На сьогодні туберкульоз викликає велику тривогу в усіх країнах світу і в Україні зокрема. За даними ВООЗ, Україна посідає друге місце серед країн Європейського регіону за тягарем туберкульозу. Найактуальнішими проблемами у контролі за туберкульозом в Україні є поширення мультирезистентного туберкульозу та можливості перехресного інфікування в умовах протитуберкульозного закладу, а також постійне зростання захворюваності та смертності від ко-інфекції туберкульоз/ВІЛ.
З урахуванням сучасних особливостей розвитку епідемії розроблено стратегію боротьби з туберкульозом в Україні на 2012—2016 роки. До неї включено заходи відповідно до Комплексного плану дій щодо профілактики та боротьби з туберкульозом із множинною та широкою медикаментозною стійкістю в Європейському регіоні на 2011—2015 роки, схваленого Європейським регіональним комітетом ВООЗ у 2011 році. Напрями діяльності визначені відповідно до Глобального плану «Зупинити туберкульоз» на 2001—2015 роки.
Метою Програми є подальше поліпшення епідемічної ситуації в напрямі зменшення загальної кількості хворих на туберкульоз, зниження захворюваності та смертності від туберкульозу, ко-інфекції ТВ/ВІЛ, зниження темпів поширення мультирезистентного туберкульозу шляхом реалізації державної політики, що ґрунтується на принципах забезпечення загального та рівного доступу населення до якісних послуг з профілактики, діагностики та лікування туберкульозу.

Ключові слова: Туберкульоз, епідемія.

Мета роботи — вивчити туберкулостатичну активність доксицикліну та його ефективність у хворих на мультирезистентний туберкульоз легень з розширеною або множинною стійкістю МБТ.
Матеріали та методи. Туберкулостатичну активність доксицикліну вивчали відносно стандартного лабораторного штаму МБТ Н37Rv на рідкому синтетичному середовищі Проскауера — Бека з сироваткою і на щільному яєчному середовищі Левенштейна — Єнсена, а також на останньому середовищі відносно штамів, стійких до препаратів І та ІІ ряду, що були виділені від хворих.
У 44 хворих на мультирезистентний деструктивний туберкульоз легень з розширеною або множинною стійкістю МБТ, яких раніше неефективно лікували, у режими поліхіміотерапії із 4—7 протитуберкульозних препаратів, переважно ІІ ряду і резервних, включали на період від 3 до 11 міс
доксициклін по 0,2 г/добу.
Результати та обговорення. Доксициклін затримує ріст стандартного лабораторного штаму МБТ Н37Rv на рідкому середовищі Проскауера — Бека і на щільному середовищі Левенштейна — Єнсена, а також виділених від хворих штамів, стійких до препаратів І та ІІ ряду, на середовищі Левенштейна — Єнсена при концентрації 2,5 мкг/мл. У 44 хворих на мультирезистентний деструктивний туберкульоз легень із розширеною або множинною стійкістю МБТ уведення доксицикліну в режими поліхіміотерапії підвищувало частоту припинення бактеріовиділення на 10,8 % (до 47,7 %), часткової і повної регресії каверн — на 18,2 %. Середні строки абацилювання скорочувалися на 1 міс, а загоєння каверн — на 0,91 міс. Переносність доксицикліну була доброю.
Висновки. Доксициклін має помірну або невелику туберкулостатичну активність і може слугувати резервним протитуберкульозним препаратом вибору в поліхіміотерапії хворих на хіміорезистентний деструктивний туберкульоз легень із розширеною або множинною стійкістю МБТ.

Мета роботи — визначення провідних поведінкових ризиків жителів Закарпаття, задіяних у трудовій міграції, що, ймовірно, призвели до інфікування ВІЛ.
Матеріали та методи. Дослідження проводили шляхом анонімного анкетування ВІЛ-позитивних осіб, поставлених на облік протягом п’яти років, які до моменту встановлення ВІЛ-позитивного статусу були пов’язані з трудовою міграцією за межі області.
Результати та обговорення. Представлено результати визначення основних поведінкових ризиків, що призвели до інфікування ВІЛ жителів Закарпаття, пов’язаних із трудовою міграцією.
Висновки. Визначено, що найбільш ризикована власна сексуальна поведінка притаманна чоловікам — трудовим мігрантам, які також відіграють провідну роль в інфікуванні своїх постійних сексуальних партнерів — жінок, котрі особисто не задіяні в трудовій міграції.

Ключові слова: ВІЛ/СНІД, ризики інфікування ВІЛ, трудова міграція, Закарпаття.

Мета роботи — оцінити стан системи фактора некрозу пухлин альфа у сироватці крові й бронхоальвеолярному змиві у патогенезі гострого ураження легень в експерименті.
Матеріали та методи. Досліди проведено на 71 білому статевозрілому нелінійному щурі-самці. Оцінювали концентрацію фактора некрозу пухлин альфа, TNF-R1 у крові та бронхоальвеолярному змиві.
Результати та обговорення. У першу фазу гострого ураження легень у сироватці крові експериментальних тварин спостерігалося вірогідне зростання в 4,78 разу фактора некрозу пухлин, рівень якого зменшився у 3,13 разу на 6 год спостереження і практично не змінювався у 4-й та 5-й експериментальних групах. На відміну від сироватки крові в БАЗ зафіксовано вірогідне зростання концентрації ФНП (р1 < 0,001) приблизно у 9 разів протягом експерименту. Зафіксовано вірогідне зростання TNF-R1 у міру наростання гострого ураження легень.
Висновки. За гострого ураження легень, модельованого введенням гідрохлоридної кислоти, спостерігається дисбаланс системи фактора некрозу пухлин альфа, який більше виявляється зростанням рівнів ФНП та TNF-R1 у бронхоальвеолярному змиві в міру прогресування хвороби.

Ключові слова: Фактор некрозу пухлин альфа, рецептори, гостре ураження легень.

Мета роботи — вивчити характер зрушень у системі імунітету в разі застосування озоно- та лазеротерапії у комплексному лікуванні хворих з уперше діагностованим поширеним деструктивним туберкульозом легень.
Матеріали та методи. Визначення показників Т-клітинного (Е-РУК, РБТЛ з ФГА), гуморального (IgА, IgМ, IgG, IgЕ, ЦІК) та специфічного протитуберкульозного (І-РУК, РБТЛ з ППД-Л) імунітету проведено у 37 хворих на туберкульоз легень до початку та на етапі завершення інтенсивної фази лікування. Хворі контрольної групи отримували інтенсивну стандартизовану антимікобактеріальну терапію, дослідної — комплексне поєднання хіміотерапії з озоно- і лазеротерапією.
Результати та обговорення. На етапі завершення інтенсивної терапії у хворих контрольної групи порівняно з початковими значеннями констатували вірогідне зменшення в крові вмісту IgМ. Значення інших показників істотно не змінювалося. У хворих дослідної групи порівняно з групою контролю та початковими значеннями статистично підтвердженим було зменшення показників І-РУК, РБТЛ з ППД-Л, IgЕ, а відносно початкових значень — IgМ, ЦІК.
Висновки. Позитивні зрушення в системі імунітету на тлі лікування відбувалися значно швидше у хворих, яким інтенсивну антимікобактеріальну терапію доповнювали озоно- і лазеротерапією.

Ключові слова: Туберкульоз легень, імунітет, стандартизована хіміотерапія, озоно, лазеротерапія.

Мета роботи — порівняльний аналіз показників якості життя (ЯЖ) та стану здоров’я у хворих з уперше виявленим туберкульозом легень і рецидивом туберкульозного процесу.
Матеріали та методи. Проведено анкетування 65 хворих з діагнозом туберкульозу легень за міжнародним опитувальником ВООЗ «ЯЖ-100».
Результати та обговорення. Показники ЯЖ і стану здоров’я в досліджуваних групах становили: у 1-й групі — (84,75 ± 0,68) бала, в 2-й — (78,96 ± 0,74) та у 3-й, контрольній, — (99,28 ± 0,18) бала. Найбільше потерпала ЯЖ хворих із рецидивом туберкульозу (78,96 бала ± 0,74 бала); ЯЖ пацієнтів 1-ї групи (84,75 бала ± 0,68 бала) була нижчою від пацієнтів контрольної (99,28 бала ± 0,18 бала) на 14,64 %.
ЯЖ та стан здоров’я у хворих на інфільтративний туберкульоз легень були кращими порівняно з хворими на дисемінований туберкульоз легень.
Висновки. Хворі на туберкульоз мають нижчі загальні значення ЯЖ і стану здоров’я відносно здорових. На ЯЖ хворих на туберкульоз та стан їхнього здоров’я впливають тип туберкульозного процесу і його клінічна форма.

Ключові слова: Туберкульоз, якість життя та стан здоров’я, медикосоціальне дослідження, реабілітація хворих.

Мета роботи — визначити вміст альвеолярних макрофагів у бронхоальвеолярному змиві у щурів в умовах експериментального гепатопульмонального синдрому.
Матеріали та методи. Визначали клітинний склад бронхоальвеолярного змиву у 32 нелінійних статевозрілих щурів з двома моделями гепатопульмонального синдрому.
Результати та обговорення. Досліджено вплив двох експериментальних моделей гепатопульмонального синдрому на клітинний склад бронхоальвеолярного змиву. Встановлено, що у щурів обох експериментальних груп спостерігаються вірогідне збільшення абсолютного вмісту альвеолярних макрофагів у цитограмі та зростання співвідношення альвеолярні макрофаги/цитоз.
Висновки. Під час розвитку експериментального гепатопульмонального синдрому нагромаджуються альвеолярні макрофаги, що може бути важливою ланкою його патогенезу.

Ключові слова: Альвеолярні макрофаги, бронхоальвеолярний змив, гепатопульмональний синдром.

Мета роботи — вивчити біохімічні показники крові у хворих з різними типами туберкульозу легень у процесі антимікобактеріальної терапії.
Матеріали та методи. Обстежено 135 хворих із різним типом дисемінованого туберкульозу легень (по 45 осіб кожного типу) до лікування, після завершення інтенсивної фази та перед випискою. Оцінювали загальні клінічні симптоми та біохімічні показники крові: рівні загального білка, білірубіну, АсАТ, АлАТ, глюкози, сечовини, креатиніну, результати тимолової проби.
Результати та обговорення. Встановлено, що у хворих на туберкульоз легень у процесі поліхіміотерапії підвищувалися рівень білірубіну, активність трансаміназ, показники тимолової проби, що свідчить про медикаментозне ураження печінки, яке розвивається вже з перших місяців інтенсивної фази лікування. Також констатовано порушення метаболізму та функції нирок, що виявлялося підвищенням рівнів креатиніну і сечовини. Ці порушення були виразнішими і стійкішими у хворих на хронічний туберкульоз легень.
Висновки. У хворих на туберкульоз легень у процесі хіміотерапії поряд із поліпшенням загального стану спостерігалося погіршення деяких біохімічних показників крові, зокрема підвищувалися рівень білірубіну, активність трансаміназ, показники тимолової проби, вміст креатиніну і сечовини. Ці зміни були виразнішими у хворих на хронічний туберкульоз легень. Усе це свідчить про негативний вплив поліхіміотерапії, зокрема на функціональний стан печінки та нирок, і потребує своєчасної адекватної корекції.

Ключові слова: Туберкульоз, антимікобактеріальна терапія, біохімічні показники крові.

Мета роботи — вивчити вміст антитіл до атипових форм колагену (АТАФК) у сироватці крові хворих на туберкульоз органів дихання залежно від наявності дисплазії сполучної тканини (ДСТ).
Матеріали та методи. Обстежено 76 хворих на вперше діагностований туберкульоз органів дихання. До 1%ї (основної) групи увійшли 37 (48,7 %) хворих з фенотиповими ознаками ДСТ; 39 (51,3 %) склали групу порівняння. Залежно від виразності фенотипових ознак ДСТ основну групу розподілено на дві підгрупи: 1а — 24 (64,9 %) хворі з 3—4 головними фенотиповими ознаками ДСТ; 1б — 13 (35,1 %) хворих з двома головними фенотиповими ознаками ДСТ.
Результати та обговорення. Встановлено, що рівень АТАФК залежав від наявності ДСТ та ступеня її вираженості. До та після лікування показники основної групи, а також підгруп були в 2—4 рази вищими за контрольні цифри при обмеженому ураженні та при розповсюджених процесах. Максимальний рівень АТАФК визначався в осіб з ДСТ II ступеня при розповсюджених процесах, що перевищувало контрольні цифри в 3 рази.
Висновки. Встановлено підвищення рівня АТАФК, що свідчить про неспроможність сполучної тканини.

Мета дослідження — вивчити можливість оцінки стану артеріальних та венозних судин системи легеневої артерії за осцилограмами, записаними з артеріальних судин великого кола кровообігу.
Матеріали та методи. Обстежено 108 хворих на деструктивні форми туберкульозу легень за допомогою артеріального осцилографа. І групу склали хворі з обмеженими формами вперше діагностованого туберкульозу легень та слабко вираженими порушеннями функції органів дихання. ІІ групу склали хворі на фіброзно-кавернозний туберкульоз легень, ускладнений вираженою дихальною недостатністю рестриктивного типу.
Результати та обговорення. Отримані результати оцінки функціонального стану малого колакровообігу дало змогу виділити три типи осцилограм, які свідчили про різну еластичність судин та корелювали зі ступенем дихальної недостатності, а також із поширеністю і давністю процесу.
Висновки. Застосування артеріальної осцилографії значно розширює можливості оцінки функціонального стану судин системи легеневого кровообігу.

У статті представлено огляд та можливості розвитку основних напрямів телемедицини в системі охорони здоров’я, обґрунтовано актуальність застосування згаданого напряму у сфері надання допомоги ВІЛ-інфікованим пацієнтам, описано досвід упровадження можливостей телемедицини в консультативну структуру Одеського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІДом.

У статті викладено інформацію про історичні етапи боротьби з туберкульозом в Одеському регіоні від дореволюційного періоду до сьогодні.

У статті викладено інформацію про тісну співпрацю кафедри фтизіатрії ІФНМУ з Обласним фтизіопульмонологічним центром, заснованим 31 грудня 1991 р. на базі Івано-Франківського обласного протитуберкульозного диспансеру. В історичному аспекті висвітлено співпрацю співробітників кафедри та
працівників ОФПЦ в лікувально-діагностичному, науковому, педагогічному та профілактичному напрямах. Вказано на досягнуті значні успіхи в боротьбі з епідемією туберкульозу на Прикарпатті.

Ключові слова: Співпраця, кафедра, фтизіопульмоцентр.

На кафедрі фтизіатрії і пульмонології Донецького національного медичного університету навчальний процес для студентів 4-го курсу за кредитно-модульною системою організовано із застосуванням сучасних технологій. Під час лекцій використовують мультимедійні презентації різного формату. Для практичних занять створено повне методичне забезпечення: методичні вказівки для студентів та методичні рекомендації для викладачів, ситуаційні задачі, набори рентгенограм, навчальні історії хвороби, зразки медичної документації та медичного інструментарію для оволодіння практичними навичками. На практичних заняттях для оцінки рівня знань застосовують комп’ютерне тестування в комп’ютерному класі. Під час самостійної аудиторної роботи студентів великої уваги надають інтерактивним методам навчання. Для самостійної позааудиторної роботи студентів створено інформаційну систему кафедри. Перевагами такого підходу є надання студентам можливості працювати в зручний для них час стільки, скільки потрібно для засвоєння матеріалу, використовувати сучасні підручники, навчальні посібники, додаткову літературу та тренувальні тести. Систему позааудиторної роботи студенти широко використовують для підготовки до практичних занять із фтизіатрії, скорочуючи тривалість освоєння матеріалу, а також підвищуючи якість підготовки, щоб успішно скласти модульний контроль. Уведення кредитно-модульної системи навчання дало змогу об’єктивніше оцінювати знання та вміння студентів 4-го курсу з питань туберкульозу, а сучасні комп’ютерні технології значно в цьому допомогли.

ВІЛ-інфекція — хвороба, пов’язана з виразним порушенням імунітету. Хоча ця хвороба як самостійна була описана лише в 1981 р., нині вона стоїть на 9-му місці серед причин дитячої смертності і на 7-му серед причин смерті у віці 15—24 років. При цьому кількість зареєстрованих хворих безперервно збільшується з кожним роком, у тому числі й жінок репродуктивного віку. Пік захворюваності у жінок припадає на вік 20—40 років. Нині, за різними оцінками, у світі проживає майже 33,4 млн осіб з ВІЛ-інфекцією, померли вже понад 15 млн. Індикатор смертності є одним із основних показників, який характеризує епідемічну ситуацію ВІЛ-інфекції/СНІДу.
Мета дослідження — аналіз динаміки, структури, причин та факторів смертності серед ВІЛ-позитивних осіб.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз звітної документації на базі Луганського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІДом.
Результати та обговорення. Протягом усього періоду епідеміологічного нагляду за ВІЛ-інфекцією в Україні спостерігалося збільшення кількості померлих від СНІДу. За даними центрів СНІДу, протягом останніх років від захворювань, зумовлених СНІДом, щорічно помирали понад 2,5 тис. людей, а за даними Держкомстату України — майже вдвічі більше. Це свідчить про недооцінку масштабів епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу і крайню потребу в істотному підвищенні охоплення АРВ-терапією пацієнтів, які її потребують. Результати наукових досліджень, проведених останніми роками в різних країнах світу і представлених на 18-й Міжнародній конференції з
ВІЛ/СНІДу у Відні (Австрія) 18—23 липня 2011 р., однозначно засвідчили, що високоактивна антиретровірусна терапія (ВААРТ) позитивно впливає не лише на стан здоров’я пацієнтів і смертність, а і є потужним профілактичним заходом.
Висновки. Результати проведеного аналізу свідчать про необхідність суттєвого поліпшення медико-соціального та психологічного супроводу ВІЛ-інфікованих хворих незалежно від клінічної стадії хвороби.

Мета роботи — вивчити питання поширення та клінічно-імунологічних особливостей перебігу туберкульозу (ТБ) на тлі ВІЛ-інфекції.
Серед хворих із поєднаною патологією ТБ/ВІЛ/СНІД переважала найпрацездатніша і репродуктивна частина населення, найбільша кількість випадків (74 %) визначалася у віковій групі 25—49 років.
Поєднання двох нозологій (ТБ і ВІЛ/СНІД) має явно злоякісний характер з комбінованим ураженням внутрішніх органів та систем, характеризується різноманіттям клінічних виявів (легеневих і позалегеневих уражень) з тенденцією до генералізації специфічного процесу. Активний ТБ у ВІЛ-позитивних осіб може розвиватися за відносно високих показників СD4+-лімфоцитів і призводить до зниження рівня їх та збільшення вірусного навантаження (кількість вірусних частинок у зразку крові, яка вказує на активність розмноження ВІЛ в організмі). Лікувати хворих на ВІЛ-асоційований туберкульоз ліпше в умовах протитуберкульозного стаціонару та під постійним спостереженням, сприяючи розвитку у хворого прихильності до терапії.

Ключові слова: Туберкульоз, ВІЛ-інфекція, поширення, коінфекція, антиретровірусна терапія.

Мета роботи — вивчити частоту та характер перебігу туберкульозного процесу у дітей і підлітків із осередків туберкульозної інфекції, які захворіли за період 2001—2010 рр.
Матеріали та методи. Проаналізовано захворюваність на туберкульоз у різних вікових групах Львівської області, а також серед дітей та підлітків із осередків туберкульозної інфекції за два періоди: перший (2001—2005 рр.) та другий (2006—2010 рр.).
Результати та обговорення. Епідемічна ситуація з туберкульозу серед дитячого та підліткового населення залишається складною, особливо в групі високого ризику, зокрема і в осередках туберкульозної інфекції. Пік захворювання на туберкульоз у дітей та підлітків із осередків туберкульозної інфекції спостерігається на першому році життя, потім у 5—6 років, 13—14 років і в 16—17 років. У другому періоді як у дітей, так і підлітків частіше, ніж у першому, виявляють тяжчі занедбані форми туберкульозу, наявні випадки поширеного процесу з ураженням легень та кісток.
Висновки. У сучасних умовах епідемії дуже важливим залишається удосконалення профілактичних заходів серед дитячого та підліткового населення, особливо в осередках туберкульозної інфекції.

Ключові слова: Туберкульоз, діти і підлітки, осередки туберкульозної інфекції.

Описано клінічне спостереження за перебігом туберкульозу у хворого з пангіпопітуїтаризмом. Проаналізовано причини і клінічні симптоми цієї патології, обговорено можливі механізми розвитку імуносупресії на тлі дисбалансу гормональних регуляцій та її ролі як чинника ризику захворювання на туберкульоз.

Ключові слова: Пангіпопітуїтаризм, імуносупресія, туберкульоз.

У Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця 23 березня відбувся круглий стіл, присвячений Всесвітньому та Всеукраїнському дням боротьби з туберкульозом і 130-річчю від дня відкриття збудника туберкульозу. У рамках заходу студенти-медики спільно з керівництвом порушили питання боротьби з туберкульозом та курінням.