Цель работы — оптимизация и повышение эффективности химиотерапии больных мультирезистент-ным деструктивным туберкулезом легких.
Материалы и методы. У 480 больных мультирезистентным деструктивным, ранее неэффективно леченным и хроническим туберкулезом легких были применены в течение 5—12 мес различные режимы полихимиотерапии из 5—7 противотуберкулезных препаратов с включением (в зависимости от характера процесса) фторхинолонов III—IV поколений, циклосерина или теризидона, капреомицина, ПАСК, кларитромицина, иногда пиразинамида и этамбутола в повышенных дозах (30—35 мг/кг) при интермиттирующем приеме, а в некоторых случаях — пневмоперитонеума. Проводили комплекс клинических, рентгенологических, микробиологических и других лабораторных исследований.
Результаты и обсуждение. Включение в режимы полихимиотерапии фторхинолонов III—IV поколений повышало частоту абациллирования и регрессии каверн на 20 %, циклосерина или теризидона — на 17—21 %, капреомицина — на 14,5 %, пневмоперитонеума — на 18—22,5 %. Менее выраженные положительные результаты давало применение ПАСК, кларитромицина и интермиттирующий прием пиразинамида и этамбутола в повышенных дозах. Режимы полихимиотерапии из 6—7 препаратов в сутки были на 10—11 % эффективнее режимов из 5 препаратов.
Выводы. Резервы (возможности) улучшения результатов полихимиотерапии больных мультирезистентным деструктивным туберкулезом легких весьма значительны и при оптимальном и комплексном использовании могут существенно повысить эффективность лечения этого тяжелого контингента больных.

Ключові слова: мультирезистентный деструктивный туберкулез легких, микобактерии туберкулеза, противотуберкулезные препараты, полихимиотерапия, прекращение бактериовыделения, регрессия каверн.

Проблема побічної дії лікарських засобів у фтизіатрії, особливо медикаментозна алергія (МА), є однією з найважливіших, оскільки істотно впливає на якість лікування хворих на туберкульоз. В останні роки її частота у цього контингенту досягає 15,95%. У диспансерах конче потрібно налагодити своєчасне виявлення МА шляхом цілеспрямованого клініко-анамнестичного обстеження, раціонального шкірного і лабораторного тестування.

Ключові слова: побічна дія, лікарські засоби, медикаментозна алергія.

Розуміння багатофакторності у поясненні природи соматичного і психічного при хронічних хворобах органів дихання є важливим як для раціональної терапії, так і для спроби заново налаштувати сімейні, професійні взаємини, а також по-новому проводити вільний час у відповідь на обмеження через хронічні недуги.

Ключові слова: психосоматичний синдром, соматопсихічний синдром, хвороби органів дихання, туберкульоз.

Анализ эпидемиологических показателей распространения ко-инфекции туберкулез/ВИЧ в Харьковской области за 2010 г. показал, что в структуре заболеваемости ко-инфекцией ВИЧ/туберкулез мужчин почти вдвое больше, чем женщин. Превалирующей локализацией туберкулеза у лиц с ко-инфекцией является туберкулез легких (77,53 %). Он является основным вторичным заболеванием при ВИЧ-инфекции и главной причиной смерти в стадии СПИДа. В связи с этим для своевременной профилактики и диагностики туберкулеза у ВИЧ-инфицированных необходимы совместные скоординированные усилия фтизиатрической службы и службы борьбы со СПИДом.

Ключові слова: туберкулез, ВИЧ-инфекция/СПИД, эпидемиология.

Цель работы — изучить особенности диагностики, клиники, течения и лечения больных саркоидозом.
Материалы и методы. Обследовано 75 больных саркоидозом легких за период 2005—2010 гг. Оценивали общеклинические симптомы, результаты рентгенографии, компьютерной томографии, исследований функ-ции внешнего дыхания, фибробронхоскопии, биопсии внутригрудных лимфатических узлов или легкого.
Результаты и обсуждение. Изменения в легких чаще всего выявляют при профосмотре — 49 (65,3 %), ведущим клиническим симптомом является одышка — 50 (66,7 %). Саркоидоз бронхов чаще всего проявлялся саркоидными эктазиями — у 13 (17,3 %), стенозом — у 2 (2,7 %), опухолевоподобной инфильт-рацией — у 1 (1,3 %). Достаточно часто выявляли двусторонний диффузный катаральный эндобронхит — у 5 (6,7 %), геморрагический — у 3 (4,0 %), субатрофический — у 5 (6,7 %).
Выводы. Атипичная рентгенкартина саркоидоза органов дыхания (30,7 %) вызывает затруднение в установлении правильного диагноза и требует гистологической верификации. Торакоскопическое ис-следование с биопсией легкого и лимфатических узлов сочетает высокую информативность и сравнительно малую инвазивность.

Ключові слова: одышка, фибробронхоскопия, видеоторакоскопия.

У роботі проаналізовано результати віддаленого спостереження за 74 хворими на різні форми активного туберкульозу органів дихання, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Ключові слова: туберкульоз органів дихання, диспансеризація ліквідаторів аварії на ЧАЕС.

Запровадження профілактичних та інформативних заходів серед медичних працівників дозволить зменшити ймовірність інфікування медичних працівників ВІЛ під час виконання своїх професійних обов’язків. Також інформованість медичних працівників про методи профілактики дасть змогу уникнути упередженого ставлення до ВІЛ-позитивних пацієнтів та колег у медичних закладах.

Ключові слова: профілактика хвороби, медичні працівники, професійне захворювання, ВІЛ-інфекція, професійний контакт.

Мета роботи — вивчити зв’язок між ГРВІ, грипом та показниками захворюваності та рецидивів туберкульозу.
Матеріали та методи. Опрацьовано дані про щомісячну захворюваність і рецидиви туберкульозу та щомісячну захворюваність на ГРВІ (в тому числі грип) у Тернопільській області від 2006 до 2010 р. Застосовано методи якісного аналізу динаміки епідеміологічних показників, кореляційний аналіз та макромоделювання.
Результати та обговорення. Встановлено, що показники захворюваності на ГРВІ та туберкульоз (особливо їхні максимальні і мінімальні значення) протягом 2006—2010 рр. змінювалися синхронно, з відставанням максимумів показників з туберкульозу на 3—4 тиж. Це свідчить про певний вплив ГРВІ на захворюваність і рецидиви туберкульозу. Спалахи ГРВІ мали двофазний перебіг, який був порушений під час епідемії грипу A/H1N1, проте ця епідемія не мала додаткового негативного впливу на проаналізовані показники з туберкульозу.
Висновок. Спалахи ГРВІ впливають негативно на показники захворюваності і рецидивів туберкульозу. Епідемія грипу A/H1N1 не посилювала додатково цей негативний вплив.

Ключові слова: ГРВІ, грип, туберкульоз, захворюваність.

Захворюваність на туберкульоз лікарів-стоматологів посідає третє—четверте місце в Україні, позаяк головний шлях передачі туберкульозу повітряно-крапельний, а вони безпосередньо контактують із хворими.
У статті представлено головні клінічні форми туберкульозу слизової оболонки рота. Лікар-стоматолог повинен знати клінічні вияви, принципи діагностики та диференціальної діагностики цієї патології та своєчасно скерувати хворого до фтизіатра.

Ключові слова: туберкульоз, слизова оболонка ротової порожнини.

Описано клінічні спостереження за двома дорослими чоловіками, у яких початковим виявом дисемінованого туберкульозу був гепато-лієнальний синдром, в одному випадку — в поєднанні з синдромом Бадда—Кіарі. Проілюстровано труднощі діагностики, роль різних методів обстеження, зокрема комп’ютерної томографії органів грудної клітки і черевної порожнини.

Ключові слова: гепато-лієнальний синдром, дисемінований туберкульоз.

В обзоре проанализирована информация о методах диагностики туберкулезного менингита. Обращено внимание на важность своевременной диагностики туберкулезного менингита и трудности дифференциальной диагностики этого заболевания. Проведена сравнительная оценка различных методов диагностики туберкулезного менингита. Обсуждена возможность балльной оценки степени достоверности туберкулезного менингита на основе диагностических критериев.

Ключові слова: туберкулез, ВИЧ-инфекция, менингит, диагностика, классификация.

Верховна Рада України постановляє:
I. Внести зміни до Закону України «Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення» (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 35, ст. 235; 2002 р., № 6, ст. 41; 2009 р., № 36—37, ст. 514), виклавши його в такій редакції:
«Закон України Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ»
Цей Закон відповідно до норм міжнародного права визначає порядок правового регулювання діяльності у сфері профілактики, лікування, догляду і підтримки, необхідних для забезпечення ефективної протидії поширенню хвороби, зумовленої вірусом імунодефіциту людини, та відповідні заходи щодо правового і соціального захисту людей, які живуть з ВІЛ.

З метою підвищення престижності праці медичних працівників, які надають медичну допомогу хворим на туберкульоз, Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:
1. Установити лікарям, фахівцям з базовою та неповною вищою медичною освітою і професіоналам з вищою немедичною освітою, що допущені до медичної діяльності, спеціалізованих закладів охорони здоров’я та структурних підрозділів закладів охорони здоров’я, які здійснюють діагностику туберкульозу і надають:
— лікувально-профілактичну допомогу хворим на заразну форму туберкульозу, — підвищення посадових окладів на 60 відсотків у зв’язку зі шкідливими і важкими умовами праці та надбавку за тривалість безперервної роботи у розмірі до 60 відсотків посадового окладу залежно від стажу роботи на відповідній посаді у зазначених закладах;
— лікувально-профілактичну допомогу хворим на активну форму туберкульозу, — підвищення посадових окладів на 30 відсотків у зв’язку зі шкідливими і важкими умовами праці та надбавку за тривалість безперервної роботи у розмірі до 40 відсотків посадового окладу залежно від стажу роботи на відповідній посаді у зазначених закладах.
2. Міністерству охорони здоров’я разом з Міністерством соціальної політики та Міністерством фінансів внести зміни до власних нормативно-правових актів згідно з цією постановою, передбачивши конкретні розміри надбавок за тривалість безперервної роботи.
3. Ця постанова набирає чинності з 1 липня 2011 року.

Прем’єр-міністр України
М. Азаров

Зважаючи на високу важливість доступу до протитуберкульозних лікарських засобів для забезпечення ефективної відповіді на епідемію туберкульозу, Всесвітньою організацією охорони здоров’я (далі — ВООЗ) у період з 2008 по 2010 р. було проведено кілька досліджень і оцінок, які стосувалися доступу до протитуберкульозних лікарських засобів в Україні.
З метою представлення та обговорення їх результатів з представниками Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ) і ключових зацікавлених сторін, а також визначення шляхів підвищення доступу хворих на туберкульоз до необхідних лікарських засобів належної якості 14—15 грудня 2010 р. у м. Києві за ініціативи Європейського регіонального бюро ВООЗ було проведено круглий стіл «Доступність антимікобактеріальної терапії: забезпечення та контроль якості антимікобактеріальних препаратів, управління їх закупівлями та поставками, використання, аспекти прекваліфікації ВООЗ» (далі – Круглий стіл).
Основними завданнями зустрічі було представлення результатів дослідження якості протитуберкульозних препаратів у вибраних країнах Східної Європи та нових незалежних держав, оцінки спільної місії ВООЗ, АМР–США і Європейського Союзу (ЄС) з оцінки системи управління закупівлями і поставками в Україні та основних функцій регулювання лікарських засобів, обговорення процедур прекваліфікації ВООЗ та участі українських виробників у ній, питань реєстрації лікарських засобів в Україні. У роботі Круглого столу взяли участь представники МОЗ України та його підрозділів і організацій, що безпосередньо залучені до управління у сфері лікарських засобів, міжнародних організацій, неурядових і благодійних організацій, виробників лікарських засобів.
У результаті обговорення учасниками Круглого столу було визнано необхідність підвищення доступу та забезпечення раціонального використання лікарських засобів для лікування туберкульозу в Україні, підкреслено високу пріоритетність відповідних заходів для забезпечення ефективної відповіді на епідемію та сформовано наступні рекомендації щодо подальших дій на національному рівні:
1. Слід визнати, що управління закупівлями і поставками лікарських засобів є складним процесом, який вимагає участі як МОЗ України, так і більш широкого кола зацікавлених сторін, урядових та неурядових установ та організацій для ефективного вирішення існуючих проблем.
2. Необхідно забезпечити використання прозорих і підзвітних державних механізмів високого рівня, що слугуватимуть платформою для усунення існуючих перешкод у системі управління закупівлями і поставками лікарських засобів та вирішення інших питань.
3. Для розробки плану заходів щодо удосконалення систем управління закупівель і поставок лікарських засобів в Україні, раціонального використання препаратів та їх моніторингу як джерела вихідної інформації необхідно використати звіти оцінок 2008 і 2010 рр., а саме:
l спільної місії з оцінки системи управління закупівлями та поставками лікарських засобів для лікування ВІЛ/СНІДу, туберкульозу та пов’язаних з цим виробів медичного призна-чення в Україні, проведеної Європейським бю-ро ВООЗ, Представництвом Європейської Ко-місії в Україні та Агенцією США з міжнарод-ного розвитку по Україні, Білорусі та Молдові (2008 р.) та комплексної зовнішньої оцінки національних заходів з протидії туберкульозу в Україні (2010 р.);
l дослідження якості протитуберкульозних препаратів у вибраних країнах Східної Європи та ННД (результати дослідження в Україні, 2010 р.).
МОЗ України має очолити впровадження відповідних заходів на засадах партнерства і тісної міжсекторальної співпраці, у партнерстві та із залученням технічної допомоги інших організацій, у тому числі міжнародних донорів, агенцій, недержавних організацій та академічних установ.