Українською | English
usaid banner

Номер журналу. Статті

№3(18) // 2014

 

Обкладинка

 

1. Передова стаття

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Аналіз недоліків організації лікування хворих на хіміорезистентний туберкульоз

В.М. Мельник, І.О. Новожилова, В.Г. Матусевич, Т.М. Марцинюк

У статті наведено результати аналізу недоліків організації лікування хворих на хіміорезистентний туберкульоз за даними анкетування фахівців-фтизіатрів 27 адміністративних територій. Доведено, що організація лікування згаданої категорії хворих недосконала. Основні її недоліки: невідповідність відділень (палат) для лікування хворих на хіміорезистентний туберкульоз вимогам щодо створення їх, брак умов для лікування таких хворих у санаторіях, недостатня соціальна підтримка та труднощі щодо примусового лікування через брак відділень закритого типу і механізму залучення хворих до лікування у разі відмови. Серед причин неефективної організації лікування хворих є дві найвагоміші – низька прихильність до лікування і недостатнє функціонування інфраструктури та кадрового потенціалу. Лікарі загальної лікувальної мережі виконують покладені на них обов’язки щодо організації лікування хворих на туберкульоз не в повному обсязі, що нерідко пов’язано з об’єктивними чинниками, зокрема з недостатністю матеріально-технічного забезпечення та недосконалістю законодавства.
Виявлені недоліки організації лікування хворих на хіміорезистентний туберкульоз, а також зауваження та пропозиції фахівців-фтизіатрів різних адміністративних територій дуже актуальні саме тепер, коли назріла потреба в реформуванні медичної галузі, а ефективне функціонування фтизіатричної служби у подальшому залежатиме від правильної інтеграції її в загальну систему надання медичної допомоги.

Ключові слова: Хіміорезистентний туберкульоз, організація лікування, недоліки.

 

Анализ недостатков организации лечения больных химиорезистентным туберкулезом

В.М. Мельник, И.А. Новожилова, В.Г. Матусевич, Т.Н. Марцинюк

В статье приведены результаты анализа недостатков организации лечения больных химио­резистентным туберкулезом по данным анкетирования специалистов-фтизиатров 27 админи­стративных территорий. Доказано, что организация лечения данной категории больных несовершенна. Основными ее недостатками являются: несоответствие отделений (палат) для лечения больных химиорезистентным туберкулезом требованиям к их созданию, отсутствие условий для лечения таких больных в санаториях, недостаточная социальная поддержка и трудности принудительного лечения из-за отсутствия отделений закрытого типа и четкого механизма привлечения больных к лечению в случае отказа. Среди причин неэффективной организации лечения больных есть две самые весомые — низкая приверженность к лечению и недостаточное функционирование инфра­структуры и кадрового потенциала. Врачи обшей лечебной сети исполняют возложенные на них обязанности по организации лечения больных туберкулезом не в полном объеме, что нередко связано с объективными факторами, в том числе с недостаточностью материально-технического обеспечения и несовершенством законодательства.
Установленные недостатки организации лечения больных химиорезистентным туберкулезом, а также замечания и предложения специалистов-фтизиатров административных территорий очень актуальны именно сейчас, когда назрела необходимость в реформировании медицинской отрасли, а эффективное функционирование фтизиатрической службы в дальнейшем будет зависеть от правильной интеграции ее в общую систему оказания медицинской помощи.

Ключевые слова: химиорезистентный туберкулез, организация лечения, недостатки.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 217

2. Оригінальні дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Ефективність і переносимість інтенсивної хіміотерапії у хворих на мультирезистентний деструктивний туберкульоз легень при одночасному і рівномірному протягом дня прийомі протитуберкульозних препаратів

Й.Б. Бялик

Мета роботи — вивчення ефективності і переносимості інтенсивної хіміотерапії із 5—7 протитуберкульозних препаратів у хворих на мультирезистентний деструктивний туберкульоз легень при одночасному і рівномірному протягом дня прийомі протитуберкульозних препаратів.
Матеріали та методи. У 455 хворих на мультирезистентний деструктивний туберкульоз легень проводили від 6 до 12 міс інтенсивну хіміотерапію із 5—7 протитуберкульозних препаратів, переважно фторхінолонів, ІІ ряду і резервних. Хворих розподілили на дві групи, аналогічні за характером процесу, термінами лікування і комбінаціями протитуберкульозних препаратів. Хворі основної групи (225 пацієнтів) отримували протитуберкульозні препарати рівномірно протягом дня, конт­рольної (230 пацієнтів) — одночасно або майже одночасно. 
Результати та обговорення. Внаслідок інтенсивної хіміотерапії в основній групі бактеріовиділення припинилось у 73,3 % хворих за (3,43 ± 0,21) міс, каверни загоїлись у 29,8 % за (5,67 ± 0,38) міс, частково регресували у 58,6 %, а загалом сумарна регресія каверн настала у 88,4 % пацієнтів. У конт­рольній групі ефективність хіміотерапії була незначно нижчою (р > 0,1—0,5): абацилювання припинилося у 70,0 % хворих за (3,62 ± 0,24) міс, загоїлися каверни — у 27,8 % за (5,77 ± 0,41) міс, відбулася часткова регресія каверн — у 56,1 %, а сумарна регресія каверн — у 83,9 %. Побічні явища від протитуберкульозних препаратів, що вводили рівномірно протягом дня, виникли у 40,9 % хворих, із них різко виразні, що призвели до відміни одного або більше препаратів, спостерігались у 18,2 %. У пацієнтів, що отримували протитуберкульозні препарати одночасно або майже одночасно, побічні вияви спостерігалися значно частіше — у 50,9 %, у тому числі різко виразні — у 26,1 % (р < 0,05). Вказана різниця між групами стосувалася всього спектра побічних реакцій — диспепсичних, неврологічних, гепатотоксичних, вестибуло-ототоксич­них, алергійних та інших.
Висновки. У хворих на мультирезистентний деструктивний туберкульоз легень при інтенсивній хіміотерапії із 5—7 протитуберкульозних препаратів доцільний не одночасний, а рівномірний прийом протягом усього дня.

Ключові слова: мультирезистентний деструктивний туберкульоз легень, одночасний і рівномірний протягом дня прийом 5—7 протитуберкульозних препаратів, припинення бактеріовиділення, регресія каверн, побічні вияви.

 

Эффективность и переносимость интенсивной химиотерапии у больных мультирезистентным деструктивным туберкулезом легких при одновременном и равномерном в течение дня приеме противотуберкулезных препаратов

И.Б. Бялик

Цель работы — изучение эффективности и переносимости интенсивной химиотерапии из 5—7 про­тивотуберкулезных препаратов у больных мультирезистентным деструктивным туберкулезом легких при одновременном и равномерном в течение дня приеме противотуберкулезных препаратов.
Материалы и методы. 455 больным мультирезистентным деструктивным туберкулезом легких проводили от 6 до 12 мес  интенсивную химиотерапию из 5—7 противотуберкулезных препаратов, преимущественно фторхинолонов ІІ ряда и резервных. Больные были разделены на две группы, идентичные по характеру процесса, срокам лечения и комбинациям противотуберкулезных препаратов. Больные основ­ной группы (225 пациентов) получали противотуберкулезные препараты равномерно в течение дня, контрольной (230 больных) — одновременно или почти одновременно.
Результаты и обсуждение. В результате интенсивной химиотерапии у 73,3 % больных основной группы бактериовыделение прекратилось за (3,43 ± 0,21) мес, каверны зажили у 29,8 % за (5,67 ± 0,38) мес, частично регрессировали у 58,6 %, а в целом суммарная регрессия каверн наступила у 88,4 % пациентов. В контрольной группе эффективность химиотерапии была лишь незначительно ниже (р > 0,1—0,5): абациллирование прекратилось у 70,0 % больных за (3,62 ± 0,24) мес, заживление каверн — у 27,8 % за (5,77 ± 0,41) мес, состоялась частичная регрессия каверн — у 56,1 %, а суммарная регрессия каверн — у 83,9 %. Побочные явления от противотуберкулезных препаратов, применявшихся равномерно в течение дня, возникли у 40,9 % больных, из них резко выраженные, приведшие к отмене одного или более препаратов, наблюдались у 18,2 %. У тех же, кто получал противотуберкулезные препараты одновременно или почти одновременно, побочные явления наблюдались значительно чаще — у 50,9 %, в том числе резко выраженные — у 26,1 % (р < 0,05). Указанные различия между группами касались всего спектра побочных реакций — диспепсических, неврологических, гепатотоксических, вестибуло-ототоксических, аллергических и других.
Выводы. У больных мультирезистентным деструктивным туберкулезом легких при интенсивной химиотерапии из 5—7 противотуберкулезных препаратов наиболее целесообразен не одновременный, а равномерный их прием в течение дня.

Ключевые слова: Мультирезистентный деструктивный туберкулез легких, одновременный и равномерный в течение дня прием 5—7 противотуберкулезных препаратов, прекращение бактериовыделения, регрессия каверн, побочные явления.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 217

3. Оригінальні дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Система лімфоцитарного захисту у дітей, хворих на туберкульоз легень, зумовлений різною чутливістю збудника до антимікобактеріальних препаратів

І.Л. Платонова, М.І. Сахелашвілі, Т.М. Балита, Г.Д. Штибель

Мета роботи — порівняльне вивчення механізмів лімфоцитарного захисту у дітей, хворих на туберкульоз легень, спричинений медикаментозно чутливими/резистентними штамами мікобактерій туберкульозу.
Матеріали та методи. Дослідження пулу лімфоцитарних клітин: CD3+, CD3+CD56+, CD3+HLA-DR+, CD3+CD4+, CD4+45RA+, CD3+CD8+, СD3+СD4+/СD3+СD8+, CD16/56+, CD16/56+CD8+, CD19+ у дітей, хворих на хіміорезистентний (основна група) та туберкульоз легень зі збереженою чутливістю збудника до антимікобактеріальних препаратів (контрольна група). Середній вік обстежених становив (8 ± 1,5) року.
Результати та обговорення. У дітей контрольної групи виявлено зменшення загальної кількості лімфоцитів, а також Т-лімфоцитів СD3+ (p < 0,01), Т-хелперних лімфоцитів CD3+CD4+ (р > 0,05), показника імунорегуляторного індексу СD3+СD4+/СD3+СD8+ (ІРІ < 1; p < 0,05), зростання пулу активованих природних кілерів СD16/56+СD8+ (p < 0,01). У пацієнтів основної групи порівняно з контрольною та групою здорових дітей констатовано вірогідне зменшення субпопуляції CD3+CD4+, СD3+СD4+/СD3+СD8+, зростання СD3+СD8+ та СD16/56+СD8+.
Висновки. У хворих на туберкульоз легень дітей спостерігається недостатність спеціалізованого клітинного імунітету внаслідок втрати динамічної рівноваги між субпопуляційним пулом лімфоцитарних клітин. Констатовано активізацію неспецифічного клітинного захисту. Інтенсивність порушень у системі лімфоцитарного імунітету значно посилюється у дітей, хворих на хіміорезистентний туберкульоз.

Ключові слова: Туберкульоз легень, діти, лімфоцитарний імунітет.

 

Cистема лимфоцитарной защиты детей, больных туберкулезом легких, обусловленным разной чувствительностью возбудителя к антимикобактериальным препаратам

И.Л. Платонова, М.И. Сахелашвили, Т.М. Балыта, Г.Д. Штыбель

Цель работы — сравнительное изучение механизмов лимфоцитарной защиты у детей, больных туберкулезом легких, вызванным медикаментозно чувствительными/резистентными штаммами микобактерий туберкулеза.
Материалы и методы. Исследование пула лимфоцитарных клеток: CD3+, CD3+CD56+, CD3+HLA-DR+, CD3+CD4+, CD4+45RA+, CD3+CD8+, СD3+СD4+/СD3+СD8+, CD16/56+, CD16/56+CD8+, CD19+ у детей, больных химиорезистентным (основная группа) и туберкулезом легких с сохраненной чувствительностью возбудителя к противотуберкулезным препаратам (конт­рольная группа). Средний возраст обследованных составлял (8 ± 1,5) года.
Результаты и обсуждение. У детей контрольной группы выявлены уменьшение общего количества лимфоцитов, а также Т-лимфоцитов СD3+ (p < 0,01), Т-хелперных лимфоцитов CD3+CD4+ (р > 0,05), показателя иммунорегуляторного индекса СD3+СD4+/СD3+СD8+ (ИРИ < 1; p < 0,05), увеличение пула активированных природных киллеров СD16/56+СD8+ (p < 0,01). У пациентов основной группы по сравнению с контрольной и здоровых детей констатировано достоверное уменьшение субпопуляции CD3+CD4+, СD3+СD4+/СD3+СD8+, увеличение СD3+СD8+ и СD16/56+СD8+.
Выводы. У детей, больных туберкулезом легких, имеется недостаточность специализированного клеточного иммунитета вследствие потери динамического равновесия между субпопуляционными пулами лимфоцитарных клеток. Констатировано активизацию неспецифической клеточной защиты. Интенсив­ность нарушений в системе лимфоцитарного иммунитета значительно усиливается у детей, больных химиорезистентным туберкулезом.

Ключевые слова: туберкулез легких, дети, лимфоцитарный иммунитет.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 217

4. Оригінальні дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Ефективність і переносимість геміфлоксацину та інших фторхінолонів у режимах антимікобактеріальної терапії хворих на мультирезистентний деструктивний туберкульоз легень

Г.В. Радиш

Мета роботи — вивчити та порівняти клінічну ефективність і переносимість геміфлоксацину в режимах антимікобактеріальної терапії хворих на мультирезистентний деструктивний туберкульоз легень, зокрема з розширеною резистентністю.
Матеріали та методи. У відкритому проспективному рандомізованому дослідженні обстежено і проліковано 138 хворих на деструктивний туберкульоз легень з мульти- і розширеною резистентністю. Основна група склалася з 65 хворих, яких лікували за стандартним режимом з уведенням геміфлоксацину під час початкової фази, а у фазу продовження в основній групі його замінювали на стандартний фторхінолон. Порівняльна група склалася з 73 хворих, яким призначали стандартний режим з уведенням інших фторхінолонів. Результати лікування оцінювали на підставі комплексного вивчення клініко-рентге­нологічних та мікробіологічних показників, а саме: частоти та терміну зникнення інтоксикаційного синдрому й інших виявів, припинення мікобактеріовиділення, регресії рентгенологічних змін у легенях, стану без змін (мікобактеріовиділення продовжується) і погіршення (смерті).
Результати та обговорення. Введення гемі- або гатифлоксацину в режими антимікобактеріальної терапії (АМБТ) мультирезистентного деструктивного туберкульозу легень сприяє збільшенню ефективності лікування (зникнення інтоксикаційного синдрому, клінічних ознак і регресії рентгенологічних ознак деструктивного туберкульозу легень та припинення мікобактеріовиділення) у початкову фазу відповідно на 38 і 64 % (35 і 61 % у разі туберкульозу з розширеною резистентністю) порівняно з режимами АМБТ з уведенням левофлоксацину або офлоксацину. На кінець основного курсу АМБТ у разі використання геміфлоксацину або гатифлоксацину показника «вилікування» досягли відповідно у 69 і 61 % пацієнтів, у разі ж застосування левофлоксацину або офлоксацину — у 38 і 27 %.
Висновки. Застосування фторхінолонів останнього (4-го) покоління (гемі- чи гатифлоксацину) протягом початкової фази АМБТ в разі мультирезистентного деструктивного туберкульозу легень за відсутності даних тесту медикаментозної чутливості до протитуберкульозних препаратів 2-го ряду дає змогу значно підвищити клінічну ефективність лікування порівняно з призначенням фторхінолонів 3-го і 2-го поколінь (левофлоксацину або офлоксацину) лише у хворих на туберкульоз із розширеною резистентністю (в подальшому підтверджений).

Ключові слова: Мультирезистентий туберкульоз, геміфлоксацин, фторхінолони, антимікобактеріальна терапія.

 

Эффективность и переносимость гемифлоксацина и других фторхинолонов в режимах антимикобактериальной терапии больных с деструктивным туберкулезом легких со множественной резистентностью

А.В. Радыш

Цель работы — исследовать и сравнить клиническую эффективность и переносимость гемифлоксацина в режимах антимикобактериальной терапии больных деструктивым туберкулезом легких со множественной резистентностью, в том числе с расширенной резистентностью.
Материалы и методы. В открытом проспективном рандомизированном исследовании обследовано и пролечено 138 больных деструктивным туберкулезом легких со множественной и расширенной резистентностью. Основная группа составила 65 больных, получавших стандартный режим с включением гемифлоксацина во время начальной фазы, а в фазе продолжения в основной группе гемифлоксацин заменяли на стандартный фторхинолон. Сравнительная группа составила 73 боль­ных, получавших стандартный режим с включением других фторхинолонов. Оценку результатов лечения проводили на основании комплексного изучения клинико-рентгенологических и микробио­логических показателей: частота и сроки исчезновения интоксикационного синдрома и других проявлений, прекращение микобактериовыделения, регрессии рентгенологических изменений в легких, состояния без изменений (бактериовыделение продолжается) и ухудшение (смерть).
Результаты и обсуждение. Включение гемифлоксацина или гатифлоксацина в режимы антимикобактериальной терапии (АМБТ) деструктивного туберкулеза легких со множественной резистентностью способствует увеличению эффективности лечения (исчезновение интоксикационного синдрома, клинических признаков и регрессии рентгенологических признаков деструктивного туберкулеза легких и прекращения бактериовыделения) в начальной фазе на 38 и 64 % соответственно (35 и 61 % при туберкулезе с расширенной резистентностью) по сравнению с режимами АМБТ с включением левофлоксацина или офлоксацина. На конец основного курса АМБТ показатель «излечения» достигается соответственно в 69 и 61% пациентов при использовании гемифлоксацина или гатифлоксацина против 38 и 27 % при использовании левофлоксацина или офлоксацина.
Выводы. Применение фторхинолонов последнего (IV) поколения (геми- или гатифлоксацина) в течение начальной фазы АМБТ при деструктивном туберкулезе легких со множественной резистентностью при отсутствии данных теста на медикаментозную устойчивость к противотуберкулез­ным препаратам II ряда позволяет существенно повысить клиническую эффективность лечения по сравнению с фторхинолонами III и II поколения (левофлоксацином или офлоксацином), только в случаях туберкулеза с расширенной резистентностью, подтвержденного в дальнейшем.

Ключевые слова: туберкулез со множественной резистентностью, гемифлоксацин, фторхино­лоны, антимикобактериальная терапия.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 217

5. Оригінальні дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Особливості смертельних наслідків при туберкульозі легень серед дорослих пацієнтів високоспеціалізованого медичного закладу (за даними клініко-патологоанатомічного аналізу)

І.В. Ліскіна

Мета роботи — ретроспективний аналіз особливостей структури смертності пацієнтів із заключним клінічним діагнозом основного захворювання: «туберкульоз легень» за період 2006—2012 рр.
Матеріали та методи. Проаналізовано патологоанатомічні протоколи, клінічні історії хвороб померлих з основним захворюванням: «туберкульоз легень» у стаціонарі інституту за період 2006—2012 рр. Враховували форми та характер ураження легень від туберкульозу, варіанти генералізації інфекції. Детальніше проаналізовано когорту з тяжкими формами легеневого ураження. Уточнено характер лікування, причини смерті, ускладнення основного захворювання. Проведене порівняння заключного клінічного та патологоанатомічного діагнозів.
Результати та обговорення. За вказаний період було 229 летальних наслідків, серед яких у 75 (32,75 %) випадках діагностовано туберкульоз легень. Автопсію виконано в 60 (32,09 %) випадках. У всіх померлих діагноз туберкульозу легень встановлено за життя. На момент смерті у 61 (81,3 %) пацієнта зберігалося бактеріовиділення. У 57 (76,0 %) випадках із 75 діагностовано тяжку форму перебігу туберкульозу, а саме, гематогенно-дисемінований туберкульоз, у тому числі генералізований. Детальне вивчення дало змогу встановити, що бактеріовиділення зберігалося у 51 (89,5 %) пацієнта. У випадках встановленої хіміорезистентності переважали мультирезистентні штами мікобактерій туберкульозу (МБТ) і штами з розширеною резистентністю. Ко-інфекція туберкульоз/ВІЛ була у 7 (12,3 %) хворих. Найчастіше безпосередніми причинами смерті були прогресування туберкульозного процесу (31 випадок, або 54,4 %), профузна легенева кровотеча (8 випадків, або 14,04 %) та тромбоемболія легеневої артерії та/або гострий тромбоз правих відділів серця (9 випадків, або 15,59 %). Додатково встановлено частоту серйозних ускладнень легеневого туберкульозу та супутньої патології. Повний збіг заключного клінічного і патологоанатомічного діагнозів виявлено у 12 (25,53 %) із 47 автопсій. Найчастіше у клініці не діагностували туберкульозного ураження внутрішньогрудних лімфатичних вузлів (23 випадки, або 48,94 %).
Висновки. Зростання кількості випадків ко-інфекції туберкульоз/ВІЛ, а також випадків з мульти- або розширеною резистентністю штамів МБТ до хіміопрепаратів значним чином визначають структуру смертності від туберкульозу в спеціалізованих лікувальних закладах. Це зумовлює розвиток тяжких, генералізованих форм туберкульозу, зокрема, за нашими даними, вони становили 76,0 % усіх випадків летальних наслідків у клініці. Зберігається незадовільною клінічна діагностика характеру та поширеності туберкульозного ураження з переважним залученням легень у разі тяжких форм туберкульозу. Вкрай рідко, особливо за консервативного лікування, прижиттєво виставляють діагноз туберкульозного ураження периферичних лімфатичних вузлів (розходження, за даними автопсій, — 48,94 %), неправильно визначають форму-фазу туберкульозу легень (розходження 38,30 %), спостерігається недооцінка поширення інфекції, зазвичай її генералізація (розходження, за даними автопсії, — 17,0 %).

Ключові слова: смертність, гематогенно-дисемінований туберкульоз, патологоанатомічний діагноз.

 

Особенности смертельных исходов при туберкулезе легких у взрослых пациентов высокоспециализированного медицинского учреждения (по данным клинико-патологоанатомического анализа)

И.В. Лискина

Цель работы — ретроспективный анализ особенностей структуры смертности пациентов с заклю­чительным клиническим диагнозом основного заболевания: «туберкулез легких» за период 2006—2012 гг.
Материалы и методы. Проанализированы патологоанатомические протоколы, клинические истории болезни умерших с основным заболеванием: «туберкулез легких» в стационаре института за период 2006—2012 гг. Учитывали формы и характер поражения легких при туберкулезе, варианты генерализации инфекции. Более детально проанализирована когорта с тяжелыми формами легочного поражения. Уточнен характер лечения, причины смерти, осложнения основного заболевания. Сопоставлен за­­ключительный клинический и патологоанатомический диагнозы.
Результаты и обсуждение. За указанный период было 229 летальных исходов, из них в 75 (32,75 %) случаях диагностирован туберкулез легких. Аутопсия выполнена в 60 (32,09 %) случаях. У всех боль­ных диагноз туберкулеза легких установлен прижизненно. На момент смерти у 61 (81,3 %) сохранялось бактериовыделение. В 57 (76,0 %) случаях из 75 установлен диагноз туберкулеза с тяжелыми формами течения, а именно, развитие гематогенно-диссеминированного туберкулеза, в том числе генерализованного. Детальное изучение позволило установить, что бактериовыделение сохранялось у 51 (89,5 %) пациента. В случаях установленной химиорезистентности преобладали мультирезистентные штаммы микобактерий туберкулеза (МБТ) и штаммы с расширенной резистентностью. Ко-инфекция туберкулез/ВИЧ выявлена у 7 (12,3 %) больных. Наиболее частыми непосредственными причинами смерти были прогрессирование туберкулезного процесса (31 случай, или 54,4 %), профузное легочное кровотечение (8 боль­ных, или 14,04 %) и тромбоэмболия легочной артерии и/или острый тромбоз правых отделов сердца (9 случаев, или 15,59 %). Дополнительно установлена частота серьезных осложнений легочного туберкулеза и сопутствующей патологии. Полное совпадение заключительного клинического и патологоанатомического диагнозов отмечено в 12 (25,53 %) из 47 аутопсий. Чаще всего в клинике не диагностировали туберкулезное поражение внутригрудных лимфатических узлов (23 случая, или 48,94 %).
Выводы. Рост количества случаев ко-инфекции туберкулез/ВИЧ, а также случаев с мульти- или расширенной резистентностью штаммов МБТ к химиопрепаратам во многом определяют структуру смертности от туберкулеза в специализированных лечебных учреждениях. Это обусловливает развитие тяжелых, генера­лизованных форм туберкулеза, в частности, по нашим данным, они составили 76,0 % всех случаев летальных исходов в клинике. Наблюдается неудовлетворительная клиническая диагностика характера и распространенности туберкулезного поражения с преимущественным поражением легких при тяжелых формах туберкулеза. Крайне редко, особенно при консервативном лечении, прижизненно выставляют диагноз туберкулезного поражения периферических лимфатических узлов (расхождение, по данным аутопсий, — 48,94 %), неправильно определяют форму-фазу туберкулеза легких (расхождение 38,30 %), недооценивают распространенность инфекции, как правило, ее генерализацию (расхождение, по данным аутопсий, — 17,0 %).

Ключевые слова: Смертность, гематогенно-диссеминированный туберкулез, патологоанатомический диагноз.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 217

6. Оригінальні дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Зміни функції лівого шлуночка серця при бронхообструктивному синдромі

В.Є. Городецький

Мета роботи — оцінити функцію лівого шлуночка (ЛШ) у пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ).
Матеріали та методи. У 90 пацієнтів з ХОЗЛ виконано ЕКГ, допплерехокардіографію та спірографію.
Результати та обговорення. У пацієнтів з ХОЗЛ засвідчено нижчі показники Е/А трансмітрального потоку, збільшення тривалості DecT та IVRT порівняно з такими в осіб контрольної групи. Загалом у 42 (46 %) хворих виявили чіткі ознаки діастолічної дисфункії ЛШ за типом порушеного розслаблення. Рівень середнього тиску в легеневій артерії корелював із параметрами наповнення ЛШ. Легенева гіпертензія була незалежним предиктором діастолічної дисфункції ЛШ у пацієнтів із ХОЗЛ.
Висновки. У пацієнтів із бронхіальною обструкцією спостерігається діастолічна дисфункція лівого шлуночка. Легенева гіпертензія є її незалежним провісником. Хворим із ХОЗЛ показане допплерехокардіографічне дослідження для виявлення легеневої гіпертензії та можливої діастолічної дисфункції міокарда.  

Ключові слова: Хронічне обструктивне захворювання легень, лівий шлуночок, допплерехокардіографія.

 

Изменения функции левого желудочка сердца при бронхообструктивном синдроме

В.Е. Городецкий

Цель работы — оценить функцию левого желудочка (ЛЖ) у пациентов с хронической обструктивной болезнью легких (ХОБЛ). 
Материалы и методы. У 90 пациентов с ХОБЛ выполнили ЭКГ, допплерэхокардиографию и спирографию.
Результаты и обсуждение. У пациентов с ХОБЛ отмечались снижение показателей Е/А трансмитрального потока, увеличение продолжительности DecT и IVRT по сравнению с таковыми у лиц контрольной группы. В общем у 42 (46 %) пациентов обнаружили четкие признаки диастолической дисфункии ЛЖ по типу нарушенного расслабления. Уровень среднего давления в легочной артерии коррелировал с параметрами наполнения ЛЖ. Легочная гипертензия была независимым предиктором диастолической дисфункции ЛЖ у пациентов с ХОБЛ. 
Выводы. Пациентам с бронхиальной обструкцией присуща диастолическая дисфункция левого желудочка. Легочная гипертензия является независимым ее предвестником. Больным с ХОЗЛ показано допплерэхокардиографическое исследование в целях выявления легочной гипертензии и возможной диастолической дисфункции миокарда.

Ключевые слова: хроническая обструктивная болезнь легких, левый желудочек, допплер­эхокардиография.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 217

7. Оригінальні дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Динаміка імуно-ендокринних показників у хворих на ВІЛ-інфекцію залежно від клінічної стадії і тяжкості імуносупресії

Д.Г. Живиця, О.В. Самойленко

ВІЛ-інфекція — тривала інфекційна хвороба, яка розвивається в результаті інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) і характеризується прогресивним ушкодженням імунної системи. Порушен­ня у функціонуванні імунної системи можуть викликати порушення в секреції гормонів і, отже, призводити до дисрегуляції багатьох органів і систем.
Мета роботи — дослідити ендокринний статус у ВІЛ-інфікованих шляхом аналізу вмісту гормонів у плазмі крові залежно від стадії хвороби і числа CD4-лімфоцитів.
Матеріали та методи. Дослідження включало 64 пацієнти і контрольну групу, яку склали 15 ВІЛ-не­­гативних здорових осіб. Імунологічний аналіз включав визначення абсолютних і відносних рівнів T-лімфоцитів (CD3+), T-хелперів (CD4+), T-кілерів (CD8+), імунореактивності (CD4+/CD8+), використовуючи моноклональні антитіла для проточної цитометрії COULTER® EPISS® XL (Beckmon Coulter, Франція). Визначення вмісту надниркових гормонів (кортизол, дегідроепіандростерону сульфат — DHEA), тиреотропіну (TSH), щитовидних гормонів (вільний тироксин — T4, вільний трийодтиронін — T3) в сироватці здійснювалося з використанням ELISA (Ltd. «Companies AlkorBio» (РФ).
Результати та обговорення. Проаналізовано зміни в рівнях надниркових гормонів і щитоподібних гормонів і імунного статусу у 64 ВІЛ-інфікованих. Під час дослідження сироваткового рівня гормонів щитоподібної та надниркових залоз у хворих з ВІЛ-інфекцією та контрольної групи виявлено достовірне зниження вмісту T3: зменшення у 2,6 разу при рівні CD4-лімфоцитів менше 100 мл –1, у 1,6 разу при рівні CD4-лімфоцитів 100—350 мл –1, а при рівні CD4-лімфоцитів більше ніж 350 мл –1 — менше ніж у 2,6 разу. Таким чином, у хворих з ВІЛ-інфекцією незалежно від ступеня імуносупресії спостерігається достовірне зниження вмісту Т3 за нормальних показників ТТГ і Т4. У процесі порівняння вмісту гормонів надниркових залоз у хворих з ВІЛ-інфекцією і контрольної групи незалежно від рівня імунодефіциту виявлено достовірне (р < 0,05) зниження концентрації ДГЕА. Під час порівняння імунологічних показників у хворих з ВІЛ-інфекцією і контрольної групи виявлено істотне зниження абсолютної кількості CD4-лімфоцитів (у 8 разів) та відносної (у 3,6 разу). Під час дослідження сироваткового рівня кортизолу спостерігалася тенденція до підвищення його залежно від тяжкості імунодефіциту. Також помічено тенденцію до підвищення його рівня у 1—3-й клінічній стадії ВІЛ-інфекції та зниження у 4-й.
Висновки. У хворих з ВІЛ-інфекцією знижуються сироваткові рівні дегідроепіандростерону, трийодтироніну. У разі тяжкого імунодефіциту спостерігається тенденція до підвищення вмісту сироваткового кортизолу. Прогресування ВІЛ-інфекції супроводжується зменшенням абсолютної кількості CD3-лім­фоцитів, абсолютної і відносної кількості CD4-лімфоцитів, індексу імунореактивності. У хворих з 4-ю клінічною стадією ці показники досягають мінімальних значень (знижуються у 4—9 разів порівняно з нормою).

Ключові слова: ВІЛ-інфекція, дегідроепіандростерон, тироксин, трийодтиронін, тиротропін, кортизол, CD4-лімфоцити.

 

Динамика иммуно-эндокринных показателей у больных ВИЧ-инфекцией в зависимости от клинической стадии и тяжести иммуносупрессии

Д.Г. Живица, О.В. Самойленко

ВИЧ-инфекция — длительная инфекционная болезнь, которая развивается в результате инфицирования вирусом иммунодефицита человека (ВИЧ) и характеризуется прогрессивным повреждением иммунной системы. Нарушения в функционировании иммунной системы могут вызывать нарушения в секреции гормонов и, следовательно, приводить к дисрегуляции многих органов и систем.
Цель работы — исследовать эндокринный статус у ВИЧ-инфицированных путем анализа содержимого гормонов в плазме крови в зависимости от стадии болезни и числа CD4-лимфоцитов.
Материалы и методы. Исследование включало 64 пациента и контрольную группу, в которую вошли 15 ВИЧ-отрицательных здоровых лиц. Иммунологический анализ включал определение абсолютных и относительных уровней T-лимфоцитов (CD3+), T-хелперов (CD4+), T-киллеров (CD8+), иммунореактивности (CD4+/CD8+), используя моноклональные антитела для проточной цитометрии COULTER® EPISS® XL (Beckmon Coulter, Франция). Определение содержимого надпочечных гормонов (кортизол, дегидроэпиандростерона сульфат — DHEA), тиреотропина (TSH), щитовидных гормонов (свободный тироксин — T4, свободный трийодтиронин — T3) в сыворотке осуществлялось с использованием ELISA (Ltd. «Companies AlkorBio» (РФ).
Результаты и обсуждение. Проанализированы изменения в уровнях надпочечных гормонов и щитовидных гормонов и иммунного статуса у 64 ВИЧ-инфицированных. Во время исследования сывороточного уровня гормонов щитовидной железы и надпочечников у больных с ВИЧ-инфекцией и контрольной группы выявлено достоверное снижение содержимого T3: уменьшение в 2,6 раза при уровне CD4-лимфоцитов менее 100 мл –1, в 1,6 раза при уровне CD4-лимфоцитов 100—350 мл –1, а при уровне CD4-лимфоцитов больше чем 350 мл –1 — меньше чем в 2,6 раза.  Таким образом, у больных с ВИЧ-инфекцией независимо от степени иммуносупрессии наблюдается достоверное снижение содержимого Т3 при нормальных показателях ТТГ и Т4. В процессе сравнения содержимого гормонов надпочечников у больных с ВИЧ-инфекцией и контрольной группы независимо от уровня иммунодефицита выявлено достоверное (р < 0,05) снижение концентрации ДГЕА. Во время сравнения иммунологических показателей у больных с ВИЧ-инфекцией и контрольной группы выявлено существенное снижение абсолютного количества CD4-лимфоцитов (в 8 раз) и относительного (у 3,6 раза). Во время исследования сывороточного уровня кортизола наблюдалась тенденция к повышению его в зависимости от тяжести иммунодефицита. Также замечена тенденция к повыше­нию его уровня в 1-3-й клинической стадии ВИЧ-инфекции и снижения в 4-й.
Выводы. У больных с ВИЧ-инфекцией снижаются сывороточные уровни дегидроэпиандросте­рона, трийодтиронина. В случае тяжелого иммунодефицита наблюдается тенденция к повышению содержимого сывороточного кортизола. Прогрессирование ВИЧ-инфекции сопровождается уменьшением абсолютного количества CD3-лимфоцитов, абсолютного и относительного количества CD4-лим­фоцитов, индекса иммунореактивности. У больных с 4-й клинической стадией эти показатели достигают минимальных значений (снижаются в 4—9 раз сравнительно с нормой).

Ключевые слова: ВИЧ-инфекция, дегидроэпиандростерон, тироксин, трийодтиронин, тиротропин, кортизол, CD4-лимфоциты.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 217

8. Оригінальні дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Елімінація частинок вірусу імунодефіциту людини в крові і поліпшення показників CD4 трьох пацієнтів в Україні, які отримували Enercel® або Enercel® з антиретровірусною терапією і стандартною протитуберкульозною терапією для лікування ко-інфекції

В.П. Дубров, Т.А. Дуброва, Д. Кристнер, С. Сансеверино, Д. Лорен

ВІЛ руйнує імунну систему, призводячи до смерті від опортуністичних інфекцій. Комбіноване антиретровірусне лікування ефективне, але використання АРТ обмежується побічними ефектами, високою ціною і розвитком лікарської стійкості.
Мета роботи — визначити, чи є комплексний гомеопатичний засіб Enercel® ефективним при поєднанні інфекції туберкульозу і вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ).
Матеріали та методи. Один пацієнт отримував препарат Enercel® без антиретровірусної терапії протягом 4 міс за такою схемою: по 50 мл внутрішньовенно двічі на день протягом 1 міс, після чого по 50 мл/добу внутрішньовенно протягом 3 міс; по 20 крапель сублінгвально двічі на день; по 5 мл/добу у вигляді інгаляції і по два вприскування у кожний носовий хід 3 рази на день. Два пацієнти приймали Enercel® за тією ж схемою разом з антиретровірусними препаратами (абакавір по 300 мг двічі на день, ламівудин (3ТС) по 150 мг двічі на день і ефавіренз по 600 мг/добу) протягом 3 міс. Усі пацієнти приймали стандартні протитуберкульозні препарати.
Результати та обговорення. До початку лікування показник CD4 у пацієнта, що приймав тільки Enercel®, був 360 клітин/мм3 і вірусне навантаження — 35 428 копій/мл. Після 4 міс лікування рівень CD4 став 458 клітин/мм3, а вірусне навантаження — невизначуваним (< 40 копій/мл) [> 2 log10  супресія]. В обох пацієнтів, що перебувають на комбінованій терапії, через 3 міс значно підвищився рівень CD4 і зникли частинки ВІЛ, що визначаються в крові [> 4 log10 і > 5 log10]. Не відмічено будь-яких побічних ефектів або виявів токсичності.
Висновки. Призначення імуномодуляторів при ВІЛ/СНІД дає різні результати, а препарат Enercel® безпечний та ефективний при відносно невеликому терміні інфікування. Обнадійливий результат свідчить про необхідність у дослідженні дії цього препарату при ВІЛ/СНІДі.

Ключові слова: туберкульоз, ВІЛ-інфекція/СНІД, антиретровірусна терапія, препарат Enercel®.

 

Исключение определяемых частиц вируса иммунодефицита человека в крови и улучшение показателей CD4 троих пациентов в Украине, принимавших Enercel® или Enercel® с антиретровирусной терапией ВИЧ-инфекции и стандартную противотуберкулезную терапию для ле

В.П. Дубров, Т.А. Дуброва, Д. Кристнер, С. Сансеверино, Д. Лорен

ВИЧ разрушает иммунную систему, приводя к смерти от оппортунистических инфекций. Комби­нированное антиретровирусное лечение эффективно, но использование АРТ ограничивается побочными эффектами, высокой ценой и развитием лекарственной устойчивости.
Цель работы — определить, является ли комплексное гомеопатическое средство Enercel® эф­­фективным при сочетании инфекции туберкулеза и вируса иммунодефицита человека (ВИЧ). ВИЧ разрушает иммунную систему, приводя к смерти от оппортунистических инфекций. Комбинированное антиретровирусное лечение эффективно, но использование АРТ ограничивается побочными эффектами, высокой ценой и развитием лекарственной устойчивости.
Материалы и методы. Один пациент получал препарат Enercel® без антиретровирусной терапии в течение 4 мес по следующей схеме: по 50 мл внутривенно дважды в день в течение 1 мес, после чего по 50 мл/сут внутривенно в течение 3 мес; по 20 капель сублингвально дважды в день; по 5 мл/сут в виде ингаляции и по два впрыскивания в каждый носовой ход 3 раза в день. Два пациента принимали Enercel® по той же схеме вместе с антиретровирусными препаратами (абакавир по 300 мг дважды в день, ламивудин (3ТС) по 150 мг дважды в день и эфавиренз по 600 мг/сут) в течение 3 мес. Все пациенты принимали стандартные противотуберкулезные препараты.
Результаты и обсуждение. До начала лечения показатель CD4 у пациента, принимавшего только Enercel®, был 360 клеток/мм3 и вирусная нагрузка — 35 428 копий/мл. После 4 мес лечения уровень CD4 стал 458 клеток/мм3, а вирусная нагрузка — неопределяемой (< 40 копий/мл) [> 2 log10 супрессия]. У обоих пациентов, находящихся на комбинированной терапии, через 3 мес значительно повысился уровень CD4 и исчезли определяемые частицы ВИЧ в крови [> 4 log10 и > 5 log10]. Не отмечено каких-либо побочных эффектов или проявлений токсичности.
Выводы. Назначение иммуномодуляторов при ВИЧ/СПИДе дает различные результаты, а препарат Enercel® безопасен и эффективен при относительно небольшом сроке инфицирования. Обна­деживаю­щий результат свидетельствует о необходимости в исследовании действия этого препарата при ВИЧ/СПИДе.

Ключевые слова: Туберкулез, ВИЧ-инфекция/СПИД, антиретровирусная терапия, препарат Enercel®.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 217

9. Оригінальні дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Ефективність клофазиміну в комплексному лікуванні хворих на туберкульоз із розширеною резистентністю

Н.І. Кібізова, C.O. Черенько, О.П. Чоботар

Мета роботи — вивчення ефективності і безпечності клофазиміну у хворих на туберкульоз із розширеною резистентністю.
Матеріали та методи. У контрольованому дослідженні вивчали ефективність індивідуалізованих режимів хіміотерапії, які містили клофазимін, у 45 хворих із новими випадками туберкульозу із розширеною резистентністю (РРТБ). У хворих групи порівняння, яку сформували за методом підбору пари відповідно до випадку захворювання і профілю медикаментозної резистентності, застосовували такі ж самі індивідуалізовані режими хіміотерапії, але без клофазиміну. У кожній групі переважали пацієнти, в яких РРТБ реєстрували з повторних випадків туберкульозу, — по 36 (80,8 %).
Результати та обговорення. У 26 (57,8 %) хворих основної групи припинилося бактеріовиділення і зникли клінічні симптоми. У контрольній групі домоглися припинення бактеріовиділення у 55,6 % пацієнтів, що вірогідно не відрізнялося від результатів лікування пацієнтів основної групи. Побічні реакції від комплексної хіміотерапії, зокрема з боку травного каналу, спостерігали відповідно у 40,0 та 13,3 % хворих основної групи і у 42,2 та 17,8 % контрольної (р > 0,05).
Висновки. Додавання клофазиміну до режимів хіміотерапії не підвищує ефективності лікування хворих на туберкульоз із розширеною резистентністю, проте вірогідно не збільшує частоту побічних реакцій, зокрема шлунково-кишкових.

Ключові слова: Туберкульоз із розширеною резистентністю, клофазимін.

 

Эффективность клофазимина в комплексном лечении больных туберкулезом с расширенной резистентностью

Н.И. Кибизова, С.А. Черенько, О.П. Чеботар

Цель работы — изучение эффективности и безопасности клофазимина у больных туберкулезом с расширенной резистентностью.
Материалы и методы. В контролируемом исследовании изучали эффективность индиви­дуализированных режимов химиотерапии, которые включали клофазимин, у 45 больных туберкулезом с расширенной резистентностью (РРТБ). У больных группы сравнения, которую формировали по методу подбора пары согласно случая заболевания и профиля медикаментозной резистентности, применяли такие же индивидуализированные режимы химиотерапии, но без клофазимина. В каждой группе преобладали пациенты, у которых РРТБ регистрировали с повторными случаями туберкулеза, — по 36 (80,0 %).
Результаты и обсуждение. У 26 (57,8 %) пациентов основной группы прекратилось бак­териовыделение и исчезли клинические симптомы. В контрольной группе достигли прекращения бактериовыделения в 55,6 % случаев, что достоверно не отличалось от результатов лечения пациентов основной группы. Побочные реакции от комплексной химиотерапии, в том числе со стороны пищевого канала, наблюдали соответственно у 40,0 и 13,3 % больных основной группы и у 42,2 и 17,8 % контрольной (р > 0,05).
Выводы. Добавление клофазимина к режимам химиотерапии не повышает эффективности лечения больных туберкулезом с расширенной резистентностью, однако достоверно не увеличивает частоту побочных реакций, в том числе желудочно-кишечных.

Ключевые слова: туберкулез с расширенной резистентностью, клофазимин.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 217

10. Оригінальні дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Карциноїди і карциноїдний синдром у фтизіопульмонології

І.Д. Дужий, О.В. Кравець, І.Я. Гресько, Є.В. Яшукова

Диференціальна діагностика кулястих утворів у фтизіопульмонології має значні складнощі, оскільки поміж них існує понад 80 різновидів. Найбільш важливими серед них у прогностичному значенні є туберкуломи легень, карциноїди та рак. Своєчасність діагностики останніх визначається віддаленими результатами оперативного лікування.
Мета роботи — поділитися досвідом діагностики та хірургічної тактики при карциноїді легень.
Матеріали та методи. В обстеженні взяли участь 225 оперованих з приводу кулястих утворів.
Результати та обговорення. З 225 оперованих з приводу кулястих утворів карциноїди виявлено у 5 (2,22 %). У 2 з них процес супроводжувався карциноїдним синдромом. Через 18 і 24 міс після операції виникли метастази. У 3 осіб без такого синдрому протягом 5 років рецидивів захворювання не було.
Висновки. Оперативні втручання у хворих з кулястими утворами легень бажано виконувати не пізніше 2—3 міс після встановлення синдромного діагнозу. При наявності карциноїдного синдрому необхідне ультразвукове чи комп’ютерно-томографічне дослідження для встановлення можливих метастазів. Подальша тактика визначається наявністю чи відсутністю останніх.

Ключові слова: Кулясті утвори легень, карциноїди, тактика.

 

Карциноиды и карциноидный синдром во фтизиопульмонологии

И.Д. Дужий, А.В. Кравец, И.Я. Гресько, Е.В. Яшукова

Дифференциальная диагностика шаровидных образований во фтизиопульмонологии встречается со зничительными трудностями, поскольку количество таких образований достигает 80. Наиболь­шее значение в прогностическом плане имеют туберкулемы легких, карциноиды и рак. Свое­временность диагностики последних определяется отдаленными результатами оперативного лечения.
Цель работы — поделиться опытом диагностики и хирургической тактики при карциноидах легких.
Материалы и методы. В обследовании приняли участие 225 оперированных по поводу шаровидных образований.
Результаты и обсуждение. Из 225 оперированных по поводу шаровидных образований карциноиды виявлено у 5 (2,22 %). У 2 из них процесс сопровождался карциноидным синдромом. Через 18 и 24 мес после операции возникли метастазы. У 3 человек без такого синдрома на протяжении 5 лет рецидивов заболевания не было.
Выводы. У больных из шаровидными образованиями легких оперативное вмешательство желательно выполнять не позже 2—3 мес после диагностики синдромного процесса. При наличии карциноидного синдрома необходимо ультразвуковое или компьютерное исследование с целью выявления возможных метастазов. Дальнейшая тактика определяется нахождением или отсутствием последних.

Ключевые слова: шаровидные образования легких, карциноиды, тактика.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 217

11. Огляди

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Хвороба, спричинена вірусом Ебола: сучасний стан проблеми

О.А. Голубовська

У статті висвітлено основні дані про етіологію, патогенез, сучасні методи діагностики та профілактики захворювання. Охарактеризовано відомі на сьогодні спалахи захворювання, зроблено акцент на основних відомих джерелах інфекції та шляхи її передачі. Особливу увагу приділено спалаху хвороби Ебола в 2014 р. і міжнародним відповідним зусиллям для її ліквідації. Відзначено відсутність надійних методів лікування і профілактики захворювання, що робить своєчасну ізоляцію хворих і запобігання контакту найбільш ефективними факторами захисту. Акцентовано увагу на діяльності ВООЗ та інших світових спільнот для подолання епідемії.

Ключові слова: Хвороба Ебола, спалах Ебола.

 

Болезнь, вызванная вирусом Эбола: современное состояние проблемы

О.А. Голубовская

В статье освещены основные данные об этиологии, патогенезе, современных методах диагностики и профилактики заболевания. Охарактеризованы известные на сегодняшний день вспышки заболевания, сделан акцент на основных известных источниках инфекции и путях ее передачи. Особое внимание уделено  вспышке болезни Эбола в 2014 г. и международным ответным усилиям для ее ликвидации. Отмечено отсутствие надежных методов лечения и профилактики заболевания, что делает своевременную изоляцию больных и предотвращение контакта наиболее эффективными факторами защиты. Акцентировано внимание на деятельности ВОЗ и других мировых сообществ для преодоления эпидемии.

Ключевые слова: болезнь Эбола, вспышка Эбола.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 217

12. Огляди

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Характеристика супутніх захворювань травної системи та їхня роль у формуванні резистентного туберкульозу легень

Л.Д. Тодоріко

В огляді літератури та в процесі аналізу власних результатів схарактеризовано найпоширеніші супутні хвороби травної системи у хворих на туберкульоз (ТБ) легень та простежено їхню роль у формуванні резистентних видів туберкульозної інфекції. Кількість хворих на ТБ легень, у яких діагностують гепатити з гострим перебігом, має тенденцію до зростання. Проблему формування медикаментозних гепатитів створюють значна тривалість і токсичність режимів лікування мультирезистентного ТБ. У понад половини випадків застосування програмної хіміотерапії у хворих на резистентний ТБ зумовлює ураження слизової оболонки шлунка, дванадцятипалої кишки, структури і функції підшлункової залози, формування синдромів порушення всмоктування та мальабсорбції. Наявність у хворих на активний ТБ супутньої патології органів травлення у більшості випадків супроводжується неможливістю повноцінного призначення програм протитуберкульозної терапії, і лікування може бути неефективним. Коморбідність ТБ легень із захворюваннями органів травлення має всі підстави бути врахованою як під час призначення лікування вперше виявлених форм, так і в динаміці застосування основного курсу програмної хіміотерапії (особливо мультирезистентних форм), а також у період залишкових явищ після лікування ТБ легень.

Ключові слова: Туберкульоз, травна система, хронічний гепатит, хронічний панкреатит, резистентність, протитуберкульозні препарати.

 

Характеристика сопутствующих заболеваний органов пищеварения и их роль в формировании резистентного туберкулеза легких

Л.Д. Тодорико

В обзоре литературы и анализе собственных результатов дана характеристика наиболее рас­­пространенных сопутствующих заболеваний органов пищеварения у больных туберкулезом (ТБ) легких и освещена их роль в формировании резистентных форм туберкулезной инфекции. Ко­­личество больных ТБ легких, у которых диагностируют гепатиты с острым течением, имеет тенденцию к возрастанию. Проблему формирования медикаментозных гепатитов создают значительная длительность и токсичность режимов лечения мультирезистентного ТБ. Более чем в половине случаев использование программной химиотерапии у больных с резистентным ТБ приводит к поражению слизистой оболочки желудка, двенадцатиперстной кишки, структуры и функции поджелудочной железы, формированию синдромов нарушения всасывания и мальабсорбции. Наличие у боль­ных активным ТБ сопутствующей патологии органов пищеварения в большинстве случаев сопровождается невозможностью полноценного назначения программ противотуберкулезной терапии, и лечение может быть неэффективным. Коморбидность ТБ легких с заболеваниями органов пищеварения имеет все основания быть учтенной как при назначении лечения впервые выявленных форм, так и в динамике основного курса программной химиотерапии (особенно мультирезистентных форм), а также в период остаточных явлений после лечения ТБ легких.

Ключевые слова: туберкулез, пищеварительная система, хронический гепатит, хронический панкреатит, резистентность, противотуберкулезные препараты.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 217

13. Огляди

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Ко-інфекція: ВІЛ/СНІД з туберкульозом та гепатотропними вірусами. Свіжий погляд на складне питання

В.Е. Красюк

Ко-інфекція ускладнює клінічний перебіг, лікування і ведення хворих на ВІЛ. Особи, які захворіли на ко-інфекцію, є складним викликом для лікування та об’єктом численних  суперечок серед лікарів стосовно розвитку стійкості до ліків, перехресної резистентності, гепатотоксичності та недостатньої відповіді на лікування. Результати дослідження свідчать, що інфекція ВІЛ прискорює прогресування гепатотропних вірусів, підвищує ризик розвитку цирозу печінки, гепатоцелюлярної карциноми, сприяє швидкому прогресу печінкової недостатності, погіршує та ускладнює перебіг туберкульозу. За даними аналізу численних досліджень, у ко-інфікованих спостерігається підвищений ризик прогресування синдрому набутого імунодефіциту (СНІД) та смертності від нього. ВІЛ є одним із головних чинників ризику виникнення туберкульозу. З іншого боку, сам туберкульоз значно прискорює прогресування ВІЛ. У процесі аналізу епідеміологічних показників помічено, що поширеність ВІЛ значно корелює з високими показниками захворюваності на туберкульоз.

Ключові слова: Туберкульоз, ВІЛ-інфекція/СНІД, гепатити В і С, ко-інфекція.

 

Ко-инфекция: ВИЧ/СПИД с туберкулезом и гепатотропными вирусами. Свежий взгляд на сложный вопрос

В.Э. Красюк

Ко-инфекция осложняет клиническое течение, лечение и ведение больных с ВИЧ. Заболевшие ко-инфекцией являются сложным вызовом для лечения и объектом многочисленных споров среди врачей относительно развития лекарственной устойчивости, перекрестной резистентности, гепатотоксичности и недостаточного ответа на лечение. Результаты исследования свидетельствуют, что инфекция ВИЧ ускоряет прогрессирование гепатотропных вирусов, повышает риск развития цирроза печени, гепатоцеллюлярной карциномы, способствует быстрому прогрессу печеночной недостаточности, ухудшает и осложняет течение туберкулеза. Анализ многочисленных исследований показал наличие повышенного риска прогрессирования синдрома приобретенного иммунодефицита (СПИД) и смертности от него. ВИЧ — один из главных факторов риска возникновения туберкулеза. С другой стороны, сам туберкулез значительно ускоряет прогрессирование ВИЧ. Во время анализа эпидемиологических показателей прослежена тенденция, что распространенность ВИЧ значительно коррелирует с высокой заболеваемостью туберкулезом.

Ключевые слова: туберкулез, ВИЧ-инфекция/СПИД, гепатиты В и С, ко-инфекция.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 217

14. Огляди

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Можливості корекції імунологічних порушень препаратом глутаміл-цистеїніл-гліцин динатрію та світовий досвід його застосування у хворих на хіміорезистентний туберкульоз легень

О.С. Шальмін, О.М. Разнатовська, Р.М. Ясінський

Наведено огляд літератури щодо можливостей корекції імунологічних порушень препаратом глутаміл-цистеїніл-гліцин динатрію та світовий досвід його застосування у хворих на хіміорезистентний туберкульоз легень.

Ключові слова: Глутаміл-цистеїніл-гліцин динатрію, імунологічні порушення, хіміорезистентний туберкульоз легень.

 

Возможности коррекции иммунологических нарушений препаратом глутамил-цистеинил-глицин динатрия и мировой опыт его применения у больных химиорезистентным туберкулезом легких

А.С. Шальмин, Е.Н. Разнатовская, Р.Н. Ясинский

Приведен обзор литературы относительно возможностей коррекции иммунологических нарушений препаратом глутамил-цистеинил-глицин динатрия и мировой опыт его применения у больных химиорезистентным туберкулезом легких.

Ключевые слова: глутамил-цистеинил-глицин динатрия, иммунологические нарушения, химио­резистентный туберкулез легких.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 217

15. епідемічна ситуація

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Аналіз причин поширеності мультирезистентного туберкульозу в Одеській області

С.В. Єсипенко, В.В. Філюк, Н.А. Герасимова

У статті проаналізовано причини поширеності мультирезистентного туберкульозу в Одеській області. Акцент зроблено на оцінці відбору хворих на лікування препаратами резервного ряду. Проведено порівняльну характеристику ефективності лікування випадків мультирезистентного туберкульозу за даними когортного аналізу. Встановлено, що хворим на мультирезистентний туберкульоз для підвищення прихильності до лікування потрібні кваліфікована психологічна допомога, індивідуальний підхід щодо призначення лікування препаратами 2-го ряду хворим з ко-інфекцією ТБ/ВІЛ з глибокою імуносупресією  та забезпечення контрольованої терапії на амбулаторному етапі.

Ключові слова: Мультирезистентний туберкульоз, когортний аналіз, контрольована терапія, ефективність лікування.

 

Анализ причин распространенности мультирезистентного туберкулеза в Одесской области

С.В. Есипенко, В.В. Филюк, Н.А. Герасимова

В статье представлен анализ причин распространенности мультирезистентного туберкулеза в Одесской области. Акцент сделан на оценку отбора больных на лечение препаратами резервного ряда. Проведена сравнительная характеристика эффективности лечения случаев мультирезистентного туберкулеза по данным когортного анализа. Установлено, что пациентам с мультирезистент­ным туберкулезом для повышения мотивации к лечению необходима квалифицированная психологическая помощь, индивидуальный подход к назначению лечения препаратами 2-го ряда больным с ко-инфекцией ТБ/ВИЧ на фоне глубокой иммуносупрессии и обеспечение контролированной терапии на амбулаторном этапе.

Ключевые слова: мультирезистентный туберкулез, когортный анализ, контролируемая терапия, эффективность лечения.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 217

16. Організація медичної допомоги

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Сучасний підхід до організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-асоційований туберкульоз в Україні за принципом «дві хвороби — один пацієнт»

Т.Л. Габорець

Останнім часом в Україні спостерігається ріст захворюваності на поєднану патологію ВІЛ/туберкульоз. Станом на 01.01.2014 р. під наглядом перебувало 16 175 ВІЛ-інфікованих з діагнозом туберкульозу. Принципом сучасного підходу до організації медичної допомоги хворим на ко-інфекцію ВІЛ/туберкульоз є «дві хвороби — один пацієнт», тобто під час лікування двох хвороб одночасно в центрі уваги має бути пацієнт. Профілактична терапія ізоніазидом є надійним та ефективним методом лікування для людей, які живуть з ВІЛ. Її мета — запобігання прогресуванню недавньої та реактивації латентної мікобактеріальної інфекції.

Ключові слова: Ко-інфекція ВІЛ/туберкульоз, організація медичної допомоги, принцип «дві хвороби — один пацієнт».

 

Современный подход к организации медицинской помощи больным ВИЧ-ассоциированным туберкулезом в Украине по принципу «две болезни — один пациент»

Т.Л. Габорец

В последнее время в Украине наблюдается рост заболеваемости сочетанной патологией ВИЧ/туберкулез. По состоянию на 01.01.2014 г. под наблюдением находились 16 175 ВИЧ-инфицирован­ных с диагнозом туберкулеза. Принципом современного подхода к организации медицинской помощи больным ко-инфекцией ВИЧ/туберкулез является «две болезни — один пациент», то есть во время лечения двух болезней одновременно в центре внимания должен быть пациент. Профи­лактическая терапия изониазидом является надежным и эффективным методом лечения для людей, живущих с ВИЧ. Ее цель — предотвращение прогрессирования недавней и реактивации латентной микобактериальной инфекции.

Ключевые слова: ко-инфекция ВИЧ/туберкулез, организация медицинской помощи, принцип «две болезни — один пациент».

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 217

17. Тези науково-практичної конференції

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні питання надання медичної допомоги хворим з поєднаною інфекцією: туберкульоз, ВІЛ-інфекція, гепатити»

15—16 жовтня 2014 р., м. Київ

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 217

Авторизація



Notice: Undefined variable: err in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/blocks/news.php on line 51





Видавництво


Послуги


Партнери


Рекламодавці


Передплата








© Видавнича група
«ВІТ-А-ПОЛ»