Українською | English
usaid banner

Номер журналу. Статті

№2(29) // 2017

 

Обкладинка

 

1. Офіційна інформація

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Міжкафедральна нарада завідувачів кафедр фтизіатрії вищих медичних навчальних закладів України

Дев’ятнадцятого травня 2017 року на кафедрі фтизіатрії та пульмонології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця відбулася традиційна міжкафедральна нарада завіду­вачів кафедр фтизіатрії. Цьогорічну зустріч присвятили обговоренню нових навчальних планів з фтизіатрії для підготовки фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти в галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальностями 222 «Медицина» і 221 «Стоматологія» освітньої кваліфікації «Магістр медицини» і «Магістр стоматології», професійної кваліфікації «Лікар» і «Лікар-стоматолог». Згідно з новою навчальною програмою за спеціальністю «Медицина», вивчення фтизіатрії передбачено на V курсі. Майбутні стоматологи вивчатимуть питання туберкульозу, як і раніше, на ІV курсі. Протягом обговорення лунали різні, часто полярні думки стосовно наповнення навчальних планів, проте в головному завідувачі кафедр погодилися: з огляду на швидкий прогрес у науці та практиці подолання туберкульозу, що відбувся в останні роки, належить увести до навчального плану практичних підходів до контролю за інфекцією, які будуть потрібні фахівцям будь-якого профілю. Так, учасники вирішили під час підготовки лікарів надавати більше уваги алгоритмам виявлення хворих на туберкульоз у неспеціалізованих медичних закладах, сучасним методам діагностики легеневого і позалегеневого туберкульозу, амбулаторному лікуванню та профілактиці згаданої хвороби. Лікарям-стоматологам у пригоді стануть знання про діагностику туберкульозу ротової порожнини і кісток щелеп, а також про методи запобігання зараженню туберкульозом на робочому місці як частину загальної концепції інфекційного контролю, адже, на жаль, стоматологи є лідерами щодо професійної захворюваності на туберкульоз.
Учасники надавали увагу також двом гострим питанням сьогодення: місцю контролю за туберкульозом у реформі охорони здоров’я й оновленню Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги дорослим «Туберкульоз». Роботу над цими питаннями очолить завідувач кафедри фтизіатрії та пульмонології Національного медичного університету, доктор медичних наук, професор Василь Іванович Петренко, головний позаштатний фтизіатр і пульмонолог МОЗ України.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

2. Передова стаття

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Оцінка впровадження заходів з інфекційного контролю за туберкульозом станом на 01.01.2017 р. у протитуберкульозних закладах України

О.М. Стельмах, Я.С. Терлеєва

ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України», Київ

Список літератури:  
1.    Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», 1994, № 27, ст. 218 (зі змінами, внесеними із Законами (зі змінами, внесеними згідно із Законами № 2367-VI від 29.06.2010, ВВР, 2010-№ 34, ст. 486 № 901-VIII від 23.12.2015, ВВР, 2016, № 4, ст. 44).
2.    Закон України «Про затвердження Загальнодержавної ці­­льової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2012—2016 роки» 06.10.2012 № 5451-VI.
3.    Закон України від 20 жовтня 2014 року №1708-VІІ «Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014—2018 роки».
4.    Наказ МОЗ України № 684 вiд 18.08.2010 р. «Про затверд­ження Стандарту інфекційного контролю за туберкульозом в лікувально-профілактичних закладах, місцях довгостро­кового перебування людей та проживання хворих на туберкульоз».
5.     Наказ МОЗ України від 04.09.2014 №620 «Уніфікований клінічний  протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги дорослим. Туберкульоз»
6.    Постанова Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади».

Інше:  
Стельмах Ольга Михайлівна, лікар-епідеміолог відділу розвитку регіональних служб
04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, 19
Тел. (044) 281-23-57
Е-mail: stelmah@ukraids.gov.ua

Стаття надійшла до редакції 24 квітня 2017 р.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

3. Оригінальні дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Вартість–ефективність скороченого 12-місячного режиму антимікобактеріальної терапії у хворих на мультирезистентний туберкульоз легень

Ю.І. Фещенко, Н.А. Литвиненко, Г.О. Варицька, Ю.О. Сенько 

ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ

Мета роботи — ​​встановити вартість—​ефективність застосування скороченого 12-місячного режиму антимікобактеріальної терапії (АМБТ) на основі лінезоліду у хворих на мультирезистентний туберкульоз (МРТБ) легень.
Матеріали та методи. У клінічне проспективне дослідження «випадок—​контроль» ввійшло 86 хворих з новими випадками МРТБ (без резистентності до фторхінолонів та аміноглікозидів/поліпептидів). Для лікування хворих основної групи (43 пацієнти) застосовували режим у складі: піразинамід (Z), канаміцин (Km), протіонамід (Pt), лінезолід (Lzd) (100—200 мг/кг), левофлоксацин (Lfx) (15 мг/кг), циклосерин (Cs) і ± ПАСК (PAS) (150 мг/кг) протягом 5 міс інтенсивної фази АМБТ та продовжували підтримувальну фазу АМБТ у такому ж складі, окрім аміноглікозидів/поліпептидів, ще протягом 7 міс. Хворі контрольної групи (43 пацієнти) отримували індивідуалізовані режими АМБТ стандартної тривалості (8 міс інтенсивної фази АМБТ  та 12 міс підтримувальної фази АМБТ) без лінезоліду.
Результати та обговорення. Ефективність лікування на кінець основного курсу АМБТ була знач­но вища у хворих, які перебували на скороченому 12-місячному режимі АМБТ із застосуванням лінезоліду, порівняно з індивідуалізованим режимом АМБТ стандартної тривалості 20 міс. Ефективного лікування досягнуто у 41 (95,4 %) хворого порівняно з 30 (69,8 %) контрольної групи (p < 0,05). Лікування перервано у 1 (2,3 %) хворого порівняно з 5 (11,6 %), невдале лікування засвідчено у 1 (2,3 %) хворого порівняно з 6 (13,9 %) контрольної групи (p < 0,05).
Загальна вартість АМБТ одного ефективно лікованого хворого за скороченим 12-місячним режимом становила 69208,8 грн (76954,8 грн внаслідок застосування індивідуалізованого 20-місячного режиму). Вартість—ефективність скороченого 12-місячного режиму для лікування хворих на МРТБ була в 1,5 разу нижчою і становила 726,2 грн (порівняно з 1102,5 грн відповідно).
Висновки. Застосування 12-місячного скороченого режиму АМБТ порівняно з 20-місячним індивідуалізованим дає змогу підвищити ефективність лікування хворих із новими випадками МРТБ з 69,8 до 95,4 % та знизити загальну вартість лікування у 1,5 разу.

Ключові слова: Мультирезистентний туберкульоз, скорочений режим антимікобактеріальної терапії, ефективне лікування, вартість—ефективність.

Список літератури:  
1.    Аналітично-статистичний довідник: Туберкульоз в Україні / Під ред. Н.М. Нізової, М.В. Голубчикова. — ​K., 2016. — 141 с.
2.    Литвиненко Н., Варицкая А., Денисов А. Эффективность коротких режимов химиотерапии с внутривенным применением противотуберкулезных препаратов для больных с мультирезистентным туберкулезом // Modern Science — ​Moderní věda. — 2016. — № 3. — ​С. 142—149.
3.    Литвиненко Н.А. и др. Факторы неэффективного лечения у больных с мультирезистентным туберкулезом и туберкулезом с широкой лекарственной резистентностью // The Scientific He­­ritage. — 2017. — № 10 (1). — ​С. 24—31.
4.    Паролина Л.Е., Морозова Т.И., Докторова Н.П. Фармако­экономика во фтизиатрии: возможности и перспективы // Туб. и бол. легких. — 2012. — № 2. — ​С. 8—15.
5.    Черенько С.О., Гранкіна Н.В., Погребна М.В. Тривалість інтенсивної фази хіміотерапії при лікуванні хворих на мультирезистентний туберкульоз // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. — 2015. — № 4 (23). — ​С. 7—11.
6.    Aung K.J.M. et al. Successful «9-month Bangladesh regimen» for multidrug-resistant tuberculosis among over 500 consecu­ti­ve patients // Int. J. Tuberc. Lung. Dis. — 2014. — ​Vol. 18. — ​P. 1180—1187.— Doi: 10.5588/ijtld.14.0100.
7.    Diel R. et al. Costs of tuberculosis disease in the European Union: a systematic analysis and cost calculation // Eur. Res­pir. J. — 2014. — ​Vol. 43, N 2. — ​Р. 554—565.— Doi: 10.1183/ 09031936.00079413.
8.    Fitzpatrick C., Floyd K. A systematic review of the cost and cost effectiveness of treatment for multidrug-resistant tuberculosis // Pharmacoeconomics. — 2012. — N 30 (1). — ​P. 63—80.— Doi: 10.2165/11595340-000000000-00000.
9.    Floyd K. et al. Cost and cost-effectiveness of multidrug-resistant tuberculosis treatment in Estonia and Russia // Eur. Respir. J. — 2012. — № 40 (1). — ​Р. 133—42.— Doi: 10.1183/ 09031936. 00169411.
10.    Hof S. et al. The socioeconomic impact of multidrug resistant tuberculosis on patients: results from Ethiopia, Indonesia and Kazakhstan // BMC Infect. Dis. — 2016. — N 16 (470). — ​P. 2—14.— Doi: 10.1186/s12879-016-1802-x.
11.    Rich M. et al. Companion handbook to the WHO guidelines for the prog­rammatic management of drug-resistant tuberculosis. — ​Geneva: World Health Organization, 2014. — 403 p.
12.    World Health Organization. Global Tuberculosis Report 2014. — ​Geneva: World Health Organization, 2014; http://www.who.int/tb/publications/global_report/en/ (access 5 March 2017).
13.    World Health Organization. WHO Treatment guidelines for drug-resistant tuberculosis. 2016 update. — ​Geneva: WHO, 2016. — 45 р.

Інше:
Литвиненко Наталія Анатоліївна, к. мед. н., ст. наук. співр. відділу хіміорезистентних форм туберкульозу
03038, м. Київ, вул. М. Амосова, 10
Тел. (044) 275-41-33
E-mail: dr.n.lytvynenko@gmail.com

Стаття надійшла до редакції 4 травня 2017 р.

 

Стоимость—эффективность сокращенного 12-месячного режима антимикобактериальной терапии у больных мультирезистентным туберкулезом легких

Ю.И. Фещенко, Н.А. Литвиненко, А.А. Варицкая, Ю.О. Сенько

ГУ «Национальный институт фтизиатрии и пульмонологии имени Ф.Г. Яновского НАМН Украины», Киев

Цель работы — ​установить стоимость—​эффективность применения сокращенного 12-месячного режима антимикобактериальной терапии (АМБТ) с включением линезолида у больных мульти­резистентным туберкулезом (МРТБ) легких.
Материалы и методы. В клиническое проспективное исследование «случай—​контроль» включили 86 больных с новыми случаями МРТБ (без резистентности к фторхинолонам и аминогликозидам/полипептидам). Для лечения больных основной группы (43 пациента) применяли режим в составе: пиразинамид (Z), канамицин (Km), протионамид (Pt), линезолид (Lzd) (100—200 мг/кг), левофлоксацин (Lfx) (15 мг/кг), циклосерин (Cs) и ± ПАСК (PAS) (150 мг/кг) в течение 5 мес интенсивной фазы АМБТ и продолжали поддерживающую фазу АМБТ в таком же составе, кроме аминогликозидов/полипептидов, в течение 7 мес. Больные контрольной группы (43 пациента) получали индивидуализированные режимы АМБТ стандартной продолжительности (8 мес интенсивной фазы АМБТ и 12 мес поддерживающей фазы АМБТ) без линезолида.
Результаты и обсуждение. Эффективность лечения на конец основного курса АМБТ была значительно выше у больных, получавших сокращенный 12-месячный режим АМБТ с включением линезолида, по сравнению с индивидуализированным режимом АМБТ стандартной продолжительности 20 мес. Эффективное лечение достигнуто у 41 (95,4 %) больного по сравнению с 30 (69,8 %) контрольной группы (p < 0,05). Лечение прервано у 1 (2,3 %) больного по сравнению с 5 (11,6 %), неудача лечения — ​у 1 (2,3 %) больного по сравнению с 6 (13,9 %) контрольной группы (p < 0,05).
Общая стоимость АМБТ одного эффективно леченного больного по сокращенному 12-месячному режиму составляла 69 208,8 грн (76 954,8 грн в результате применения индивидуализированного 20-месячного режима). Стоимость—​эффективность сокращенного 12-месячного режима для лечения больных с МРТБ в 1,5 раза ниже и составляла 726,2 грн (в контроле 1102,5 грн).
Выводы. Применение 12-месячного сокращенного режима АМБТ по сравнению с 20-месячным индивидуализированным позволяет повысить эффективность лечения больных с новыми случаями МРТБ с 69,8 до 95,4 % и снизить общую стоимость лечения в 1,5 раза.

Ключевые слова: мультирезистентный туберкулез, сокращенный режим антимикобактериальной терапии, эффективное лечение, стоимость—​эффективность.

Список литературы:  
1.    Аналітично-статистичний довідник: Туберкульоз в Україні / Під ред. Н.М. Нізової, М.В. Голубчикова. — ​K., 2016. — 141 с.
2.    Литвиненко Н., Варицкая А., Денисов А. Эффективность коротких режимов химиотерапии с внутривенным применением противотуберкулезных препаратов для больных с мультирезистентным туберкулезом // Modern Science — ​Moderní věda. — 2016. — № 3. — ​С. 142—149.
3.    Литвиненко Н.А. и др. Факторы неэффективного лечения у больных с мультирезистентным туберкулезом и туберкулезом с широкой лекарственной резистентностью // The Scientific He­­ritage. — 2017. — № 10 (1). — ​С. 24—31.
4.    Паролина Л.Е., Морозова Т.И., Докторова Н.П. Фармако­экономика во фтизиатрии: возможности и перспективы // Туб. и бол. легких. — 2012. — № 2. — ​С. 8—15.
5.    Черенько С.О., Гранкіна Н.В., Погребна М.В. Тривалість інтенсивної фази хіміотерапії при лікуванні хворих на мультирезистентний туберкульоз // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. — 2015. — № 4 (23). — ​С. 7—11.
6.    Aung K.J.M. et al. Successful «9-month Bangladesh regimen» for multidrug-resistant tuberculosis among over 500 consecu­ti­ve patients // Int. J. Tuberc. Lung. Dis. — 2014. — ​Vol. 18. — ​P. 1180—1187.— Doi: 10.5588/ijtld.14.0100.
7.    Diel R. et al. Costs of tuberculosis disease in the European Union: a systematic analysis and cost calculation // Eur. Res­pir. J. — 2014. — ​Vol. 43, N 2. — ​Р. 554—565.— Doi: 10.1183/ 09031936.00079413.
8.    Fitzpatrick C., Floyd K. A systematic review of the cost and cost effectiveness of treatment for multidrug-resistant tuberculosis // Pharmacoeconomics. — 2012. — N 30 (1). — ​P. 63—80.— Doi: 10.2165/11595340-000000000-00000.
9.    Floyd K. et al. Cost and cost-effectiveness of multidrug-resistant tuberculosis treatment in Estonia and Russia // Eur. Respir. J. — 2012. — № 40 (1). — ​Р. 133—42.— Doi: 10.1183/ 09031936. 00169411.
10.    Hof S. et al. The socioeconomic impact of multidrug resistant tuberculosis on patients: results from Ethiopia, Indonesia and Kazakhstan // BMC Infect. Dis. — 2016. — N 16 (470). — ​P. 2—14.— Doi: 10.1186/s12879-016-1802-x.
11.    Rich M. et al. Companion handbook to the WHO guidelines for the prog­rammatic management of drug-resistant tuberculosis. — ​Geneva: World Health Organization, 2014. — 403 p.
12.    World Health Organization. Global Tuberculosis Report 2014. — ​Geneva: World Health Organization, 2014; http://www.who.int/tb/publications/global_report/en/ (access 5 March 2017).
13.    World Health Organization. WHO Treatment guidelines for drug-resistant tuberculosis. 2016 update. — ​Geneva: WHO, 2016. — 45 р.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

4. Оригінальні дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Фактори ризику невдачі лікування туберкульозу з множинною лікарською стійкістю

Е.В. Леснік1, Л.Д. Тодоріко2

1 Державний університет медицини і фармації імені Ніколая Тестеміцану, Кишинів, Республіка Молдова
2 ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет», Чернівці

Стандартне лікування нових випадків туберкульозу з множинною лікарською стійкістю (МЛС-ТБ) відповідно до рекомендацій ВООЗ в Республіці Молдова проводиться з 2005 року і показує низький результат лікування. Насправді рівень успішного лікування збільшується за рахунок виключення пацієнтів з МЛС-ТБ із загальної когорти. Основна частина пацієнтів з низькими показниками результатів лікування представлена лікуванням, яке не вдалося, і втрачене в наступних випадках.
Мета роботи полягала в тому, щоб оцінити фактори ризику невдачі лікування МЛС-ТБ.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективне вибіркове дослідження соціальних, демографічних, економічних та епідеміологічних особливостей ведення хворих, діагностики радіологічних аспектів та мікробіологічних характеристик 131 пацієнта з легеневим МЛС-ТБ, зареєстрованого у місті Кишиневі з 2010 по 2015 рік, з різними результатами.
Результати та обговорення. Встановлено, що основними факторами ризику втрати ефективності лікування були соціальна вразливість пацієнта і захворювання, пов’язані з характеристиками: великі форми туберкульозу легень і за участi понад 3 сегментів легень.
Висновки. Підвищення обізнаності пацієнтів з МЛС-ТБ, дотримання режиму лікування та рання діагностика поліпшить результати лікування.

Ключові слова: туберкульоз із множинною лікарською стійкістю, фактори ризику.

Список літератури:  
1.    Centrul National de Management in Sanatate [National Centre for Health Management] Chisinau, 2015.
2.    Lonnroth K., Jaramillo E., Williams B.G. et al. Drivers of tuberculosis epidemics: the role of risk factors and social de­­terminants // Social Sciences and Medicine.— 2009.— Vol. 68 (12).— P. 2240—2246.
3.    Todoriko L.D., Semianiv I.O. Analysis of the GSTM1 gene polymorphism in patients with tuberculosis with regard to the version of MBT resistance // Science and education a new dimension natural and technical sciences.— 2016. — Vol. ​IV (9), Iss. 83. — ​Р. 61—63.
4.    World Health Organization. Equity, social determinants and public health programmes, Geneva, 2010.
5.    World Health Organization. The global plan to stop TB 2011—2015: transforming the fight towards elimination of tuberculosis. Geneva, 2011.
6.    World Health Organization. Systematic screening for active tuberculosis. Geneva, 2013.
7.    World Health Organization. End TB Strategy. Geneva, 2014.
8.    World Health Organization. Global tuberculosis report, 2016.
9.    World Health Organization. Fact sheet on tuberculosis, 2016.
10.    World Health Organization. Treatment guidelines for drug-resistant tuberculosis, 2016 update, 2016.

Інше:  
Леснік Евеліна Володимирівна, к. мед. н., асист. кафедри фтизіопневмології       
MD 2001, Республіка Молдова, м. Кишинів, бульв. Штефан чел Маре, 165
Е-mail: evelinalesnic@yahoo.com.

Стаття надійшла до редакції 14 березня 2017 р.

 

Факторы риска неудачи лечения туберкулеза со множественной лекарственной устойчивостью

Э.В. Лесник1, Л.Д. Тодорико2

1 Государственный университет медицины и фармации имени Николая Тестемицану, Кишинев, Республика Молдова
2 ВГУЗ Украины «Буковинский государственный медицинский университет», Черновцы

Стандартная обработка новых случаев туберкулеза со множественной лекарственной устойчивостью (МЛУ-ТБ) в соответствии с рекомендациями ВООЗ в Республике Молдова проводится с 2005 года и демонстрирует низкую эффективность лечения. Фактически частота успешного лечения увеличилась из-за исключения пациентов с МЛУ-ТБ из общей когорты. Основная часть пациентов с низкими показателями результатов лечения представляет собой неудачное лечение и утраченное для последующих случаев.
Цель работы заключалась в оценке факторов риска неудачи лечения МЛУ-ТБ.
Материалы и методы. Проведено ретроспективное выборочное исследование социальных, демографических, экономических и эпидемиологических особенностей ведения больных, диагностики радиологических аспектов и микробиологических характеристик 131 больного легочным МЛУ-ТБ, зарегистрированного в городе Кишиневе с 2010 по 2015 год, с различными исходами.
Результаты и обсуждение. Установлено, что основными факторами риска утраты эффективнос­ти лечения являются социальная уязвимость пациента и связанные с заболеванием характеристики: обширные формы туберкулеза легких и вовлечение более 3 сегментов легкого.
Выводы. Повышение осведомленности пациентов с МЛУ-ТБ, соблюдение режима лечения и ранняя диагностики улучшит исход заболевания.

Ключевые слова: туберкулез со множественной лекарственной устойчивостью, факторы риска.

Список литературы:  
1.    Centrul National de Management in Sanatate [National Centre for Health Management] Chisinau, 2015.
2.    Lonnroth K., Jaramillo E., Williams B.G. et al. Drivers of tuberculosis epidemics: the role of risk factors and social de­­terminants // Social Sciences and Medicine.— 2009.— Vol. 68 (12).— P. 2240—2246.
3.    Todoriko L.D., Semianiv I.O. Analysis of the GSTM1 gene polymorphism in patients with tuberculosis with regard to the version of MBT resistance // Science and education a new dimension natural and technical sciences.— 2016. — Vol. ​IV (9), Iss. 83. — ​Р. 61—63.
4.    World Health Organization. Equity, social determinants and public health programmes, Geneva, 2010.
5.    World Health Organization. The global plan to stop TB 2011—2015: transforming the fight towards elimination of tuberculosis. Geneva, 2011.
6.    World Health Organization. Systematic screening for active tuberculosis. Geneva, 2013.
7.    World Health Organization. End TB Strategy. Geneva, 2014.
8.    World Health Organization. Global tuberculosis report, 2016.
9.    World Health Organization. Fact sheet on tuberculosis, 2016.
10.    World Health Organization. Treatment guidelines for drug-resistant tuberculosis, 2016 update, 2016.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

5. Оригінальні дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Алгоритм застосування інвазивних методів діагностики синдрому внутрішньогрудної лімфаденопатії

М.С. Опанасенко, О.Е. Кшановський, І.М. Купчак

ДУ «Національний інститут фтизіатрії та пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ

Мета роботи — аналіз ефективності інвазивних методів діагностики та розробка алгоритму їхнього оптимального застосування.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 164 пацієнти, які проходили діагностику в ДУ «Національний інститут фтизіатрії та пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України» в 2008—2014 рр. Використано трансбронхіальну біопсію внутрішньогрудних лімфовузлів під ультразвуковим контролем (48, або 25,3 % втручань), біопсію із застосуванням медіастиноскопії (36, або 18,9 %), відеоасистовану біопсію (100, або 52,7 %), відкриту біопсію (6, або 3,2 %). Середній вік хворих становив (37,0 ± 11,8) року; чоловіків було 96 (58,5 %), жінок — 68 (41,5 %).
Результати та обговорення. Інформативність неінвазивних методів діагностики синдрому внут­рішньогрудної лімфаденопатії станови­ла 21,4 %. Частота помилкових діагнозів у разі неінвазивної діаг­ностики сягала 64,3 %. Чутливість відеоасистованого оперативного втручання без мініторакотомії — 90,2 %, відеоасистованого оперативного втручання з мініторакотомією — 94,4 %, медіастиноскопії з біопсією — 88,9 %, трансбронхіальної біопсії під ультразвуковим контролем — 72,9 %, відкритої біопсії — 100,0 %. На підставі цих даних розроблено алгоритм застосування інвазивних методів діагностики синдрому внутрішньогрудної лімфаденопатії.
Висновки. Визначено ефективність застосування інвазивних методів, що стало підґрунтям для розробки алгоритму їхнього оптимального застосування для підвищення точності діагностики синдрому внутрішньогрудної лімфаденопатії.

Ключові слова: Внутрішньогрудна лімфаденопатія, інвазивна діагностика, біопсія, алгоритм.

Список літератури:  
1.    Бабанов С.А. Проблемы дифференциальной диагностики саркоидоза // Новости медицины и фармации. — 2012. — № 4. — ​С. 22—24.
2.    Баранова О.П., Илькович М.М., Сперанская А.А. Трудности диагностики саркоидоза органов дыхания // Практ. мед. — 2011. — № 51. — ​С. 58—62.
3.    Зайков С.В. Дифференциальная диагностика синдрома внут­ригрудной лимфаденопатии // Клин. иммунол., аллергол., инфектол. — 2009. — № 4 (53). — ​С. 16—24.
4.    Кельманская С.И. и др. Диагностическая значимость медиа­стиноскопии в верификации внутригрудных лимфаденопатий в противотуберкулезном диспансере // Вестн. неотложной и восстановительной медицины. — 2013. — № 2. — ​С. 235—237.
5.    Ловачева О.В. Методы диагностики внутригрудной лимфаденопатии // Туберкулез и социально-значимые заболевания. — 2015. — № 1. — ​С. 62—66.
6.    Потанин А.В., Визель И.Ю., Потанин В.П., Визель А.А. Ин­­вазивная диагностика при синдромах внутригрудной лимфаденопатии и диссеминации // Вестн. совр. клин. мед. — 2011. — № 4 (3). — ​С. 56—60.
7.    Соколина И.А. Современная лучевая диагностика саркоидоза органов дыхания // Мед. вестн. — 2009. — № 29 (498). — ​С. 9—10.
8.    Bangpattanasiri K. et al. Accuracy of endobronchial ultrasound guided-transbronchial needle aspiration in mediastinal lymph node diagnosis // J. Med. Assoc. Thai. — 2012. — N 93. — ​Р. 19—23.
9.    Benouaich V. et al. Anatomical bases of left recurrent nerve lesions during mediastinoscopy // Surg. Radiol. Anat. — 2009. — N 31. — ​Р. 295—299.
10.    Nalladaru Z.M., Wessels A. The role of mediastinoscopy for diagnosis of isolated mediastinal lymphadenopathy // Indian J. Surg. — 2011. — ​Vol. 73, N 4. — ​P. 284—286.
11.    Roviaro G. et al. Videothoracoscopic approach to primary medias­tinal pathology // Chest. — 2000. — N 117 (4). — ​P. 1179—1183.
12.    Zhang R.J. et al. Endobronchial ultrasound guided fine needle aspiration versus transcervical mediastinoscopy in nodal staging of non small cell lung cancer: a prospective comparison study // Cardiothorac. Surg. — 2012. — N 6. — ​P. 51.

Інше:  
Кшановський Олексій Едуардович, мол. наук. співр. відділення торакальної хірургії і інвазивних методів діагностики    
03680, м. Київ, вул. М. Амосова, 10
Тел. (066) 703-65-03. Е-mail: kshanovsky@ifp.kiev.ua

Стаття надійшла до редакції 14 квітня 2017 р.

 

Алгоритм использования инвазивных методов диагностики синдрома внутригрудной лимфаденопатии

Н.С. Опанасенко, А.Э. Кшановский, И.М. Купчак

ГУ «Национальный институт фтизиатрии и пульмонологии имени Ф.Г. Яновского НАМН Украины», Киев

Цель работы — ​анализ эффективности инвазивных методов диагностики и разработка алгоритма их оптимального применения.
Материалы и методы. В исследовании приняли участие 164 пациента, которые проходили диагностику в ГУ «Национальный институт фтизиатрии и пульмонологии имени Ф.Г. Яновского НАМН Украи­ны» в 2008—2014 гг. Были использованы трансбронхиальная биопсия внутригрудных лимфоузлов под ультразвуковым контролем (48, или 25,3 % вмешательств), биопсия с применением медиастиноскопии (36, или 18,9 %), видеоассистированная биопсия (100, или 52,7 %), открытая биопсия (6, или 3,2 %. Средний возраст больных составил (37,0 ± 11,8) года; мужчин было 96 (58,5 %), женщин — ​68 (41,5 %).
Результаты и обсуждение. Информативность неинвазивных методов диагностики синдрома внутригрудной лимфаденопатии составила 21,4 %. Частота ошибочных диагнозов при использовании неинвазивной диагностики составила 64,3 %. Чувствительность видеоассистированного оперативного вмешательства без миниторакотомии — ​90,2 %, видеоассистированного оперативного вмешательства с миниторакотомией — ​94,4 %, медиастиноскопии с биопсией — ​88,9 %, трансбронхиальной биопсии под ультразвуковым контролем — ​72,9 %, открытой биопсии — ​100,0 %. На основании этих данных разработан алгоритм применения инвазивных методов диагностики синдрома внутригрудной лимфаденопатии.
Выводы. Определена эффективность применения инвазивных методов, что стало основой для разработки алгоритма их оптимального применения для повышения точности диагностики синдрома внутригрудной лимфаденопатии.

Ключевые слова: внутригрудная лимфаденопатия, инвазивная диагностика, биопсия, алгоритм.

Список литературы:  
1.    Бабанов С.А. Проблемы дифференциальной диагностики саркоидоза // Новости медицины и фармации. — 2012. — № 4. — ​С. 22—24.
2.    Баранова О.П., Илькович М.М., Сперанская А.А. Трудности диагностики саркоидоза органов дыхания // Практ. мед. — 2011. — № 51. — ​С. 58—62.
3.    Зайков С.В. Дифференциальная диагностика синдрома внут­ригрудной лимфаденопатии // Клин. иммунол., аллергол., инфектол. — 2009. — № 4 (53). — ​С. 16—24.
4.    Кельманская С.И. и др. Диагностическая значимость медиа­стиноскопии в верификации внутригрудных лимфаденопатий в противотуберкулезном диспансере // Вестн. неотложной и восстановительной медицины. — 2013. — № 2. — ​С. 235—237.
5.    Ловачева О.В. Методы диагностики внутригрудной лимфаденопатии // Туберкулез и социально-значимые заболевания. — 2015. — № 1. — ​С. 62—66.
6.    Потанин А.В., Визель И.Ю., Потанин В.П., Визель А.А. Ин­­вазивная диагностика при синдромах внутригрудной лимфаденопатии и диссеминации // Вестн. совр. клин. мед. — 2011. — № 4 (3). — ​С. 56—60.
7.    Соколина И.А. Современная лучевая диагностика саркоидоза органов дыхания // Мед. вестн. — 2009. — № 29 (498). — ​С. 9—10.
8.    Bangpattanasiri K. et al. Accuracy of endobronchial ultrasound guided-transbronchial needle aspiration in mediastinal lymph node diagnosis // J. Med. Assoc. Thai. — 2012. — N 93. — ​Р. 19—23.
9.    Benouaich V. et al. Anatomical bases of left recurrent nerve lesions during mediastinoscopy // Surg. Radiol. Anat. — 2009. — N 31. — ​Р. 295—299.
10.    Nalladaru Z.M., Wessels A. The role of mediastinoscopy for diagnosis of isolated mediastinal lymphadenopathy // Indian J. Surg. — 2011. — ​Vol. 73, N 4. — ​P. 284—286.
11.    Roviaro G. et al. Videothoracoscopic approach to primary medias­tinal pathology // Chest. — 2000. — N 117 (4). — ​P. 1179—1183.
12.    Zhang R.J. et al. Endobronchial ultrasound guided fine needle aspiration versus transcervical mediastinoscopy in nodal staging of non small cell lung cancer: a prospective comparison study // Cardiothorac. Surg. — 2012. — N 6. — ​P. 51.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

6. Оригінальні дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Діагностика ексудативного компонента туберкульозного запалення хребта

Г.Г. Голка, В.В. Веснін, О.Г. Фадєєв, В.В. Бурлака, А.О. Олійник 

Харківський національний медичний університет

Мета роботи — ​привернення уваги практичних лікарів до важливої ​​проблеми діагностики туберкульозного спондиліту (ТС) і підвищення її ефективності.
Матеріали та методи. В основу дослідження покладено дані протоколів обстежень та медична документація 175 хворих, що в 2006—2015 рр. перебували у відділенні кістково-суглобового туберкульозу КЗОЗ «Обласна туберкульозна лікарня № 1» Харківської обласної ради та у хірургічному відділенні КЗОЗ «Обласний протитуберкульозний диспансер № 1» Харківської обласної ради з приводу активного вперше діагностованого ТС.
Усіх хворих розподілено на дві групи: до I увійшло 93 (53,1 %) хворих, у яких виконували оперативне втручання на уражених специфічним деструктивним процесом хребцях, до II — ​82 (46,9 %), яких лікували консервативно. Вік хворих був у межах від 17 до 75 років. У переважної кількості хворих обох груп були уражені тіла двох хребців: у І групі — ​у 85 (93,4 %), у ІІ — ​у 78 (95,1 %).
Результати та обговорення. Абсцеси виявлено у 3 хворих І групи з ураженнями шийного відділу хребта, у 30 хворих І і у 20 ІІ групи — ​грудного, у 4 хворих І і у 6 ІІ групи — ​грудопоперекового, у 38 хворих І і у 17 ІІ групи — ​поперекового та попереково-крижового відділів. Таким чином, ексудативний компонент запалення при ТС переважно мав вигляд поширених паравертебральних абсцесів у хворих І групи та значно менше — ​у хворих ІІ. Абсцесів не було у 16 (17,7 %) хворих І групи та у 39 (47,5 %) — ІІ. У хворих І групи внутрішньогрудні абсцеси були значної довжини (4—5 хребців та більше). Різниця щодо частоти та довжини псоас-абсцесів у хворих обох груп також значна, частіше виразні абсцеси виявляли у хворих І групи. Для уточнення наявності абсцесів, визначення їхнього вмісту, а також локалізації та поширеності застосовували ультразвукове дослідження, рентгенотомографію, комп’ютерну томографію і ядерний магнітний резонанс.
Висновки. Розробка нових технологій променевої діагностики хребта значно розширила діагностичні можливості виявлення ексудативного компонента ТС. До традиційного рентгенологічного методу додалися контрастна мієлографія, комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія.
Нагромаджений світовий досвід та наші дані свідчать, що жоден з вказаних методів за його ізольованого використання не розв’язує всіх діагностичних проблем. Результати досліджень щодо наявності ексудативного компонента ТС завжди потрібно розглядати у комплексі з даними клініко-рентгенологічних методів досліджень.

Ключові слова: Діагностика туберкульозного спондиліту, лабораторні, клінічні, променеві методи дослідження, напливний абсцес.

Список літератури:  
1.    Голка Г.Г. Шляхи підвищення ефективності лікування ту­­беркульозного спондиліту // Ортопедия, травматология и протезирование. — 2004. — № 2. — ​С. 14—19.
2.    Диагностика и лечение внелегочного туберкулеза: практическое руководство / Под ред. М.И. Перельмана, Ю.Н. Ле­­вашева. — ​М.: Медицина и жизнь, 2002. — 600 с.
3.    Корнев П.Г. Хирургия костно-суставного туберкулеза: в 3 т. — ​Л.: Медицина, 1971. — 810 с.
4.    Костно-суставной туберкулез /Под. ред. Ю.Н. Левашева и А.Е. Гарбуза. — ​М.: Медицина и жизнь, 2003. — 294 с.
5.    Петренко В.І., Долинська М.Г., Разнатовська О.М. Позале­геневий і міліарний туберкульоз у хворих на коінфекцію ТБ /ВІЛ. — К.: ДКС Центр, 2015.— 112 с.
6.    Туберкульоз в Україні: аналітично-статистичний довідник за 2004—2014. — ​К., 2015. — 116 с.
7.    Ульрих Э.В., Мушкин Ю.М. Вертебрология в терминах, цифрах, рисунках. — ​СПб: Элби-СПб, 2002. — 186 с.
8.    Фтизіатрія: підручник / За ред. проф. В.І. Петренка. — ​К.: Медицина, 2015. — 472 с.
9.    Global tuberculosis control 2011 (Доклад о глобальной борьбе с туберкулезом-2011): World Health Organization [Електронний ресурс]. — ​Режим доступу: http://www.who.int/tb/publications/global_report/2011/.

Інше:  
Голка Григорій Григорович,  д. мед. н., проф., зав. кафедри травматології та ортопедії
61018, м. Харків, пров. Балакірєва, 3, лікарня швидкої невідкладної допомоги
E-mail: gr_golka@mail.ru

Стаття надійшла до редакції 10 квітня 2017 р.

 

Диагностика экссудативного компонента туберкулезного воспаления позвоночника

Г.Г. Голка, В.В. Веснин, О.Г. Фадеев, В.В. Бурлака, А.А. Олейник

Харьковский национальный медицинский университет

Цель работы — ​привлечение внимания практических врачей к важной проблеме диагностики туберкулезного спондилита (ТС) и повышение ее эффективности.
Материалы и методы. В основу работы положены данные протоколов исследований и медицинская документация 175 больных, которые в 2006—2015 гг. находились в отделении костно-суставного туберкулеза КУЗ «Областная туберкулезная больница № 1» Харьковского областного совета и в хирургическом отделении КУЗ «Областной противотуберкулезный диспансер № 1» Харьковского областного совета с активным впервые диагностированным ТС.
Все больные были разделены на две группы: в I вошли 93 (53,1 %) больных, у которых проводили оперативное вмешательство на пораженных специфическим деструктивным процессом позвонках, во II — ​82 (46,9 %), которых лечили консервативно. Возраст больных был в пределах от 17 до 75 лет. У большинства больных обеих групп отмечено поражение тел двух позвонков: в I группе — ​85 (93,4 %), во II — ​78 (95,1 %).
Результаты и обсуждение. Абсцессы обнаружены у 3 больных I группы с поражениями шейного отдела позвоночника, у 30 больных I и у 20 II группы — ​грудного, у 4 больных I и у 6 II группы — ​грудопоясничного, у 38 больных I и у 17 II группы — ​поясничного и пояснично-крестцового отделов. Таким образом, экссудативный компонент воспаления при ТС был выражен преимущественно в виде распространенных паравертебральных абсцессов у больных I группы и значительно меньше — у больных II. Абсцессов не было у 16 (17,7 %) больных I группы и у 39 (47,5 %) — ​II. У больных I группы внутригрудные абсцессы были значительной протяженности (4—5 позвонков и больше). Различия по частоте и протяженности псоас-абсцессов у больных обеих групп также значитель­ные, чаще более выраженные абсцессы отмечались у больных I группы. Для уточнения наличия абсцессов, определения их содержания, а также локализации и распространенности применяли ультразвуковое исследование, рентгенотомографию, компьютерную томографию и ядерный магнитный резонанс.
Выводы. Разработка новых технологий лучевой диагностики позвоночника значительно расширила диагностические возможности выявления экссудативного компонента ТС. К традиционному рентгенологическому методу добавились контрастная миелография, компьютерная томография, магнитно-резонансная томография.
Накопленный мировой опыт и наши данные показывают, что ни один из указанных методов при его изолированном использовании не решает всех диагностических проблем. Результаты исследований относительно наличия экссудативного компонента ТС всегда нужно рассматривать в комплексе с данными клинико-рентгенологических методов исследований.

Ключевые слова: диагностика туберкулезного спондилита, лабораторные, клинические, лучевые методы исследования, наплывной абсцесс.

Список литературы:  
1.    Голка Г.Г. Шляхи підвищення ефективності лікування ту­­беркульозного спондиліту // Ортопедия, травматология и протезирование. — 2004. — № 2. — ​С. 14—19.
2.    Диагностика и лечение внелегочного туберкулеза: практическое руководство / Под ред. М.И. Перельмана, Ю.Н. Ле­­вашева. — ​М.: Медицина и жизнь, 2002. — 600 с.
3.    Корнев П.Г. Хирургия костно-суставного туберкулеза: в 3 т. — ​Л.: Медицина, 1971. — 810 с.
4.    Костно-суставной туберкулез /Под. ред. Ю.Н. Левашева и А.Е. Гарбуза. — ​М.: Медицина и жизнь, 2003. — 294 с.
5.    Петренко В.І., Долинська М.Г., Разнатовська О.М. Позале­геневий і міліарний туберкульоз у хворих на коінфекцію ТБ /ВІЛ. — К.: ДКС Центр, 2015.— 112 с.
6.    Туберкульоз в Україні: аналітично-статистичний довідник за 2004—2014. — ​К., 2015. — 116 с.
7.    Ульрих Э.В., Мушкин Ю.М. Вертебрология в терминах, цифрах, рисунках. — ​СПб: Элби-СПб, 2002. — 186 с.
8.    Фтизіатрія: підручник / За ред. проф. В.І. Петренка. — ​К.: Медицина, 2015. — 472 с.
9.    Global tuberculosis control 2011 (Доклад о глобальной борьбе с туберкулезом-2011): World Health Organization [Електронний ресурс]. — ​Режим доступу: http://www.who.int/tb/publications/global_report/2011/.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

7. Оригінальні дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Мінливість первинно резистентних штамів M. tuberculosis в установах протитуберкульозної служби

П.І. Потейко1, А.В. Рогожин1, О.С. Константиновська1, І.М. Кузнєцова2, О.С. Солодянкін3, І.І. Грек

1 Харківська медична академія післядипломної освіти
2 КЗОЗ «Обласна туберкульозна лікарня № 1», Харків
3 ННЦ «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної
медицини», Харків

Мета роботи — ​простежити мінливість штамів мікобактерій туберкульозу (МБТ) у хворих на хіміо­резистентний туберкульоз (ХРТБ) легень у процесі стаціонарного лікування та вивчити особливості клініко-рентгенологічної динаміки туберкульозу легень у цих хворих.
Матеріали та методи. У 105 хворих на ХРТБ з первинною резистентністю досліджено мінливість штамів МБТ та клініко-рентгенологічну динаміку ХРТБ легень у процесі стаціонарного лікування.
Усі хворі в умовах стаціонару проходили детальне клініко-рентгенологічне обстеження, лабораторні тести, а за потреби використовували інструментальні методи дослідження. Докладно вивчали скарги, анамнез та фізикальні дані. Для виявлення мінливості у хворих відібрано по 4 зразки культур МБТ, вирощених на твердих середовищах, до початку лікування та з інтервалами 1, 3, 8 міс. За допомогою VNTR-методу генотипування ізоляти протиповано за п’ятьма локусами — ​ETR А-E.
Результати та обговорення. За результатами VNTR-типування у 105 хворих на ХРТБ легень, у яких досліджено мінливість штамів МБТ, значну кількість склали штами сімейства Beijing — ​64,8 %.
За результатами дослідження мінливості штамів МБТ в умовах стаціонару у 10 (9,5 %) пацієнтів спостерігалася зміна штамів МБТ. Простежено вірогідну тенденцію до зміни менш вірулентних штамів МБТ на більш вірулентні: 3 випадки ГІП (URAL) на LAM і на Beijing, 3 випадки Haarlem на LAM і на Beijing. У цих хворих частіше спостерігався інтоксикаційний синдром І ступеня, а у хворих з наростанням виявів інтоксикації зауважено зміну штамів МБТ на генотипи Beijing та LAM. Після 8 міс лікування у 4 (40 %) хворих закрилися каверни і лише у 2 (20 %) припинилося бактеріовиділення культуральним методом. У 30 % хворих встановлено набуту резистентність МБТ до антимікобактеріальної терапії.
Висновки. Зміни штамів МБТ у внутрішньолікарняних умовах свідчать про те, що госпіталізація у відділення протитуберкульозних медичних установ є своєрідним ризиком щодо екзогенної туберкульозної суперінфекції, зумовленої збудниками з множинною лікарською стійкістю. Вивчення поширеності різних штамів МБТ у регіонах України, мінливості штамів МБТ у процесі лікування, клінічного перебігу туберкульозу легень та ефективності лікування хворих залежно від генотипу МБТ є дуже перспективним напрямом у фтизіатрії.

Ключові слова: Туберкульоз, Mycobacterium tuberculosis, генотип, хіміорезистентний туберкульоз, мінливість, VNTR.

Список літератури:  
1.    Наказ МОЗ України № 620 від 04.09.2014 «Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги. Туберкульоз».
2.    Потейко П.И. Клинико-лабораторная характеристика ин­­токсикационного синдрома у больных туберкулезом легких и эффективность детоксикационной терапии: дис. …канд. мед. наук. — ​М., 1991. — 239 с.
3.    Савилов Е.Д., Синьков В.В., Огарков О.Б. Эпидемиология туберкулеза на Евро-Азиатском континенте: оценка глобального движения штаммов генотипа «Пекин».— ​Иркутск: РИО ГБОУ ДПО ИГМАПО, 2013. — 120 с.
4.    Стандарти визначення медикаментозної стійкості мікобактерій до препаратів 1-го та 2-го ряду на рідкому живильному середовищі при застосуванні системи MGIT: Метод. реком. — ​Кіровоград: Поліум, 2012. — 22 с.
5.    Туберкульоз в Україні. Аналітично-статистичний довідник за 2000—2011 рр. — ​К., 2012. — 97 с.
6.    Умпелева Т.В., Вязовая А.А., Кравченко М.А. Генотипи­рование изолятов Mycobacterium tuberculosis rpyппы non-Beijing, циркулирующих в Уральском регионе // Уральский мед. журн. — 2013. — № 2. — ​С. 150—154.
7.    Чередник Ю.О., Анопрієнко О.В., Горовенко Н.Г., Фе­­щен­ко Ю.І. Проблеми комплексної лабораторної ПЛР-діаг­ностики і генотипування штамів Mycobacterium tuber­culosis в Україні // Досягнення і проблеми генетики, селекції та біотехнології. — 2012. — ​Т. 3. — ​С. 398—403.
8.    Joseph B.V., Soman S., Radhakrishnan I. et al. Molecular epidemiology of Mycobacterium tuberculosis isolates from Kerala, India using IS6110-RFLP, spoligotyping and MIRU-VNTRs // Infect. Genet. Evol. — 2013. — ​Vol. 16. — ​P. 157—164.— Doi.org/10.1016/j.meegid.2013.01.012.
9.    Kanduma E., McHugh T.D., Gillespie S.H. Molecular methods for Mycobacterium tuberculosis strain typing: a users guide // J. Appl. Microbiol. — 2012. — ​Vol. 94, N 5. — ​P. 781—791.
10.    Kato-Maeda M., Kim E.Y., Flores L. et al. Differences among sublineages of the East-Asian lineage of Mycobacterium tuberculosis in genotypic clustering // Int. J. Tuberc. Lung Dis.— 2010. — ​Vol. 14 (5). — ​P. 538—544.
11.    Kurbatova E.V., Kaminski D.A., Erokhin V.V. et al. Performance of Cepheid® XpertMTB/RIF ® and TB-Biochip® MDR in two regions of Russia with a high prevalence of drug-resistant tuberculosis // Eur. J. Clin. Microbiol. Infect. Dis. — 2013. — ​Vol. 32, N 6. — ​P. 735—743.— Doi.org/10.1007/s10096-012-1798-0.
12.    Liu B., Zhao P. et al. Genetic diversity of Mycobacterium tuberculosis isolates from Beijing, China assessed by Spoligo­typing, LSPs and VNTR profiles // BMC Infectious Diseases. — 2012. — ​Vol. 12. — ​P. 372.— Doi.org/10.1186/1471-2334-12-372.
13.    Roetzer A., Schuback S., Diel R. et. al. Evaluation of Myco­bacterium tuberculosis typing methods in a 4-year study in Schleswig-Holstein, Northern Germany // J. Clin. Microbiol. — 2011. — ​Vol. 49, Iss. 12. — ​P. 4173—4178.— Doi.org/10.1128/jcm.05293-11.
14.    Supply P., Allix C., Lesjean S. et al. Proposal for Standardization of Optimized Mycobacterial Interspersed Repetitive Unit-Variable-Number Tandem Repeat Typing of Mycobacterium tuberculosis // J. Clin. Microbiol. — 2006. — ​N 44. — ​Р. 4498—4510.— Doi.org/10.1128/jcm.01392-06.
15.    Thong On A., Smittipat N., Juthayothin T. et al. Variable-number tandem repeats typing of Mycobacterium tuberculosis isolates with low copy numbers of IS 6110 in Thailand // Tuberculosis (Edinb). — 2012. — ​Vol. 90, N 1. — ​P. 9—15.— Doi.org/10.1016/j.tube.2009.10.006.
16.    World Health Organization. Global Tuberculosis Control report. WHO report. — Geneva: Switzerland, 2012. — 273 p.
17.    Yokoyama E., Hachisu Y., Hashimoto R., Kishida K. Concor­dance of variable-number tandem repeat (VNTR) and large sequence polymorphism (LSP) analyses of Mycobacterium tuberculosis strains // Infect. Genet. Evol.— 2010.— Vol. 10. — ​P. 913–918.— Doi: 10.1016/j.meegid.2010.05.013.
18.    Zhang Y., Yew W.W. Mechanisms of drug resistance in Myco­bacterium tuberculosis // Int. J. Tuberc. Lung Dis. — 2015. — ​Vol. 19. — ​Р. 1276—1289.— Doi.org/10.5588/ijtld.15.0389.

Інше:  
Рогожин Антон Вікторович, асист. кафедри фтизіатрії, пульмонології та сімейної медицини
61176, м. Харків, вул. М. Амосова, 58
Тел. (057) 738-71-87
E-mail: kfp1930@ukr.net

Стаття надійшла до редакції 3 березня 2017 р.

 

Изменчивость первично резистентных штаммов M. tuberculosis в учреждениях противотуберкулезной службы

П.И. Потейко1, А.В. Рогожин1, О.С. Константиновськая1, И.М. Кузнецова2, А.С. Солодянкин3, И.И. Грек1

1 Харьковская медицинская академия последипломного образования
2 КУЗ «Областная туберкулезная больница № 1», Харьков
3 ННЦ «Институт экспериментальной и клинической ветеринарной медицины», Харьков

Цель работы — проследить изменчивость штаммов микобактерий туберкулеза (МБТ) у больных химиорезистентным туберкулезом (ХРТБ) легких в процессе стационарного лечения и изучить особенности клинико-рентгенологической динамики туберкулеза легких у этих больных.
Материалы и методы. В 105 больных ХРТБ с первичной резистентностью исследовано изменчивость штаммов МБТ и клинико-рентгенологическую динамику ХРТБ легких в процессе стационарного лечения.
Все больные в условиях стационара проходили детальное клинико-рентгенологическое обследование, лабораторные тесты, при необходимости использовали инструментальные методы исследования. Подроб­но изучали жалобы, анамнез и физикальные данные. Для выявления изменчивости у больных отобрано по 4 образца культур МБТ, выращенных на твердых средах, до начала лечения и с интервалами 1, 3, 8 мес. С помощью VNTR-метода генотипирования изоляты протиповано по пяти локусам — ETR А-E.
Результаты и обсуждение. По результатам VNTR-типирования в 105 больных ХРТБ легких, в которых исследованы изменчивость штаммов МБТ, значительное количество составили штаммы семейства Beijing — 64,8 %.
По результатам исследования изменчивости штаммов МБТ в условиях стационара у 10 (9,5 %) пациентов наблюдалось изменение штаммов МБТ. Прослежено вероятную тенденцию к изменению менее вирулентных штаммов МБТ на более вирулентные: 3 случая ГИП (URAL) на LAM и на Beijing, 3 случая Haarlem на LAM и на Beijing. У этих больных чаще наблюдался интоксикационный синдром I степени, а у больных с нарастанием проявлений интоксикации отмечено изменение штаммов МБТ на генотипы Beijing и LAM. После 8 мес лечения у 4 (40 %) больных закрылись каверны и только у 2 (20 %) прекратилось бактериовыделение культуральным методом. У 30 % больных установлено приобретенную резистентность МБТ к антимикобактериальной терапии.
Выводы. Изменения штаммов МБТ во внутрибольничных условиях свидетельствуют о том, что госпитализация в отделение противотуберкулезных медицинских учреждений является своеобраз­ным риском экзогенной туберкулезной суперинфекции, вызванной возбудителями со множественной лекарственной устойчивостью. Изучение распространенности различных штаммов МБТ в регио­нах Украины, изменчивости штаммов МБТ в процессе лечения, клинического течения туберкулеза легких и эффективности лечения больных в зависимости от генотипа МБТ является очень перспек­тивным направлением фтизиатрии.

Ключевые слова: туберкулез, Mycobacterium tuberculosis, генотип, химиорезистентный туберкулез, изменчивость, VNTR.

Список литературы:  
1.    Наказ МОЗ України № 620 від 04.09.2014 «Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги. Туберкульоз».
2.    Потейко П.И. Клинико-лабораторная характеристика ин­­токсикационного синдрома у больных туберкулезом легких и эффективность детоксикационной терапии: дис. …канд. мед. наук. — ​М., 1991. — 239 с.
3.    Савилов Е.Д., Синьков В.В., Огарков О.Б. Эпидемиология туберкулеза на Евро-Азиатском континенте: оценка глобального движения штаммов генотипа «Пекин».— ​Иркутск: РИО ГБОУ ДПО ИГМАПО, 2013. — 120 с.
4.    Стандарти визначення медикаментозної стійкості мікобактерій до препаратів 1-го та 2-го ряду на рідкому живильному середовищі при застосуванні системи MGIT: Метод. реком. — ​Кіровоград: Поліум, 2012. — 22 с.
5.    Туберкульоз в Україні. Аналітично-статистичний довідник за 2000—2011 рр. — ​К., 2012. — 97 с.
6.    Умпелева Т.В., Вязовая А.А., Кравченко М.А. Генотипи­рование изолятов Mycobacterium tuberculosis rpyппы non-Beijing, циркулирующих в Уральском регионе // Уральский мед. журн. — 2013. — № 2. — ​С. 150—154.
7.    Чередник Ю.О., Анопрієнко О.В., Горовенко Н.Г., Фе­­щен­ко Ю.І. Проблеми комплексної лабораторної ПЛР-діаг­ностики і генотипування штамів Mycobacterium tuber­culosis в Україні // Досягнення і проблеми генетики, селекції та біотехнології. — 2012. — ​Т. 3. — ​С. 398—403.
8.    Joseph B.V., Soman S., Radhakrishnan I. et al. Molecular epidemiology of Mycobacterium tuberculosis isolates from Kerala, India using IS6110-RFLP, spoligotyping and MIRU-VNTRs // Infect. Genet. Evol. — 2013. — ​Vol. 16. — ​P. 157—164.— Doi.org/10.1016/j.meegid.2013.01.012.
9.    Kanduma E., McHugh T.D., Gillespie S.H. Molecular methods for Mycobacterium tuberculosis strain typing: a users guide // J. Appl. Microbiol. — 2012. — ​Vol. 94, N 5. — ​P. 781—791.
10.    Kato-Maeda M., Kim E.Y., Flores L. et al. Differences among sublineages of the East-Asian lineage of Mycobacterium tuberculosis in genotypic clustering // Int. J. Tuberc. Lung Dis.— 2010. — ​Vol. 14 (5). — ​P. 538—544.
11.    Kurbatova E.V., Kaminski D.A., Erokhin V.V. et al. Performance of Cepheid® XpertMTB/RIF ® and TB-Biochip® MDR in two regions of Russia with a high prevalence of drug-resistant tuberculosis // Eur. J. Clin. Microbiol. Infect. Dis. — 2013. — ​Vol. 32, N 6. — ​P. 735—743.— Doi.org/10.1007/s10096-012-1798-0.
12.    Liu B., Zhao P. et al. Genetic diversity of Mycobacterium tuberculosis isolates from Beijing, China assessed by Spoligo­typing, LSPs and VNTR profiles // BMC Infectious Diseases. — 2012. — ​Vol. 12. — ​P. 372.— Doi.org/10.1186/1471-2334-12-372.
13.    Roetzer A., Schuback S., Diel R. et. al. Evaluation of Myco­bacterium tuberculosis typing methods in a 4-year study in Schleswig-Holstein, Northern Germany // J. Clin. Microbiol. — 2011. — ​Vol. 49, Iss. 12. — ​P. 4173—4178.— Doi.org/10.1128/jcm.05293-11.
14.    Supply P., Allix C., Lesjean S. et al. Proposal for Standardization of Optimized Mycobacterial Interspersed Repetitive Unit-Variable-Number Tandem Repeat Typing of Mycobacterium tuberculosis // J. Clin. Microbiol. — 2006. — ​N 44. — ​Р. 4498—4510.— Doi.org/10.1128/jcm.01392-06.
15.    Thong On A., Smittipat N., Juthayothin T. et al. Variable-number tandem repeats typing of Mycobacterium tuberculosis isolates with low copy numbers of IS 6110 in Thailand // Tuberculosis (Edinb). — 2012. — ​Vol. 90, N 1. — ​P. 9—15.— Doi.org/10.1016/j.tube.2009.10.006.
16.    World Health Organization. Global Tuberculosis Control report. WHO report. — Geneva: Switzerland, 2012. — 273 p.
17.    Yokoyama E., Hachisu Y., Hashimoto R., Kishida K. Concor­dance of variable-number tandem repeat (VNTR) and large sequence polymorphism (LSP) analyses of Mycobacterium tuberculosis strains // Infect. Genet. Evol.— 2010.— Vol. 10. — ​P. 913–918.— Doi: 10.1016/j.meegid.2010.05.013.
18.    Zhang Y., Yew W.W. Mechanisms of drug resistance in Myco­bacterium tuberculosis // Int. J. Tuberc. Lung Dis. — 2015. — ​Vol. 19. — ​Р. 1276—1289.— Doi.org/10.5588/ijtld.15.0389.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

8. Оригінальні дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Застосування 7 % інгаляційного розчину натрію хлориду для підвищення ефективності діагностики вперше виявленого туберкульозу легень

М.М. Кужко1, Д.О. Бутов2, Т.В. Тлустова1, Н.С. Чурсіна3, О.С. Денисов4

1 ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ
2 Харківський національний медичний університет
3 Обласне територіальне медичне протитуберкульозне об’єднання, Луцьк
4 ГО «Асоціація інтенсивного лікування інфекційних захворювань «INCURE», Київ

Мета роботи — вивчення особливостей застосування 7 % інгаляційного розчину натрію хлориду (ЛОРДЕ Мах 7) для підвищення ефективності бактеріологічної діагностики вперше виявленого туберкульозу легень.
Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебував 101 хворий віком від 21 до 62 років із уперше діагностованим туберкульозом легень. Їх розподілено на дві групи: 1-ша (основ­на) — ​42 хворих, яким проводили індукування мокротиння; 2-га (група контролю) — ​59 пацієнтів із самостійним відхаркуванням мокротиння.
П’ятихвилинну інгаляцію 7 % розчином натрію хлориду хворим основної групи проводили під час госпіталізації до початку протитуберкульозної терапії. Після індукції мокротиння отримували зразки для дослідження бактеріоскопічним, бактеріологічним і ампліфікаційним методами. У конт­рольній групі досліджували мокротиння до стандартної хіміотерапії, тільки виділяли його шляхом самостійного відхаркування.
Результати та обговорення. Під час бактеріоскопічного дослідження мокротиння кислотостійкі палички виявлено у 29 ((69,05 ± 7,13) %) пацієнтів основної групи і у 24 ((40,68 ± 6,40) %) конт­рольної (р < 0,05). Бактеріологічним методом виявлено ріст мікобактерій туберкульозу у 38 ((90,48 ± 4,53) %) пацієнтів основної групи і у 39 ((66,10 ± 6,16) %) контрольної (р < 0,05). Результа­ти ампліфікаційного методу майже не відрізнялися від бактеріологічного, але в поодиноких випадках бактеріологічний метод переважав на 1—2 пацієнтів і навпаки.
Висновки. Для збільшення діагностичної цінності дослідження мокротиння у пацієнта з підозрою на інфільтративний туберкульоз легень передбачено: 1) у момент госпіталізації хворого проводити процедуру індукування мокротиння гіпертонічним розчином натрію хлориду (ЛОРДЕ Max 7) у день проведення діагностики; 2) протягом наступних днів зразки мокротиння збирати шляхом самостійного відкашлювання вранці. У разі застосування згаданого методу серйозних небажаних впливів не помічено.

Ключові слова: туберкульоз легень, гіпертонічний розчин натрію хлориду, діагностика.

Список літератури:  
1.    Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические ме­­тоды в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. — ​К.: Морион, 2000. — 320 с.
2.    Наказ МОЗ України № 45 від 06.02.2002 р. «Інструкція з бактеріологічної діагностики туберкульозної інфекції».
3.    Тодоріко Л.Д., Петренко В.І., Вольф С.Б. та ін. Мульти­резистентний туберкульоз і ко-інфекція ВІЛ/ТБ: особливості епідемічної ситуації в Україні і Білорусі // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. — 2016. — № 3 (26). — ​С. 10—16.
4.    Туберкульоз в Україні: аналітично-статистичний довідник / Український центр контролю за соціально небезпечними хворобами Міністерства охорони здоров’я України; Центр медичної статистики Міністерства охорони здоров’я України. — ​К., 2016. — 235 с.
5.    Фещенко Ю.І., Мельник В.М., Турченко Л.В. Погляд на проблему боротьби з туберкульозом в Україні // Укр. пульмонол. журн. — 2016. — № 3. — ​С. 5—10.
6.    Фещенко Ю.І., Мельник В.М., Білогорцева О.І. та ін. Особ­ливості епідеміологічної ситуації щодо туберкульозу у дітей в Україні // Укр. пульмонол. журн. — 2016. — № 4. — ​С. 5—8.
7.    Alvarez-Puebla M.J., Olaguibel J.M., Almudevar E. et al. Mannitol versus hypertonic saline: Safety and efficacy of mannitol and hypertonic saline in sputuminduction and bron­chial hyperreactivity assessment // Chron. Respir. Dis. — 2015. — ​Vol. 12, N 3. — ​P. 197—203.
8.    Atwine D., Nansumba M., Orikiriza P. et al. Intra-gastric string test: an effective tool for diagnosing tuberculosis in adults unable to produce sputum // Int. J. Tuberc. Lung Dis. — 2015. — ​Vol. 19, N 5. — ​P. 558—564.
9.    Bart I.Y., Mourits M., Van Gent R. et al. Sputum Induction in Children Is Feasible and Useful in a Bustling General Hospital Practice // Glob. Pediatr. Health. — 2016.— ​Vol 4, N 3. — ​P. 233—244.
10.    Gopathi N.R., Mandava V., Namballa U.R. et al. Comparative Study of Induced Sputum and Bronchial Washings in Diagnosing Sputum Smear Negative Pulmonary Tuberculosis // J. Clin. Diagn. Res. — 2016. — ​Vol. 10, N 3. — ​P. 7—10.
11.    Jochmann A., Artusio L., Robson K. et al. Infection and infla­mmation in induced sputum from preschool children with chronic airways diseases // Pediatr. Pulmonol. — 2016. — ​Vol. 51, N 8. — ​P. 778—786.
12.    Rao G.N., Venu M., Rani N.U., Sravani M. Induced sputum versus bronchial washings in the diagnosis of sputum negative pulmonary tuberculosis // J. Family Med. Prim. Care. — 2016. — ​Vol. 5, N 2. — ​P. 435—439.
13.    Sabi I., Kabyemera R., Mshana S.E. et al. Pulmonary TB bacteriologically confirmed by induced sputum among children at Bugando Medical Centre, Tanzania // Int. J. Tuberc. Lung Dis. — 2016. — ​Vol. 20, N 2. — ​P. 228—234.
14.    Tarran R., Donaldson S., Boucher R.C. Rationale for hypertonic saline therapy for cystic fibrosis lung disease // Semin. Respir. Crit. Care Med. — 2007. — ​Vol. 28, N 3. — ​P. 295—302.
15.    World Health Organization. A guide to monitoring and eva­luation of collaborative TB/HIV activities: 2015 revision / World Health Organization. — ​Geneva, Switzerland, 2015. — 48 p.
16.    Zampoli M., Pillay K., Carrara H. et al. Microbiological yield from induced sputum compared to oropharyngeal swab in young children with cystic fibrosis // J. Cyst. Fibros. — 2016. — ​Vol. 15, N 5. — ​P. 605—610.

Інше:  
Кужко Михайло Михайлович, д. мед. н., проф., пров. наук. співр. відділення хіміорезистентного туберкульозу
03680, м. Київ, вул. Амосова, 10
Тел. (044) 270-28-67
Е-mail: kuzhko@ifp.kiev.ua

Стаття надійшла до редакції 10 квітня 2017 р.

 

Применение 7 % ингаляционного раствора натрия хлорида для повышения эффективности диагностики впервые выявленного туберкулеза легких

М.М. Кужко1, Д.А. Бутов2, Т.В. Тлустова1, Н.С. Чурсина3, А.С. Денисов4 

1 ГУ «Национальный институт фтизиатрии и пульмонологии
имени Ф.Г. Яновского НАМНУ», Киев
2 Харьковский национальный медицинский университет
3 Областное территориальное медицинское противотуберкулезное объединение, Луцк
4 ОО «Ассоциация интенсивного лечения инфекционных заболеваний «INCURE», Киев

Цель работы — ​изучение особенностей применения 7% ингаляционного раствора натрия хлорида (ЛОРДЕ Мах 7) для повышения эффективности  бактериологической диагностики впервые выявлен­ного туберкулеза легких.
Материалы и методы. Под нашим наблюдением был 101 больной в возрасте 21—62 года с впервые диагностированным туберкулезом легких. Выделены две группы: 1-я (основная) — ​42 больных, которым проводили индуцирование мокроты; 2-я (контрольная) — ​59 пациентов с самостоятельным откашливанием мокроты.
Пятиминутную ингаляцию 7 % раствора натрия хлорида у основной группы проводили при поступ­лении пациента в стационар до начала антимикобактериальной терапии. После индуцирования мокроты получали образцы для исследования бактериоскопическим, бактериологическим и амплифи­кационным методами. В контрольной группе исследовали мокроту до стандартной химиотерапии, только выделяли ее с помощью самостоятельного откашливания.
Результаты и обсуждение. При бактериоскопическом исследовании мокроты кислотоустойчивые бактерии обнаружены у 29 ((69,05 ± 7,13) %) пациентов основной группы и у 24 ((40,68 ± 6,40) %) группы контроля (р < 0,05). По бактериологическому методу выявлен рост микобактерий туберкулеза у 38 ((90,48 ± 4,53) %) пациентов основной группы и у 39 ((66,10 ± 6,16) %) контрольной (р < 0,05). Результаты амплификационного метода почти не отличались от бактериологического, но были единичные случаи, когда бактериологический метод преобладал на 1—2 пациентов и наоборот.
Выводы. Для увеличения диагностической ценности исследований мокроты у пациента с подозрением на инфильтративный туберкулез легких предлагают: 1) при поступлении в стационар проводить процедуру индуцирования мокроты гипертоническим раствором натрия хлорида (ЛОРДЕ Мах 7) в день проведения диагностики; 2) в течение следующих дней образцы мокроты собирать путем самостоятельного откашливания утром. При применении данного метода серьезных нежелательных явлений не отмечено.

Ключевые слова: Туберкулез легких, гипертонический раствор натрия хлорида, диагностика.

Список литературы:  
1.    Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические ме­­тоды в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. — ​К.: Морион, 2000. — 320 с.
2.    Наказ МОЗ України № 45 від 06.02.2002 р. «Інструкція з бактеріологічної діагностики туберкульозної інфекції».
3.    Тодоріко Л.Д., Петренко В.І., Вольф С.Б. та ін. Мульти­резистентний туберкульоз і ко-інфекція ВІЛ/ТБ: особливості епідемічної ситуації в Україні і Білорусі // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. — 2016. — № 3 (26). — ​С. 10—16.
4.    Туберкульоз в Україні: аналітично-статистичний довідник / Український центр контролю за соціально небезпечними хворобами Міністерства охорони здоров’я України; Центр медичної статистики Міністерства охорони здоров’я України. — ​К., 2016. — 235 с.
5.    Фещенко Ю.І., Мельник В.М., Турченко Л.В. Погляд на проблему боротьби з туберкульозом в Україні // Укр. пульмонол. журн. — 2016. — № 3. — ​С. 5—10.
6.    Фещенко Ю.І., Мельник В.М., Білогорцева О.І. та ін. Особ­ливості епідеміологічної ситуації щодо туберкульозу у дітей в Україні // Укр. пульмонол. журн. — 2016. — № 4. — ​С. 5—8.
7.    Alvarez-Puebla M.J., Olaguibel J.M., Almudevar E. et al. Mannitol versus hypertonic saline: Safety and efficacy of mannitol and hypertonic saline in sputuminduction and bron­chial hyperreactivity assessment // Chron. Respir. Dis. — 2015. — ​Vol. 12, N 3. — ​P. 197—203.
8.    Atwine D., Nansumba M., Orikiriza P. et al. Intra-gastric string test: an effective tool for diagnosing tuberculosis in adults unable to produce sputum // Int. J. Tuberc. Lung Dis. — 2015. — ​Vol. 19, N 5. — ​P. 558—564.
9.    Bart I.Y., Mourits M., Van Gent R. et al. Sputum Induction in Children Is Feasible and Useful in a Bustling General Hospital Practice // Glob. Pediatr. Health. — 2016.— ​Vol 4, N 3. — ​P. 233—244.
10.    Gopathi N.R., Mandava V., Namballa U.R. et al. Comparative Study of Induced Sputum and Bronchial Washings in Diagnosing Sputum Smear Negative Pulmonary Tuberculosis // J. Clin. Diagn. Res. — 2016. — ​Vol. 10, N 3. — ​P. 7—10.
11.    Jochmann A., Artusio L., Robson K. et al. Infection and infla­mmation in induced sputum from preschool children with chronic airways diseases // Pediatr. Pulmonol. — 2016. — ​Vol. 51, N 8. — ​P. 778—786.
12.    Rao G.N., Venu M., Rani N.U., Sravani M. Induced sputum versus bronchial washings in the diagnosis of sputum negative pulmonary tuberculosis // J. Family Med. Prim. Care. — 2016. — ​Vol. 5, N 2. — ​P. 435—439.
13.    Sabi I., Kabyemera R., Mshana S.E. et al. Pulmonary TB bacteriologically confirmed by induced sputum among children at Bugando Medical Centre, Tanzania // Int. J. Tuberc. Lung Dis. — 2016. — ​Vol. 20, N 2. — ​P. 228—234.
14.    Tarran R., Donaldson S., Boucher R.C. Rationale for hypertonic saline therapy for cystic fibrosis lung disease // Semin. Respir. Crit. Care Med. — 2007. — ​Vol. 28, N 3. — ​P. 295—302.
15.    World Health Organization. A guide to monitoring and eva­luation of collaborative TB/HIV activities: 2015 revision / World Health Organization. — ​Geneva, Switzerland, 2015. — 48 p.
16.    Zampoli M., Pillay K., Carrara H. et al. Microbiological yield from induced sputum compared to oropharyngeal swab in young children with cystic fibrosis // J. Cyst. Fibros. — 2016. — ​Vol. 15, N 5. — ​P. 605—610.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

9. Оригінальні дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Гематологічні показники у хворих з уперше діагностованим чутливим і мультирезистентним дисемінованим туберкульозом легень

С.І. Корнага, І.Т. П’ятночка, В.І. П’ятночка 

ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України»

Мета роботи — ​​провести порівняльний аналіз клітинних елементів крові у хворих з уперше діагностованим чутливим і мультирезистентним дисемінованим туберкульозом легень.
Матеріали та методи. Порівняльний аналіз гематологічних показників проводили у хворих з уперше діагностованим дисемінованим чутливим (61 хворий) і мультирезистентним (58 хворих) туберкульозом легень. Хворі були репрезентативні за віком, статтю і поширеністю специфічного процесу. Цифровий матеріал статистично обробляли з вирахуванням показника вірогідності.
Результати та обговорення. Порівняльний аналіз гематологічних показників у хворих з уперше діаг­ностованим чутливим і мультирезистентним дисемінованим туберкульозом легень засвідчив, що в останніх виразніші вірогідні негативні зміни. Зокрема, констатовано зниження рівнів гемоглобіну, загального білка, збільшення кількості лейкоцитів з виразнішим зсувом лейкоцитарної формули вліво і токсичної зернистості на тлі зменшення кількості лімфоцитів. До того ж у хворих на мультирезистентний туберкульоз прискорена ШОЕ. Усе це є наслідком значно тяжчого перебігу захворювання і зниженого імунологічного статусу, зумовленого агресивністю мікобактерій мультирезистентного туберкульозу.
Висновки. За останні десятиріччя констатовано помітніші негативні зміни в цитологічному і білковому складі крові. До того ж вони вірогідно виразніші у хворих на мультирезистентний порівняно з чутливим дисемінованим туберкульозом легень. Це зумовлено значно тяжчим, несприятливим імунодепресивним перебігом мультирезистентного туберкульозу. Все це вимагає проведення комплексних патогенетичних заходів, спрямованих на поліпшення показників гемограми і білкового складу крові, на тлі антимікобактеріальної терапії.

Ключові слова: Мультирезистентний туберкульоз, дисемінований, гематологічні показники.

Список літератури:  
1.    Казмірчук В.Є. Інтерпретація лейкограми та імунограми згідно з сучасними позиціями // Внутрішня медицина. — 2007. — № 4. — ​С. 36—44.
2.    Кассирский И.А., Алексеева Г.А. Клиническая гематология. — ​М.: Медицина, 1970. — 800 с.
3.    Мельник В.М., Дорошенко П.М., Валецький Ю.М., Драч К.М. Лабораторна діагностика туберкульозу легень // Журн. практ. лікаря. — 2003. — № 2. — ​С. 30—32.
4.    Мельник В.М., Новожилова О.І., Матусевич В.Г. та ін. Патоморфоз туберкульозу легень за клінічним перебігом, рентгенологічними та бактеріологічними змінами в умовах епідемії // Укр. пульмонол. журн. — 2007. — № 2. — ​С. 49—52.
5.    Фещенко Ю., Мельник В. Фтизіоепідеміологія. — ​К.: Здо­ров’я, 2004. — 624 с.

Інше:

 
Корнага Світлана Іванівна, д. мед. н., проф. кафедри пропедевтики внутрішньої медицини та фтизіатрії   
46001, м. Тернопіль, Майдан Волі, 1  
E-mail: svitlanacor@gmail.com

Стаття надійшла до редакції 5 травня 2017 р.

 

Гематологические показатели у больных с впервые диагностированным чувствительным и мультирезистентным диссеминированным туберкулезом легких

С.И. Корнага, И.Т. Пятночка, В.И. Пятночка

ДВНЗ «Тернопольский государственный медицинский университет имени И.Я. Горбачевского МЗ Украины»

Цель работы — провести сравнительный анализ клеточных элементов крови у больных с впервые диагностированным чувствительным и мультирезистентным диссеминированным туберкулезом легких.
Материалы и методы. Сравнительный анализ гематологических показателей проводили у больных с впервые диагностированным диссеминированным чувствительным (61 больной) и мультирезистентным (58 больных) туберкулезом легких. Больные были репрезентативны по возрасту, полу и распространенности специфического процесса. Цифровой материал подвергался статистической обработке с определением показателя достоверности.
Результаты и обсуждение. Сравнительный анализ гематологических показателей у больных с впервые диагностированным чувствительным и мультирезистентным диссеминированным туберкулезом легких показал, что у последних более выражены возможные негативные изменения. В частности, констатировано снижение уровней гемоглобина, общего белка, увеличение количества лейкоцитов с более выраженным сдвигом лейкоцитарной формулы влево и токсической зернистости на фоне уменьшения количества лимфоцитов. К тому же у больных мультирезистентным туберкулезом наблюдалась более увеличенная СОЭ. Все это является следствием значительно более тяжелого течения заболевания и сниженного иммунологического статуса, обусловленного агрессивностью микобактерий мультирезистентного туберкулеза.
Выводы. За последние десятилетия констатированы более существенные негативные изменения в цитологическом и белковом составе крови. К тому же они были достоверно более выражены у больных мультирезистентным по сравнению с чувствительным диссеминированным туберкулезом легких. Это обусловлено значительно более тяжелым иммунодепрессивным течением мультирезистентного туберкулеза. Все это требует проведения комплексных патогенетических мероприятий, направленных на улучшение показателей гемограммы и белкового состава крови, на фоне антимикобактериальной терапии.

Ключевые слова: мультирезистентный туберкулез, диссеминированный, гематологические показатели.

Список литературы:  
1.    Казмірчук В.Є. Інтерпретація лейкограми та імунограми згідно з сучасними позиціями // Внутрішня медицина. — 2007. — № 4. — ​С. 36—44.
2.    Кассирский И.А., Алексеева Г.А. Клиническая гематология. — ​М.: Медицина, 1970. — 800 с.
3.    Мельник В.М., Дорошенко П.М., Валецький Ю.М., Драч К.М. Лабораторна діагностика туберкульозу легень // Журн. практ. лікаря. — 2003. — № 2. — ​С. 30—32.
4.    Мельник В.М., Новожилова О.І., Матусевич В.Г. та ін. Патоморфоз туберкульозу легень за клінічним перебігом, рентгенологічними та бактеріологічними змінами в умовах епідемії // Укр. пульмонол. журн. — 2007. — № 2. — ​С. 49—52.
5.    Фещенко Ю., Мельник В. Фтизіоепідеміологія. — ​К.: Здо­ров’я, 2004. — 624 с.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

10. Оригінальні дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Ефективність лікування хворих на туберкульоз легень із пре-розширеною резистентністю за скороченим 12-місячним режимом хіміотерапії з максимальною бактерицидною дією

Н.А. Литвиненко, О.П. Чоботар, В.В. Давиденко  

ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ

Мета роботи — ​встановити ефективність лікування хворих на туберкульоз легень із резистентністю до фторхінолонів або аміноглікозидів/поліпептидів (пре-РРТБ) шляхом застосування скороченого 12-місячного режиму із введенням 7 протитуберкульозних препаратів, три з яких мають виразну бактерицидну дію.
Матеріали та методи. У клінічне проспективне дослідження «випадок—​контроль» зараховано 64 хворих з випадками пре-РРТБ (мультирезистентний туберкульоз із резистентністю до фторхінолону або аміноглікозиду — ​поліпептиду). Для лікування хворих основної групи (32 пацієнти) застосовували режим у складі: піразинамід (Z), капреоміцин (Сm), протіонамід (Pt), лінезолід (Lzd) (100—200 мг/кг), моксифлоксацин (Mfx), циклосерин (Cs), ізоніазид (H) (18—20 мг/кг) протягом 6 міс інтенсивної фази хіміотерапії (ІФХТ) та продовжували підтримуючу фазу хіміотерапії (ПФХТ) у такому ж самому складі, крім аміноглікозиду (поліпептиду), ще 6 міс. Хворі контрольної групи (32 пацієнти) отримували індивідуалізовані режими хіміотерапії стандартної тривалості (8 міс ІФХТ та 12 міс ПФХТ) без лінезоліду.
Результати та обговорення. У хворих на пре-РРТБ, у котрих застосовувався 12-місячний скорочений режим, встановлено вищу ефективність лікування на момент завершення як ІФХТ, так і основ­ного курсу хіміотерапії.
Унаслідок 12-місячного скороченого курсу порівняно зі стандартним 20-місячним на кінець основ­ного курсу хіміотерапії результат «ефективне лікування» досягнуто у 29 (90,6 %) хворих порівняно з 15 (46,9 %), у одного (3,1 %) пацієнта зареєстровано «невдачу лікування» та у 2 (6,3 %) — ​«перерване лікування» порівняно з 9 (13,9 %) та 3 (11,6 %) відповідно. Побічні ефекти зареєстровано відповідно у 31,3 та 37,5 % (p > 0,05).
Висновки. Застосування 12-місячного скороченого режиму хіміотерапії порівняно зі стандартним 20-місячним дає змогу підвищити показник «ефективне лікування» у хворих із новими випадками ­пре-РРТБ на кінець основного курсу від 46,9 до 90,6 %.

Ключові слова: Мультирезистентний туберкульоз із резистентністю до фторхінолону або аміноглікозиду (поліпептиду), скорочений режим хіміотерапії, ефективне лікування.

Список літератури:  
1.    Фещенко Ю.І. та ін. Обґрунтування скорочених режимів хіміотерапії для хворих на МРТБ за вітчизняним досвідом: Матер. наук.-практ. конф. // Укр. пульмонол. журн.— ​2016. — № 2. — ​С. 26—27.
2.    Фещенко Ю.І., Мельник В.М., Турченко Л.В. Погляд на проблему боротьби з туберкульозом в Україні // Укр. пульмонол. журн. — 2016. — № 3. — ​С. 5—10.
3.    Черенько С.О. та ін. Частота та профіль медикаментозної резистентності у хворих на мультирезистентний туберкульоз і туберкульоз із розширеною резистентністю залежно від випадку захворювання, характеру та тривалості поперед­нього лікування // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. — 2013. — № 2 (13). — ​C. 19—25.
4.    Aung K.J.M. et al. Successful «9-month Bangladesh regimen» for multidrug-resistant tuberculosis among over 500 consecutive patients // Int. J. Tuberc. Lung Dis. — 2014. — ​Vol. 18. — ​P. 1180—1187.
5.    Global tuberculosis control: WHO report 2016 // World Health Organization. — ​Geneva: Switzerland, 2016. — 214 р.
6.    Litvinenko N. et al. Prevalence of fluoroquinolone — resistance among different MDR tuberculosis cases in Ukraine // Eur. Respir. J. — 2013. — ​Vol. 41, N 3. — ​P. 2819.
7.    Lytvynenko N. et al. Management of multi- and extensively drug-resistant tuberculosis in Ukraine: how well are we doing? // Public Health Action. — 2014. — ​Vol. 4, N 2. — ​P. 67—72.
8.    MacPherson P. et al. Pre-treatment loss to follow-up in tuber­culosis patients in low- and lower-middle-income countries and high-burden countries: a systematic review and meta-analysis // Bull World Health Organ. — 2014. — ​Vol. 92. — ​P. 126—138.
9.    Moodley R., Godec T.R. Short-course treatment for multi­drugresistant tuberculosis: the STREAM trials // Eur. Respir. Rev.— 2016.— Vol. 25.— P. 29—35.
10.    World Health Organization. WHO Treatment guidelines for drug-resistant tuberculosis.— ​2016 update. — ​Geneva: WHO, 2016. — 45 р.

Інше:  
Литвиненко Наталія Анатоліївна, к. мед. н., ст. наук. співр. відділу хіміорезистентних форм туберкульозу
03038, м. Київ, вул. М. Амосова, 10
Тел. (044) 275-41-33
E-mail: dr.n.lytvynenko@gmail.com

Стаття надійшла до редакції 5 травня 2017 р.

 

Эффективность лечения больных туберкулезом легких с пре-широчайшей лекарственной устойчивостью при сокращенном 12-месячном режиме химиотерапии с максимальным бактерицидным действием

Н.А. Литвиненко, О.П. Чоботарь, В.В. Давыденко

ГУ «Национальный институт фтизиатрии и пульмонологии имени Ф.Г. Яновского НАМН Украины», Киев

Цель работы — ​установить эффективность лечения у больных туберкулезом легких с лекарственной устойчивостью к фторхинолонам или аминогликозидам/полипептидам (пре-ШЛУ ТБ) путем применения сокращенного 12-месячного режима с включением 7 противо­тубер­кулезных препаратов, три из которых имеют выраженное бактерицидное действие.
Материалы и методы. В клиническое проспективное исследование «случай—​контроль» было включено 64 больных со случаями пре-ШЛУ ТБ (мультирезистентный туберкулез с резистентностью к фторхинолону или аминогликозиду/полипептиду). Для лечения больных основ­ной группы (32 пациента) применяли режим в составе: пиразинамид (Z), капреомицин (Сm), протионамид (Pt), линезолид (Lzd) (100—200 мг/кг), моксифлоксацин (Mfx), циклосерин (Cs), изониазид (H) (18—20 мг/кг) в течение 6 мес интенсивной фазы химиотерапии (ИФХТ) и продолжали поддерживающую фазу химиотерапии (ПФХТ) в таком же составе, кроме аминогликозида (полипептида), еще в течение 6 мес. Больные контрольной группы (32 пациента) получали инди­видуали­зированные режимы химиотерапии стандартной продолжительности (8 мес ИФХТ и 12 мес ПФХТ) без линезолида.
Результаты и обсуждение. Среди больных с пре-ШЛУ ТБ, у которых применяли 12-месячный сокращенный режим, установлено более высокую эффективность лечения на момент завершения как ИФХТ, так и основного курса химиотерапии.
В результате применения 12-месячного сокращенного курса по сравнению со стандартным 20-месячным на конец основного курса химиотерапии результата «эффективное лечение» достигнуто у 29 (90,6 %) больных по сравнению с 15 (46,9 %), у одного (3,1 %) пациента зарегистрировали «неудачу лечения» и у 2 (6,3 %) — ​«прерванное лечение» по сравнению с 9 (13,9 %) и 3 (11,6 %) соответственно. Побочные эффекты зарегистрированы соответственно у 31,3 и 37,5 % (p > 0,05).
Выводы. Применение 12-месячного сокращенного режима химиотерапии по сравнению со стандартным 20-месячным позволяет повысить показатель «эффективное лечение» у больных с новыми случаями пре-ШЛУ ТБ на конец основного курса с 46,9 до 90,6 %.

Ключевые слова: мультирезистентный туберкулез с резистентностью к фторхинолону или аминогликозиду (полипептиду), сокращенный режим химиотерапии, эффективное лечение.

Список литературы:  
1.    Фещенко Ю.І. та ін. Обґрунтування скорочених режимів хіміотерапії для хворих на МРТБ за вітчизняним досвідом: Матер. наук.-практ. конф. // Укр. пульмонол. журн.— ​2016. — № 2. — ​С. 26—27.
2.    Фещенко Ю.І., Мельник В.М., Турченко Л.В. Погляд на проблему боротьби з туберкульозом в Україні // Укр. пульмонол. журн. — 2016. — № 3. — ​С. 5—10.
3.    Черенько С.О. та ін. Частота та профіль медикаментозної резистентності у хворих на мультирезистентний туберкульоз і туберкульоз із розширеною резистентністю залежно від випадку захворювання, характеру та тривалості поперед­нього лікування // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. — 2013. — № 2 (13). — ​C. 19—25.
4.    Aung K.J.M. et al. Successful «9-month Bangladesh regimen» for multidrug-resistant tuberculosis among over 500 consecutive patients // Int. J. Tuberc. Lung Dis. — 2014. — ​Vol. 18. — ​P. 1180—1187.
5.    Global tuberculosis control: WHO report 2016 // World Health Organization. — ​Geneva: Switzerland, 2016. — 214 р.
6.    Litvinenko N. et al. Prevalence of fluoroquinolone — resistance among different MDR tuberculosis cases in Ukraine // Eur. Respir. J. — 2013. — ​Vol. 41, N 3. — ​P. 2819.
7.    Lytvynenko N. et al. Management of multi- and extensively drug-resistant tuberculosis in Ukraine: how well are we doing? // Public Health Action. — 2014. — ​Vol. 4, N 2. — ​P. 67—72.
8.    MacPherson P. et al. Pre-treatment loss to follow-up in tuber­culosis patients in low- and lower-middle-income countries and high-burden countries: a systematic review and meta-analysis // Bull World Health Organ. — 2014. — ​Vol. 92. — ​P. 126—138.
9.    Moodley R., Godec T.R. Short-course treatment for multi­drugresistant tuberculosis: the STREAM trials // Eur. Respir. Rev.— 2016.— Vol. 25.— P. 29—35.
10.    World Health Organization. WHO Treatment guidelines for drug-resistant tuberculosis.— ​2016 update. — ​Geneva: WHO, 2016. — 45 р.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

11. Оригінальні дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Відеоасистована хірургія туберкульозу легень і плеври

М.С. Опанасенко, С.М. Шалагай, О.Е. Кшановський

ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ 

Мета роботи — ​представити власний досвід виконання відеоасистованих торакоскопічних (ВАТС) операцій у хворих на туберкульоз легень та плеври в 2008—2016 рр.
Матеріали та методи. Виконано 94 ВАТС-операції: ВАТС-лобектомію — ​28 (29,8 %), пульмон­ектомію — ​2 (2,1 %), нижню білобектомію — ​1 (1,1 %), комбіновану резекцію нижньої частки і S6 — 1 (1,1 %), типову сегментектомію — ​22 (23,4 %), атипову сегментектомію — ​9 (9,6 %), ВАТС-плевректомію парієтальну з декортикацією легені — ​31 (32,9 %).
Результати та обговорення. Післяопераційний період характеризувався ранньою мобілізацією і нетривалим періодом знеболювання наркотичними анальгетиками. Післяопераційні ускладнення спостерігали у 14 (14,9 %) хворих. Загальна ефективність виконання ВАТС-операцій становила 97,9 %.
Висновки. ВАТС-операції — ​ефективний, зручний і малотравматичний метод лікування пацієнтів із туберкульозним ураженням легень та плеври, з незначною крововтратою, ліпшим косметичним ефектом порівняно з торакотомією. Можна проводити типову резекцію легені з роздільною обробкою структурних елементів легені або повну декортикацію легені з парієтальною плевректомією.

Ключові слова: ВАТС-резекція, VATS, декортикація, плевректомія, мініінвазивні доступи.

Список літератури:  
1.    Гиллер Д.Б., Садовникова С.С., Папков А.В. и др. Эффек­тивность выполнения видеоассистированных анатомических резекций легких // Рос. мед.-биол. вестн. им. акад. И.П. Пав­лова. — 2014. — № 1. — ​С. 126—130.
2.    Измайлов Е.П., Родин С.Д., Наумова Т.А. Результаты применения видеоассистированной миниторакотомии при ле­­чении острой эмпиемы плевры / 21-й нац. конгр. по болезням органов дыхания. — ​Уфа, 2011. — ​С. 101—102.
3.    Шевченко Ю.Л., Аблицов Ю.А., Ветшев П.С. и др. Видео­технологии в торакальной хирургии // Альманах клин. мед. — 2007. — № 16. — ​P. 214—216.
4.    Шулутко А.М., Овчинников А.А, Ясногородский О.О. и др. Эндоскопическая торакальная хирургия. — ​М.: Медицина, 2006. — 392 с.
5.    Augustin F., Maier H., Lucciarini P.. Extended minimally invasive lung resections: VATS bilobectomy, bronchoplasty, and pneu­monectomy // Langenbeck’s Archives of Surgery. — 2016. — ​Vol. 401, іss. 3. — ​P. 341—348.— Dоі: 10.1007/s00423-015-1345-4.
6.    Chambers A., Routledge T., Dunning J. et al. Video-assisted thoracoscopic surgical decortication superior to open surgery in the management of adults with primary empyema? // Int. CardioVasc. Thorac. Surg. — 2010. — № 11 (2). — ​P. 171—177.
7.    Gonzalez-Rivas D., Delgado M., Fieira E. et al. Uniportal video-assisted thoracoscopic major pulmonary resections: experience with 323 cases // Interact. CardioVasc. Thorac. Surg. — 2014. — ​Vol. 18, ​іss. 1. — ​P. 34—35.
8.    Yablonskii P., Kudriashov G., Vasilev I. et. al. Thoracoscopic lobectomies for TB and non-TB pulmonary diseases: What dif­ferences between RATS and VATS technique? // Eur. Resp. J. — 2016. — ​Vol. 48, іss. 60. — ​P. 2495.— Dоі: 10.1183/13993003.congress‑2016.PA2495.

Інше:  
Кшановський Олексій Едуардович, мол. наук. співр. відділення торакальної хірургії і інвазивних методів діагностики    
03680, м. Київ, вул. М. Амосова, 10
Тел. (066) 703-65-03. Е-mail: kshanovsky@ifp.kiev.ua

Стаття надійшла до редакції 4 квітня 2017 р.

 

Видеоассистированная хирургия туберкулеза легких и плевры

Н.С. Опанасенко, С.М. Шалагай, А.Э. Кшановский

ГУ «Национальный институт фтизиатрии и пульмонологии имени Ф.Г. Яновского НАМН Украины», Киев

Цель работы — представить собственный опыт выполнения видеоассистированных торакоскопических (ВАТС) операций у пациентов с туберкулезом легких и плевры в 2008—2016 гг.
Материалы и методы. Выполнено 94 ВАТС-операции: ВАТС-лобэктомию — ​28 (29,8 %), пульмонэктомию — ​2 (2,1 %), нижнюю билобэктомию — ​1 (1,1 %), комбинированную резекцию нижней доли и S6 — 1 (1,1 %), типичную сегментэктомию — ​22 (23,4 %), атипичную сегментэктомию — ​9 (9,6 %), ВАТС-плеврэктомию париетальную с декортикацией легкого — ​31 (32,9 %).
Результаты и обсуждение. Послеоперационный период характеризовался ранней мобилизацией и непродолжительным сроком обезболивания наркотическими анальгетиками. Послеоперацион­ные осложнения наблюдались у 14 (14,9 %) больных. Общая эффективность ВАТС-оперативных вмешательств составила 97,9 %.
Выводы. ВАТС-операции — эффективный, удобный и малотравматический метод лечения пациентов с туберкулезным поражением легких и плевры, с незначительной кровопотерей, лучшим косметическим эффектом, чем при торакотомии. Позволяют проводить типичную резекцию легкого с раздельной обработкой структурных элементов легкого или полную декортикацию легкого с париетальной плеврэктомией.

Ключевые слова: ВАТС-резекция, VATS, декортикация, плеврэктомия, миниинвазивные доступы.

Список литературы:  
1.    Гиллер Д.Б., Садовникова С.С., Папков А.В. и др. Эффек­тивность выполнения видеоассистированных анатомических резекций легких // Рос. мед.-биол. вестн. им. акад. И.П. Пав­лова. — 2014. — № 1. — ​С. 126—130.
2.    Измайлов Е.П., Родин С.Д., Наумова Т.А. Результаты применения видеоассистированной миниторакотомии при ле­­чении острой эмпиемы плевры / 21-й нац. конгр. по болезням органов дыхания. — ​Уфа, 2011. — ​С. 101—102.
3.    Шевченко Ю.Л., Аблицов Ю.А., Ветшев П.С. и др. Видео­технологии в торакальной хирургии // Альманах клин. мед. — 2007. — № 16. — ​P. 214—216.
4.    Шулутко А.М., Овчинников А.А, Ясногородский О.О. и др. Эндоскопическая торакальная хирургия. — ​М.: Медицина, 2006. — 392 с.
5.    Augustin F., Maier H., Lucciarini P.. Extended minimally invasive lung resections: VATS bilobectomy, bronchoplasty, and pneu­monectomy // Langenbeck’s Archives of Surgery. — 2016. — ​Vol. 401, іss. 3. — ​P. 341—348.— Dоі: 10.1007/s00423-015-1345-4.
6.    Chambers A., Routledge T., Dunning J. et al. Video-assisted thoracoscopic surgical decortication superior to open surgery in the management of adults with primary empyema? // Int. CardioVasc. Thorac. Surg. — 2010. — № 11 (2). — ​P. 171—177.
7.    Gonzalez-Rivas D., Delgado M., Fieira E. et al. Uniportal video-assisted thoracoscopic major pulmonary resections: experience with 323 cases // Interact. CardioVasc. Thorac. Surg. — 2014. — ​Vol. 18, ​іss. 1. — ​P. 34—35.
8.    Yablonskii P., Kudriashov G., Vasilev I. et. al. Thoracoscopic lobectomies for TB and non-TB pulmonary diseases: What dif­ferences between RATS and VATS technique? // Eur. Resp. J. — 2016. — ​Vol. 48, іss. 60. — ​P. 2495.— Dоі: 10.1183/13993003.congress‑2016.PA2495.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

12. Огляди

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Можливості комп’ютерної денситометрії для встановлення активності специфічного запального процесу при туберкуломах легень

М.І. Линник1, І.В. Ліскіна1, В.М. Томин

1 ДУ «Національний інститут фтизіатрії та пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ
2 Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, Київ

На сьогодні туберкульоз залишається актуальною медико-соціальною проблемою для країн, що розвиваються. Своєчасна діагностика і адекватне лікування є важливими передумовами для її вирішення. Рентгенологічні методи діагностики, зокрема комп’ютерна томографія (КТ), по інформативності прирівнюються до патологогістологічних досліджень і можуть бути використані для раннього виявлення, моніторингу ефективності та корекції лікування туберкульозу. Туберкулома як форма легеневого туберкульозу з торпідним перебігом і високою ймовірністю реактивації після клініко-рентгенологічної стабілізації вимагає комплексного підходу у виборі тактики лікування. Морфологічне дослідження є найбільш інформативним для оцінки ступеня активності туберкулом, однак його можуть застосовувати тільки ретроспективно після їх хірургічного видалення. У той же час денситометричні показники, виміряні при КТ, добре корелюють зі ступенем активності, тому можуть слугувати критерієм для прогнозу перебігу захворювання та вибору тактики лікування.

Ключові слова: Денситометрія, активність туберкульозного процесу, комп’ютерна томографія, туберкулома.

Список літератури:  
1.    Авербах М.М. Туберкуломы легкого. — ​М.: Гос. изд-во мед. лит., 1962. — 343 с.
2.    Загаба Л.М., Ліскіна І.В., Кузовкова С.Д., Мельник О.О. Сучасні клініко-анатомічні особливості туберкульом легень // Вісник ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія». — 2016. — ​Т. 16, № 3 (55). — ​С. 61—66.
3.    Корниенко В.Н. Современное состояние и перспективы развития нейрорентгенологии // Вопр. нейрохирургии. — 2008. — № 3. — ​С. 12—13.
4.    Линник М.І., Кужко М.М., Аврамчук О.В., Процик Л.М. Комп’ютерна денситометрія в оцінці інтенсивної фази хіміотерапії при різних способах введення протитуберкульозних препаратів у хворих на вперше діагностований туберкульоз легень // Укр. пульмонол. журн. — 2016. — № 3. — ​С. 44—48.
5.    Линник М.І., Мусієнко Н.М. Роль багатозрізової комп’ю­терної томографії у вирішенні проблеми своєчасного виявлення та попередження гіпердіагностики туберкульозу // Укр. пульмонол. журн. — 2011. — № 4. — ​С. 28—32.
6.    Линник Н.И., Аврамчук О.В. Возможности компьютерной денситометрии в оценке эффективности антибактериальной терапии больных туберкулезом легких // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. — № 2 (25). — 2016. — ​С. 113—119.
7.    Ліскіна І.В. та ін. Гістологічна діагностика ступеня активності туберкульозного запального процесу при туберкульомах легень: інформаційний лист. — ​К.: ДУ НІФП НАМНУ, 2010. — 4 с.
8.    Ліскіна І.В., Кузовкова С.Д., Загаба Л.М., Лук’янчук В.Г. Сучасні гістологічні особливості туберкульом легень при різному ступені активності специфічного запального процесу // Сучасні інфекції. — 2010. — № 1. — ​С. 65—72.
9.    Рабухин А.Е. Туберкулез органов дыхания у взрослых. — ​М.: Медицина, 1976. — 328 с.
10.    Риекстиня В., Торп Л., Леймане В. Факторы риска ранних рецидивов туберкулеза в Латвии // Пробл. туберкулеза и болезней легких. — 2005. — № 1. — ​С. 43—47.
11.    Тлеубаева Ж.О. Роль цифровых лучевых методов в исследовании и дооперационной диагностике патологии органов грудной клетки // Матер. ІІІ Всерос. нац. конгресса лу­­чевых диагностов и терапевтов. — ​М., 2009. — 528 с.
12.    Туберкулез: выявление, лечение и мониторинг по К. То­­мену. Вопросы и ответы / Под ред. Т. Фридена. — ​Женева: Все­мирная организация здравоохранения, 2004. — 388 с.
13.    Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) ме­­дичної допомоги дорослим. Туберкульоз [Наказ Мініс­терства охорони здоров’я України від 04.09.2014 р. № 620]. — ​К.: Міністерство охорони здоров’я, 2014. — 128 с.
14.    Фещенко Ю.И., Линник Н.И. Многосрезовая компьютерная томография во фтизиатрии и пульмонологии: программное обеспечение // Журн. НАМН України. — 2014. — ​Т. 20, № 4. — ​С. 453—458.
15.    Фещенко Ю.І., Мельник В.М. Сучасна стратегія боротьби з туберкульозом в Україні. — ​К.: Здоров’я, 2007. — 664 с.
16.    Фещенко Ю.І., Петренко В.М., Черенько С.О. та ін. Нові випадки туберкульозу легень: результати лікування, причини недостатньої ефективності // Журн. АМН України. — 2007. — ​Т. 13, № 3. — ​С. 567—578.
17.    Холодок О.А., Григоренко А.А., Черёмкин М.И. Клиничес­кое наблюдение течения туберкулем легкого с морфологической интерпретацией их активности // Бюл. физиол. и патол. дыхания. — 2014. — № 51. — ​С. 137—140.
18.    Холодок О.А., Григоренко А.А., Черемкин М.И. Тубер­кулема легкого как форма туберкулезного процесса // Бюл. физиол. и патол. дыхания. — 2014. — № 53. — ​С. 126—131.
19.    Flohr T.G., Schaller S., Steirstorfer K. et al. Multi-detector row CT system and imagereconstruction techniques // Radiology. — 2005. — ​Vol. 235. — ​P. 756—773.
20.    Goo J.M., Im J.G. CT of tuberculosis and nontuberculous mycobacterial infections[Електронний ресурс]. — ​Ре­­жим доступа: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/11813821.

Інше:  
Линник Микола Іванович, д. мед. н., пров. наук. співр.    
03680, м. Київ, вул. М. Амосова, 10
Тел./факс (044) 275-41-22
Е-mail: linnyk@ifp.kiev.ua

Стаття надійшла до редакції 10 березня 2017 р.

 

Возможности компьютерной денситометрии для определения активности специфического воспалительного процесса при туберкулемах легких

Н.И. Линник1, И.В. Лискина1, В.М. Томин2

1 ГУ «Национальный институт фтизиатрии и пульмонологии имени Ф.Г. Яновского НАМН Украины», Киев
2 Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика МЗ Украины, Киев

На сегодняшний день туберкулез остается актуальной медико-социальной проблемой для развивающихся стран. Своевременная диагностика и адекватное лечение являются хорошими пред­посылками для ее решения. Рентгенологические методы диагностики, в частности компьютерная томография (КТ), по информативности приравниваются к патологогистологическим исследованиям и могут быть использованы для раннего выявления, мониторинга эффективности и коррекции лечения туберкулеза. Туберкулема как форма легочного туберкулеза с торпидным течением и высокой вероятностью реактивации после клинико-рентгенологической стабилизации требует комплексного подхода в выборе тактики лечения. Морфологическое исследование является наиболее инфор­мативным для оценки степени активности туберкулем, однако его могут применять только ретроспективно после их хирургического удаления. В то же время денситометрические показатели, измерены при КТ, хорошо коррелируют со степенью активности, поэтому могут служить критерием для прогноза течения заболевания и выбора тактики лечения.

Ключевые слова: денситометрия, активность туберкулезного процесса, компьютерная томография, туберкулема.

Список литературы:  
1.    Авербах М.М. Туберкуломы легкого. — ​М.: Гос. изд-во мед. лит., 1962. — 343 с.
2.    Загаба Л.М., Ліскіна І.В., Кузовкова С.Д., Мельник О.О. Сучасні клініко-анатомічні особливості туберкульом легень // Вісник ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія». — 2016. — ​Т. 16, № 3 (55). — ​С. 61—66.
3.    Корниенко В.Н. Современное состояние и перспективы развития нейрорентгенологии // Вопр. нейрохирургии. — 2008. — № 3. — ​С. 12—13.
4.    Линник М.І., Кужко М.М., Аврамчук О.В., Процик Л.М. Комп’ютерна денситометрія в оцінці інтенсивної фази хіміотерапії при різних способах введення протитуберкульозних препаратів у хворих на вперше діагностований туберкульоз легень // Укр. пульмонол. журн. — 2016. — № 3. — ​С. 44—48.
5.    Линник М.І., Мусієнко Н.М. Роль багатозрізової комп’ю­терної томографії у вирішенні проблеми своєчасного виявлення та попередження гіпердіагностики туберкульозу // Укр. пульмонол. журн. — 2011. — № 4. — ​С. 28—32.
6.    Линник Н.И., Аврамчук О.В. Возможности компьютерной денситометрии в оценке эффективности антибактериальной терапии больных туберкулезом легких // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. — № 2 (25). — 2016. — ​С. 113—119.
7.    Ліскіна І.В. та ін. Гістологічна діагностика ступеня активності туберкульозного запального процесу при туберкульомах легень: інформаційний лист. — ​К.: ДУ НІФП НАМНУ, 2010. — 4 с.
8.    Ліскіна І.В., Кузовкова С.Д., Загаба Л.М., Лук’янчук В.Г. Сучасні гістологічні особливості туберкульом легень при різному ступені активності специфічного запального процесу // Сучасні інфекції. — 2010. — № 1. — ​С. 65—72.
9.    Рабухин А.Е. Туберкулез органов дыхания у взрослых. — ​М.: Медицина, 1976. — 328 с.
10.    Риекстиня В., Торп Л., Леймане В. Факторы риска ранних рецидивов туберкулеза в Латвии // Пробл. туберкулеза и болезней легких. — 2005. — № 1. — ​С. 43—47.
11.    Тлеубаева Ж.О. Роль цифровых лучевых методов в исследовании и дооперационной диагностике патологии органов грудной клетки // Матер. ІІІ Всерос. нац. конгресса лу­­чевых диагностов и терапевтов. — ​М., 2009. — 528 с.
12.    Туберкулез: выявление, лечение и мониторинг по К. То­­мену. Вопросы и ответы / Под ред. Т. Фридена. — ​Женева: Все­мирная организация здравоохранения, 2004. — 388 с.
13.    Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) ме­­дичної допомоги дорослим. Туберкульоз [Наказ Мініс­терства охорони здоров’я України від 04.09.2014 р. № 620]. — ​К.: Міністерство охорони здоров’я, 2014. — 128 с.
14.    Фещенко Ю.И., Линник Н.И. Многосрезовая компьютерная томография во фтизиатрии и пульмонологии: программное обеспечение // Журн. НАМН України. — 2014. — ​Т. 20, № 4. — ​С. 453—458.
15.    Фещенко Ю.І., Мельник В.М. Сучасна стратегія боротьби з туберкульозом в Україні. — ​К.: Здоров’я, 2007. — 664 с.
16.    Фещенко Ю.І., Петренко В.М., Черенько С.О. та ін. Нові випадки туберкульозу легень: результати лікування, причини недостатньої ефективності // Журн. АМН України. — 2007. — ​Т. 13, № 3. — ​С. 567—578.
17.    Холодок О.А., Григоренко А.А., Черёмкин М.И. Клиничес­кое наблюдение течения туберкулем легкого с морфологической интерпретацией их активности // Бюл. физиол. и патол. дыхания. — 2014. — № 51. — ​С. 137—140.
18.    Холодок О.А., Григоренко А.А., Черемкин М.И. Тубер­кулема легкого как форма туберкулезного процесса // Бюл. физиол. и патол. дыхания. — 2014. — № 53. — ​С. 126—131.
19.    Flohr T.G., Schaller S., Steirstorfer K. et al. Multi-detector row CT system and imagereconstruction techniques // Radiology. — 2005. — ​Vol. 235. — ​P. 756—773.
20.    Goo J.M., Im J.G. CT of tuberculosis and nontuberculous mycobacterial infections[Електронний ресурс]. — ​Ре­­жим доступа: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/11813821.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

13. Огляди

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Невідкладна екстрена (швидка) медична допомога в разі гострої дихальної недостатності

Р.Г. Процюк1, Г.Й. Власова-Процюк2  

1 Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ
2 Київський міський протитуберкульозний диспансер м. Києва № 1

Гостра дихальна недостатність (ГДН) належить до загрозливих для життя критичних станів, здатних протягом кількох хвилин або годин призвести до летального наслідку. Тому такий стан вважають ургентним. Перша допомога полягає в ліквідації причин ГДН, проведенні оксиненотерапії, а за потреби — штучної вентиляції легень. ГДН може бути центрального (пригнічення діяльності дихального центру), нервово-м’язового (паралічу дихальної мускулатури), торако-діафрагмального (обмеження рухомості грудної клітки, легень, плеври, діафрагми) та бронхо-легеневого (внаслідок порушення прохідності дихальних шляхів на різному рівні) походження.

Ключові слова: Гостра дихальна недостатність, локальний протокол медичної допомоги, медична допомога на догоспітальному і госпітальному етапах, штучна вентиляція легень.

Список літератури:  
1.    Зильбер А.П. Клиническая физиология в анестезиологии и реаниматологии. — ​М.: Медицина, 1984.— 480 с.
2.    Зильбер А.П. Респираторная медицина. — ​Петрозаводск, 1996. — 487 с.
3.    Наказ МОЗ України № 132 від 23.02.2012 р. «При затвердження Примірного табеля оснащення лікувально-профілактичних підрозділів закладів охорони здоровя, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу».
4.    Наказ МОЗ України № 370 від 01.06.2009 р. «Про єдину систему надання екстреної медичної допомоги», зареєстрований Міністерством юстиції України за № 863/16879 від 14.09.2009 р.
5.    Наказ МОЗ України № 999 від 17.11.2010 р. «Про затверд­ження форм звітності та медичної облікової документації служб швидкої та невідкладної медичної допомоги Украї­ни», зареєстрований Міністерством юстиції України за № 147/8885 від 03.02.2011 р.

Інше:  
Процюк Раду Георгійович, д. мед. н., проф. кафедри фтизіатрії та пульмонології        
04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 68. Тел. (044) 430-46-20
Е-mail: dian.m2010@mail.ru

Стаття надійшла до редакції 23 травня 2017 р.

 

Неотложная экстренная (скорая) медицинская помощь в случае острой дыхательной недостаточности

Р.Г. Процюк1, Г.И. Власова-Процюк2

1 Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев
2 Киевский городской противотуберкулезный диспансер г. Киева № 1

Острая дыхательная недостаточность (ОДН) относится к угрожающим жизни критическим  состояниям, способным в течение нескольких минут или часов привести к летальному исходу. Поэтому такое состояние считают ургентным. Первая помощь заключается в ликвидации причин ОДН, проведении оксиненотерапии, а при необходимости — искусственной вентиляции легких. ОДН может быть центрального (угнетение деятельности дыхательного центра), нервно-мышечного (паралича дыхательной мускулатуры), торако-диафрагмального (ограничение подвижности грудной клетки, легких, плевры, диафрагмы) и бронхо-легочного (вследствие нарушения проходимости дыхательных путей на разном уровне) происхождения.

Ключевые слова: острая дыхательная недостаточность, локальный протокол медицинской помощи, медицинская помощь на догоспитальном и госпитальном этапах, искусственная вентиляция легких.

Список литературы:  
1.    Зильбер А.П. Клиническая физиология в анестезиологии и реаниматологии. — ​М.: Медицина, 1984.— 480 с.
2.    Зильбер А.П. Респираторная медицина. — ​Петрозаводск, 1996. — 487 с.
3.    Наказ МОЗ України № 132 від 23.02.2012 р. «При затвердження Примірного табеля оснащення лікувально-профілактичних підрозділів закладів охорони здоровя, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу».
4.    Наказ МОЗ України № 370 від 01.06.2009 р. «Про єдину систему надання екстреної медичної допомоги», зареєстрований Міністерством юстиції України за № 863/16879 від 14.09.2009 р.
5.    Наказ МОЗ України № 999 від 17.11.2010 р. «Про затверд­ження форм звітності та медичної облікової документації служб швидкої та невідкладної медичної допомоги Украї­ни», зареєстрований Міністерством юстиції України за № 147/8885 від 03.02.2011 р.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

14. Освіта

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Перспективи вищої освіти у динаміці змін координат комунікативного простору

Л.Д. Тодоріко1, В.І. Петренко2, О.С. Шевченко3, А.Д. Тодоріко1, І.О. Сем’янів1

1 ВДНЗ «Буковинський державний медичний університет», Чернівці
2 Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ
3 Харківський національний медичний університет

Наведений аналіз перспектив розвитку вищої освіти в динаміці змін координат комунікативного простору засвідчує потребу в серйозній підготовці і студентів, і викладачів вищих навчальних закладів України, щоб у складний період освітніх інтеграційних процесів та реформаторських змін максимально зберегти здобутки національної системи вищої освіти й ефективно використати досвід розвинених країн для підготовки мобільного й творчого спеціаліста високої кваліфікації. Створення електронних ресурсних центрів є ефективним інструментом симуляційного навчання студентів, лікарів, об’єктив­ного оцінювання професійної компетентності, а також підґрунтям для управлінських рішень стосовно контролю за якістю надання та виконання медичних послуг.

Ключові слова: Інтернет-технології, онлайн-навчання, електронний ресурс, інформаційні платформи, когнітивно-креативний потенціал, соціотип.

Список літератури:  
1.    Бойчук Т.М., Геруш І.В., Ходоровський В.М. Сервер дистанційного навчання БДМУ— ефективний інструмент організації та контролю самостійної роботи студентів // Матер. Х ювілейної Всеукраїнської навчально-наукової конференції з міжнародною участю «Кредитно-модульна система організації навчального процесу у вищих медичних (фармацевтичному) навчальних закладах України на новому етапі».— 2013.— № 2.— С. 73—76.
2.    Неизвестный Юнг. Собрание переводов: пер. с немецкого В.П. Терина.— М.: Колос, 2010.— 188 с.
3.    Петренко В.І., Долинська М.Г., Гультай В.В. та ін. Ресурсний центр з туберкульозу— перша в Україні комплексна платформа для симуляційного до- та післядипломного навчання медиків та спеціалістів немедичних галузей, залучених до контролю за туберкульозом // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція.— 2017.— № 1.— С.16—19.
4.    Тодоріко  Л.Д., Тодоріко А.Д., Сем’янів І.О. Педагогічно-психологічні аспекти застосування інформаційних технологій навчання при підготовці майбутнього лікаря // Реалі­зація закону України «Про вищу освіту» у вищій медичній та фармацевтичній освіті України: матеріали ХІІ Всеукр. навч.-метод. конф. з міжнар. участю, присвяченій пам’яті ректора, чл.-кор. НАМН Украї­ни, проф. Л.Я. Ковальчука (Тернопіль, 21—22 травня 2015 р.).— Тернопіль: ТДМУ «Укрмедкнига», 2015.— С. 234—235.
5.    Тодоріко Л.Д., Сем’янів І.О., Єременчук І.В. Сучасні технології навчання у вищій медичній школі // Досягнення і перспективи впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих медичних (фармацевтичному) навчальних закладах України за допомогою відеоконференц-зв’язку): матеріали Всеукр. навч.-наук. конф. з міжнар. участю (Тернопіль, 15—16 травня 2014 р.): у 2 ч. Терноп. держ. мед. ун-т ім. І.Я. Горбачевського.— Тернопіль: ТДМУ, 2014.— С. 311—312.
6.    Тодоріко Л.Д., Тодоріко А.Д., Єременчук І.В. Інноваційні технології та впровадження інтерактивного навчання в рамках Болонського процесу // Вища освіта в Україні і Бо­­лонський процес: стан, проблеми і перспективи: матер. міжнар. наук.-практ. інтернет-конф., 24 трав. — 1 груд. 2013 р.— С. 70—73.
7.    Тодоріко Л.Д., Шевченко О.С., Шевченко Р.С. Вплив стилю педагогічної діяльності викладача на ставлення студента до навчання // Актуальні питання якості медичної освіти (з дистанційним підєднанням ВМ (Ф) НЗ Ук­­раїни за допомогою відеоконференц-зв’язку): матер. ХІІІ Всеук. наук. практ. конф. з міжнар. участю (Терно­піль, 12—13 трав. 2016 р.): у 2 т. Терноп. держ. мед. ун-т ім. І.Я. Горбачевського.— Тернопіль: ТДМУ, 2016.— Т. 1.— С. 114—115.

Інше:  
Тодоріко Лілія Дмитрівна, д. мед. н., проф., зав. кафедри фтизіатрії та пульмонології
Е-mail: pulmonology@bsmu.edu.ua

Стаття надійшла до редакції 21 квітня 2017 р.

 

Перспективы высшего образования в динамике изменения координат коммуникативного пространства

Л.Д. Тодорико1, В.И. Петренко2, О.С. Шевченко3, А.Д. Тодорико1, И.А. Семьянив1

1 ВГУЗ Украины «Буковинский государственный медицинский университет», Черновцы
2 Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев
3 Харьковский национальный медицинский университет

Приведенный анализ перспектив развития высшего образования в динамике изменения координат коммуникативного пространства свидетельствует о необходимости в серьезной подготовке и студентов, и преподавателей высших учебных заведений Украины, чтобы в сложный период образовательных интеграционных процессов и реформаторских изменений максимально сохранить достижения национальной системы высшего образования и эффективно использовать опыт разви­тых стран для подготовки мобильного и творческого специалиста высокой квалификации. Создание электронных ресурсных центров является эффективным инструментом симуляционного обучения студентов, врачей, объективного оценивания профессиональной компетентности, а также является основой для управленческих решений по контролю над качеством предоставления и выполнения медицинских услуг.

Ключевые слова: интернет-технологии, онлайн-обучение, электронный ресурс, информацион­ные платформы, когнитивно-креативный потенциал, социотип.

Список литературы:  
1.    Бойчук Т.М., Геруш І.В., Ходоровський В.М. Сервер дистанційного навчання БДМУ— ефективний інструмент організації та контролю самостійної роботи студентів // Матер. Х ювілейної Всеукраїнської навчально-наукової конференції з міжнародною участю «Кредитно-модульна система організації навчального процесу у вищих медичних (фармацевтичному) навчальних закладах України на новому етапі».— 2013.— № 2.— С. 73—76.
2.    Неизвестный Юнг. Собрание переводов: пер. с немецкого В.П. Терина.— М.: Колос, 2010.— 188 с.
3.    Петренко В.І., Долинська М.Г., Гультай В.В. та ін. Ресурсний центр з туберкульозу— перша в Україні комплексна платформа для симуляційного до- та післядипломного навчання медиків та спеціалістів немедичних галузей, залучених до контролю за туберкульозом // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція.— 2017.— № 1.— С.16—19.
4.    Тодоріко  Л.Д., Тодоріко А.Д., Сем’янів І.О. Педагогічно-психологічні аспекти застосування інформаційних технологій навчання при підготовці майбутнього лікаря // Реалі­зація закону України «Про вищу освіту» у вищій медичній та фармацевтичній освіті України: матеріали ХІІ Всеукр. навч.-метод. конф. з міжнар. участю, присвяченій пам’яті ректора, чл.-кор. НАМН Украї­ни, проф. Л.Я. Ковальчука (Тернопіль, 21—22 травня 2015 р.).— Тернопіль: ТДМУ «Укрмедкнига», 2015.— С. 234—235.
5.    Тодоріко Л.Д., Сем’янів І.О., Єременчук І.В. Сучасні технології навчання у вищій медичній школі // Досягнення і перспективи впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих медичних (фармацевтичному) навчальних закладах України за допомогою відеоконференц-зв’язку): матеріали Всеукр. навч.-наук. конф. з міжнар. участю (Тернопіль, 15—16 травня 2014 р.): у 2 ч. Терноп. держ. мед. ун-т ім. І.Я. Горбачевського.— Тернопіль: ТДМУ, 2014.— С. 311—312.
6.    Тодоріко Л.Д., Тодоріко А.Д., Єременчук І.В. Інноваційні технології та впровадження інтерактивного навчання в рамках Болонського процесу // Вища освіта в Україні і Бо­­лонський процес: стан, проблеми і перспективи: матер. міжнар. наук.-практ. інтернет-конф., 24 трав. — 1 груд. 2013 р.— С. 70—73.
7.    Тодоріко Л.Д., Шевченко О.С., Шевченко Р.С. Вплив стилю педагогічної діяльності викладача на ставлення студента до навчання // Актуальні питання якості медичної освіти (з дистанційним підєднанням ВМ (Ф) НЗ Ук­­раїни за допомогою відеоконференц-зв’язку): матер. ХІІІ Всеук. наук. практ. конф. з міжнар. участю (Терно­піль, 12—13 трав. 2016 р.): у 2 т. Терноп. держ. мед. ун-т ім. І.Я. Горбачевського.— Тернопіль: ТДМУ, 2016.— Т. 1.— С. 114—115.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

15. Епідемічна ситуація

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Динаміка поширення ВІЛ-інфекції в Житомирській області

В.Й. Шатило1, Ю.Я. Галінський2, В.М. Косенко1

1 КВНЗ «Житомирський інститут медсестринства» Житомирської обласної ради
2 Житомирський обласний центр профілактики та боротьби зі СНІДом
Житомирської обласної ради

Мета роботи — ​проаналізувати динаміку поширення ВІЛ-інфекції в Житомирській області на основі показників роботи Житомирського обласного центру профілактики та боротьби зі СНІДом.
Матеріали та методи. Досліджено річні звіти Житомирського обласного центру профілактики та боротьби зі СНІДом від 1996 до 2016 р. У роботі використано такі методи дослідження: бібліосемантичний, системного аналізу та логічного узагальнення, статистичної обробки.
Результати та обговорення. За період від 1996 до 2016 р. (станом на 1.01.2017 р.) працівники цент­ру зареєстрували 5660 випадків носіїв ВІЛ-інфекції. Показники, що відтворюють кількість пацієнтів з особливо небезпечним вірусом по Житомирській області, не перевищують середньоукраїнські. Жито­мирська область належить до областей із відносно невеликою кількістю ВІЛ-інфікованих. Від 2010 р. зафіксовано стабілізацію показників, які відтворюють кількість ВІЛ-інфікованих: 2010 р. — 462 особи, яким уперше поставлено діагноз «ВІЛ-інфікований»; 2011 р. — 458; 2012 р. — 400; 2013 р. — 423; 2014 р. — 403; 2015 р. — 462; 2016 р. — 455. Загальна кількість хворих із синдромом набутого імунодефіциту в Житомирській області станом на 1.01.2017 р. відповідала показнику 1822 особи. З кожним роком зростає кількість летальних наслідків від цієї особливо небезпечної недуги. У 2016 р. щомісяця від СНІДу помирало від 5 до 14 хворих. За період від 1996 до 2016 р. в області народилася 1051 дитина від ВІЛ-інфікованих жінок. На диспансерному обліку в центрі профілактики та боротьби зі СНІДом перебувають 1084 ВІЛ-інфіковані вагітні.
Важливе значення в боротьбі з подальшим поширенням вірусу імунодефіциту людини відіграють профілактичні програми, до яких активно долучають працівників центру. Запобіжні заходи спрямовані на все населення Житомирської області, а не тільки на певні групи осіб (сексуальні меншини, наркозалежних).
Висновки. Кількість ВІЛ-інфікованих у Житомирській області в останні роки має тенденцію до стабілізації. Вірус імунодефіциту уражує насамперед працездатне населення, що зумовлює низку медичних та соціальних проблем. Обстеження на наявність вірусу імунодефіциту людини повинні періодично проводити серед пацієнтів, які отримують лікування від захворювань, що поширюються статевим шляхом, наркозалежних та інших осіб, котрі належать до груп ризику. Обов’язковим є проведення тестування на ВІЛ вагітним та жінкам, що планують вагітність і належать до груп ризику. Під час санітарно-освітньої роботи важливо переконувати людей, що надійний захист від ВІЛ — ​це здоровий спосіб життя та міцні сімейні стосунки.
Активізація боротьби з пандемією СНІДу та її наслідками — ​справа не тільки медична, а й загальнодержавна. Особливо небезпечна хвороба загострює демографічні питання в країні, породжує низку соціальних та етичних проблем.

Ключові слова: ВІЛ-інфікований, поширення, Житомирська область.

Список літератури:  
1.    Аналіз поширення ВІЛ-інфекції в Україні. — [Електронний ресурс]. — ​Режим доступу: http://infolight.org.ua/content/analiz-poshirennya-vil-infekciyi-v-ukrayini. — (дата звернення 6.09.2016).
2.    В Україні до 2014 року вдвічі збільшиться кількість ВІЛ-інфікованих. — [Електронний ресурс]. — ​Режим доступу: http://ua.korrespondent.net/tech/295160-v-ukrayini-do‑2014-roku-vdvichi zbilshitsya-kilkist-vil-infikovanih. — (дата звернення 6.09.2016).
3.    Кількість ВІЛ-інфікованих в Україні не знизиться. — [Електронний ресурс]. — ​Режим доступу: http://www.experts.in.ua/baza/prognoz/index.php? ELEMENT_ID=55118. — (дата звернення 6.09.2016).
4.    Скільки в Україні ВІЛ-інфікованих. — [Електронний ресурс]. — ​Режим доступу: https://health.unian.ua/country/722922-skilki-v-ukrajini-vil-infikovanih.html.— (дата звернення 6.09.2016).
5.    Скільки в Україні ВІЛ-інфікованих і від чого їм загрожує смерть. — [Електронний ресурс]. — ​Режим доступу: http://4vlada.com/rivne/36843. — (дата звернення 6.09.2016).

Інше:  
Косенко Валентина Миколаївна, к. мед. н., лікар-стоматолог
10002, м. Житомир, вул. В. Бердичівська, 46/15
Тел. (0412) 43-08-91
Е-mail: kosenkost@gmail.com

Стаття надійшла до редакції 3 травня 2017 р.

 

Динамика распространения ВИЧ-инфекции в Житомирской области

В.И. Шатило1, Ю.Я. Галинский2, В.Н. Косенко1

1 КВУЗ «Житомирский институт медсестринства» Житомирского областного совета
2 Житомирский областной центр профилактики и борьбы со СПИДом Житомирского областного совета

Цель работы — ​проанализировать динамику распространения ВИЧ-инфекции в Житомирской области на основе показателей работы Житомирского областного центра профилактики и борьбы со СПИДом.
Материалы и методы. Рассмотрены годовые отчеты Житомирского областного центра профилактики и борьбы со СПИДом с 1996 по 2016 г. В работе использованы следующие методы исследования: библиосемантичный, системного анализа и логического обобщения, статистической обработки.
Результаты и обсуждение. За период с 1996 по 2016 г. (на 1.01.2017 г.) работники центра зарегистрировали 5660 случаев носительства ВИЧ-инфекции. Показатели, воспроизводящие количество пациентов с особо опасным вирусом по Житомирской области, не превышают среднеукраинские. Житомирщина относится к областям с относительно небольшим количеством ВИЧ-инфици­рованных. С 2010 г. фиксируется стабилизация показателей, которые воспроизводят количество ВИЧ-инфицированных: 2010 г. — 462 человека, которым впервые поставлен диагноз «ВИЧ-инфи­цированный»; 2011 г. — 458; 2012 г. — 400; 2013 г. — 423; 2014 г. — 403; 2015 г. — 462; 2016 г. — 455. Общее количество больных с синдромом приобретенного иммунодефицита в Житомирской области на 1.01.2017 г. отвечало показателю 1822 человека. С каждым годом растет количество летальных исходов от этой особо опасной болезни. В 2016 г. ежемесячно от СПИДа умирало от 5 до 14 больных. За период с 1996 по 2016 г. в области родился 1051 ребенок от ВИЧ-инфицированных женщин. На диспансерном учете в центре профилактики и борьбы со СПИДом находятся 1084 ВИЧ-инфи­цирован­ные беременные.
Важное значение в борьбе с дальнейшим распространением вируса иммунодефицита человека играют профилактические программы, к которым активно приобщаются работники центра. Пред­у­пре­дительные меры направлены на все население Житомирской области, а не только на определен­ные группы лиц (сексуальные меньшинства, наркозависимых).
Выводы. Количество ВИЧ-инфицированных в Житомирской области в последние годы имеет тенденцию к стабилизации. Вирус иммунодефицита поражает прежде всего трудоспособное население, вызывая ряд медицинских и социальных проблем. Обследование на наличие вируса иммунодефицита человека должно периодически проводиться среди пациентов, получающих лечение от заболеваний, распространяющихся половым путем, наркозависимых и других лиц, относящихся к группам риска. Обязательным является проведение тестирования на ВИЧ беременным и женщинам, планирующим беременность и относящимся к группам риска. При проведении санитарно-просветительной работы необ­ходимо убеждать людей, что надежная защита от ВИЧ — ​это здоровый образ жизни и крепкие семейные отношения.
Активизация борьбы с пандемией СПИДа и ее последствиями — ​проблема не только медицинская, но и общегосударственная. Особо опасная болезнь обостряет демографические вопросы в стране, порождает ряд социальных и этических проблем.

Ключевые слова: ВИЧ-инфицированный, распространение, Житомирская область.

Список литературы:  
1.    Аналіз поширення ВІЛ-інфекції в Україні. — [Електронний ресурс]. — ​Режим доступу: http://infolight.org.ua/content/analiz-poshirennya-vil-infekciyi-v-ukrayini. — (дата звернення 6.09.2016).
2.    В Україні до 2014 року вдвічі збільшиться кількість ВІЛ-інфікованих. — [Електронний ресурс]. — ​Режим доступу: http://ua.korrespondent.net/tech/295160-v-ukrayini-do‑2014-roku-vdvichi zbilshitsya-kilkist-vil-infikovanih. — (дата звернення 6.09.2016).
3.    Кількість ВІЛ-інфікованих в Україні не знизиться. — [Електронний ресурс]. — ​Режим доступу: http://www.experts.in.ua/baza/prognoz/index.php? ELEMENT_ID=55118. — (дата звернення 6.09.2016).
4.    Скільки в Україні ВІЛ-інфікованих. — [Електронний ресурс]. — ​Режим доступу: https://health.unian.ua/country/722922-skilki-v-ukrajini-vil-infikovanih.html.— (дата звернення 6.09.2016).
5.    Скільки в Україні ВІЛ-інфікованих і від чого їм загрожує смерть. — [Електронний ресурс]. — ​Режим доступу: http://4vlada.com/rivne/36843. — (дата звернення 6.09.2016).

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

16. До історії фтизіатричної служби України

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Страждальна історія протитуберкульозних санаторіїв Боярки

В.І. Петренко, Р.Г. Процюк, І.П. Тарченко, Ю.М. Бондаренко, Д.В. Добрянський, Н.В. Тарченко 

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ

У статті описано історію курортної Боярки-Будаївки та її знаменитих мешканців наприкінці  ХIХ ст. Тривалий час ця місцевість була основним кліматичним курортом киян. У 1882—1883 рр. у Боярці з ініціативи провідних професорів медичного факультету Київського університету св. Володимира, зокрема Ф.Г. Яновського, з’явився Кліматичний лікувальний заклад. 1899 року в дачному селищі засобами Єврейського благодійного товариства на дачі генерала Олексія Шпіллера відкри­ли санаторій для лікування хворих на сухоти євреїв. Згодом його закрили. У 1903 році на дачі селянина Григорія Науменка організували літню колонію «Боярка». У 1913 р. розпочав діяти санаторій в урочищі Піски, а у 1920-му — заклад для дорослих, хворих на сухоти. У 1921-му на дачі боярця Миколи Бурляя запрацював ще один санаторій, який невдовзі закрили, а дітей перевели в Пущу-Водицю. Тривалий час у Боярці на території нинішнього парку Перемоги працював санаторій «Барвінок». Нині він функціонує за межами міста, вглибині Боярського лісу.

Ключові слова: Боярка, Будаївка, Ф.Г. Яновський, сухоти, санаторій.

Список літератури:  
1.    Акт обследования состояния и деятельности Боярского детского санатория от 14—15/VIII‑1921 г.— Державний архів Київської області. «Губ ККРКИ». Р. № 289, Оп. 1, Д. № 101, С. 452—454, 319—321.
2.    Катерина Пхайко. Ода Будаевке, которая исчезла с карты земли, но не исчезла с истории [Електронний ресурс] /Режим доступу http://migg.kiev.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=1199&Itemid=111.
3.    Лисенко С.М. Боярка. Історико-краєзнавче видання. — ​К.: Пошуково-видавниче агентство «Книга Пам’яті України», 2006. — 120 с.
4.    Лисенко С. Будаївська парафія (середина ХIХ — ​початок ХХ ст.) // Правобережний щорічник. — ​Вип. III. — ​Біла Церква, 2004. — ​С. 5—56.
5.    Лисенко С. Деякі історичні відомості про місто Боярку (від найдавніших часів до початку ХХ ст.) // Правобе­режний щорічник. — ​Вип. II. — ​Біла Церква, 2003. — С. 10—24.
6.    Малышевский И.И. Село Будаевка // Киевские епатри­аль­ные ведомости. — ​К., 1881. — № 46, 47. — ​С. 8—9.
7.    Музей Николая Островского в городе Боярке / Отв. за вып. А.А. Кияница. — ​К., 1987. — ​С. 28.
8.    Об устройстве в с. Боярка Киевского уезда санатория для чахоточных больных. 28 августа 1900 г. — 29 сентября 1900 г. / Держ. арх. Київської області. Ф. № 1, Оп. № 274, Д. № 882.
9.    О регистрации Устава «Киевского общества для борьбы с чахоткою и бугорчаткой в изменённом уставе». 1912 г.— Держ. арх. Київської області. Ф. № 10, Оп. 1, Ед. Хр. № 498.
10.    Фещенко Ю.І., Мельник В.М., Приходько А.М. Корифей української медицини академік Феофіл Гаврилович Янов­ський. До 150-річчя від дня народження Ф. Яновського // Укр. пульмонол. журн. — 2010. — № 2. — ​С. 5—11.

Інше:  
Петренко Василь Іванович, д. мед. н., проф., зав. кафедри фтизіатрії та пульмонології
01601, м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 13
E-mail: ft@nmu.kiev.ua

Стаття надійшла до редакції 7 квітня 2017 р.

 

Страдальная история противотуберкулезных санаториев Боярки

В.И. Петренко, Р.Г. Процюк, И.П. Тарченко, Ю.М. Бондаренко, Д.В. Добрянский, Н.В. Тарченко

Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев

В статье описывается история курортной Боярки-Будаевки и ее знаменитых жителей в конце ХIХ в. Долгое время эта местность была единственным климатическим курортом для киевлян. В 1882—1883 гг. в Боярке появляется Климатическое лечебное учреждение, инициаторами создания которого были ведущие профессора медицинского факультета Киевского университета св. Владими­ра, в частности Ф.Г. Яновский. В 1899 г. в дачном поселке средствами Еврейского благотворительного общества на даче генерала Алексея Шпиллера был открыт санаторий для лечения больных туберкулезом евреев. Позже его закрыли. В 1903 г. на даче крестьянина Григория Науменко появляется летняя колония «Боярка». В 1913 г. открывается санаторий на массиве Пески, в 1920 г. — санаторий для взрослых, больных туберкулезом. В 1921 г. на даче жителя Боярки Николая Бурляя организуется еще один санаторий, который вскоре закрыли, а детей перевели в Пущу-Водицу. Долгое время в Боярке на территории нынешнего парка Победы работал санаторий «Барвинок». Сегодня он работает за пре­делами города, в Боярском лесу.

Ключевые слова: Боярка, Будаевка, Ф.Г. Яновский, туберкулез, санаторий.

Список литературы:  
1.    Акт обследования состояния и деятельности Боярского детского санатория от 14—15/VIII‑1921 г.— Державний архів Київської області. «Губ ККРКИ». Р. № 289, Оп. 1, Д. № 101, С. 452—454, 319—321.
2.    Катерина Пхайко. Ода Будаевке, которая исчезла с карты земли, но не исчезла с истории [Електронний ресурс] /Режим доступу http://migg.kiev.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=1199&Itemid=111.
3.    Лисенко С.М. Боярка. Історико-краєзнавче видання. — ​К.: Пошуково-видавниче агентство «Книга Пам’яті України», 2006. — 120 с.
4.    Лисенко С. Будаївська парафія (середина ХIХ — ​початок ХХ ст.) // Правобережний щорічник. — ​Вип. III. — ​Біла Церква, 2004. — ​С. 5—56.
5.    Лисенко С. Деякі історичні відомості про місто Боярку (від найдавніших часів до початку ХХ ст.) // Правобе­режний щорічник. — ​Вип. II. — ​Біла Церква, 2003. — С. 10—24.
6.    Малышевский И.И. Село Будаевка // Киевские епатри­аль­ные ведомости. — ​К., 1881. — № 46, 47. — ​С. 8—9.
7.    Музей Николая Островского в городе Боярке / Отв. за вып. А.А. Кияница. — ​К., 1987. — ​С. 28.
8.    Об устройстве в с. Боярка Киевского уезда санатория для чахоточных больных. 28 августа 1900 г. — 29 сентября 1900 г. / Держ. арх. Київської області. Ф. № 1, Оп. № 274, Д. № 882.
9.    О регистрации Устава «Киевского общества для борьбы с чахоткою и бугорчаткой в изменённом уставе». 1912 г.— Держ. арх. Київської області. Ф. № 10, Оп. 1, Ед. Хр. № 498.
10.    Фещенко Ю.І., Мельник В.М., Приходько А.М. Корифей української медицини академік Феофіл Гаврилович Янов­ський. До 150-річчя від дня народження Ф. Яновського // Укр. пульмонол. журн. — 2010. — № 2. — ​С. 5—11.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

17. Методичні рекомендації

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Соціально-психологічна підтримка хворих на туберкульоз для формування прихильності до лікування

Л.А. Мельник, О.В. Нечосіна, Ю.В. Пилипас, М.Г. Долинська

Проблема низької ефективності лікування і поширення мультирезистентного туберкульозу в Україні потребує негайного розв’язання. Однією з найефективніших відповідей на цю ситуацію може стати сприйняття підходів до лікування, які застосовують у всьому світі і довели високу ефективність за різних економічних, культурних та соціальних умов. Насамперед до таких підходів належить надання переваги амбулаторному лікуванню туберкульозу. Втім, таке лікування може бути ефективним і безпечним для оточення тільки за умови свідомого ставлення пацієнта до лікування, високої прихильності та співпраці із медичним працівником. Цю співпрацю потрібно постійно розвивати, а для цього потрібно, щоб хворий відчував розуміння, підтримку й співчуття. Досягнення цієї мети неможливе без урахування різних обставин життя, які можуть заважати лікуванню, та їхньої вчасної корекції, тобто надання соціально-психологічної підтримки. Цій темі присвячений посібник «Соціо-психологічна підтримка хворих на туберкульоз для формування прихильності до лікування. Навчаль­ний посібник для студентів ВНМЗ ІV рівня акредитації та лікарів» (автори — ​Л.А. Мельник, О.В. Нечосіна, Ю.В. Пилипас, М.Г. До­­линська.— ​ФОП Бурнос С.О., 2017. — 112 с.), окремі глави якого ми пропонуємо до вашої уваги.
Навчальний посібник підготовлено в рамках проекту «Пліч-о-пліч: поліпшення прихильності до лікування туберкульозу через надання соціально-психологічної підтримки пацієнтам» за підтримки проекту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Посилення контролю за туберкульозом в Україні». Важливо, що в матеріалі надані рекомендації стосовно супровідних заходів для хворих на туберкульоз, які добре зарекомендували себе на практиці, що доведено результатами досліджень, наведених у посібнику. Посібник стане у пригоді не тільки студентам, а й лікарям-практикам і фахівцям, які надають соціально-психологічну допомогу, тобто психологам, соціальним працівникам, співробітникам неурядових організацій тощо.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

Авторизація



Notice: Undefined variable: err in /home/vitapol/tubvil.vitapol.com.ua/blocks/news.php on line 51





Видавництво


Послуги


Партнери


Рекламодавці


Передплата








© Видавнича група
«ВІТ-А-ПОЛ»