Шановні колеги!

Потужне становлення інформаційних технологій всебічно сприяє розвитку фундаментальних досліджень, накопиченню і раціональному використанню наукових ресурсів та обміну науковими здобутками.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця надає великого значення впровадженню сучасних інформаційних методів у науковій та педагогічній сферах. До них по праву належить заснування нових науково-практичних журналів, зокрема й електронних, які акумулюють наші досягнення, висвітлюють творчий науковий пошук співробітників університету.
З приємністю відзначаю, що велика родина наукових видань університету поповнюється дуже важливим проектом — журналом «Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція». Ініціатором створення видання виступила кафедра фтизіатрії на чолі з професором В.І. Петренком.
Як відомо, туберкульоз, легеневі захворювання, ВІЛ-інфекція є складними медико-соціальними проблемами національної охорони здоров’я. Поширеність цих захворювань та їхня загрозлива динаміка спонукають державну систему охорони здоров’я, наукові школи провідних інститутів та університетів до продовження глибоких, системних досліджень з метою вивчення патогенезу, вироблення єдиних стандартів діагностики й лікування, створення фундаменту для проведення масштабних інформаційно-освітніх кампаній задля попередження цих небезпечних хвороб.
Ґрунтуючи свою роботу на вагомій науково-дослідній базі Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, редакційна колегія журналу має все необхідне, щоб зробити видання сучасним, високонауковим і практичним.
Щиро бажаю творчих успіхів!

З повагою

Ректор Національного медичного
університету імені О.О. Богомольця,
член-кореспондент НАМН України,
заслужений діяч науки і техніки України,
професор

В.Ф. Москаленко

Шановні колеги!
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця заснував новий український науково-практичний журнал «Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція». Журнал розрахований на широке коло читачів — лікарів та науковців у сфері фтизіатрії, пульмонології, інфектології, працівників закладів управління охорони здоров’я.
Туберкульоз та ВІЛ/СНІД на сьогодні є актуальною медико-соціальною проблемою не тільки в Україні, а й в усьому світі. Глобальною проблемою стало значне зростання захворюваності на туберкульоз та ВІЛ/СНІД, а останніми роками — і наркоманії серед молоді, що зумовило вибухове розповсюдження ВІЛ-інфекції. Також однією із важливих проблем є зростання у світі частоти випадків хронічного обструктивного захворювання легенів та бронхіальної астми, що пов’язують з погіршенням екологічної ситуації.
Нині у світі без достовірної інформаційної підтримки неможливо якісно надавати медичну допомогу. Тому практичним лікарям украй необхідна виважена об’єктивна інформація, яка ґрунтується на засадах «доказової медицини».
Основна проблематика журналу — це висвітлення фундаментальних досліджень у галузі фтизіатрії, пульмонології, інфектології і суто клінічних, експериментальних досліджень. Також на сторінках нашого журналу друкуватимуться міжнародні стандарти діагностики та лікування, проблемні та дискусійні статті, інформація про фахові наукові та практичні конференції тощо.
Запрошуємо до співпраці фахівців різних спеціальностей.
Сподіваємося, що новий журнал стане достойним поповненням медичної наукової періодики і цікавим та потрібним у роботі практичних лікарів та науковців.

Головний редактор, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри фтизіатрії
Національного медичного університету
імені О.О. Богомольця

В.І. Петренко

Проаналізовано епідемічну ситуацію з туберкульозу у світі та Україні. Захворюваність на туберкульоз в Україні від 1992 р. до 2005 р. збільшилася у 2,4 разу (від 35,0 на 100 тис. населення в 1992 р. до 84,5 в 2005 р.). Показник смертності зріс у 2,7 разу (від 9,5 випадку на 100 тис. населення в 1992 р. до 25,3 в 2005 р.).
З 2006 р. спостерігається повільне зменшення захворюваності та смертності. В 2009 р. захворюваність на туберкульоз становила 72, 2 на 100 тис. населення, що на 13,6 % менше порівняно з 2005 р., а рівень смертності знизився за цей період на 28,1 % (від 25,3 випадку на 100 тис. населення у 2005 р. до 18,2 у 2009 р.).

Ключові слова: туберкульоз, ВІЛ-інфекція, захворюваність, смертність.

Наведено результати аналізу епідеміологічної ситуації щодо ко-інфекції туберкульоз/СНІД в Україні за період з 2000 до 2009 р. включно, а також причин та термінів смерті хворих від ко-інфекції. Встановлено, що головними причинами неточної інформації щодо епідеміологічних показників та високого рівня летальності від ко-інфекції туберкульоз/ВІЛ є дефекти диспансерного спостереження за хворими в центрах СНІДу та недостатня співпраця між фтизіатричною службою і службою профілактики й боротьби зі СНІДом на регіональному рівні.

Ключові слова: Ко-інфекція туберкульоз/ВІЛ, захворюваність, причини смертності.

Мета — вивчення клітинних реакцій у бронхолегеневій системі хворих.
Матеріали та методи. На матеріалі бронхоальвеолярної рідини (БАР) у 60 пацієнтів вивчено клітинні реакції в бронхоальвеолярному комплексі під час загострення хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) ІІ і ІІІ стадії. Пацієнтів було рандомізовано на дві групи відповідно до стадії хвороби. Визначали кількісний склад клітинних елементів у БАР, фагоцитарну і біоцидну активність альвеолярних макрофагів (АМ), нейтрофільних гранулоцитів (НГ) у периферійній крові.
Результати та обговорення. Встановлено, що імунологічні порушення, які розвиваються у хворих на ХОЗЛ під час загострення, співвідносяться як зі змінами клітинного складу місцевого імунного захисту, так і з їхнім функціональним станом. Рецидиви загострення призводять до зростання вмісту НГ у БАР та периферійній крові, зниження їхньої функціональної активності (згідно з СНТ-тестом і показниками фагоцитозу) у БАР і периферійній крові, що вказує на неоднозначні процеси, які відбуваються в системі місцевого захисту бронхолегеневого комплексу.
Висновки. Особливості клітинної ланки місцевого імунітету в бронхоальвеолярному просторі при ХОЗЛ залежать від багатьох чинників, зокрема від виразності запального процесу і стадії хвороби.

Ключові слова: хронічне обструктивне захворювання легень, бронхоальвеолярна рідина, фагоцитоз,нейтрофіли, альвеолярні макрофаги.

Мета роботи — проаналізувати когорти пацієнтів, які розпочали АРТ в Україні від початку її широкомасштабного впровадження, та визначити статистичні показники її ефективності через 12 міс лікування.
Матеріали та методи. Застосовано когортний аналіз та статистичний метод обробки даних, отриманих під час періодичних спостережень за групою пацієнтів, які розпочали АРТ в Україні із серпня 2004 р.
Результати та обговорення. За результатами когортних спостережень за  групою пацієнтів, які розпочинали лікування, представлено узагальнені дані про ефективність АРТ у ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД в Україні.
Висновки. Через 5 років від початку АРТ продовжують її отримувати майже 70 % пацієнтів, з них 80 % мають функціональний статус «працездатний», що свідчить про позитивну соціально-економічну модель супроводу хворих на ВІЛ/СНІД на основі командного мультидисциплінарного підходу, що гармонійно поєднує медичні та немедичні складові.

Ключові слова: ВІЛ-інфекція/СНІД, лікування, ефективність лікування.

Мета. Сучасні тенденції епідеміології диктують зміни у системі контролю за туберкульозною інфекцією, одним з найважливіших ланцюгів стає фокус на групи ризику. Отже, розвиток захворювання на туберкульоз відбувається як за законами епідеміології інфекційних, так й неінфекційних захворювань.
Матеріали та методи. Проаналізовано питому вагу груп ризику серед вперше виявлених хворих. Згідно з концепцією класичної епідеміології досліджено відносний (RR), атрибутивний (AR) та популяційний атрибутивний (PAR) ризик головних чинників ризику.
Результати та обговорення. Низький рівень прибутків та безробіття виявилися найпотужнішими чинниками ризику туберкульозу (спостерігалися у 52,3—69,1 % хворих). Найчастішими медичними чинниками були ВІЛ-інфекція (2,4—3,5 %) та цукровий діабет (1,7—3,2 %). При зіставленні одержаних результатів було встановлено, що вплив соціальних чинників на розвиток туберкульозу є найсуттєвішим. Але серед ВІЛ-інфікованих AR захворювання сягав до 97 %, а RR 30,7. Отже, цей чинник ризику є майже винятковою причиною захворювання серед людей, які зазнають його дії.
За нинішніх умов облік чисельності категорій ризику не може вважатися точним та потребує суттєвого вдосконалення.

Ключові слова: туберкульоз, захворюваність, відносний, атрибутивний, популяційний атрибутивний ризик.

Мета — вивчити взаємозв’язок між змінами в нервово-психічній сфері хворих на туберкульоз і перебігом хвороби та ефективністю протитуберкульозної терапії.
Матеріали та методи. У обстеженні взяли участь 100 хворих на туберкульоз. Їх розподілено на 4 групи по 25 хворих у кожній: 1-ша — з туберкульозним менінгітом; 2-га — з уперше діагностованим туберкульозом легень, непоширеним; 3-тя — з туберкульозом на тлі хронічного алкоголізму; 4-та — з туберкульозом на тлі ін’єкційної наркоманії. У пацієнтів 2-ї групи, крім загальноприйнятих методів обстеження, використовували психологічне тестування (ЛОБІ).
Результати та обговорення. За результатами обстеження у всіх групах хворих було виділено два основних види порушень: психози та нервово-психічні порушення невротичного реєстру. У 2-й групі, згідно з результатами тесту ЛОБІ, зменшилася кількість хворих із гармонійним типом ставлення до захворювання та лікування (від 56,2 до 37,3 %) і збільшилася кількість пацієнтів з апатичним (відповідно 1,1 та 10,3 %), ейфоричним (від 0 до 21 %) та анозогнозичним (від 2,2 до 16,7 %) типами.
Висновки. Отримані дані дають підстави рекомендувати для посилення ефективності лікування хворих на туберкульоз психологічну корекцію за допомогою різних методів психотерапії.

Ключові слова: туберкульоз, психоемоційні порушення, психози, тест ЛОБІ.

Мета роботи — порівняльний аналіз стану мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) з урахуванням факторів ризику остеопорозу у хворих на туберкульоз, саркоїдоз і рак легень.
Матеріали та методи. Обстежено 108 хворих (30 хворих з  туберкульозом легень, 43 — з саркоїдозом, 35 — з раком легень). Денситометрію поперекового відділу хребта проведено за допомогою рентгенівського двофотонного денситометра ДРХ-А (Lunar Corp., США).
Результати та обговорення. Зміни МЩКТ частіше виявляли у хворих на рак легень (85,7 %) і туберкульоз (83,3 %). Остеопенічний синдром переважав у хворих на туберкульоз ( 70,0 %), а найпомітніше зниження МЩКТ — у хворих на рак легень (48,6 %). При саркоїдозі, переважно з хронічним перебігом, була значна кількість пацієнтів з підвищеною МЩКТ (27,9 %). Із чинників ризику остеопенічного синдрому у хворих на туберкульоз і рак вагомим було зловживання алкоголем, у хворих на саркоїдоз — зниження вентиляційної здатності легень.
Висновки. Зміни МЩКТ можливі при всіх вивчених захворюваннях і часто не корелювали із загальновизнаними факторами ризику. Тому для призначення коригуючої терапії необхідно провести денситометричне обстеження хворих.

Ключові слова: мінеральна щільність кісткової тканини, чинники ризику, туберкульоз, саркоїдоз, рак легень.

Мета роботи — вивчити причину, частоту і характер рецидивів туберкульозу у Тернопільській області за 2006—2009 роки.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз за даними історій хвороб частоти рецидивів, показників захворюваності на туберкульоз у 104 пацієнтів, які лікувалися в обласному туберкульозному диспансері в 2006—2009 роках. Серед них переважали особи працездатного віку, які не мають постійної роботи, — 65 (62,5 %) та пенсіонери (22,1 %).
Результати та обговорення. Встановлено, що за всіх форм активного туберкульозу кількість випадків рецидивів зменшилася з 174 до 122, а захворюваність — з 15,8 до 11,2 на 100 тис. населення. Серед хворих на туберкульоз легень — відповідно з 150 до 111 та з 13,6 до 10,2 на 100 тис. населення. Основні причини рецидивів: особливості перебігу хвороби та супутні захворювання (хронічне обструктивне захворювання легенів, хронічна патологія печінки та шлунка, бронхіальна астма, цукровий діабет) — 35,6 %, недбале ставлення до здоров’я — 26 %, зловживання алкоголем, наркотиками, куріння — 26 %.
Висновки. Для зменшення частоти рецидивів туберкульозу треба проводити інтенсивніший курс комплексної терапії з урахуванням супутніх захворювань, ускладнень та шкідливих звичок. Украй потрібно активізувати санітарно-освітню роботу з метою формування відповідального ставлення хворого до свого здоров’я.

Ключові слова: рецидиви туберкульозу, захворюваність, причини виникнення.

Мета — встановлення закономірностей між захворюваністю на туберкульоз дорослого населення України та ВІЛ-позитивних пацієнтів.
Матеріали та методи. Проаналізовано статистичні дані про поширення туберкульозу серед дорослого населення країни і проведено порівняння з даними обстеження та захворюваності на туберкульоз ВІЛ-позитивних пацієнтів. Вивчено 5872 відвідування фтизіатра в поліклініці Одеського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІДом (ОЦПБ СНІД) і 1654 історії хвороби пацієнтів, що лікувалися в стаціонарному відділенні ОЦПБ СНІД у період від 2006 до 2009 р.
Результати та обговорення. Встановлено, що захворюваність на туберкульоз ВІЛ-позитивних пацієнтів, виписаних зі стаціонару з поліпшенням, корелює з рівнем захворюваності дорослого населення України. Водночас серед померлих пацієнтів кількість випадків виявленого туберкульозу зростає, попри зменшення в 2009 р. рівня захворюваності на туберкульоз по країні.
Висновки. Існує залежність між поширенням туберкульозу серед усього населення й ВІЛ-позитивних пацієнтів, що свідчить про необхідність в удосконаленні ранньої діагностики туберкульозу у ВІЛ-позитивних пацієнтів, оскільки задавнені форми в більшості випадків призводять до летального наслідку, а також про перспективність подальшого вивчення окремих форм туберкульозу, особливо таких, що супроводжуються бактеріовиділенням, як найбільш соціально значущих.
 

Мета — оцінка клінічного перебігу негоспітальної пневмонії на тлі ішемічної хвороби серця залежно від верифікації Chlamydophila pneumonia.
Матеріали та методи. Проведено поглиблене клінічне та лабораторно-інструментальне обстеження 102 пацієнтів із негоспітальною пневмонією віком від 50 до 65 років.
Результати та обговорення. Негоспітальна пневмонія, уражуючи переважно працездатних людей та характеризуючись високою смертністю й інвалідизацією хворих унаслідок розвитку ускладнень, є однією із найобтяжливіших медико-соціальних проблем. Клінічний перебіг негоспітальної пневмонії за останні роки помітно змінився, що пов’язано зі збільшенням кількості верифікації атипової мікрофлори, насамперед вірусної та хламідійної інфекції як можливого етіологічного чинника патології.
Для негоспітальної пневмонії на тлі ішемічної хвороби серця у хворих, інфікованих Chlamydophila pneumoniae, на відміну від інтактних осіб характернішими ознаками є: сухий малопродуктивний кашель, субфебрильна температура тіла на тлі виразного інтоксикаційного синдрому та лейкоцитозу, переважання двобічного дрібновогнищевого ураження легень.
Висновки. Ідентифікація сухого малопродуктивного кашлю, крепітації, ознак інтоксикаційного синдрому без підвищення температури тіла й болю колючого характеру на боці запальної інфільтрації легень при негоспітальній пневмонії на тлі ішемічної хвороби серця є підставою для цілеспрямованого пошуку Chlamydophila рneumoniae.

Ключові слова: негоспітальна пневмонія, ішемічна хвороба серця, Chlamydophila pneumonia, клінічний перебіг.

Наведено результати впливу ізофону на стан імунної системи у дітей, хворих на туберкульоз легень. У контрольній групі пацієнтів лікували за стандартною схемою. Виявлено, що цей препарат має імуномодулювальні властивості й позитивно впливає на стан місцевого мукозального імунітету у хворих на туберкульоз, знижує вплив чинників специфічного і неспецифічного запалення у бронхах.

Ключові слова: діти, ізофон, лікування туберкульозу.

Представлено низку класифікацій ВІЛ/СНІДу, а також перелік деяких інфекційних та неінфекційних дерматозів, що їх реєструють у хворих на СНІД, та описано особливості їхнього перебігу.

Мета — ознайомлення широкого кола лікарів загальної практики та пульмонологів з проблемою екзогенного алергійного альвеоліту (ЕАА). У статті викладено головні напрями вивчення проблеми ЕАА, представлено патоморфологічну картину хвороби, наведено сучасні погляди на етіологію, патогенез, етапи діагностики та схеми лікування ЕАА.

Ключові слова: екзогенний алергійний альвеоліт, імунокомплексна опосередкована хвороба, «фермерська легеня», комплекс антиген—антитіло—комплемент.

Про організацію надання медичної допомоги хворим на хіміорезистентний туберкульоз та на заразну форму туберкульозу, щодо яких судом ухвалено рішення
про обов’язкову госпіталізацію

Положення про відділення хіміорезистентного туберкульозу

Положення про відділення (палату) для хворих на заразну форму туберкульозу, щодо яких судом ухвалено рішення про обов’язкову госпіталізацію

Про затвердження Положення про кабінет контрольованого лікування хворих на туберкульоз на амбулаторному етапі

Положення про кабінет контрольованого лікування хворих на туберкульоз на амбулаторному етапі

Мета роботи — вивчення кількісного розподілу інтерлейкінів (ІЛ-2, γ-ІФН, ФНП-α), IgE та показників специфічного імунітету у хворих на вперше діагностований туберкульоз легень залежно від клінічної форми туберкульозного процесу порівняно зі здоровими донорами з негативною та гіперергічною реакцією на пробу Манту.
Матеріали та методи. У статті проаналізовано рівні імунорегуляторних цитокінів у сироватці крові ІЛ-2, γ-ІФН, ФНП-α та рівень IgE за допомогою імуноферментного аналізу та вміст лімфоцитів (CD2+), Т-лімфоцитів (CD3+), Т-лімфоцитів-хелперів (CD4+), Т-лімфоцитів кілерів/супресорів (CD8+), НK-клітин (CD16+), активованих В-лімфоцитів (CD22+) методом визначення популяцій лімфоцитів (CD) за допомогою моноклональних антитіл, у хворих з уперше діагностованим (ВДТБЛ) вогнищевим (5 осіб), інфільтративним (42 особи) та дисемінованим (4 особи) туберкульозом легень порівняно зі здоровими донорами з негативною (15 осіб) та гіперергічною реакціями на пробу Манту (12 осіб).
Результати та обговорення. Клінічна картина туберкульозу супроводжується спільними імунологічними ознаками, незалежно від форми ВДТБЛ, а саме: зниженням рівня γ-ІФН, відносного рівня лімфоцитів (CD2+) і підвищенням рівня НK-клітин. Поєднання зазначених вище імунних змін відповідає картині вогнищевого ВДТБЛ. Інфільтративний ВДТБЛ характеризується активацією специфічного гуморального імунітету, що супроводжується підвищенням активованих В-лімфоцитів (СD22+). Дисемінований туберкульоз характеризується різким пригніченням усіх показників специфічного імунітету (зниженням числа Т-лімфоцитів кілерів/супресорів і активованих В-лімфоцитів). Спільною ознакою для здорових осіб з гіперергічною реакцією на пробу Манту та хворих на ВДТБЛ є зниження продукції γ-ІФН. Підвищення продукції IgE у хворих з інфільтративним та дисемінованим ВДТБЛ, ймовірно, пов’язано з пригніченням антагоністичного впливу γ-ІФН на ІЛ-4, який активує вироблення IgE.
Висновки. Пусковим механізмом порушення імунорегуляції специфічного клітинного імунітету у хворих на вперше діагностований туберкульоз легень є зниження продукції γ-ІФН, що відбувається до появи клінічної картини туберкульозу ще на етапі інфікування. Більш тяжкій, поширеній клінічній формі ВДТБЛ відповідають більш виражені зміни показників специфічного клітинного імунітету.

Ключові слова: туберкульоз легень, дорослі хворі, інфіковані туберкульозом, клітинний імунітет.