Под ред. А.Г. Хоменко. — ​М.: Медицина, 1988. — 576 с.
8.    World Health Organization. Global tuberculosis report 2015 (WHO/HTM/TB/2015.22). — ​Geneva: WHO; 2015. Available from: http://www.who.int/tb/publications/global_report/en/.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

11. Випадок із практики

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Аналіз причин недіагностованого за життя туберкульозного менінгоенцефаліту у дитини раннього віку

М.Б. Дашо, С.А. Лишенюк, У.Б. Чуловська, Г.О. Литвин

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Проаналізовано випадок туберкульозного менінгоенцефаліту у дитини першого року життя на всіх етапах його розвитку — ​від туберкульозу легень до генералізованої форми з ураженням центральної нервової системи та причини, що призвели до пізньої (постлетальної) діагностики згаданого захворювання.

Ключові слова: Діти, туберкульозний менінгоенцефаліт, епідеміологічний анамнез, клінічна і лабораторна діагностика.

Список літератури:  
1.    Білогорцева О.І. Епідеміологічна ситуація щодо туберкульозу у дітей в Україні та шляхи удосконалення надання протитуберкульозної допомоги дітям // Совр. педиатр. — 2014. — № 5 (61). — ​С. 22—26.
2.    Дашо М.Б., Лишенюк С.А., Чуловська У.Б., Литвин Г.О. Труднощі і помилки диференційної діагностики при туберкульозному менінгоенцефаліті у дитини 6,5 місяців // Інфекційні хвороби. — 2016. — № 2 (84). — ​С. 87—91.
3.    Джафарова К.А., Рашидова Ш.М., Раджабов Ф.М. Срав­нительная характеристика клинико-лабораторных показателей и исходов бактериальных менингитов у детей разных возрастных групп // Совр. педиатр. — 2014. — № 4. — ​С. 31—34.
4.    Миколишин Л.І., Піскур З.І. Організація виявлення та діаг­ностики позагрудного туберкульозу у дітей: Навчальний посібник. — ​Львів: ЛНМУ, 2016. — 108 с.
5.    Пиккель М.В. Влияние фазы и течения общего туберкулеза на развитие и клиническую симптоматику туберкулезного менингита // Пробл. борьбы с туберкулезом в Архангельс­кой области. — ​Л., 1970. — ​С. 93—98.
6.    Ракишева А.С., Репина Ю.В., Тулепова Г.Е. и др. Диагности­ка туберкулезного менингита в современных условиях // Medicine. — 2014 р. — № 12. — ​С. 93—96.
7.    Речкіна О.О. Причини смертності від туберкульозу дітей в сучасних умовах // Укр. пульмонол. журн. — 2009. — № 3. — ​С. 10—13.
8.    Речкіна О.О., Дебрецені К.Т., Крамарєв С.О., Горленко Ф.В. Туберкульоз у дітей в Україні. Проблеми і перспективи // Пробл. клін. педіатр. — 2013. — № 2 (20). — ​С. 56—59.
9.    Фещенко Ю.І., Мельник В.М., Ільницький І.Г. Основи клінічної фтизіатрії: у 2 т. — ​Київ — ​Львів: Атлас, 2007. — 1168 с.
10.    Янченко Е.Н., Греймер М.С. Туберкулез у детей и под­ростков: Руководство для врачей. — ​СПб: Гиппократ, 1999. — 336 с.
11.    Bartzatt R. Tuberculosis infections of the central nervous system // Centr. Nerv. Syst. Agents Med. Chem. — 2011. — ​Vol. 11, N 4. — ​P. 321—327.
12.    Nigrovic L.E., Kimia A.A., Shah S.S., Neuman M.I. Relationship between cerebrospinal fluid glucose and serum glucose // N. Engl. J. Med. — 2012. — ​Vol. 366, N 6. — ​P. 576—578.
13.    Seehusen D.A., Reeves M.M., Fomin D.A. Analysis of cereb­rospinal fluid // Am. Fam. Physician. — 2003. — ​Vol. 68. — ​P. 1103—1108.
14.    Talan D.A. Bacterial cause of suspected meningitis cannot be safely excluded without cerebrospinal fluid analysis // Ann. Emerg. Med. — 2012. — ​Vol. 59, N 3. — ​P. 227—228.

Інше:
Дашо Марта Богданівна, к. мед. н., доц. кафедри дитячих інфекційних хвороб
79010, м. Львів, вул. Пекарська, 54
Тел. (032) 236-84-81
E-mail: dashomarta@ukr.net

Стаття надійшла до редакції 26 жовтня 2017 р.

 

Анализ причин недиагностированного при жизни туберкулезного менингоэнцефалита у ребенка раннего возвраста

М.Б. Дашо, С.А. Лышенюк, У.Б. Чуловская, Г.О. Лытвын

Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого

Проанализировано случай туберкулезного менингоэнцефалита у ребенка первого года жизни на всех этапах его развития — ​от туберкулеза легких до генерализированной формы с поражением цент­ральной нервной системы и причины, приведшие к поздней (постлетальной) диагностике данного заболевания.

Ключевые слова: дети, туберкулезный менингоэнцефалит, эпидемиологический анамнез, клиническая и лабораторная диагностика.

Список литературы:  
1.    Білогорцева О.І. Епідеміологічна ситуація щодо туберкульозу у дітей в Україні та шляхи удосконалення надання протитуберкульозної допомоги дітям // Совр. педиатр. — 2014. — № 5 (61). — ​С. 22—26.
2.    Дашо М.Б., Лишенюк С.А., Чуловська У.Б., Литвин Г.О. Труднощі і помилки диференційної діагностики при туберкульозному менінгоенцефаліті у дитини 6,5 місяців // Інфекційні хвороби. — 2016. — № 2 (84). — ​С. 87—91.
3.    Джафарова К.А., Рашидова Ш.М., Раджабов Ф.М. Срав­нительная характеристика клинико-лабораторных показателей и исходов бактериальных менингитов у детей разных возрастных групп // Совр. педиатр. — 2014. — № 4. — ​С. 31—34.
4.    Миколишин Л.І., Піскур З.І. Організація виявлення та діаг­ностики позагрудного туберкульозу у дітей: Навчальний посібник. — ​Львів: ЛНМУ, 2016. — 108 с.
5.    Пиккель М.В. Влияние фазы и течения общего туберкулеза на развитие и клиническую симптоматику туберкулезного менингита // Пробл. борьбы с туберкулезом в Архангельс­кой области. — ​Л., 1970. — ​С. 93—98.
6.    Ракишева А.С., Репина Ю.В., Тулепова Г.Е. и др. Диагности­ка туберкулезного менингита в современных условиях // Medicine. — 2014 р. — № 12. — ​С. 93—96.
7.    Речкіна О.О. Причини смертності від туберкульозу дітей в сучасних умовах // Укр. пульмонол. журн. — 2009. — № 3. — ​С. 10—13.
8.    Речкіна О.О., Дебрецені К.Т., Крамарєв С.О., Горленко Ф.В. Туберкульоз у дітей в Україні. Проблеми і перспективи // Пробл. клін. педіатр. — 2013. — № 2 (20). — ​С. 56—59.
9.    Фещенко Ю.І., Мельник В.М., Ільницький І.Г. Основи клінічної фтизіатрії: у 2 т. — ​Київ — ​Львів: Атлас, 2007. — 1168 с.
10.    Янченко Е.Н., Греймер М.С. Туберкулез у детей и под­ростков: Руководство для врачей. — ​СПб: Гиппократ, 1999. — 336 с.
11.    Bartzatt R. Tuberculosis infections of the central nervous system // Centr. Nerv. Syst. Agents Med. Chem. — 2011. — ​Vol. 11, N 4. — ​P. 321—327.
12.    Nigrovic L.E., Kimia A.A., Shah S.S., Neuman M.I. Relationship between cerebrospinal fluid glucose and serum glucose // N. Engl. J. Med. — 2012. — ​Vol. 366, N 6. — ​P. 576—578.
13.    Seehusen D.A., Reeves M.M., Fomin D.A. Analysis of cereb­rospinal fluid // Am. Fam. Physician. — 2003. — ​Vol. 68. — ​P. 1103—1108.
14.    Talan D.A. Bacterial cause of suspected meningitis cannot be safely excluded without cerebrospinal fluid analysis // Ann. Emerg. Med. — 2012. — ​Vol. 59, N 3. — ​P. 227—228.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

12. Методичні рекомендації

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Рекомендації щодо поліпшення роботи з програмного ведення випадків хіміорезистентного туберкульозу на обласному рівні

О.В. Павлова, К.О. Гамазіна

Представництво PATH в Україні, Київ

Інше:  
Павлова Ольга Вікторівна, менеджер проектів PATH
01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 25Б

Стаття надійшла до редакції 15 листопада 2017 р.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

13. Методичні рекомендації

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Соціально-психологічна підтримка хворих на туберкульоз для формування прихильності до лікування. Частина 3

Л.А. Мельник, О.В. Нечосіна, Ю.В. Пилипас, М.Г. Долинська

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

Авторизація



Notice: Undefined variable: err in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/blocks/news.php on line 51





Видавництво


Послуги


Партнери


Рекламодавці


Передплата








© Видавнича група
«ВІТ-А-ПОЛ»