Мета роботи — вивчення впливу впровадження комплексу заходів, спрямованих на створення мотивації до лікування у хворих на туберкульоз.
Матеріали та методи. Анкетування хворих з питань рівня знань про туберкульоз, причин переривання лікування,  обласні програми, положення про кабінет консультування, аналіз лікування хворих на туберкульоз за 2006—2013 роки у Запорізькій  області.
Результати та обговорення. У Запорізькій області розробили низку заходів щодо заохочення хворих до лікування, а саме: безпосередній нагляд за прийомом протитуберкульозних препаратів, забезпечення психологічної допомоги пацієнтам, організація соціальної підтримки хворим з уперше виявленим туберкульозом (ТБ) на амбулаторному етапі лікування у вигляді харчових і гігієнічних наборів. Це стало можливим завдяки спільній роботі протитуберкульозної служби з різними відомствами, міжнародними, громадськими та благодійними організаціями. В області знач­но знизився показник частоти переривання лікування з приводу ТБ (30 % у 2006 р. і 2,8 % у 2013 р.). Поліпшилися основні епідемічні показники з ТБ за останніх 8 років: захворюваність зменшилася на 24,8 %, а смертність — на 31,6 %.
Висновки. Застосування комплексу соціально-психологічних заходів, спрямованих на підвищення мотивації хворих на туберкульоз щодо лікування, у вигляді комплексної соціальної підтримки та цілеспрямованої адекватної санітарно-освітньої роботи помітно вплинули на поліпшення епідемічної ситуації з туберкульозу в області, що дає змогу ефективно протистояти несприятливим умовам поширення цієї хвороби.

Ключові слова: уперше діагностований туберкульоз легень, прихильність до лікування, відрив від лікування, соціально-психологічний супровід, стаціонарний, амбулаторний етапи лікування.

Список літератури:  
1.    Єсипенко С.В., Філюк В.В., Герасименко Н.А. Аналіз причин поширеності мультирезистентного туберкульозу в Одеській області // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція.— 2014.— № 3.— С. 85—89.
2.    Нізова Н.М., Павлова О.В., Щербинська А.М., Стель­мах О.М. Туберкульоз в Україні: аналітично-статистичний довідник.— К., 2015.— С. 14.
3.    П’ятночка І.Т., Корнага С.І., Тхорик Н.В. Про прихильність до лікування хворих на туберкульоз // Туберку­льоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція.— 2015.— № 1.— С. 108—111.
4.    Петренко В.І. До міжнародного дня боротьби з туберкульозом: «Охопити три мільйони: виявити, лікува­ти, вилікувати туберкульоз» // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-ін­­фекція.— 2014.— № 1.— С. 5—7.
5.    Фещенко Ю.І., Мельник В.М., Марусевич В.Г. Організа­ція протитуберкульозної санітарно-освітньої роботи в Україні: метод. реком.— К., 2001.— С. 1—15.
6.    Ясінов Д.А., Полувінко І.О., Смагіна Л.Т. Ефективність психологічного супроводу прихильності до лікування туберкульозу на стаціонарному етапі // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція.— 2014.— № 1.— С. 55—59.

Інше:
Контактна інформація:
Ахтирський Олександр Іванович, заст. головного лікаря з організаційно-методичної роботи
69009, м. Запоріжжя, вул. Перспективна, 2  
Тел. (061) 236-64-29. Е-mail: ahtyrsky.alexandr@gmail.com


Стаття надійшла до редакції 24 лютого 2016 р.

Мета роботи — визначити ефективність лікування у хворих на мультирезистентний туберкульоз (МРТБ) та туберкульоз із розширеною резистентністю (РРТБ) на момент завершення інтенсивної фази хіміотерапії (ІФХТ) й основного курсу хіміотерапії (ОКХТ) та встановити основні причини низьких результатів.
Матеріали та методи. У ретроспективному когортному дослідженні взяли участь 440 хворих на МРТБ та 158 — на РРТБ. Вивчали ефективність лікування на момент завершення ІФХТ та ОКХТ. Хворих на МРТБ та РРТБ розподілили на групи порівняння (нові випадки туберкульозу, ліковані у минулому протитуберкульозними препаратами (ПТП) І ряду, ліковані у минулому ПТП І та ІІ ряду), котрі не відрізнялися за віком, статтю, поширеністю туберкульозу, кількістю та розмірами деструкцій, інтенсивністю режимів хіміотерапії протягом ІФХТ. Усім хворим у режимі хіміотерапії (ХТ) щоденно в середньотерапевтичних дозах призначали не менше 4 ефективних ПТП. Якщо в режимі хіміотерапії протягом ІФХТ неможливо було призначити 4 ефективних ПТП І—ІІ ряду, використовували ПТП 5-ї групи.
Результати та обговорення. Показника «успішне лікування» досягли у 62,0 % хворих на МРТБ (без РРТБ), раніше не лікованих від туберкульозу, та у 53,7 % хворих, котрих лікували ПТП І ряду (p > 0,05), порівняно з 38,1 % хворих, які в анамнезі мали досвід застосування ПТП ІІ ряду (р < 0,05). На момент завершення ІФХТ бактеріовиділення припинилося у 88,0 та у 79,3 % хворих порівняно з 63,1 % відповідно (р < 0,05). Кількість перерв у лікуванні менша у хворих, котрі в минулому не лікувалися, порівняно з тими, що приймали ПТП. Термін припинення бактеріовиділення у хворих на МРТБ на 1 міс коротший у хворих, раніше не лікованих або лікованих ПТП І ряду, ніж ПТП ІІ ряду (р < 0,05). У хворих на РРТБ встановлено тенденцію щодо вищої ефективності лікування у тих, котрих у минулому не лікували ПТП або лікували тільки ПТП І ряду, порівняно з лікованими ПТП І—ІІ ряду: на момент завершення ОКХТ показник «успішне лікування» встановлено у 53,3 і 38,7 % порівняно з 28,5 % (p > 0,05). На момент завершення ІФХТ бактеріовиділення припинилося у 66,7 і 64,5 % хворих порівняно з 50,9 % відповідно (p > 0,05). Термін припинення бактеріовиділення у хворих на РРТБ перевищував у середньому 3,5 міс та не залежав від наслідків попереднього лікування.
Висновки. Наслідки лікування потрібно оцінювати окремо у хворих на МРТБ або РРТБ і хворих, яким у минулому призначали або ні ПТП ІІ ряду. З огляду на гіршу ефективність лікування хворих як на МРТБ, так і РРТБ, лікованих у минулому ПТП ІІ ряду, для них передусім доцільно у режим хіміотерапії вводити препарати 5-ї групи або нові ПТП (бедаквілін, деламанід), але при цьому, зважаючи на більшу кількість перерв у лікуванні, всім забезпечувати соціальний супровід. Оскільки у хворих усіх груп ефективність лікування знижується протягом підтримувальної фази ХТ, основні зусилля потрібно спрямовувати на поліпшення якості надання медичної допомоги на амбулаторному етапі та розробку і впровадження скорочених режимів ХТ.

Ключові слова: мультирезистентний туберкульоз, туберкульоз із розширеною резистентністю, припинення бактеріовиділення, ефективне лікування.

Список літератури:  
1.    Белостоцкий А.В. и др. Проблема приверженности больных туберкулезом к лечению // Туберкулез и болезни легких.— 2015.— № 4.— С. 4—8.
2.    Про затвердження уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високо­спеціалізованої) медичної допомоги «Туберкульоз»: Наказ МОЗ України № 620 від 09.09.2014 р.— К., 2014.— 128 с.
3.    Туберкульоз в Україні: аналітично-статистичний довідник МОЗ України.— К., 2015.— 104 с.
4.    Comolet T. Multidrug-resistant tuberculosis: challenges of a global emergence // Bull. World Health Organ.— 2015.— Vol. 93, N 4.— P. 279—282.
5.    Duraisamy K. et al. Does Alcohol Consumption during Mul­tidrug-resistant Tuberculosis Treatment Affect Out­come? // Ann. Am. Thorac. Soc.— 2014.— Vol. 5, N 11.— P. 712–718.
6.    Fourati S. et al. Multidrug-resistant tuberculosis: Epidemiology and risk factors // Rev. Pneumol. Clin.— 2015.— Vol. 71, N 4.— P. 233—241.
7.    Kamal S.M. et al. Anti-tuberculosis drug resistance in Bang­ladesh: reflections from the first nationwide survey // Int. J. Tuberc. Lung Dis.— 2015.— Vol. 19, N 19.— P. 151—156.
8.    Tang S. et al. Risk Factors for Poor Treatment Outcomes in Patients with MDR-TB and XDR-TB in China: Retrospective Multi-Center Investigation // PLoS One.— 2013.— Vol. 8, N 12.— P. e82943.
9.    Trauner A. et al. Evolution of Drug Resistance in Tuberculosis: Recent Progress and Implications for Diagnosis and Therapy // Drugs.— 2014.— Vol. 74.— P. 1063—1072.
10.    World Health Organization. Global tuberculosis report 2015.— Geneva: WHO, 2015.

Інше:
Контактна інформація:
Литвиненко Наталія Анатоліївна, ст. наук. співр. відділу хіміорезистентного туберкульозу  
03680, м. Київ, вул. М. Амосова, 10
Е-mail: dr.n.lytvynenko@gmail.com


Стаття надійшла до редакції 20 квітня 2016 р.

Мета роботи — оцінити перебіг раку легені (РЛ) у чоловіків і жінок (локалізацію, форму, гістологічний варіант, ступінь диференціації, стадійність, характер метастазування пухлинного процесу) та виживаність хворих різної статі.
Матеріали та методи. Під наглядом перебував 1071 хворий на РЛ віком від 24 до 86 років, серед яких було 887 (83 %) чоловіків і 184 (17 %) жінки. Жоден з обстежених щодо основного захворювання раніше не був прооперований, а після встановлення діагнозу всі отримували променеву терапію, 3/4 з них — комбіновану радіохіміотерапію.
Результати та обговорення. Частота розподілу чоловіків та жінок з РЛ становить 5 : 1. Гендерні особливості РЛ стосуються локалізації патологічного процесу (у чоловіків частіше ліворуч і в середо­стінні, у жінок — праворуч, локально у верхніх, середній та нижніх частках), параметрів стадійності пухлини в маніфестний дебют захворювання (у жінок рівень вищий), форми пухлини (переважання центральної у чоловіків і периферійної у жінок), частоти плоскоклітинної карциноми у чоловіків та аденокарциноми у жінок. Для чоловіків характерне метастазування в медіастинальні лімфатичні вузли, нирки і стегнові кістки, для жінок — у підключичні, пахові лімфовузли, щитоподібну залозу, головний мозок, очі, черевну стінку, щелепи, ключиці, хребет, лобкову, крижову, клубову кістки, крижово-здухвинні й кульшові зчленування.
Висновки. Існує статевий диморфізм перебігу РЛ, але три- і п’ятирічна виживаність хворих однакова. Отримані дані будуть корисними для розробки раціональної медичної технології діагностики РЛ у чоловіків і жінок, а також радіохіміотерапії хворих різної статі.

Ключові слова: рак, легеня, перебіг, чоловіки, жінки.

Список літератури:  
1.    Онкология / Под. ред. Г.В. Бондаря, Ю.В. Думанского, А.Ю. Поповича.— К.: Медицина, 2015.— 576 с.
2.    Akhtar-Danesh N., Finley C. Temporal trends in the incidence and relative survival of non-small cell lung cancer in Canada: A po­­pu­la­tion-based study // Lung Cancer.— 2015.— Vol. 90, N  1.— P. 8—14.
3.    Brückl W.M., Al-Batran S.E., Ficker J.H. et al. Estrogen receptors and their impact for prognosis and therapy of lung cancer — new insights to an underestimated mechanism // Pneumologie.— 2015.— Vol. 69, N 6.— P. 350—360.
4.    Ceniceros L., Aristu J., Castanon E. et al. Stereotactic body radiotherapy (SBRT) for the treatment of inoperable stage I non-small cell lung cancer patients // Clin. Transl. Oncol.— 2015.— Vol. 55, N 8.— P. 213—219.
5.    Grаdalska-Lampart M., Karczmarek-Borowska B., Radziszew­ska A.U. Lung cancer in Podkarpackie region in the years 2002—2011 // Pneumonol. Alergol. Pol.— 2015.— Vol. 83, N 2.— P. 109—119.
6.    He Y.F., Luo H.Q., Wang W. et al. Clinical features and prognosis-associated factors of non-small cell lung cancer exhi­biting symptoms of bone metastasis at the time of diagnosis // Oncol. Lett.— 2015.— Vol. 9, N 6.— P. 2706—2712.
7.    Honma N., Hosoi T., Arai T., Takubo K. Estrogen and cancers of the colorectum, breast, and lung in postmenopausal women // Pathol. Int.— 2015.— Vol. 65, N 9.— P. 451—459.
8.    Kukulj S., Popovic F., Budimir B. et al. Smoking behaviors and lung cancer epidemiology: a cohort study // Psychiatr. Danub.— 2014.— Vol. 26, N 3.— P. 485—489.
9.    Linares I., Molina-Portillo E. et al. Trends in lung cancer incidence by histologic subtype in the south of Spain, 1985—2012: a population-based study Expósito // Clin. Transl. Oncol.— 2015.— Vol. 22, N 9.— P. 152—156.
10.    Lumachi F., Mazza F., Del Conte A. et al. Short-term survival of patients with lung metastases from colorectal and non-colorectal cancer who underwent pulmonary metastasectomy // Anti­cancer Res.— 2015.— Vol. 35, N 6.— P. 3563—3566.
11.    Meza R., Meernik C., Jeon J., Cote M.L. Lung cancer incidence trends by gender, race and histology in the United States, 1973—2010 // PLoS One.— 2015.— Vol. 10, N 3.— E. 0121323.
12.    Molina A.J., García-Martínez L., Zapata-Alvarado J. et al. Trends in lung cancer Incidence in a healthcare area // Arch. Bronconeumol.— 2015.— Vol. 4, N 7.— P. 122—127.
13.    Olajide O.O., Field J.K., Davies M.M., Marcus M.W. Lung cancer trend in England for the period of 2002 to 2011 and projections of future burden until 2020 // Int. J. Oncol.— 2015.— Vol. 47, N 2.— P. 739—746.
14.    Oliveira M.F., Rotta J.M., Botelho R.V. Survival analysis in patients with metastatic spinal disease: the influence of surgery, histology, clinical and neurologic status // Arq. Neuropsiquiatr.— 2015.— Vol. 73, N 4.— P. 330—335.
15.    Qu H.M., Bai Y.N., Cheng N. et al. Trend analysis of cancer mortality in the jinchang cohort, China, 2001—2010 // Biomed. Environ. Sci.— 2015.— Vol. 28, N 5.— P. 364—369.
16.    Salomaa E.R., Walta M. The prognosis of lung cancer continues to be poor— treatment outcome within the hospital district of Southwest Finland in 2004 to 2011 // Duodecim.— 2015.— Vol. 131, N 1.— P. 69—75.
17.    Shan L., Qiu T., Ling Y. et al. Prevalence and clinicopathological characteristics of HER2 and BRAF mutation in chinese patients with lung adenocarcinoma // PLoS One.— 2015.— Vol. 10, N 6.— E. 0130447.
18.    Ulas A., Bilici A., Durnali A. et al. Risk factors for skeletal-related events (SREs) and factors affecting SRE-free survival for nonsmall cell lung cancer patients with bone metastases // Tumour Biol.— 2015.— Vol. 15, N 8.— P. 161—166.
19.    Vanthomme K., Vandenheede H., Hagedoorn P. et al. Trends in site- and sex-specific cancer mortality between 1979 and 2010 in Belgium compared with Europe using WHO data // J. Public. Health.— 2015.— Vol. 11, N 6.— P. 168—176.
20.    Yu X.Q., Kahn C., Luo Q. et al. Lung cancer prevalence in New South Wales (Australia): Analysis of past trends and projection of future estimates // Cancer Epidemiol.— 2015.— Vol. 39, N 4.— P. 534—538.
21.    Zhou C. Lung cancer molecular epidemiology in China: recent trends // Transl. Lung Cancer Res.— 2014.— Vol. 3, N 5.— P. 270—279.

Інше:
Контактна інформація:
Думанський Юрій Васильович, д. мед. н., проф., зав. кафедри онкології, чл.-кор. НАМН України, з. д. н. т. України, ректор  
84404, м. Лиман, вул. Кірова, 27
Е-mail: oncologdopс@gmail.com


Стаття надійшла до редакції 14 грудня 2015 р.

Мета роботи — оцінка соціальних особливостей хворих на туберкульоз легень для розробки поліпшених рекомендацій з питань політики в програмі боротьби з туберкульозом.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективне селективне описове дослідження соціальних особливостей 361 хворого на туберкульоз легень, госпіталізованого в муніципальну клінічну фтизіопульмонологічну лікарню Кишинева в період від 01.01.2014 до 01.01.2015 р.
Результати та обговорення. Соціально-економічний аналіз виявив переважання чоловіків (67,8 %), пацієнтів з вікової групи 18—40 років (57,98 %) і cоціальнo одиноких (57,07 %) осіб. Куріння (86,42 %) і зловживання алкоголем (25,21 %) були найбільш розповсюдженими шкідливи­ми звичками. Переважали пацієнти матеріально незабезпечені (60,67 %) і без медичного страхуван­ня (43,76 %), в меншому співвідношенні були виявлені трудові мігранти (6,37 %), а також колишні в’язні (4,71 %).
Висновки. Національна політика повинна бути спрямована на розробку програм, орієнтованих на вразливі групи пацієнтів без соціального і медичного забезпечення, для поліпшення соціального добробуту хворих на туберкульоз.

Ключові слова: туберкульоз, чинники ризику, соціальні фактори.

Список літератури:  
1.    Allebeck P. Delay in tuberculosis care: one link in a long chain of social inequities // Eur. J. Pub. Health.— 2007.— Vol. 5.— P. 409—412.
2.    Aveyard H. Literature review in health and social care: A prac­tical Guide, McGraw-Hill, 2010.
3.    Baker M., Das D., Venugopal K., Howden-Chapman P. Tuber­culosis associated with household crowding in a developed country // J. Epidemiol. Community Health.— 2008.— Vol. 62 (8).— P. 715—721.
4.    Bates M.N., Khalakdina A., Pai M. et al. Risk of tuberculosis from exposure to tobacco smoke // Arch. Intern. Med.— 2007.— Vol. 167.— P. 335—342.
5.    Bambra C., Gibson M., Sowden A. Tackling the wider social determinants of health and health inequalities: evidence from systematic reviews // J. Epidemiol. Community Health.— 2010.— Vol. 64.— P. 84—291.
6.    Guo N., Marra F. Measyring health-related quality of life in tuberculosis: A systematic review // Health Quality Life Out­comes.— 2009.— Vol. 14.— P. 7—14.
7.    Jenkins H., Ciobanu A., Plesca V. et al. Risk factors and timing of default from treatment for non-MDR TB in Moldova // Int. J. Tuberc. Lung Dis.— 2013.— Vol. 17 (3).— P. 373—380.
8.    Lin H.H., Ezzati M., Murray M. Tobacco smoke, indoor air pollution and tuberculosis: A systematic review and meta-analysis // Plos. Med.— 2007.— Vol. 4.— P. e20.
9.    Lonnroth K., Jaramillo E., Williams B.G. et al. Drivers of tuberculosis epidemics: the role of risk factors and social determinants // Soc. Sci. Med.— 2009.— Vol. 68 (12).— P. 2240—2246.
10.    Nalivaico N. Concepţia internaţională în managementul tuber­culozei în condigiile epidemiologiei contemporane Bule­tinul Academiei de Ştiinţe a Moldovei. Ştiinţe medicale.—Chişinău.— 2011.— Vol. 4 (32).— P. 206—211.
11.    Protocol Clinic National. Tuberculoza la Adult. Chişinău.— 2014.— 120 p.
12.    Todorikо L.D., Ieremenchuk І.V. Features of cytokine regulation and indicators of endogenous intoxication in multidrug-resis­tant pulmonary tuberculosis  // Moldovan J. Health Sci.— 2014.— N 2.— С. 26—35.
13.    United Nations Statistics Division. Millennium Development Goal Indicators Database. http://unstats.un.org/unsd/mi/mi_goals.asp.
14.    World Health Organization. Global tuberculosis control 2011. Epidemiology, strategy, finances. Geneva, 2011.
15.    World Health Organization. Treatment of tuberculosis: guide­lines. Geneva, 2014.
16.    World Health Organization. Commission on Social Determinants of Health. Action on the social determinants of health. Geneva, 2005.
17.    World Health Organization. Equity, social determinants and public health programmes, Geneva, 2010.
18.    http://statbank.statistica.md/pxweb/Database/asp (cited 1.1 2016).

Інше:
Контактна інформація:
Леснік Евеліна Володимирівна, к. мед. н., асист. кафедри фтизіопневмології       
MD 2001, Республіка Молдова, м. Кишинів, бульв. Штефан чел Маре, 165. Е-mail: evelinalesnic@yahoo.com.

Стаття надійшла до редакції 24 лютого 2016 р.

Мета роботи — аналіз ролі тиреоїдного статусу у формуванні протитуберкульозного імунітету.
Матеріали та методи. Обстежено 60 хворих на деструктивний туберкульоз легень віком від 18 до 70 років, у 30 з яких діагностовано автоімунний тиреоїдит із субклінічним гіпотиреозом. Імунологічне дослідження проводили до початку лікування та наприкінці фази інтенсивної терапії. Оцінювали стан Т- і B-систем імунітету, природних кілерів.
Результати та обговорення. Результати висвітлюють механізми, за допомогою яких ендокринна система здатна впливати на виразність імунітету.
Висновки. Автоімунний тиреоїдит із субклінічним гіпотиреозом призводить до супресії клітинної та гуморальної ланок імунітету у хворих на туберкульоз, що пояснює менш сприятливі наслідки протитуберкульозної хіміотерапії у хворих з поєднаною патологією.

Ключові слова: туберкульоз, автоімунний тиреоїдит, субклінічний гіпотиреоз, імунітет.

Список літератури:  
1.    Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистичес­кие ме­­тоды в медико-биологических исследованиях с использованием Exel.— К.: Морион, 2000.— 320 с.
2.    Матвеева С.Л. Клиническая характеристика и исходы хи­­мио­терапии туберкулеза легких у лиц с патологией щитовидной железы // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-ін­­фекція.— 2011.— № 2 (5).— С. 39—44.
3.    Матвеева С.Л. Роль преморбидного тиреоидного статуса в формировании клеточного иммунитета и исходов химиотерапии у больных деструктивным туберкулезом легких // Пробл. ендокрин. патол.— 2011.— № 3.— С. 35—43.
4.    Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) ме­­дичної допомоги. Туберкульоз.— Наказ МОЗ України від 21.12.2012 № 1091.
5.    Черенько С.А., Матвеева С.Л. Корреляции между клиническим течением туберкулеза легких, функцией щитовидной железы и некоторыми цитокинами // Укр. пульмонол. журн.— 2011.— № 2.— C. 35—38.
6.    Csaba G., Pallinger E.. Thyrotropic hormone (TSH) regulation of triidthyronine (T3) concentration in immune cells // Inflamm. Res.— 2009.— Vol. 58.— P. 151—154.
7.    Csaba G., Rjvaca P., Pallinger E. Immunologically demonstrable hormones and hormone-like molecules in rat white blood cells and mast cells // Cell Biol. Internat.— 2004.— Vol. 28.— P. 487—490.
8.    Davis S.L. Environmental modulation of the immune system via the endocrine system // Domest. Anim. Endocrinol.— 1998.— Vol. 15.— P. 283—289.
9.    Dorshkind K., Horseman N.D. The roles of prolactin, growth factor-I, and thyroid hormones in lymphocyte development and function: insights from genetic models of hormone and hormone receptor deficiency // Endocrine. Rev.— 2000.— Vol. 21.— P. 292—312.
10.    Fabris N., Mocchegiani E., Provinciali M. Pituitary thyroid axis and immune system: a reciprocal neuroendocrine immune interaction // Horm. Re.— 1995.— Vol. 43.— P. 29—38.
11.    Foster M.P., Jensen E.R., Montecino-Rjdriguez E. et al. Humoral and cell-madiated immunity in mice with genetic deficiencies of prolactin, growth hormone, insulin-like growth factor-I, and thy­roid hormones // Clin. Immunol.— 2000.— Vol. 96.— P. 140—149.
12.    Hodkinson C.F., Simpson E.E.A., Beattie J.H. et al. Preliminary evidence of immune function modulation by thyroid hormones in healthy men and women aged 55—70 years // J. Endocrinol.— 2009.— Vol. 202. —P. 55—63.
13.    Provinciali M., Muzzioli M., Di Stefano G., Fabris N. Recovery of spleen cell natural killer activity by thyroid hormone treat­ment in old mice // Nat. Immun. Cell Growth Regul.— 1991.— Vol. 10 (4).— Р. 226—236.
14.    Silbestein S., Vogl A.M., Bonfiglio J.J. et al. Immunology: signal trans­duction, and behavior inhypothalamic-pituitary-adrenal axis-related genetic mouse models // Ann. NY Acad. Sc.— 2009.— Vol. 1153.— P. 120—130.
15.    Stagi S., Azzari C., Bindi G. at al Undetectable serum IgA and low IgM concentrations in children with congenital hypothy­roidism // Clin. Immunol.— 2005.— Vol. 116.— P. 94—98.

Інше:
Контактна інформація:
Матвєєва Світлана Леонідівна, к. мед. н., доц. кафедри фтизіатрії і пульмонології
61022, Харків, просп. Науки, 4
Е-mail: matveeva_s@mail.ru


Стаття надійшла до редакції 11 березня 2016 р.

Мета роботи — вивчити асоціацію між геном rpoB Mycobacterium tuberculosis (МБТ) та поліморфізмом генів інтерлейкінів, C-реактивного білка у хворих на мультирезистентний туберкульоз (МРТБ) легень.
Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебувало 87 хворих на інфільтративний туберкульоз легень та 30 відносно здорових донорів. Хворих було розподілено на дві групи — з МРТБ легень та без нього. Вивчали ділянки генів інтерлейкіну (IL)-2 поліморфізму T330G, IL-4 — C589T та С-реактивного білка (CRP) — C3872T за методом полімеразної ланцюгової реакції. Рівні цитокінів (IL-2, IL-4) та CRP у венозній крові вимірювали за імуноферментним способом. Виявлення з харкотиння ДНК МБТ та гена rpoB стійкості до рифампіцину проводили за допомогою Xpert MTB/RIF Assay.
Результати та обговорення. Зміни секреції IL-4, CRP та IL-2 вірогідно асоційовані з мутаційною гомозиготою й гетерозиготою поліморфізму C589T гена IL-4, T330G — IL-2 та C3872T — CRP у хворих на інфільтративний туберкульоз легень. У хворих на МРТБ легень відносно гена стійкості до рифампіцину rpoB МБТ встановлено тісний взаємозв’язок із гетерозиготним генотипом TG поліморфізму T330G гена IL-2, CT поліморфізму C589T — IL-4 та CT поліморфізму C3872T — CRP, що свідчить про генетичну схильність до МРТБ на тлі відповідних змін рівнів інтерлейкінів та CRP.
Висновки. Для мультирезусного туберкульозу вірогідно характерніший гетерозиготний генотип наведених вище поліморфізмів генів цитокінів на тлі вірогідної наявності гена стійкості до рифампіцину rpoB МБТ та відповідного рівня IL-2, IL-4 і CRP у сироватці крові.

Ключові слова: мультирезистентний туберкульоз, цитокіни, поліморфізм генів, імунітет, інтерлейкіни, ген rpoB Mycobacterium tuberculosis, С-реактивний білок.

Список літератури:  
1.    Барбова А.І., Журило О.А., Жеребко Н.М. та ін. Порядок використання молекулярно-генетичних методів у лабораторіях з діагностики туберкульозу в Україні: метод. реком. Державної установи «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського НАМН України».— К., 2014.— 18 с.
2.    Быстрое внедрение диагностического теста Xpert MTB/RIF: технические и операционные рекомендации. Вопросы практического применения: руководство / Всемирная организация здравоохранения.— Женева, 2011.— 41 с.
3.    Имангулова М.М., Карунас А.С., Хуснутдинова Э.К. Моле­кулярно-генетические аспекты туберкулеза легких // Мед. генетика.— 2005.— № 11.— Р. 505—510.
4.    Коненков В.И., Ракова И.А., Авдошина В.В. и др. Связь аллельных вариантов промоторных участков генов IL-2 (T-330G), IL-4 (С-590Т) и IL-10 (С-592А) с уровнем спонтанной продукции цитокинов in vitro мононуклеарными клетками периферической крови здоровых жителей Сибири европеоидного происхождения // Мед. генетика.— 2006.— № 3.— С. 46—50.
5.    Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические ме­­тоды в медикобиологических исследованиях с использованием Excel.— К.: Морион, 2000.— 320 с.
6.    Чернушенко Е.Ф., Процюк Р.Г. Противотуберкулезный иммунитет: ч. І // Укр. пульмонол. журн.— 2010.— № 4.— С. 53—58.
7.    Azad A.K., Sadee W., Schlesinger L.S. Innate immune gene polymorphisms in tuberculosis // Infect. Immun.— 2012.— Vol. 80, N 10.— P. 3343—3359.
8.    Bellam R. Genome-wide approaches to identifying genetic factors in host susceptibility to tuberculosis // Microbes. Infect.— 2006.— Vol. 8, N 4.— P. 1119—11123.
9.    Bloom B.R., Trach D.D. Genetics and developing countries // BMJ.— 2001.— Vol. 28, N 322 (7293).— P. 1006—1007.
10.    Bulat-Kardum L.J., Etokebe G.E., Lederer P. et al. Genetic Polymorphisms in the Toll-like Receptor 10, Interleukin (IL)17A and IL17F Genes Differently Affect the Risk for Tuberculosis in Croatian Population // Scand. J. Immunol.— 2015— Vol. 82, N 1.— P. 63—69.
11.    Chong Wang, Chang-Ming Liu, Li-Liang Wei et al. A Group of Novel Serum Diagnostic Biomarkers for Multidrug-Resistant Tuberculosis by iTRAQ-2D LC-MS/MS and Solexa Sequencing // Int. J. Biol. Sci.— 2016.— Vol. 12, N 2.— P. 246—256.
12.    Fortún J., Martín-Dávila P., Gómez-Mampaso E. et al. Extra-pulmonary tuberculosis: a biomarker analysis // Infection.— 2014.— Vol. 42, N 4.— P. 649—654.
13.    Global tuberculosis report 2014: WHO report 2014 / World Health Organization.— Geneva, Switzerland, 2014.— 118 p.
14.    Hu Y., Wu L., Li D. et al. Association between cytokine gene polymorphisms and tuberculosis in a Chinese population in Shanghai: a case-control study // BMC Immunol.— 2015.— N 16.— P. 8.
15.    Ke Z., Yuan L., Ma J. et al. IL-10 Polymorphisms and Tubercu­losis Susceptibility: An Updated Meta-Analysis // Yonsei Med. J.— 2015.— Vol. 56, N 5.— Р. 1274—1287.
16.    Lindenau J.D., Guimarães L.S., Friedrich D.C. et al. Cytokine gene polymorphisms are associated with susceptibility to tu­­berculosis in an Amerindian population // Int. J. Tuberc. Lung Dis.— 2014.— Vol. 18, N 8.— P. 952—957.
17.    Multidrug-resistant TB (MDR-TB): 2014 Update / World Health Organization.— Geneva, Switzerland, 2014.— 2 p.
18.    Pavan N.K., Anuradha R., Andrade B.B. et al. Circulating biomar­kers of pulmonary and extrapulmonary tuberculosis in children // Clin. Vaccine Immunol.— 2013.— Vol. 20, N 5.— P. 704—711.
19.    Sivangala R., Ponnana M., Thada S. et al. Association of cytokine gene polymorphisms in patients with tuberculosis and their household contacts // Scand. J. Immunol.— 2014. Vol. 79, N 3.— P. 197—205.
20.    Technical Guidance Group of the Fifth National TB Epi­demiological Survey, The Office of the Fifth National TB Epidemiological Survey. The fifth national tuberculosis epide­miological survey in 2010. Chin. J. Antituber.— 2012.— Vol. 34, N 8.— P. 485—508.

Інше:
Контактна інформація:
Бутов Дмитро Олександрович, к. мед. н., доц. кафедри фтизіатрії та пульмонології  
61096, м. Харків, вул. Ньютона, 145
Тел. (057) 357-11-08.
Е-mail: dddimad@yandex.ua


Стаття надійшла до редакції 29 лютого 2016 р.

Мета роботи — вивчити та провести паралелі імунологічних порушень у хворих з уперше діагностованим деструктивним туберкульозом легень, спричиненим хіміочутливими та мультирезистентними штамами мікобактерій туберкульозу.
Матеріали та методи. Комплексне дослідження клітинної та гуморальної ланок імунітету проведено у 31 хворого на хіміочутливий (референтна група) та у 44 — на мультирезистентний (основна) вперше діагностований туберкульоз легень.
Результати та обговорення. У переважної кількості хворих із уперше діагностованим деструктивним мультирезистентним туберкульозом легень виявлено пригнічення фагоцитарної ланки імунітету. При хіміочутливому фагоцитарний імунітет активований. Поєднання кількісних і функціональних порушень у системі Т-клітинного імунітету констатовано у 72,7 % пацієнтів основної та у 54,8 % референтної групи. Ознаки повної туберкулінової анергії in vitro та посиленої продукції антитілоутворення (ІgМ, ІgG, ІgЕ) в 1,4 разу частіше спостерігалися у хворих на мультирезистентний, ніж на хіміочутливий туберкульоз легень.
Висновки. У хворих з уперше діагностованим деструктивним мультирезистентним туберкульозом легень питома частка та інтенсивність порушень у системі імунітету значно вища, ніж у хворих на хіміочутливий.

Ключові слова: імунітет, хіміочутливий, мультирезистентний уперше діагностований туберкульоз легень.

Список літератури:  
1.    Баласанянц Г.С. Развитие эпидемического процесса при туберкулезе: влияние внешних и внутренних факторов // Мед. акад. журн.— 2014.— Т. 14, № 2.— С. 55—59.
2.    Вахидова Г.А., Еремеев В.В., Убайдуллаева А.М. Иммуно­логические механизмы патогенеза туберкулеза // Пробл. туб.— 1991.— № 5.— С. 42—43.
3.    Копелян И.И., Григорьева М.П. Разработка микромодификаций культивирования клеток крови человека // Бюл. экспер. биол. и мед.— 1972.— № 8.— С. 119—122.
4.    Литвиненко Н.А. Фактори ризику щодо виникнення розширеної та прерозширеної резистентності МБТ серед пацієнтів з мультирезистентним туберкульозом // Сучаснi медичнi технології.— 2014.— № 2.— С. 36—42.
5.    Мельник В.М., Новожилова І.О., Матусевич В.Г. Хіміо­резистентний туберкульоз: стан проблеми в Україні // Укр. мед. часопис.— 2013.— № 6.— С. 26—28.
6.    Мордык А.В., Батищева Т.Л., Брюханова Н.С., Пузыре­ва Л.В. Влияние иммунологических нарушений на исход впер­вые выявленного инфильтративного туберкулеза у со­­циально сохранных пациентов // Инфекция и иммунитет.— 2014.— Т. 4, № 4.— С. 353—358.
7.    Новожилова І.О., Мельник В.М., Матусевич В.Г. Світові тенденції зростання резистентності мікобактерій туберкульозу до протитуберкульозних препаратів (огляд літератури) // Укр. мед. часопис.— 2012.— № 6.— С. 26—28.
8.    Сахно Л.В., Тихонова М.А., Курганова Е.В. и др. Т-клеточная анергия в патогенезе иммунной недостаточности при туберкулезе легких // Проблемы туберкулеза и болезней легких.— 2004— № 5.— С. 23—31.
9.    Фещенко Ю.І., Мельник В.М. Організація контролю за хі­­міо­резистентним туберкульозом із резистентністю до антимікобактеріальних препаратів.— К.: Здоров’я, 2013.— 704 с.
10.    Черенько С.О. Імунопатогенез туберкульозу // Астма та алергія.— 2013.— № 1.— С. 32—37.
11.    Чернушенко Е.Ф., Панасюкова А.Р. Иммунологические ме­­ханизмы прогрессирования туберкулеза // Екологічні проб­леми у фтизіатрії і пульмонології : Матеріали науково-практичної конференції.— К., 2004.— С. 222—225.
12.    Чернушенко Е.Ф., Процюк Р.Г. Противотуберкулезный иммунитет // Укр. пульмонол. журн.— 2010.— № 4.— С. 53—58.
13.    Чукалин А.Г. Новые данные иммунных реакций при туберкулезе // Рос. мед. журн.— 2004.— Т. 12, № 2.— С. 88—90.
14.    Aleman M., Garcia A., Saab M. et al. Mycobacterium tuber­culosis— inducet activation accelerates apoptosis in peripheral blood neutrophils from patients with active tuberculosis // Am. J. Respir. Cell Mol. Biol.— 2002.— Vol. 27.— P. 583—592.
15.    Ciobanu S., Lesnic E., Todoriko L. et al. Predictive exogenous conditions for tuberculosis treatment default // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція.— 2015.— Vol. 3 (22).— С. 35—38.
16.    Flynn J.L., Chan J. Immune evasion by Mycobacterium tu­­berculosis: living with the Enemy // Curr. Opin. Immunol. Cell Mol. Biol.— 2003.— Vol. 15.— P. 450—455.
17.    Wahab F. et al. Risk factors for multi-drug resistant tuberculosis in patients at tertiary care hospital, Peshawar // J. Coll. Physicians Surg. Pak.— 2009.— Vol. 19 (3).— P. 162—164.

Інше:
Контактна інформація:
Платонова Ірина Львівна, к. біол. н., ст. наук. співр., пров. наук. співр. відділу епідеміології, клініки туберкульозу  
79066, м. Львів–Сихів, вул. Зелена, 477
Тел. (0322) 36-89-46. Е-mail: Platonova_IL@mail.ru

Стаття надійшла до редакції 17 лютого 2016 р.

Мета роботи — оптимізація етіотропного та патогенетичного лікування хворих на вперше діагностований туберкульоз легень залежно від стану всмоктувальної функції тонкої кишки та  мікробіоценозу товстої.
Матеріали та методи. У контрольоване дослідження ввійшли 73 хворих на вперше діагностований туберкульоз (ВДТБ), яким проводили лактулозно-манітоловий тест та бактеріологічне і мікологічне дослідження порожнинного вмісту товстої кишки. Пацієнти з тяжким та помірним порушенням всмоктування у тонкій кишці ввійшли в групу 1, з легким порушенням всмоктування та нормальною абсорбцією — в групу 2. Кожну групу поділили на основну (А) та контрольну (Б) підгрупи. Підгрупа 1А отримувала в складі стандартної схеми етіотропного лікування (ССЕЛ) ін’єкційні форми ізоніазиду та рифампіцину, а також пре- та пробіотик, підгрупа 2А — пре- та пробіотик на додачу до пероральної ССЕЛ. Пацієнти контрольної групи отримували лише ССЕЛ перорально.
Результати та обговорення. Конверсія харкотиння за мазком до кінця інтенсивної фази лікування відбулася у 100 % хворих підгрупи 1А, у контрольній підгрупі 1Б — у 53,9 % (р < 0,05), у підгрупі 2 А — у 95,8 %, тобто на 11,6 % частіше порівняно з підгрупою 2Б (р > 0,05). Термін припинення бактеріовиділення у підгрупі 1А скоротився на 0,22 міс порівняно з підгрупою 1Б (р > 0,05), у підгрупі 2А — на 0,14 міс порівняно з підгрупою 2Б (р > 0,05). Позитивна рентгенодинаміка в кінці 2-го місяця лікування спостерігалася у 64,7 % хворих підгрупи 1А та 66,7 % підгрупи 2А, що вірогідно перевищувало показники контрольних підгруп (р < 0,05).
Висновки. Оптимізація етіотропного та патогенетичного лікування вперше діагностованого туберкульозу з урахуванням стану абсорбції у тонкій кишці та мікробіоценозу товстої дає змогу значно підвищити ефективність лікування цього захворювання.

Ключові слова: туберкульоз, синдром мальабсорбції, дисбактеріоз товстої кишки, кишкова проникність.

Список літератури:  
1.    Линева З.Е., Гуляева Н.А., Романова М.В. и др. Клинико-бактериологические проявления дисбактериоза кишечника у больных туберкулезом легких, осложненным сопутствующей патологией со стороны желудочно-кишечного тракта // Междунар. журн. прикладных и фундаментальных исследований.— 2013.— № 11.— С. 88—93.
2.    Наказ МОЗ України № 620 від 04.09.2014 р. «Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги. Туберкульоз у дорослих».— К., 2014.— 177 с.
3.    Пат. 2202794 РФ, МПК G01N 33/00. Неинвазивный способ определения проницаемости кишечной стенки / Пет­ров В.И., Новочадов В.В., Смоленов И.В., Дегтева Н.В.; заявитель и патентообладатель Волгоградская медицинская академия.— № 97117667/14; Заявл. 28.10.1997; опубл. 20.04.2003.— 4 с.
4.    Тодоріко Л.Д. Характеристика супутніх захворювань травної системи та їхня роль у формуванні резистентного туберкульозу легень // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-ін­фекція.— 2014.— № 3.— С. 68—73.
5.    Туберкульоз в Україні (аналітично-статистичний довідник).— К., 2015.— 173 с.
6.    Dooley K.E., Lahlou O., Ghali I. et al. Risk factors for tubercu­losis treatment failure, default, or relapse and outcomes of retreatment in Morocco // BMC Public Health.— 2011.— http://www.biomedcentral.com/1471—2458/11/140.
7.    Nazareth Fernandes da Paz L., Deise de Oliveira Ohnishi M., Melo Barbagelata C. et al. Effectiveness of tuberculosis treat­ment // J. Bras. Pneumol. —2012.— Vol. 38 (4).— Р. 503—510.
8.    Purchiaroni F., Tortora A., Gabrielli M. et al. The role of intestinal microbiota and the immune system // Eur. Rev.  Med. and Pharmacol. Sci.— 2013.— N 17.— Р. 323—333.

Інше:
Контактна інформація:
Тодоріко Лілія Дмитрівна, д. мед. н., проф., зав. кафедри фтизіатрії та пульмонології       
58002, м. Чернівці, пл. Театральна, 2. Е-mail: mutia2@rambler. ru

Стаття надійшла до редакції 31 березня 2016 р.

Мета роботи — вивчити особливості туберкульозу периферичних лімфатичних вузлів, поєднаного з туберкульозом органів дихання, та встановити причини несвоєчасної його діагностики у дітей.
Матеріали та методи. Проаналізовано 137 історій хвороб дітей віком від 0 до 15 років, яких лікували з приводу локальних форм позагрудного туберкульозу в спеціалізованому дитячому стаціонарі в 1988—2015 рр.
Результати та обговорення. Зі 137 дітей із позагрудним туберкульозом туберкульоз периферичних лімфатичних вузлів був у (35,8 ± 6,8) %. У (77,6 ± 6,7) % дітей він поєднувався з туберкульозом органів дихання, при цьому переважав ((81,6 ± 6,9) %) туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів. У 7,9 % був міліарний туберкульоз. Хворобу виявляли ((91,8 ± 4,0) %) під час звернення по медичну допомогу. До вступу в спеціалізований стаціонар (73,5 ± 7,3) % дітей лікували в лікарнях загальної мережі. У (44,9 ± 10,8) % хворобу діагностували несвоєчасно. Захворювання розвивалося у дітей зі зниженою реактивністю організму ((77,6 ± 6,7) %) та невакцинованих або щеплених вакциною БЦЖ неефективно ((63,3 ± 8,6) %).
Висновки. Особливостями поєднаних форм туберкульозу периферичних лімфовузлів є різновид уражених лімфатичних вузлів, ураження кількох їхніх груп, дещо більша схильність до утворення конгломератів і розташування уражених лімфатичних вузлів ланцюжком, поєднання їх з міліарним туберкульозом і менінгоенцефалітом. Причинами несвоєчасної діагностики туберкульозу були недостатня пильність лікарів щодо туберкульозу, брак інформації про джерело інфекції та зниження чутливості на туберкулін.

Ключові слова: туберкульоз периферичних лімфатичних вузлів, туберкульоз органів дихання, діагностика, діти.

Список літератури:  
1.    Аксенова В.А. Внелегочные формы туберкулеза у детей в России (эпидемиология, клинические формы и их наблюдение) // Пробл. туб.— 2001.— № 4.— С. 6—9.
2.    Баринов В.С., Прохорович Н.А., Иванова Т.Н., Семен­чен­ко П.В. Особенности туберкулеза периферических лимфатических узлов при специфическом процессе в органах дыхания // Пробл. туб. и бол. легких.— 2003.— № 5.— С. 21—23.
3.    Білогорцева О.І. Епідеміологічна ситуація щодо туберкульозу у дітей в Україні та шляхи удосконалення надання протитуберкульозної допомоги дітям // Совр. педиатр.— 2014.— № 5.— С. 22—26.
4.    Мотанова Л.Н., Безуглая С.Ю. Эпидемиологические и клинические аспекты внелегочного туберкулеза у детей и подростков в Приморском крае // Пробл. туб.— 2004.— № 1.— С. 5—8.
5.    Охорзина Н.А. Диагностика и лечение туберкулеза периферических лимфатических узлов у детей и подростков // Пробл. туб.— 2003.— № 1.— С. 36—39.
6.    Чеботарева А.А., Чеботарева Т.В., Облогина Л.И. и др. Методы выявления и клиническая характеристика внелегочного туберкулеза у детей из групп риска // Пробл. туб. и бол. легких.— 2008.— № 4.— С. 11—17.
7.    Swaminathan S., Rekha В. Pediatric tuberculosis: global overview and challenges // Clinical Infectious Diseases.— 2010.— May 15.— N 50 (Supplement 3).— P. 184—194.— Режим доступу: http://cid.oxfordjournals.org/content/50/Supplement_3/S184.full.pdf+html.

Інше:
Контактна інформація:
Миколишин Лідія Іванівна, д. мед. н., проф. кафедри фтизіатрії і пульмонології  
79066, м. Львів–Сихів, вул. Зелена, 477
Е-mail: lidiya.mykolyshyn@gmail.com

Стаття надійшла до редакції 12 лютого 2016 р.

Мета роботи — оцінити результати туберкульозу органів дихання залежно від наявності дисплазії сполучної тканини через 5 років після лікування.
Матеріали та методи. Вивчено результати туберкульозу органів дихання у 255 осіб, з них 65,1 % з фенотипічними ознаками дисплазії сполучної тканини (ДСТ).
Результати та обговорення. Після перенесеного туберкульозу органів дихання у 33,7 % хворих з ДСТ були виявлені великі залишкові зміни, з пацієнтів без ДСТ — у 19,1 %. У 10,2 % осіб з ДСТ було виявлено ​​резистентність, у 16,2 % — невдачу в лікуванні, у 9 % — рецидиви, померли 4,7 %, тоді як тільки у 2,2 % пацієнтів без ДСТ відзначалася резистентність.
Висновки. Несприятливий перебіг процесу спостерігався у 40,2 % пацієнтів з ДСТ і у 2 % — без неї.

Ключові слова: туберкульоз органів дихання, дисплазія сполучної тканини.

Список літератури:  
1.    Абакумова Л.Н. Клинические формы дисплазии соединительной ткани у детей.— СПб, 2006.— 36 с.
2.    Баклунов В.В. Клініко-імунологічні ообливості рецидивуючого бронхіту у дітей з ситемною дисплазією сполучної тканини): автореф. дис. …канд. мед. наук.— Харків, 2007.— 21 с.
3.    Василенко Г.П. Диспластикозависимые изменения органов дыхания // Медицина и образование Сибири.— 2010.— № 3.— С. 21—22.
4.    Ерохин В.В. Клиническая биология легких в норме и при патологии / Под ред. В.В. Ерохина, Л.К. Романовой.— М., 2000.— С. 209—221.
5.    Ерохин В.В. О некоторых механизмах патогенеза туберкулеза // Туберкулез и болезни легких.— 2009.— № 11.— С. 3—8.
6.    Клеменов А.В. Недифференцированная дисплазия соединительной ткани.— М.: Информатех, 2006.— 120 с.
7.    Марушко Ю.В. Синдром дисплазии соединительной ткани у детей // Совр. педиатр.— 2005.— № 4.— С. 167—171.
8.    Омельченко Л.И., Николаенко В.Б. Дисплазия соединительной ткани у детей // Doctor.— 2004.— № 1.— С. 44— 47.
9.    Петренко В.І. До міжнародного дня боротьби з туберкульозом: «Охопити три мільйони: виявити, лікувати, вилікувати туберкульоз» //Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-ін­фек­ція.— 2014.— № 1 (16).— С. 3—6.
10.    Петренко В.І., Процюк Р.Г. Проблема туберкульозу в Україні // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція.— 2015.— № 2 (21).— С. 3—5.
11.    Фещенко Ю.І., Черенько С.О., Барбова А.І. Туберкульоз із розширеною резистентністю: епідеміологічні аспекти, проб­леми діагностики і лікування // Укр. пульмонол. журн.— 2013.— № 3.— С. 31—33.
12.    Фещенко Ю.І., Мельник В.М., Турченко Л.В. Концепція реформування протитуберкульозної служби і оптимізації протитуберкульозних заходів в Україні (проект) // Укр. пульмонол. журн.— 2015.— № 1.— С. 5—9.

Інше:
Контактна інформація:
Суханова Лідія Анатоліївна, д. мед. н., проф. кафедри дитячої фтизіатрії і пульмонології   
61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58
Тел. (097) 818-92-15
Е-mail: sla2011@i.ua

Стаття надійшла до редакції 14 березня 2016 р.

Мета роботи – дослідити алельний стан генів біотрансформації ксенобіотиків глутатіон-S-трансферази класів T1 (GSTТ1) і M1 (GSTМ1) у хворих на туберкульоз (ТБ) легень.
Матеріали та методи. Обстежено 100 хворих із вперше діагностованим туберкульозом (ВДТБ)  легень, які перебували на стаціонарному лікуванні в Чернівецькому обласному та міському протитуберкульозних диспансерах. Контрольну групу склали 50 практично здорових осіб. Геномну ДНК виділяли з цільної венозної крові. Поліморфні ділянки GSTM1 і GSTT1 виокремлювали за допомогою мультикомплексної полімеразної ланцюгової реакції, згідно з протоколом для миттєвого аналізу поліморфізму за методом M. Arana і співавт. (1996).
Результати та обговорення. У 39,99 % обстежених була мутація в промоторній зоні досліджуваних генів GST (у 20,55 % хворих на ТБ та у 16,44 % практично здорових), 64,81 % з них є носіями патологічного 0/0-генотипу гена GSTM1 у гаплотипі, тоді як комбінацію гомозиготної мутації гена GSTТ1 0/0 виявляють у 2,33 разу частіше (27,78 %). Носіями патологічних генотипів обох ізоформ генів GST є 4,17 % хворих на ТБ легень.
Висновки. Сприятлива комбінація функціональних алелей у гаплотипі характеризується частішою появою ВДТБ легень на 26,09 % (c2 = 4,37; p = 0,037) за умов легшого клінічного перебігу, на тлі рідшої ко- і поліморбідності — на 31,01 % (c2 = 5,53; р = 0,019) і 31,38 % (c2 = 4,07; р = 0,044) відповідно та частішим припиненням бактеріовиділення на 60-й дозі — на 18,40 % (c2 = 3,59; р = 0,052) і 45,64 % (р = 0,002) відповідно.

Ключові слова: туберкульоз, глутатіон-S-трансфераза, поліморфізм, гени.

Список літератури:  
1.    Запорожан В.М., Бажора Ю.І., Крисюн В.Й. та ін. Молеку­лярна епідеміологія.— Одеса: ОДМУ, 2009.— 356 с.
2.    Kasthurinaidu S.P., Ramasamy T., Ayyavoo J. et al. GST M1-T1 null allele frequency patterns in geographically assorted human populations: a phylogenetic approach // PLoS One.— 2015.— Vol. 10 (4).— P. 23—27.
3.    Maggie Ramzy M., Mohei El-Din Solliman M., Hany Abdel-Hafiz A. et al. Genetic polymorphism of GSTM1 and GSTP1 in lung cancer in Egypt// Intern. J. Of Collabor. Research on Intern. Med. &Public Health.— 2011.— Vol. 3, N 1.— P. 41—51.
4.    Teixeira R.L., Morato R.G., Cabello P.H. et аl. Genetic po­­lymorphisms of NAT2, CYP2E1 and GST enzymes and the occurrence of antituberculosis drug-induced hepatitis in Bra­zilian TB patients // Mem. Inst. Oswaldo. Cruz.— 2011.— Vol. 106 (6).— P. 716—724.

Інше:
Контактна інформація:
Тодоріко Лілія Дмитрівна, д. мед. н., проф., зав. кафедри фтизіатрії та пульмонології       
58002, м. Чернівці, пл. Театральна, 2
Е-mail: mutia2@rambler. ru

Стаття надійшла до редакції 31 березня 2016 р.

Актуальність проблеми зумовлена складнощами диференціальної діагностики етіології плеврального випоту (процесу).
Мета роботи — поділитися особливостями перебігу хвороби Лайма, що маніфестувала синдромом плеврального випоту, а у подальшому — неврологічними порушеннями та ураженням серця, що призвело до летального наслідку.
Матеріали та методи. Під спостереженням перебувало двоє хворих на хворобу Лайма, що супроводжувалася синдромом плеврального випоту.
Результати та обговорення. За перебігом та маніфестацією хвороба нагадувала пневмонію. У процес було втягнуто серцево-судинну систему, суглоби та спинний мозок і праву плевральну порожнину.
Висновки. Синдром плеврального випоту може бути одним із маніфестуючих синдромів хвороби Лайма. Лише професійно зібраний епідеміологічний анамнез може дати підстави запідозрити хворобу і виконати специфічне дослідження для виявлення антитіл до збудника бореліозу шляхом імуноферментного аналізу.
Через неправильно зібраний анамнез не змогли своєчасно діагностувати захворювання в обох хворих.

Ключові слова: синдром плеврального випоту, бореліоз, діагностика.

Список літератури:  
1.    Болецька Т.О., Чемич М.Д. Епідеміологічна ситуація з Лайм-бореліозу в Сумській області // Інфекційні хвороби.— 2014.— № 3 (77).— С. 82—87.
2.    Дужий І.Д. Клінічна плеврологія.— К.: Здоров’я, 2000.— 382 c.
3.    Дужий І.Д. Труднощі діагностики хвороб плеври.— Суми: Мрія, 2007.— 560 c.
4.    Завалицина И.А., Спирина Н.Н., Бойко А.Н. Хронические нейроинфекции.— М., ГЭОТАР-Медиа, 2011.— 560 с.
5.    Зінчук О.М. Безеритемні форми лайм-бореліозу: важливість своєчасної діагностики // Наук. вісн. Ужгородського університету. Серія «Медицина».— 2008.— № 34.— С. 60—62.
6.    Зінчук О.М. Безсимптомний перебіг лайм-бореліозу у робітників професійних груп із високим ризиком зараження // Інфекційні хвороби.— 2014.— № 2.— С. 39—42.
7.    Куляс С.М. Сучасний погляд на особливості специфічної діагностики, лікування та профілактики лайм-бореліозу // Biomedical and biosocial anthropology.— 2013.— № 20.— С. 245—251.
8.    Малый В.М., Шепелева Н.В., Волобуева О.В., Гриненко В.А. Лайм-боррелиоз: современное состояние проблемы // Междунар. мед. жур.— 2009.— Т. 15, № 1 (57).— С. 123—126.
9.    Наказ МОЗ України від 16.05.2005 № 218 «Про посилення заходів з діагностики та профілактики іксодових кліщових бореліозів в Україні».
10.    Никифоров А.С., Коновалов А.Н., Гусев Е.И. Клиническая неврология: в трех томах.— Т. ІІ.— М.: Медицина, 2002.— 792 с.
11.    Федонюк Л.Я., Чабан Г.П., Рибіцька Л.Н., Авсюкевич О.С. Епідеміологічна характеристика, особливості клінічного перебігу та діагностики системного кліщового бореліозу в Тернопільській області // Таврический медико-биологический вестник.— 2013.— Т. 16, № 1, Ч. 2 (61).— С. 198—202.
12.    Чемич М.Д., Болецька Т.О., Христенко Г.І. Клініко-епіде­міологічні особливості іксодового кліщового бореліозу на Сумщині // Профілакт. мед.— 2011.— № 4.— С. 56—59.
13.    Hsiang-Cheng Cheng, Chieng-Ming Shih, Jenn-Haung Lai, Li-Lian Chao, San-Yuan Kuo, Deh-Ming Chang. Pleural effusion as a manifestation of Lyme disease // The Journal Of Reumatology.— 2004.— N 4.— P. 811— 813.

Інше:
Контактна інформація:
Дужий Ігор Дмитрович, д. мед. н., проф., зав. кафедри загальної хірургії, радіаційної медицини та фтизіатрії   
40021, м. Суми, вул. Гамалея, 1/39
Тел. (0542) 65-65-55
E-mail: info@dgs.sumdu.edu.ua

Стаття надійшла до редакції 15 грудня 2015 р.

Попри успіхи в діагностиці та лікуванні туберкульозу легень, досягнуті за останніх 20 років, актуальною проблемою фтизіатричної практики залишаються позалегеневі форми туберкульозу, серед яких особ­ливої уваги потребує туберкульозний середній отит.
Для позалегеневого туберкульозного отиту характерні особливості, які унеможливлюють своєчасну діагностику і лікування згаданої патології, що з часом може призвести до виникнення секвестрів не тільки стінок барабанної порожнини, слухових кісточок, а й лабіринту з формуванням нориць та внутрішньо­черепних ускладнень. Тому особливої актуальності набуває застосування додаткових методів, а саме комп’ютерної томографії скроневих кісток у комплексі з клінічним і аудіометричним дослідженнями, для діагностики позалегеневого туберкульозного середнього отиту і оцінки ефективності лікування означеного контингенту хворих.
У статті наведено клінічний приклад діагностики і лікування позалегеневого туберкульозного середнього отиту.

Ключові слова: позалегеневий туберкульозний середній отит, комп’ютерна томографія, діагностика, лікування.

Список літератури:  
1.    Дадамухамедов А.Н. Клиника и лечение гнойных средних отитов и их осложнений у туберкулезных больных: Авто­реф. дис. ...д-ра мед. наук.— Ташкент, 1975.— 22 c.
2.    Єщенко О.Г. та ін. МОЗ України. Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Тубер­кульоз».— К., 2014.— 87 с.
3.    Махмутов И.Ф.  Туберкулез среднего уха у больных туберкулезом легких и плевры [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.mediasphera.ru/journals/oto/detail/ 571/8773/
4.    Мельник В.М. Аналітичний погляд на проблему хіміорезистентного туберкульозу: нинішній стан, досягнення та деякі невирішені питання // Укр. пульмонол. журн.— 2012.— № 1.— С. 5—7.
5.    Наказ МОЗ України № 181 «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Отола­рин­гологія»» [Чинний від 2009—03—24].— К.: МНІАЦ медичної статистики МВЦ «Медінформ», 2009.— 103 с.
6.    Наказ МОЗ України № 318 «Протокол по впровадженню ДОТС-стратегії в Україні» [Чинний від 2006—05—24].— К.: Міністерство охорони здоров’я України, 2006.— 51 с.
7.    Пальчун В.Т., Преображенский Н.А. Болезни уха, горла, носа.— М.: Медицина, 1978.— С. 423—424.
8.    Петренко В.М. та ін. Оцінка результатів лікування хворих на вперше діагностований туберкульоз легень та з рецидивами захворювання за показниками когортного аналізу // Укр. пульмонол. журн.— 2011.— № 1.— С. 5—10.
9.    Протокол надання медичної допомоги хворим на туберкульоз: Наказ МОЗ України № 384 від 09.06.2006 р.— К., 2006.— 78 с.
10.    Тодоріко Л.Д. та ін. Оптимізація стандартного режиму хіміо­терапії при лікуванні хворих на мультирезистентний туберкульоз легень // Укр. пульмонол. журн.— 2012.— № 1.— С. 8—12.
11.    Туберкулез среднего уха [Электронный ресурс].— Режим доступа: http://meduniver.com/Medical/otorinolaringologia_bolezni_lor_organov/146.html.
12.    Туберкулезный средний отит [Электронный ресурс].— Режим доступа: http://ilive.com.ua/health/tuberkuleznyy-sredniy-otit_75213i15951.html.
13.    Федчишин А. Влияние мобильных телефонов на человека [Электронный ресурс].— Режим доступа: http://gamma7.m-l-m.info/zashhita-ot-elektromagnitnogo-izlucheniya/vliyanie-elekt­ro­magnitnogo-izlucheniya-na-cheloveka/mobilnye-telefony.
14.    Фещенко Ю.І. та ін. Оцінка контролю за туберкульозом в Україні за період 2006—2010 роки // Укр. пульмонол. журн.— 2011.— № 4.— С. 5—10.
15.    Шрамко А.Н. Острый туберкулезный средний отит, ос­­лож­ненный парезом лицевого нерва [Электронный ресурс].—Режим доступа: http://www.lorlife.kiev.ua/2013/2013_2_75.pdf.
16.    Treatment of tuberculosis: guidelines for national programmers / Geneva: WHO, 2003.— 313 p.

Інше:
Контактна інформація:
Ігнатьєва Вікторія Ігорівна, к. мед. н., ст. наук. співр.
03680, м. Київ, вул. М. Амосова, 10
Е-mail: ignatieva@ifp.kiev.ua

Стаття надійшла до редакції 23 жовтня 2015 р.

Мета роботи — вивчення можливості розвитку туберкульозного плевриту на ґрунті стійкості збудника туберкульозу.
Матеріали та методи. Автори дослідили 5 клінічних випадків туберкульозного плевриту, під­тверд­женого гістологічно та мікробіологічно.
Результати та обговорення. Термін встановлення плевриту — 2—5 міс. Загалом специфічну природу захворювання верифіковано лише після пролонгації захворювання за типом туберкульозного спондиліту в усіх 5 хворих та після приєднання до остеомієліту хребта легеневого процесу у 3 осіб. При цьому МРТБ діагностовано у 2 хворих. Процес встановлено після 4 міс диференціації. У однієї з цих осіб поліорганність ураження закінчилася летально, в іншої — переведенням на паліативну терапію. У 2 хворих процес стабілізувався і завершився формуванням фіброзно-кісткового анкілозу хребта. П’ята хвора залишається на антибактеріальній терапії за І категорією.
Висновки. Туберкульозний плеврит може зумовлюватися первинно стійкими мікобактеріями, в разі запізнілого виявлення захворювання ускладнюється позалегеневими і поліорганними формами туберкульозу. Ефективність лікування останнього залежить від задавненості процесу.

Ключові слова: плеврит, задавненість, резистентність, ефективність лікування.

Список літератури:  
1.    Дужий І.Д. Труднощі діагностики хвороб плеври : монографія.— Суми: Мрія, 2007.— 560 c.
2.    Клішина Л.С., Баранова В.В., Полякова В.Г., Стоянова О.О., Миронова Л.А. Аналіз первинного виходу на інвалідність хворих на позалегеневий туберкульоз у луганській області за період 2007—2009 роки // Укр. мед. альманах.— 2011.— Т. 14, № 5.— С. 78—80.
3.    Корецкая Н.М. Эпидемиология, патогенез и патоморфология остропрогрессирующего туберкулеза легких // Сиб. мед. журн.— 2011.— Т. 101, № 2.— С. 5—8.
4.    Лискина И.В. Особенности смертельных исходов при туберкулезе легких у взрослых пациентов высокоспе­циали­зи­рованного медицинского учреждения (по данным клинико-патологоанатомического анализа) // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція.— 2014.— № 3.— С. 31—38.
5.    Лискина И.В. Туберкулезные плевриты: эпидемиологичес­кие и клинико-анатомические аспекты, современное состояние проблемы в Украине // Укр. пульмонол. журн.— 2004.— № 1.— С. 47—50.
6.    Маргітич В.О., Дудник А.Б. Мультирезистентний туберкульоз з поліорганним ураженням // Укр. мед. часопис.— 2010.— № 3.— С. 88—89.
7.    Опанасенко Н.C., Лискина И.В. Туберкулезный плеврит у больных разного возраста: эпидемиологическое и клинико-анатомическое исследование // Пробл. старения и долголетия.— 2004.— Т. 13, № 2.— C. 178—186.
8.    Рабухин А.Е. Туберкулез органов дыхания.— М.: Медицина, 1976.— 328 с.
9.    Радиш Г.В. Ефективність і переносимість геміфлоксацину та інших фторхінолонів у режимах антимікобактеріальної те­­рапії хворих на мультирезистентний деструктивний туберкульоз легень // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-ін­­фекція.— 2014.— № 3.— С. 22—30.
10.    Семененков Ю.Л., Гарбулин А.Е. Плевриты.— К.: Здоров’я, 1983.— 181 с.
11.    Туберкульоз в Україні: Аналітично-статистичний довідник.— К., 2015.
12.    Фещенко Ю.І., Ільницький І.Г., Мельник В.М., Пана­­сюк О.В. Туберкульоз позалегеневої локалізації— К.: Логос, 1998.— 380 с.
13.    Фещенко Ю.І., Мельник В.М., Опанасенко М.С. Реорга­ні­зація, реструктуризація та реформування протитуберкульозної служби в Україні .— К., 2015.— 172 с.
14.    Хоменко А.Г. Болезни органов дыхания.— Медицина, 1996.— Т. 4.— 89 с.
15.    Черенько С.О., Гранкіна Н.В., Погребна М.В. Тривалість інтенсивної фази хіміотерапії при лікуванні хворих на мультирезистентний туберкульоз // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція.— 2015.— № 4.— С. 7—11.
16.    Falzon D., Gandhi N., Migliori G.B. et al. Resistance to fluo­roquinolones and second-line injectable drugs: impact on mul­tidrug-resistant TB outcomes // Eur Respir J.— 2013.— Vol. 42.— Р. 156—168
17.    Orenstein E.W., Basu S., Shah N.S., et al. Treatment outcomes among patients with multidrug-resistant tuberculosis: syste­matic review and meta-analysis // Lancet Infect. Dis.— 2009.— Vol. 9.— Р. 153—161.
18.    World Health Organization (WHO). Global tuberculosis report 2015 (WHO/HTM/TB/2015.22). Geneva: WHO; 2015. Available from: http://www.who.int/tb/publications/global_report/en/.

Інше:
Контактна інформація:
Дужий Ігор Дмитрович, д. мед. н., проф., зав. кафедри загальної хірургії, радіаційної медицини та фтизіатрії  
40021, м. Суми, вул. Гамалея, 1/39
Тел. (0542) 65-65-55
Е-mail: gensurgery@med.sumdu.edu.ua

Стаття надійшла до редакції 10 березня 2016 р.

Ідіопатична CD4+ Т-клітинна лімфопенія — гетерогенний імунологічний синдром, за якого стійко знижена кількість лімфоцитів із фенотипом CD3+CD4+ в крові (< 300 клітин/мкл та < 20 % загального пулу Т-клітин) за нормальних інших параметрів імунного статусу та без ВІЛ-інфекції. Серед загальної популяції ця імунна дисфункція спостерігається у 0,25—0,4 % випадків, однак серед госпіталізованих пацієнтів питома вага імунодефіциту зростає до 5—6 %.
Ідіопатична CD4+ Т-клітинна лімфопенія зумовлює розвиток тяжких рецидивних опортуністичних інфекцій, зокрема герпесвірусних, папіломавірусних, мікобактеріальних і пневмоцистних, та призводить до формування непротективного імунітету після вакцинації. У багатьох пацієнтів виникають алергійні, автоімунні, імунозапальні й неопластичні ускладнення. Серед автоімунних виявів імунодефіциту переважає первинний синдром Шегрена. У 20 % випадків розвиваються лімфопроліферативні і солідні пухлини, нерідко спричинені опортуністичними мікроорганізмами. Для лікування цього імунодефіциту запропоновано кілька імунотерапевтичних агентів, зокрема рекомбінантні інтерферони-альфа та гамма, інтерлейкіни-2 та -7, які продемонстрували ефективність у клінічних випадках та невеликих контрольованих випробуваннях. У вкрай тяжких випадках проводять трансплантацію стовбурових гемопоетичних клітин від сумісного донора.

Ключові слова: ідіопатична CD4+ Т-клітинна лімфопенія, імунодефіцит, імунотерапія.

Список літератури:  
1.    Abraham R.S., Recher M., Giliani S. et al. Adult-onset mani­festation of idiopathic T-cell lymphopenia due to a heterozygous RAG1 mutation // J. Allergy Clin. Immunol.— 2013.— Vol. 131 (5).— P. 1421—1423.
2.    Ahmad D.S., Esmadi M., Steinmann W.C. et al. Idiopathic CD4 Lymphocytopenia: Spectrum of opportunistic infections, mali­gnancies, and autoimmune diseases // Avicenna J. Med.— 2013.— Vol. 3 (2).— P. 37—47.
3.    Ahn I.S., Kim H.G., Ryu J.S. et al. A case of pulmonary cryp­tococcosis with non-small cell lung cancer in idiopathic CD4+ T-lymphocytopenia // Yonsei Med. J.— 2005.— Vol. 46 (1).— P. 173—176.
4.    Alisjahbana B., Dinata R., Sutedja E. et al. Disfiguring generalized verrucosis in an indonesian man with idiopathic CD4 lymphopenia // Arch. Dermatol.— 2010.— Vol. 146 (1).— P. 69—73.
5.    Alstadhaug K.B., Croughs T., Henriksen S. et al. Treatment of progressive multifocal leukoencephalopathy with interleukin 7 // JAMA. Neurol.— 2014.— Vol. 71 (8).— P. 1030—1035.
6.    Anzalone G., Cei M., Vizzaccaro A. et al. M. Kansasii pulmo­nary disease in idiopathic CD4+ T-lymphocytopenia // Eur. Respir J.— 1996.— Vol. 9 (8).— P. 1754—1756.
7.    Ban S.A., Salzer E., Eibl M.M. et al. Combined immunodefi­ciency evolving into predominant CD4+ lymphopenia caused by somatic chimerism in JAK3 // J. Clin. Immunol.— 2014.— Vol. 34 (8).— P. 941—953.
8.    Baroudjian B., Viguier M., Battistella M. et al. Psoriasis asso­ciated with idiopathic CD4+ T-cell lymphopenia: a regulatory T-cell defect? // Br. J. Dermatol.— 2014.— Vol. 171 (1).— P. 186—189.
9.    Ben Rejeb A., Ebdelli N., Bouali M.R. et al. Primary digestive tract Kaposi sarcoma with idiopathic CD4+ lymphocytopenia, HIV negative, HHV8 positive // Gastroenterol. Clin. Biol.— 2001.— Vol. 25 (6—7).— P. 707—710.
10.    Bignon A., Régent A., Klipfel L. et al. DUSP4-mediated acce­lerated T-cell senescence in idiopathic CD4 lymphopenia // Blood.— 2015.— Vol. 125 (16).— P. 2507—2518.
11.    Böhm M., Luger T.A., Bonsmann G. et al. Disseminated giant molluscum contagiosum in a patient with idiopathic CD4+ lymphocytopenia. Successful eradication with systemic inter­feron // Dermatology.— 2008.— Vol. 217 (3).— P. 196—198.
12.    Bugault F., Benati D., Mouthon L. et al. Altered responses to homeostatic cytokines in patients with idiopathic CD4 lympho­cytopenia // PLoS One.— 2013.— Vol. 8 (1).— P. e55570.
13.    Busch M.P., Valinsky J.E., Paglieroni T. et al. Screening of blood donors for idiopathic CD4+ T-lymphocytopenia // Transfu­sion.— 1994.— Vol. 34 (3).— P. 192—197.
14.    Busse P.J., Cunningham-Rundles C. Primary leptomeningeal lymphoma in a patient with concomitant CD4+ lymphocyto­penia // Ann. Allergy Asthma Immunol.— 2002.— Vol. 88 (3).— P. 339—342.
15.    Calbo Mayo J.M., Mateos Rodriguez F., Martinez Alfaro E., Rivera Vaquerizo P. Intestinal tuberculosis in a patient with idiopathic CD4+ T-lymphocytopenia // Med. Clin. (Barc).— 2005.— Vol. 124 (14).— P. 559.
16.    Campbell J.K., Prince H.M., Juneja S.K. et al. Diffuse large cell lymphoma and t(8; 22) (q24; q11) in a patient with idiopa­thic CD4+ T-lymphopenia // Leuk. Lymphoma.— 2001.— Vol. 41 (3—4).— P. 421—423.
17.    Cascio G., Massobrio A.M., Cascio B. et al. CD4 lymphocyto­penia in patients without significant clinical pathology // Minerva Med.— 1996.— Vol. 87 (11).— P. 539—544.
18.    Cervera C., Fernández-Avilés F., de la Calle-Martin O. et al. Non-myeloablative hematopoietic stem cell transplantation in the treatment of severe idiopathic CD4+ lymphocytopenia // Eur. J. Haematol.— 2011. —Vol. 87 (1).— P. 87—91.
19.    Cohen K., Hadary R., Shilo L. et al. Liver injury in idiopathic CD4+ T-cell lymphocytopenia // Harefuah.— 2012.— Vol. 151 (12).— P. 688—691.
20.    Cunningham-Rundles C., Murray H.W., Smith J.P. Treatment of idiopathic CD4 T lymphocytopenia with IL-2 // Clin. Exр. Immunol.— 1999.— Vol. 116 (2).— P. 322—325.
21.    Djomand G., Diaby L., N’Gbichi J.M. et al. Idiopathic CD4+ T-lymphocyte depletion in a west African popula­tion // AIDS.— 1994.— Vol. 8 (6).— P. 843—847.
22.    Eftekhari K., Say E.A., Shields C.L. et al. Orbital lymphoma in the setting of idiopathic CD4+ lymphocytopenia (HIV-negative AIDS) // Ophthal. Plast. Reconstr Surg.— 2011.— Vol. 27 (5).— P. e134—136.
23.    Ferrer X., Vital C., Larriviere M. et al. Idiopathic CD4+ T-cell lymphocytopenia and subacute inflammatory demyelinating polyradiculoneuropathy // Neurology.— 1995.— Vol. 45 (1).— P. 196—197.
24.    Goodrich A.L., Tigelaar R.E., Watsky K.L., Heald P.W. Idio­pathic CD4+ lymphocyte deficiency. Report of an unusual case associated with atopic dermatitis and allergic contact dermatitis and review of the literature // Arch. Dermatol.— 1993.— Vol. 129 (7).— P. 876—878.
25.    Gorska M.M., Alam R. Consequences of a mutation in the UNC119 gene for T cell function in idiopathic CD4 lympho­penia // Curr. Allergy Asthma Rep.— 2012.— Vol. 12 (5).— P. 396—401.
26.    Gubinelli E., Posteraro P., Girolomoni G. Idiopathic CD4+ T lymphocytopenia associated with disseminated flat warts and alopecia areata // J. Dermatol.— 2002.— Vol. 29 (10).— P. 653—656.
27.    Haider S., Nafziger D., Gutierrez J.A. et al. Progressive multi­focal leukoencephalopathy and idiopathic CD4+ lymphocy­to­penia: a case report and review of reported cases // Clin. Infect. Dis.— 2000.— Vol. 31 (4).— P. E20—22.
28.    Hamidieh A.A., Pourpak Z., Hamdi A. et al. Successful flu­darabine-based hematopoietic stem cell transplantation in a pediatric patient with idiopathic CD4+ lymphocytopenia // Pediatr. Transplant.— 2013.— Vol. 17 (4).— P. E109—111.
29.    Hanamura I., Wakita A., Harada S. et al. Idiopathic CD4+ T-lymphocytopenia in a non-Hodgkin’s lymphoma patient // Intern. Med.— 1997.— Vol. 36 (9).— P. 643—646.
30.    Hardman C.M., Baker B.S., Lortan J. et al. Active psoriasis and profound CD4+ lymphocytopenia // Br. J. Dermatol.— 1997.— Vol. 136 (6).— P. 930—932.
31.    Hochauf K., Bandt D., Pöhlmann C. et al. Fatal varicella zoster virus infection as first manifestation of idiopathic CD4+ T-cell lymphocytopenia // Eur. J. Clin. Microbiol. Infect. Dis.— 2005.— Vol. 24 (10).— P. 706—708.
32.    Holland S.M., Eisenstein E.M., Kuhns D.B. et al. Treatment of refractory disseminated nontuberculous mycobacterial infection with interferon gamma. A preliminary report // N. Engl. J. Med.— 1994.— Vol. 330 (19).— P. 1348—1355.
33.    Hubert P., Bergeron F., Ferreira V. et al. Defective p56Lck activity in T cells from an adult patient with idiopathic CD4+ lymphocytopenia // Int. Immunol.— 2000.— Vol. 12 (4).— P. 449—457.
34.    Ishida T., Hashimoto T., Arita M. et al. Pulmonary Myco­bacterium avium disease in a young patient with idiopathic CD4+ T lymphocytopenia // Intern. Med.— 1998.— Vol. 37 (7).— P. 622—624.
35.    Ismail F., Mahmoud A., Abdelhaleem H. et al. Primary Sjögren’s syndrome and B-non-Hodgkin lymphoma: role of CD4+ T-lymphocytopenia // Rheumatol. Int.— 2013.— Vol. 33 (4).— P. 1021—1025.
36.    Kanno H., Sasaki M., Kumagai H. et al. Epstein—Barr virus-positive malignant lymphoma of salivary gland developing in an infant with selective depletion of CD4-positive lymphocytes // Leuk. Lymphoma.— 2007.— Vol. 48 (1).— P. 183—186.
37.    Kirtava Z., Blomberg J., Bredberg A. et al. CD4+ T-lymphocy­topenia without HIV infection: increased prevalence among patients with primary Sjögren’s  syndrome // Clin. Exр. Rheu­matol.— 1995.— Vol. 13 (5).— P. 609—616.
38.    Kortsik C., Elmer A., Tamm I. et al. Pleural effusion due to Histoplasma capsulatum and idiopathic CD4 lymphocytopenia // Respiration.— 2003.— Vol. 70 (1).— P. 118—122.
39.    Kuijpers T.W., Ijspeert H., van Leeuwen E.M. et al. Idiopathic CD4+ T lymphopenia without autoimmunity or granulomatous disease in the slipstream of RAG mutations // Blood.— 2011.— Vol. 117 (22).— P. 5892—5896.
40.    Ladoyanni E., North J., Tan C.Y. et al. Idiopathic CD4+ T-cell lymphocytopaenia associated with recalcitrant viral warts and squamous malignancy // Acta Derm. Venereol.— 2007.— Vol. 87 (1).— P. 76—77.
41.    Lentino J.R., Brooks D. Pneumocystis carinii pneumonia and tuberculosis in an human immunodeficiency virus-seronegative patient without evidence of the idiopathic CD4+ T lymphopenia syndrome // Clin. Infect. Dis.— 1994.— Vol. 18 (3).— P. 470—471.
42.    Lin J.C., Tripathi H.M. Pure red cell aplasia and idiopathic CD4 T-lymphocytopenia // Clin. Infect. Dis.— 1994.— Vol. 18 (4).— P. 651—652.
43.    Litzman J., Bartonkova D., Lokaj J. The efficacy of levamisole treatment in patients with clinical signs of minor immuno­deficiency // Scripta Medica (brno).— 1995.— Vol. 68 (3—4).— P. 103—112.
44.    Longo F., Hébuterne X., Michiels J.F. et al. Multifocal MALT lymphoma and acute cytomegalovirus gastritis revealing CD4 lymphopenia without HIV infection // Gastroenterol. Clin. Biol.— 1999.— Vol. 23 (1).— P. 132 —136.
45.    Manchado Lopez P., Ruiz de Morales J.M.,  Ruiz González I., Rodriguez Prieto M.A. Cutaneous infections by papillomavirus, herpes zoster and Candida albicans as the only manifestation ofidiopathic CD4+ T lymphocytopenia // Int. J. Dermatol.— 1999.— Vol. 38 (2).— P. 119—121.
46.    Manfredi R., Calza L., Chiodo F. A new syndrome of long-term idiopathic, severe CD4+ lymphocytopenia: isolated paraparesis and conjunctival ischemic microangiopathy // J. Biol. Regul. Homeost.— Agents.— 2004.— Vol. 18 (1).— P. 33—37.
47.    Matsuyama W., Mizoguchi A., Hamasaki T. et al. Idiopathic CD4+ T-lymphocytopenia in chronic obstructive pulmonary disease // Intern. Med.— 1999.— Vol. 38 (1).— P. 71—72.
48.    McBath A., Stafford R., Antony S.J. Idiopathic CD4 lympho­penia associated with neuroinvasive West Nile disease: case report and review of the literature // J. Infect. Public. Health.— 2014.— Vol. 7 (2).— P. 170—173.
49.    Michel J.L., Perrot J.L., Mitanne D. et al. Metastatic epidermoid carcinoma in idiopathic CD4+ T lymphocytopenia syndrome // Ann. Dermatol. Venereol.— 1996.— Vol. 123 (8).— P. 478—482.
50.    Moloney F., Fernandez D., Harrington H. Progressive multifocal leucoencephalopathy in a patient with idiopathic CD4+ lym­phocytopenia // Ir. Med J.— 2012.— Vol. 105 (3).— P. 84—85.
51.    Moradi S., Chavoshzadeh Z., Izadyar M. et al. Angiocentric nasal T-cell lymphoma in a patient withidiopathic CD4+ lymphocytopenia // Iran. J. Allergy Asthma Immunol.— 2009.— Vol. 8 (4).— P. 215—218.
52.    Nakahira M., Matsumoto S., Mukushita N., Nakatani H. Prima­ry aspergillosis of the larynx associated with CD4+ T lympho­cytopenia // J. Laryngol. Otol.— 2002.— Vol. 116 (4).— P. 304—306.
53.    Netea M.G., Brouwer A.E., Hoogendoorn E.H., Van der Meer J.W. Two patients with cryptococcal meningitis and idiopathic CD4 lymphopenia: defective cytokine production and reversal by recombinant interferon-gamma therapy // Clin. Infect. Dis.— 2004.— Vol. 39 (9).— P. e83—87.
54.    Niino D., Tsukasaki K., Torii K. et al. Human herpes virus 8-negative primary effusion lymphoma with BCL6 rearran­gement in a patient with idiopathic CD4 positive T-lympho­cytopenia // Haematologica.— 2008. —Vol. 93 (1).— P. e21—23.
55.    Núñez M.J., de Lis J.M., Rodríguez J.R. et al. Disseminated encephalic cryptococcosis as a form of presentation of idiopathic T-CD4 lymphocytopenia // Rev. Neurol.— 1999.— Vol. 28 (4).— P. 390—393.
56.    Oe K., Araki T., Ogawa H. et al. Fatal cytomegalovirus infection with CD4+ T-lymphocytopenia during corticosteroid therapy for bronchial asthma // J. Infect. Chemother.— 2010.— Vol. 16 (2).— P. 131—134.
57.    Ohashi D.K., Crane J.S., Spira T.J., Courrege M.L. Idiopathic CD4+ T-cell lymphocytopenia with verrucae, basal cell carci­nomas, and chronic tinea corporis infection // J. Am. Acad. Dermatol.— 1994.— Vol. 31 (5 Pt 2).— P. 889—891.
58.    Paolini R., D’Andrea E., Poletti A. et al. B non-Hodgkin’s lymphoma in a haemophilia patient with idiopathic CD4+ T-lymphocytopenia // Leuk. Lymphoma.— 1996.— Vol. 21 (1—2).— P. 177—180.
59.    Patel T.A., Lockwood D.N. Pentamidine as secondary prophy­laxis for visceral leishmaniasis in the immunocompromised host: report of four cases // Troр. Med. Int. Health.— 2009.— Vol. 14 (9).— P. 1064—1070.
60.    Pavić I., Cekinović D., Begovac J. et al. Cryptococcus neofor­mans meningoencephalitis in a patient with idiopathic CD4+ T-lymphocytopenia // Coll. Antropol.— 2013.— Vol. 37 (2).— P. 619—623.
61.    Petersen E.J., Rozenberg-Arska M., Dekker A.W. et al. Allo­geneic bone marrow transplantation can restore CD4+ T-lym­pho­cyte count and immune function inidiopathic CD4+ T-lym­phocytopenia // Bone Marrow Transplant.— 1996.— Vol. 18 (4).— P. 813—815.
62.    Pilheu J.A., De Salvo M.C., Gonzalez J. et al. CD4+ T-lym­phocytopenia in severe pulmonary tuberculosis without evi­dence of human immunodeficiency virus infection // Int. J. Tuberc. Lung Dis.— 1997.— Vol. 1 (5).— P. 422—426.
63.    Pohl W. A patient with idiopathic bronchiolitis obliterans with organizing pneumonia and idiopathic CD4+ T-lymphocytopenia // Wien. Klin. Wochenschr.— 1996.— Vol. 108 (15).— P. 473—477.
64.    Puri V., Chaudhry N., Gulati P. et al. Progressive multifocal leukoencephalopathy in a patient with idiopathic CD4+
T-lymphocytopenia // Neurol. India.— 2010.— Vol. 58 (1).— P. 118—121.
65.    Puronen C.E., Thompson W.L., Imamichi H. et al. Decreased interleukin 7 responsiveness of T-lymphocytes in patients with idiopathic CD4 lymphopenia // J. Infect. Dis.— 2012.— Vol. 205 (9).— P. 1382—1390.
66.    Rai S., Marak R.S., Jain S., Dhole T.N. Posterior fossa midline cryptococcoma in a patient with idiopathic CD4 lympho­cytopenia // Indian. J. Med. Microbiol.— 2012.— Vol. 30 (3).— P. 367—370.
67.    Régent A., Autran B., Carcelain G. et al. Idiopathic CD4 lymphocytopenia: clinical and immunologic characteristics and follow-up of 40 patients // Medicine (Baltimore).— 2014.— Vol. 93 (2).— P. 61—72.
68.    Régent A., Kluger N., Bérezné A. et al. Lymphocytopenia: aetiology and diagnosis, when to think about idiopathic CD4+ lymphocytopenia? // Rev. Med. Interne.— 2012.— Vol. 33 (11).— P. 628—634.
69.    Rijnders R.J., van den Ende I.E., Huikeshoven F.J. Suspected idiopathic CD4+ T-lymphocytopenia in a young patient with vulvar carcinoma stage IV // Gynecol. Oncol.— 1996.— Vol. 61 (3).— P. 423—426.
70.    Riyaz N., Sasidharanpillai S., Khader A., Puravoor J. Cutaneous T-cell non Hodgkin lymphoma in a patient with idiopathic CD4+ lymphocytopenia // Indian. J. Dermatol. Venereol. Leprol.— 2013.— Vol. 79 (6).— P. 831—833.
71.    Salit R.B., Hankey K.G., Yi R., Rapoport A.P., Mann D.L. Detection of CD4(+) T-cell antibodies in a patient with idio­pathic CD4 T lymphocytopenia and cryptococcal meningitis // Br. J. Haematol.— 2007.— Vol. 139 (1).— P. 133—137.
72.    Samileh N., Ahmad S., Farzaneh A. et al. Immunity status in children with Bacille Calmette-Guerin adenitis. A prospective study in Tehran, Iran // Saudi Med. J.— 2006.— Vol. 27 (11).— P. 1719—1724.
73.    Schuil J., van de Putte E.M., Zwaan C.M. et al. Retinopathy following measles, mumps, and rubella vaccination in an im­­muno-incompetent girl // Int. Ophthalmol.— 1998.— Vol. 22 (6).— P. 345—347.
74.    Schulof R.S., Lloyd M.J., Cleary P.A. et al. A randomized trial to evaluate the immunorestorative properties of synthetic thy­mosin-alpha 1 in patients with lung cancer // J. Biol. Response Mod.— 1985.— Vol. 4 (2).— P. 147—158.
75.    Seligmann M., Autran B., Rabian C. et al. Profound and possibly primary «idiopathic CD4+ T lymphocytopenia» in a patient with fungal infections // Clin. Immunol. Immunopathol.— 1994.— Vol. 71 (2).— P. 203—207.
76.    Serwas N.K., Cagdas D., Ban S.A. et al. Identification of ITK deficiency as a novel genetic cause of idiopathic CD4+ T-cell lymphopenia // Blood.— 2014.— Vol. 124 (4).— P. 655—657.
77.    Seymour J.F., Estey E.H., Keating M.J., Kurzrock R. Response to interferon-alpha in patients with hairy cell leukemia relapsing after treatment with 2-chlorodeoxyadenosine // Leukemia.— 1995.— Vol. 9 (5).— P. 929—932.
78.    Shimano S., Murata N., Tsuchiya J. Idiopathic CD4+ T-lympho­cytopenia terminating in Burkitt’s lymphoma // Rinsho Ket­sueki.— 1997.— Vol. 38 (7).— P. 599—603.
79.    Sternfeld T., Nigg A., Belohradsky B.H., Bogner J.R. Treatment of relapsing Mycobacterium avium infection with interferon-gamma and interleukin-2 in an HIV-negative patient with low CD4 syndrome // Int. J. Infect. Dis.— 2010.— Vol. 14 (3).— e198—201.
80.    Stetson C.L., Rapini R.P., Tyring S.K., Kimbrough R.C. CD4+
T lymphocytopenia with disseminated HPV // J. Cutan. Pathol.— 2002.— Vol. 29 (8).— P. 502—505.
81.    Tobin E., Rohwedder A., Holland S.M. et al. Recurrent «sterile» verrucous cyst abscesses and epidermodysplasia verruciformis-like eruption associated withidiopathic CD4 lymphopenia // Br. J. Dermatol.— 2003.— Vol. 149 (3).— P. 627—633.
82.    Trojan T., Collins R., Khan D.A. Safety and efficacy of treatment using interleukin-2 in a patient with idiopathic CD4(+) lymphopenia and Mycobacterium avium-intracellulare // Clin. Exр. Immunol.— 2009.— Vol. 156 (3).— P. 440—445.
83.    Van Wagoner J.A., Khan D.A. Selective CD4+ T cell lympho­cytopenia and recalcitrant warts in an 8-year-old child // Ann. Allergy Asthma Immunol.— 2001.— Vol. 87 (5).— P. 373—378.
84.    Venzor J., Hua Q., Bressler R.B. et al. Behçet’s-like syndrome associated with idiopathic CD4+ T-lymphocytopenia, oppor­tunistic infections, and a large population of TCR alpha beta+ CD4- CD8- T cells // Am. J. Med. Sci.— 1997.— Vol. 313 (4).— P. 236—238.
85.    Wakeel R.A., Urbaniak S.J., Armstrong S.S. et al. Idiopathic CD4+ lymphocytopenia associated with chronic pruritic papules // Br. J. Dermatol.— 1994.— Vol. 131 (3).— P. 371—375.
86.    Warnatz K., Draeger R., Schlesier M., Peter H.H. Successful IL-2 therapy for relapsing herpes zoster infection in a patient with idiopathic CD4+ T lymphocytopenia // Immunobiology.— 2000.— Vol. 202 (2).— P. 204—211.
87.    Wilhelm M., Weissinger F., Kunzmann V. et al. Idiopathic CD4+ T cell lymphocytopenia evolving to monoclonal immunoglo­bulins and progressive renal damage responsive to IL-2 therapy // Clin. Immunol.— 2001.— Vol. 99 (2).— P. 298—304.
88.    Wladis E.J., Kapila R., Chu D.S. et al. Idiopathic CD4+ lym­phocytopenia and Sjogren syndrome // Arch. Ophthalmol.— 2005.— Vol. 123 (7).— P. 1012.
89.    Wolf P., Müllegger R., Cerroni L. et al. Photoaccentuated erythroderma associated with CD4+ T lymphocytopenia: suc­cessful treatment with 5-methoxypsoralen and UVA, interferon alfa-2b, and extracorporeal photopheresis // J. Am. Acad. Dermatol.— 1996.— Vol. 35 (Pt 2).— P. 291—294.
90.    Xu M., Shi H., Li X.H. et al. Idiopathic CD4+ T-lymphocyto­penia in a child with disseminated cryptococcosis // Zhonghua. Er. Ke. Za. Zhi. —2005.— Vol. 43 (1).— P. 60—61.
91.    Yamauchi P.S., Nguyen N.Q., Grimes P.E. Idiopathic CD4+ T-cell lymphocytopenia associated with vitiligo // J. Am. Acad. Dermatol.— 2002.— Vol. 46 (5).— P. 779—782.
92.    Yilmaz-Demirdag Y., Wilson B., Lowery-Nordberg M. et al. Interleukin-2 treatment for persistent cryptococcal meningitis in a child with idiopathic CD4(+) T lymphocytopenia // Allergy Asthma Proc.— 2008.— Vol. 29 (4).— P. 421—424.
93.    Yoshikawa T., Ihira M., Asano Y. Fatal adult case of severe lymphocytopenia associated with reactivation of human her­pesvirus 6 // J. Med. Virol.— 2002.— Vol. 66 (1).— P. 82—85.
94.    Yuanjie Z., Julin G., Fubing C., Jianghan C. Recurrent pulmo­nary cryptococcosis in a patient with idiopathic CD4 lym­phocytopenia // Med. Mycol.— 2008.— Vol. 46 (7).— P. 729—734.
95.    Zonios D., Sheikh V., Sereti I. et al. Idiopathic CD4 lym­phocytopenia: a case of missing, wandering or ineffective T cells // Arthritis. Res. Ther.— 2012.— Vol. 14 (4).— P. 222.

Інше:
Контактна інформація:
Мальцев Дмитро Валерійович, к. мед. н., зав. лабораторії імунології та молекулярної біології Інституту експериментальної і клінічної медицини НМУ імені О.О. Богомольця, асист. кафедри внутрішніх і професійних хвороб Київського медичного університету Української асоціації народної медицини
04080, м. Київ, вул. Туровська, 26
Тел. (068) 100-85-95
E-mail: dmaltsev@ukr.net

Стаття надійшла до редакції 18 жовтня 2015 р.

У статті наведено обґрунтування використання комп’ютерної денситомерії для об’єктивізації результатів дослідження та оцінки динаміки лікування хворих на туберкульоз легень. Описано принципи отримання та програмного опрацювання даних комп’ютерної томографії.
На основі комп’ютерної денситометрії осередків доведено переваги внутрішньовенної протитуберкульозної терапії порівняно з пероральною стандартною.

Ключові слова: комп’ютерна томографія, денситометрія, програмне опрацювання, протитуберкульозна терапія.

Список літератури:  
1.    Гуменюк Г.Л. Метод комп’ютерної томографічної денситометрії легень в алгоритмі лікування хворих на саркоїдоз // Журн. НАМН України.— 2015.— № 1, Т. 21.— С. 103—107.
2.    Кузнецова Н.Ю. Мультиспиральная компьютерная томография с применением цифровой денситометрии и цветового картирования плотности в комплексной диагностике хронической обструктивной болезни легких: автореф. дис. …канд. мед. наук.— СПб, 2009.— 24 с.
3.    Лобанов М.Н. Дифференциальная диагностика шаровид­ных образований легких при мультиспиральной компьютерной томографии на основе многомерной обработки денситометрических показателей: автореф. дис. …канд. мед. наук.— Барнаул, 2013.— 22 с.
4.    Льянова З.А. Различные формы туберкулеза на КТ высо­кого разрешения // Сб. науч. трудов Ингушского государственного университета.— Вып. 3.— Магас.— 2004.— С. 78—94.
5.    Льянова, З.А. Инфильтративный туберкулез легких на компьютерной томографии высокого разрешения: матер. Всерос. науч. форума «Радиология.— 2005.— М., 2005.— С. 245-246.
6.    Ратобыльский Г.В., Лазарева Я.В., Серова Е.В. Цифровая рентгенография высокого разрешения в выявлении и диагностике туберкулеза органов дыхания в настоящее время // Пробл. туб. и болезней легких.— 2006.— № 1.— С. 35—42.
7.    Тлеубаева Ж.О. Роль цифровых лучевых методов в исследовании и дооперационной диагностике патологии органов грудной клетки: Матер. III Всерос. нац. конгресса лучевых диагностов и терапевтов.— М., 2009.— 528 с.
8.    Фещенко Ю.И., Линник Н.И. Многосрезовая компьютерная томография во фтизиатрии и пульмонологии: программное обеспечение // Журн. НАМН України.— 2014.— Т. 20, № 4.— С. 453—458.
9.    Хофер М. Компьютерная томография: базовое руководство.— М.: Мед. лит., 2008.— 224 с.
10.    Gevenois P.A., de Maertelaer V., de Vuyst et al. Comparison of computed density and macroscopic morfometry in pulmonari emphyzema // Am. J. Respir. Crit. Care Med.— 1995.— Vol. 152, N 2.— P. 653—657.

Інше:
Контактна інформація:
Линник Микола Іванович, д. мед. н., пров. наук. співр.
03680, м. Київ, вул. М. Амосова, 10
Тел. (044) 275-41-22
Е-mail: linnyk@ifp.Kiev.ua

Стаття надійшла до редакції 1 березня 2016 р.

Вісімнадцятого квітня 2016 року виповнилося 65 років від дня народження та 40 років лікувальної, науково-педагогічної і громадської діяльності заступника головного лікаря з організаційно-методичної роботи КУ «Запорізький обласний протитуберкульозний клінічний диспансер» ЗОР, заслуженого лікаря України, кандидата медичних наук, доцента Олександра Іва­новича Ахтирського.

Двадцять другого травня виповнилося б 90 ро­­ків від дня народження талановитого вченого, визначної особистості в історії розвитку вітчизняної фтизіатрії, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державної премії України, академіка АН Вищої школи України, доктора медичних наук, професора Ми­­коли Степановича Пилипчука.