До участі в відео конференції були залучені заступник Міністра охорони здоров’я України Олександр Толстанов, Голова Дерсжслужби України соцзахворювань Тетяна Александріна. Міністр подякувала представникам регіонів за проведення Всеукраїнського тижня боротьби з туберкульозом, який допоміг зробити суттєвий крок у напрямку підвищення обізнаності громадян щодо питань профілактики та лікування туберкульозу в Україні. Вона зупинилася на найбільш актуальних проблемах, які турбують фахівців фтизіатричного профілю: кадровому забезпеченні та професійному навантаженні на фахівців, а також питанні гідної оплати праці.

Свої запитання протягом півторагодинної розмови мали змогу поставити лікарі, медичні сестри та пацієнти з Київської, Вінницької, Луганської, Івано-Франківської, Волинської, Кіровоградської, Донецької, Чернівецької, Полтавської, Харківської, Дніпропетровської областей. Насамперед, питання стосувалися умов роботи фахівців, закупівлі обладнання та оснащення лабораторій, підтримки у будівництві нових відділень для лікування хворих. Для пацієнтів найбільш актуальними стали питання щодо умов перебування в лікарнях та тубдиспансерах, а також рівень забезпеченості препаратами.

У свою чергу, Міністр поставила свої запитання представникам Рівненської та Херсонської областей. Вони стосувалися закриття трьох протитуберкульозних закладів Рівненщини та низького рівня харчування, яке забезпечує для пацієнтів Херсонський регіон.

За словами Міністра, жодне з озвучених під час відео конференції запитань не залишиться без уваги і перебуватиме на контролі у Міністерства охорони здоров’я України. Р.Богатирьова висловила вдячність персоналу протитуберкульозних диспансерів, санаторіїв, лікарень за щоденну самовіддачу та високий професіоналізм, а також подякувала учасникам відеоконференції за влучні й актуальні запитання, оперативний та якісний зв’язок.

Прес-служба Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань

Зазначена постанова розроблена за ініціативою МОЗ України на виконання частини другої ст. 22 Закону України "Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз". Запровадження вказаної постанови дозволить з 1 липня 2013 року встановлювати працівникам спеціалізованих протитуберкульозних закладів (лікарям, середньому та молодшому медичному персоналу):

- допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки;

- щорічну матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань;

- молодшим медпрацівникам встановлювати надбавку за вислугу років (у розмірі 10, 20, 30 відсотків у залежності від стажу роботи).

Прийняття такого рішення є значним кроком щодо удосконалення оплати праці та соціального захисту працівників протитуберкульозних закладів, які надають медичну допомогу хворим на туберкульоз, працюють із живими збудниками туберкульозу чи матеріалами, що їх містять, здійснюють догляд за хворими на туберкульоз та/або прибирання приміщень, у яких перебувають такі хворі.

Прес-служба Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань

Клінічна настанова містить систематизовані положення стосовно організації та надання медичної та соціальної допомоги дітям, у яких виявлено ВІЛ. Документ базується на принципах доказової медицини і має на меті допомогти лікарю і пацієнту в прийнятті раціонального рішення в різних клінічних ситуаціях.

В процесі роботи над Клінічною настановою до потреб та можливостей медичної системи України було адаптовано кращі світові практики та рекомендації в галузі надання медичної та медико-соціальної допомоги дітям з діагнозом ВІЛ-інфекція. Йдеться про положення Клінічного протоколу ВООЗ для Європейського регіону «Лікування та допомога при ВІЛ/СНІДі». Документ також враховує оновлені рекомендації з лікування ВІЛ-інфекції у дітей Національного інституту здоров'я США, Педіатричної європейської мережі з лікування СНІДу (PENTA), а також результатах окремих наукових досліджень. Над проектом Настанови, який пройшов громадське обговорення, працювала низка міжнародних та вітчизняних фахівців, які ввійшли до складу відповідної робочої групи.

На основі Клінічної настанови буде розроблено та прийнято уніфікований клінічний протокол медичної допомоги – нормативного документу, яким керуватимуться медичні працівники у роботі з дітьми, яким встановлено діагноз ВІЛ-інфекція, СНІД, ко-інфекція ВІЛ/ТБ та інші супутні захворювання.

Довідково:

На сьогодні в Україні: 36,5 тисяч дітей народжених ВІЛ-позитивними матерями (щороку – більше 4 тисяч дітей); 2929 дітей – ВІЛ статус підтверджено, 829 – хворі на СНІД; 6899 – ВІЛ-статус уточнюється; 326 дітей померло від хвороб, обумовлених СНІДом; 119 ВІЛ-позитивних дітей усиновлено, більше 500 потребують цього.

Адаптована клінічна настанова з діагностики та лікування дітей хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД розроблена на виконання: Наказу МОЗ України від 03.11.2009 № 798/75 «Про затвердження уніфікованої методики з розробки клінічних настанов, медичних стандартів, уніфікованих клінічних протоколів, локальних протоколів медичної допомоги (клінічний маршрут пацієнта) на засадах доказової медицини»; Наказу МОЗ України від 11.03.2011 № 141 «Про затвердження Методичних рекомендацій «Уніфікована методика розробки індикаторів якості медичної допомоги».

Прес-служба Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань

За останні три роки стабільно зменшується кількість зареєстрованих випадків ВІЛ серед споживачів ін’єкційних наркотиків (СІН). Якщо у 2010 році було зафіксовано 6 934 випадки ВІЛ у наркозалежних, то у 2012 році зафіксовано цифру 5 935, що майже на тисячу випадків менше. У шість разів зменшено частку випадків захворювань серед молоді – у віковій групі 15-24 роки, що демонструє зміну поведінки молодих людей на більш безпечну.

Прес-служба Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань

Захворюваність на туберкульоз у 2012 році склала 68,1 випадки на 100 тис. населення. Це 20% менше порівняно з 2005 роком, коли відзначався максимальний рівень цього показника. За результатами 2012 року спостерігається лише незначне збільшення рівня захворюваності - на 1,3%. Кількісне зростання захворюваності частково відбулося внаслідок покращення діагностики туберкульозу в Україні, ширшому запровадженню експрес-діагностики. Це також можна класифікувати і як результат інформаційної роботи з населенням з фокусом на групи підвищеного ризику.

Протягом останніх п’яти років рівень смертності від туберкульозу зменшився на 31% і складає за підсумками 2012 року 15,2 на 100 тис. населення.

Прес-служба Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань

З метою забезпечення захисту прав людей, які живуть з ВІЛ, представників груп, уразливих до інфікування ВІЛ, Держслужбою України соцзахворювань укладено меморандум про співпрацю з Всеукраїнською благодійною організацією «Всеукраїнський правозахисний рух «Гідність», що дасть можливість фіксувати правопорушення, визначати його причини та шляхи усунення.

Результати моніторингу щодо дотримання прав людини у сфері ВІЛ/СНІДу, проведеного «Всеукраїнським правозахисним рухом «Гідність», будуть проаналізовані та враховані під час формування заходів нової Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014-2018 роки, робота над проектом якої в даний час триває.

Прес-служба Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань

Документ розроблений на основі адаптованої клінічної настанови "Туберкульоз", рекомендованої як джерела доказової інформації про найкращу медичну практику. Документ є основним медико-технологічним документом, який стане суттєвою допомогою для як для фахівців фтизіатричної галузі, так і медичних працівників загальної лікарняної мережі. Його основна ціль скоординувати дії лікаря у конкретних клінічних ситуаціях, уникаючи помилкових і неефективних втручань у роботі з хворими на туберкульоз та супутні захворювання.

Протокол базується на підходах до діагностики та лікування туберкульозу, які рекомендовані ВООЗ (Всесвітньою організацією охорони здоров’я) та NICE (Національним інститутом здоров'я та якості медичної допомоги Великобританії).

Документ створено відповідно до Наказу МОЗ України №795/75 від 03.11.2009 «Про затвердження Уніфікованої методики з розробки клінічних настанов, медичних стандартів, уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги, локальних протоколів медичної допомоги (клінічних маршрутів пацієнтів) на засадах доказової медицини (частина друга)».

У Протоколі зосереджено увагу на основних етапах надання медичної допомоги пацієнтам хворим на туберкульоз. Зокрема, протокол скеровує дії лікаря щодо випадків захворювання на туберкульоз із збереженою чутливістю мікобактерії туберкульозу до хіміотерапії та на хіміорезистентний туберкульоз. Протокол призначений для лікарів загальної практики – сімейних лікарів (ЗП-СЛ), лікарів терапевтів та педіатрів дільничних, лікарів-фтизіатрів, лікарів-дитячих фтизіатрів, лікарів медицини невідкладних станів, інших медичних працівників, які беруть участь у наданні медичної допомоги хворим на туберкульоз.

Метою Протоколу є застосування медико-організаційних та лікувально-діагностичних підходів, які відповідають положенням доказової медицини, в процесі надання медичної допомоги хворим на ТБ в Україні, організація медичної допомоги хворим на туберкульоз, та поєднані інфекції, зокрема ВІЛ-інфекцію.

Прес-служба Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань

Файл знаходиться за адресою:
http://moz.gov.ua/docfiles/dn20121221_1091dod.pdf 

За ст. 11 нової редакції Закону України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» передбачено, що у разі, якщо хворі на заразні форми туберкульозу, у тому числі під час амбулаторного чи стаціонарного лікування, порушують протиепідемічний режим, що ставить під загрозу зараження туберкульозом інших осіб, з метою запобігання поширенню туберкульозу, за рішенням суду вони можуть бути примусово госпіталізовані до протитуберкульозних закладів, що мають відповідні відділення (палати) для розміщення таких хворих.

Примусовий метод госпіталізації хворих на туберкульоз передбачено Проектом розпорядження Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до розпорядження КМУ від 29 жовтня 2009 р. №1285».

Заява про примусову госпіталізацію чи про продовження строку примусової госпіталізації хворого на заразну форму туберкульозу подається до суду представником протитуберкульозного закладу, що здійснює відповідне лікування цього хворого, протягом 24 годин з моменту виявлення порушення хворим протиепідемічного режиму.

До заяви додається мотивований висновок лікаря, який здійснює або має здійснювати лікування цього хворого, про необхідність відповідно примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу чи про продовження строку примусової госпіталізації.

Госпіталізація осіб, стосовно яких судом ухвалено відповідне рішення, здійснюється з урахуванням висновку лікаря на строк до трьох місяців. А продовження строку примусової госпіталізації таких осіб здійснюється за рішенням суду на визначений ним строк з урахуванням висновку лікаря, який здійснює лікування цього хворого.

Рішення про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу чи про продовження строку примусової госпіталізації хворих на заразні форми туберкульозу приймається судом за місцем виявлення зазначених хворих або за місцезнаходженням протитуберкульозного закладу та підлягає негайному виконанню. Органи внутрішніх справ за зверненням керівника протитуберкульозного закладу надають у межах своїх повноважень допомогу у забезпеченні виконання рішення суду. Примусова госпіталізація хворих на заразні форми туберкульозу, які страждають на психічні розлади, здійснюється в установленому цим Законом порядку з урахуванням законодавства про психіатричну допомогу.

Невиконання рішення суду про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу чи про продовження строку примусової госпіталізації тягне кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Прес-служба Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань

Хворих на заразні форми туберкульозу будуть примусово госпіталізовувати за рішенням суду. Так, статтею 11 нового закону передбачено, що у разі, якщо хворі на заразні форми туберкульозу, зокрема під час амбулаторного чи стаціонарного лікування, порушують протиепідемічний режим, що ставить під загрозу зараження туберкульозом інших осіб, з метою запобігання поширенню туберкульозу за рішенням суду вони можуть бути примусово госпіталізовані до протитуберкульозних закладів, що мають відповідні відділення (палати) для розміщення таких хворих.

Заява про примусову госпіталізацію чи про продовження терміну примусової госпіталізації хворого на заразну форму туберкульозу подається до суду представником протитуберкульозного закладу, що здійснює відповідне лікування цього хворого, протягом 24 годин з моменту виявлення порушення хворим протиепідемічного режиму.

До заяви додається мотивований висновок лікаря, який здійснює або має здійснювати лікування цього хворого, про необхідність відповідно примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу чи про продовження терміну примусової госпіталізації.

При цьому примусова госпіталізація осіб, стосовно яких судом ухвалено відповідне рішення, здійснюється з урахуванням висновку лікаря на термін до трьох місяців. Продовження терміну примусової госпіталізації таких осіб здійснюється за рішенням суду на визначений ним термін з урахуванням висновку лікаря, який здійснює лікування цього хворого.

Рішення про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу чи про продовження терміну примусової госпіталізації хворих на заразні форми туберкульозу приймається судом за місцем виявлення зазначених хворих або за місцем розташування протитуберкульозного закладу та підлягає негайному виконанню.

Органи внутрішніх справ за зверненням керівника протитуберкульозного закладу надають у межах своїх повноважень допомогу у забезпеченні виконання рішення суду. Примусова госпіталізація хворих на заразні форми туберкульозу, які страждають на психічні розлади, здійснюється в установленому цим законом порядку з урахуванням законодавства про психіатричну допомогу.

Невиконання рішення суду про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу чи про продовження строку примусової госпіталізації тягне кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Прес-служба Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань